УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №286/1130/13-ц Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Категорія 61 Доповідач Шевчук А. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №286/1130/13-ц за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Аветисян Роберт Миколайович, на дії державного виконавця, заінтересовані особи: стягувач - ОСОБА_2 , старший державний виконавець Соловйов Віталій Васильович, головний державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві - Диких Олексій Олександрович, начальник Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярушевська Ірина Ігорівна
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 ,
на ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 17 липня 2019 року, яка постановлена суддею Кулінічем Я.В. у місті Овручі,
в с т а н о в и в:
У березні 2019 року представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Аветисян Р.М. звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця. Просив визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соловйова В.В. органу ДВС Печерського управління юстиції від 13 січня 2015 року про відкриття виконавчого провадження №45984177 із виконання виконавчого листа №286/1130/13-ц Овруцького районного суду Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів; зобов`язати начальника Печерського районного відділу ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ярушевську І.І. усунути порушення та скасувати вищезазначену постанову про відкриття виконавчого провадження.
Незаконність постанови про відкриття виконавчого провадження обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 за адресою, яка зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження: АДРЕСА_1 , не проживав, не перебував, не працював та майна не має. Про існування рішення суду про стягнення з нього аліментів не знав, оскільки його колишня дружина дану обставину від нього приховувала, бо він добровільно допомагав дітям. Про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження йому відомо не було та її копію він не отримував.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 17 липня 2019 року представнику ОСОБА_1 - адвокату Аветисяну Р.М. в задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Аветисян Р.М. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що висновок суду першої інстанції суперечить доказам, наявним у матеріалах справи, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити у повному обсязі. Наголошує на тому, що виконавче провадження наразі продовжує перебувати у провадженні Печерського районного відділу ДВС міста Київ, що підтверджується низкою вчинених виконавчих дій, а постанова про закінчення виконавчого провадження скасована 12 липня 2016 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (частина 1 ст.447 ЦПК України)
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
Матеріалами справи доводиться та судом установлено, що на підставі заочного рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 19 квітня 2013 року був виданий виконавчий лист №286/1130/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 (боржник), проживаючого в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 (стягувач), аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку на кожну з двох дітей, починаючи з 15 березня 2013 року і по ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто до досягнення ОСОБА_6 повноліття, а з ІНФОРМАЦІЯ_4 і до досягнення ОСОБА_6 повноліття, у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.19 т.1).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла у такій редакції на час видачі виконавчого листа, виконавчі дії провадилися державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Пунктом 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі, якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.
У такому випадку передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження (пункт 7 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень).
Як убачається з листа Печерського районного відділу ДВС міста Київ від 21 червня 2019 року №14788/3 виконавчий лист про стягнення з батька аліментів на утримання дітей за належністю був направлений з відділу ДВС Краснолиманського міського управління юстиції ГУЮ у Донецькій області до Печерського районного відділу ДВС міста Київ для виконання за місцем роботи боржника, а саме: ПАТ «Дельта-Банк».
Виконавчий лист надійшов до Печерського районного відділу ДВС міста Київ 12 січня 2015 року.
Згідно з частиною 1 та