ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року

Справа № 160/7132/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Голобутовського Р.З.

за участі секретаря судового засідання

Грунської Ю.О.

за участі:

позивача представника відповідача

ОСОБА_1 В. Данилової Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 ) (далі-позивач) із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49050) (далі-відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №148-д від 22.07.2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 ».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №148-д від 22.07.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню. Згода на переведення на роботу (службу) в іншу місцевість, шляхом визначення робочого місця в іншій місцевості, а саме з м. Нікополь в м. Кривий Ріг позивачем не надавалась, про що зазначалось у зверненні від 10.06.2019 року поясненнях згідно з окремим дорученням № 208-ОД від 12.06.2019 року та поясненнях від 27.06.2019 року на лист №5431-16/04 від 20.06.2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Про зміну істотних умов служби та їх причини позивача не попереджали. Позивач вказує на те, що у тексті оскаржуваного наказу не міститься жодної інформації щодо факту дисциплінарного проступку начебто вчиненого позивачем, факту недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку або порушення виконавської та трудової дисципліни. Також оскаржуваний наказ не містить жодних відомостей щодо дати, часу дисциплінарного проступку начебто вчиненого позивачем. Крім того, позивач зазначає, що він не був ознайомлений з усіма матеріалами дисциплінарної справи, внаслідок чого був позбавлений можливості вносити зауваження до висновку, клопотання, надавати пояснення та докази.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 року позовну заяву залишено без руху й позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

14.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року відкрито провадження у справі і призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

16.09.2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №148-д від 22.07.2019 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 А ОСОБА_4 » є законним та обґрунтованим, відтак, відсутні підстави для його скасування.

20.09.2019 року представником відповідача подано до суду додаткові пояснення, в яких останній обґрунтовує доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, а також зазначає про правомочність дисциплінарної комісії, утвореної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

23.09.2019 року під час підготовчого судового засідання представником відповідача подано клопотання про витребування доказів, а саме: журналу реєстрації вхідної кореспонденції КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР Нікопольське міжрайонне відділення.

23.09.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено та витребувано у КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР Нікопольського міжрайонного відділення (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. 50 Років НЗФ, 2а) журнал реєстрації вхідної кореспонденції.

30.09.2019 року позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що позиція відповідача щодо прогулу ОСОБА_2 без поважних причин не ґрунтується на нормах закону та є бездоказовою.

09.10.2019 року від КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР Нікопольського міжрайонного відділення надійшов журнал реєстрації вхідної та вихідної документації Нікопольського відділення КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР.

29.10.2019 року представником відповідача до суду подано клопотання про об`єднання справ в одне провадження, яке обґрунтовано тим, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходяться адміністративні справи №160/7132/19, №160/9533/19 та № 160/9653/19, які розглядаються в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, позовні вимоги позивача в цих справах заявлені до одного відповідача - Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, є однорідними та пов`язані між собою підставою виникнення, що є, відповідно, підставою для їх об`єднання.

29.10.2019 року у судовому засіданні судом ухвалено відмовити у задоволенні клопотання про об`єднання справ в одне провадження та протокольною ухвалою закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 11.11.2019 року.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини.

Позивача наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №24-к від 11.06.2015 року призначено на посаду головного державного інспектора відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління з 11 червня 2015 року.

Наказом Головного управління від 16 жовтня 2015 року № 50 «Про визначення робочих місць працівників Головного управління» було визначено робоче місце працівникам відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в тому числі, головному державному інспектору цього ж відділу ОСОБА_2 , в службових приміщеннях ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе, 1.

У подальшому, наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 21.11.2016 року №388 «Про визначення робочих місць працівників Головного управління» головному державному інспектору ОСОБА_2 (одному із працівників відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління), у зв`язку із службовою необхідністю, було визначено робоче місце в приміщенні ДП «Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці» за адресою: м. Нікополь, вул.Електрометалургів, буд. 56.

Службовою запискою від 01.04.2019 року начальник відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Губаренко В.С. повідомив керівника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про недоцільність закріплення робочого місці головного державного інспектора ОСОБА_2 та запропонував визначити йому робоче місце у м. Кривий Ріг, за місцем розташування відділу, з обґрунтуванням службової необхідності.

Заступник начальника Криворізького гірничопромислового правління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області – начальник відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондар Д.А. та заступник начальника відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Кудін М.В. службовою запискою від 05 червня 2019 року повідомили керівника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про недоцільність закріплення робочого місця головного державного інспектора ОСОБА_3 А.В. в м. Нікополь із пропозицією визначити йому робоче місце у м. Кривий Ріг, за місцем розташування відділу, з обґрунтуванням службової необхідності.

10.06.2019 року, під час перебування у службовому відрядженні в м. Кривий Ріг, позивача ознайомлено із наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 07.06.2019 року № 126 «Про визначення робочого місця ОСОБА_2 » головному державному інспектору відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Толстику А.В. у приміщенні Криворізького гірничопромислового управління за адресою м. Кривий Ріг, вул. М. Свитальського, 1К.

Позивач не погодився із вищезазначеним наказом, обґрунтовуючи це тим, що фактично відбулось переведення, шляхом визначення робочого місця в іншій місцевості. При цьому, згода на переведення на роботу (службу) в іншу місцевість, шляхом визначення робочого місця в іншій місцевості, а саме з м. Нікополь в м. Кривий Ріг позивачем не надавалась, про що зазначалось в зверненні від 10.06.2019 року, поясненнях згідно з окремим дорученням №208-ОД від 12.06.2019 року та поясненнях від 27.06.2019 року на лист Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Про зміну істотних умов державної служби та її причини позивача також не повідомляли.

Судом встановлено, що відповідно до наказу тимчасового виконуючого обов`язки начальника Головного управління Катченка В. ОСОБА_5 . від 05.07.2019 року № 129-д «Про дисциплінарні провадження щодо ОСОБА_2 » відкрито дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_2 , головного державного інспектора відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління. Дисциплінарне провадження здійснено в період з 05.07.2019 року по 31.07.2019 року.

Підставою для відкриття дисциплінарного провадження стала відсутність позивача на робочому місці, визначеному наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 07.06.2019 року № 126 «Про визначення робочого місця ОСОБА_2 » в приміщенні Криворізького гірничопромислового управління за адресою м. Кривий Ріг, вул. М. Свитальського, 1К.

Наказом тимчасового виконуючого обов`язки начальника Головного управління ОСОБА_6 В ОСОБА_7 від 22.07.2019 року № 148-д «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » за прогул державного службовця без поважних причин позивачу оголошено догану.

З урахуванням викладених обставин, позивач вважає наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення йому догани протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також протиправним позивач вважає і наказ про визначення робочого місця в приміщенні Криворізького гірничопромислового управління за адресою АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 1К.

Отже, не погодившись із притягненням до дисциплінарної відповідальності та, відповідно, із наказом про накладення дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, й виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII) службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

У свою чергу, як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 61 Закону № 889-VIII, службова дисципліна забезпечується шляхом, в тому числі, дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.

Статтею 8 Закону № 889-VIII визначено основні обов`язки державного службовця, в тому числі, відповідно до пункту 1 частини 1 цієї статті державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 889-VIII державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки.

Крім того, приписами частини 1 статті 62 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також, в тому числі: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У свою чергу, частиною 2 статті 65 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Приписами частини 1 статті 66 Закону №889-VIII встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Проаналізувавши наведені правові норми, суд робить висновок, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким, зокрема, є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, за яке нормами чинного законодавства передбачене накладення одного із видів дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Частиною 1 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 69 Закону №889-VIII дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об`єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Нормами абзацу 5 частини 3 статті 69 Закону №889-VIII визначено, що строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 69 Закону №889-VIII дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Відповідно до частини 4 статті 69 Закону України «Про державну службу» склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до наказу тимчасового виконуючого обов`язки начальника Головного управління Катченка В.Є. від 05.07.2019 року № 129-д «Про дисциплінарні провадження щодо ОСОБА_2 » відкрито дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_2 , головного державного інспектора відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління. Дисциплінарне провадження здійснено в період з 05.07.2019 року по 31.07.2019 року.

Наказом начальника Головного управління Снісара В.В. від 11.07.2018 року № 163 «Про затвердження складу постійної дисциплінарної комісії в Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області» з метою забезпечення ефективної роботи Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, відповідно до розділу VIII Закону України «Про державну службу» та у зв`язку з кадровими змінами затверджено склад дисциплінарної комісії.

При цьому, суд зазначає, що правомочність складу дисциплінарної комісії, утвореної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, підтверджена матеріалами справи.

Підставою для відкриття дисциплінарного провадження слугувала службова записка заступника начальника відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Кудіна М.В. від 20.06.2019 року відповідно до якої встановлено, що головний державний інспектор відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління Головного управління ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці.

Як зазначалось судом, наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 07.06.2019 року №126 «Про визначення робочого місця ОСОБА_2 » визначено робоче місце головному державному інспектору відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Толстику А.В. в приміщені ДП «Криворізький експертно-технічний центр Держпраці» розташованому за адресою: м. Кривий Ріг, вул. М. Світальського, 1К з 10.06.2019 року.

Водночас, доводи позивача щодо протиправності наказу про визначення робочого місця в приміщенні Криворізького гірничопромислового управління за адресою: м. Кривий Ріг, вул. М. Свитальського, 1К судом відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону №889-VIII, державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Таким чином, зміна робочого місця державного службовця в межах одного органу, однієї тієї ж посади, не є переведенням відповідно до статті 41 Закону №889-VIII, яке передбачає зміну посади, зміну посадових обов`язків або місця розташування підприємства.

Статтею 43 Закону №889-VIII передбачено зміни істотних умов державної служби.

Так, відповідно до частини 1 статті 43 Закону №889-VIII підставами для зміни істотних умов державної служби є: 1) ліквідація або реорганізація державного органу; 2) зменшення фонду оплати праці державного органу; 3) скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Крім того, частина 3 статті 43 Закону №889-VIII визначає, що зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов`язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (у разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Суд зауважує, що цей перелік є вичерпним, адже не містить посилань на інші нормативні акти.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що зміна робочого місця державного службовця в межах конкретного державного органу без зміни спеціальності, кваліфікації, посади, посадових обов`язків, розміру заробітної плати, пільг, переваг, соціально-побутового забезпечення, тобто без зміни умов трудового договору, не є переведенням відповідно до статті 41 Закону №889-VIII, яке передбачає зміну посади, посадових обов`язків або місця розташування державного органу, не веде до зміни істотних умов державної служби і не потребує згоди працівника.

При цьому, в законодавстві не міститься жодних норм щодо переміщення робочого місця державного службовця до іншого населеного пункту у випадку, коли до сфери обслуговування державного органу належить декілька адміністративних територіальних одиниць.

Окремо суд зазначає, що записи у трудовій книжці позивача також не містять відомостей щодо здійснення трудової діяльності в іншому структурному підрозділі, який знаходиться у м. Нікополь.

Також посилання позивача на статтю 32 КзпП України є помилковим, оскільки саме нормами статей 41 та 43 Закону №889-VIII врегульовані відносини щодо переведення державного службовця на іншу посаду (роботу) та переведення на іншу посаду у зв`язку із зміною істотних умов державної служби, а тому застосування до цих правовідносин трудового законодавства, зокрема статті 32 КЗпП України, суперечить вимогам частин 2 та 3 статті 5 Закону №889-VIII.

Суд додатково вважає за доцільне зазначити, що статтею 11 Закону №889-VIII регламентується процедура захисту прав державного службовця у разі їх порушення, а саме: у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).

У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

За результатами розгляду скарги центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, надає державному службовцю вмотивовану відповідь не пізніше 20 календарних днів з дня надходження скарги та в разі встановлення факту порушення прав державного службовця направляє відповідному державному органу обов`язкову для виконання вимогу про усунення відповідних порушень.

У свою чергу, пунктом 1 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 500 визначено, що Національне агентство України з питань державної служби (далі - НАДС) - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті).

Проте, з матеріалів справи не видно, та сторонами не спростовується, що до відповідача будь-які вимоги про усунення порушень від Національного агентства України з питань державної служби не надходили.

Частиною 8 статті 11 Закону №889-VIII передбачено, що заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.

Відповідно до пункту 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З урахуванням викладеного, суд зауважує, що наказ від 07.06.2019 року №126 «Про визначення робочого місця ОСОБА_2 », з яким позивач не погоджується та не виконує, останнім не оскаржувався, відтак, суд робить висновок про те, що такий наказ є чинним та таким, що прийнятий на підставі та в межах, визначених чинним законодавством.

Разом з цим, суд звертає увагу, що у переліку позовних вимог відсутня позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу від 07.06.2019 року №126 «Про визначення робочого місця ОСОБА_2 », однак, зі змісту матеріалів справи прямо слідує непогодження позивачем з останнім із наведенням правового обґрунтування, оцінку якому надано судом вище.

У ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Окремого доручення від 19.06.2019 року №222-ОД створено комісію у складі Бондаря Д.А. - заступника начальника Криворізького гірничопромислового управління – начальника відділу нагляду за геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин, ОСОБА_8 А.І. – начальника відділу персоналу Головного управління, Кудіна М.В. - заступника начальника відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами Криворізького гірничопромислового управління (представник профкому первинної організації ПМГУ Криворізького гірничопромислового управління) для перевірки дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, затвердженого загальними зборами державних службовців Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області працівниками Головного управління, яким визначено робоче місце за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Миколи Світальського, 1К. Зазначена перевірка була призначена та проведена 20.06.2019 року.

Відповідно до Правил внутрішнього службового розпорядку відповідача, режим роботи для державних службовців Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області встановлено як п`ятиденний робочий тиждень, вихідні дні – субота, неділя. Початок роботи о 08 годині, кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер о 17 годині, в п`ятницю о 15 годині 45 хвилин. Перерва на обід з 12 години до 12 години 45 хвилин.

За результатами перевірки комісією встановлено відсутність на робочому місці (за адресою м. Кривий Ріг, вул. Миколи Світальського, 1К) 20.06.2019 року головного державного інспектора ОСОБА_2 .

Відповідно до розділу ІV Правил, державний службовець Головного управління повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного зв`язку та телефонного зв`язку або іншим доступним способом. Проте, будь-яких повідомлень про причини відсутності від головного державного інспектора Толстика А.В. безпосередньому керівнику - заступнику начальника відділу нагляду у металургії, машинобудуванні, котлонагляді та за підйомними спорудами ОСОБА_9 20.06.2019 року не надходило, що також підтверджується матеріалами справи.

Листом від 20.06.2019 року №5431-16/04, наявним у матеріалах справи, позивачу запропоновано надати пояснення стосовно причин відсутності у зазначений період.

27.06.2019 року на електронну пошту відповідача надіслано лист, в якому позивач зазначає, що 20.06.2019 року він виконував доручення відповідно до листа від 28.05.2019 року вхідний №1322, окремого доручення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 11.06.2019 року № 194-ОД та виконував обов`язки голови комісії зі спеціального розслідування згідно з наказом Головного управління від 30.05.2019 року №209-р.

Водночас, у листі від 28.05.2019 року за вхідним №1322, ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» просить направити для участі у роботі у кваліфікаційних комісій представника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за наданим графіком. За резолюцією керівника Головного управління доручено керівнику Криворізького гірничопромислового управління Бондару Д.А. визначити представника до складу атестаційної комісії підприємства. У свою чергу ОСОБА_10 своєю резолюцією визначив головного державного інспектора ОСОБА_2 представником Головного управління у складі атестаційної комісії ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» для кваліфікаційних атестацій та перевірки знань з охорони праці 12.06.2019 року, 19.06.2019 року, 28.06.2019 року.

Суд критично ставиться до аргументів позивача з приводу того, що листом №06/3-09 від 14.06.2019 року ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» звернулось до позивача з проханням перенести засідання державної атестаційної комісії з 28.06.2019 року на 20.06.2019 року, у зв`язку з чим, позивач погодив перенесення дат.

Однак, як видно з матеріалів справи, листом навчального закладу ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» від 28.05.2019 року визначено першочерговий розклад проведення державних кваліфікаційних іспитів. Про зміну дат роботи атестаційних комісій підприємство ТОВ «Інтерпайп Ніко тьюб» відповідача не повідомляло. Штемпель вхідної кореспонденції Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на вказаному листі також відсутній, що ставить під сумнів походження останнього в цілому.

У той же час, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 9 Закону №889-VIII державний службовець під час виконання посадових обов`язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов`язки.

Приписами частини 2 статті 9 Закону№889-VIII визначено, що державний службовець зобов`язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що погодження на перенесення засідання державної кваліфікаційної комісії безпосередній керівник позивача не давав, відтак, дії позивача щодо самостійного перенесення дат є протиправними.

Також судом відхиляються доводи позивача стосовно того, що 20.06.2019 року позивач, як голова комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку згідно наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №209-Р від 30.05.2019 року особисто отримував висновок Нікопольського міжрайонного відділення КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР», який стався із машиністом АТ «Нікопольський завод феросплавів» ОСОБА_11 , оскільки, як видно з матеріалів справи, відповідно до журналу вхідної кореспонденції Нікопольського міжрайонного відділення КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» висновок СМЕ від 20.06.2019 року вих.147-Т позивач не отримував.

Щодо окремого доручення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 11.06.2019 року №194-ОД, суд погоджується із аргументами відповідача, що виконання вимог цього доручення не передбачає безпосереднього виїзду на підприємства. Проводити будь-які заходи 20.06.2019 року, відповідно до цього доручення, позивачеві його безпосереднім керівником не доручалось.

Частиною 6 статті 74 Закону №889-VIII визначено, що державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

З матеріалів дисциплінарної справи, наявних у матеріалах справи, видно, що 12.07.2019 року позивач ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується особистим записом позивача на зверненні від 10.07.2019 року.

Відповідно до частини 2 статті 76 Закону №889-VIII за результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Судом встановлено, що після ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи позивач надав до дисциплінарної комісії клопотання від 11.07.2019 року про залучення до матеріалів дисциплінарної справи копії документів, яке було розглянуто та задоволено.

Таким чином, твердження позивача про обмеження його у доступі до матеріалів дисциплінарної справи не відповідає фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.

Водночас, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його участь на засіданні під час розгляду дисциплінарного провадження було обмежено, оскільки відповідачем неодноразово повідомлялось про засідання дисциплінарної комісії, що підтверджується скріншотами відправки таких повідомлень відповідачем на електронну адресу позивача. Достатніх та належних доказів на підтвердження протилежного позивачем не надано, а судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи позивача у цій частині, з огляду на їх необґрунтованість.

Проаналізувавши матеріали справи, суд робить висновок, що при прийнятті Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області наказу від 22.07.2019 року № 148-д «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 » відповідно до пункту 12 частини 2 статті 65 та пункту 2 частини 1 статті 66 Закону 889-VIII за прогул державного службовця без поважних причин, відповідач діяв у порядку, спосіб та в межах наданих йому повноважень, а застосований вид дисциплінарного стягнення в розрізі положень Закону №889-VIII, у повній мірі відповідає дисциплінарному проступку, що був допущений позивачем.

При вирішенні спірних правовідносин суд також враховує пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», відповідно до якого прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги наведене у сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд зробив висновок про відмову у задоволенні позовної заяви, підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат, що понесені позивачем, також відсутні.

Керуючись ст. ст. 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складене 13 листопада 2019 року.

Суддя

Р.З. Голобутовський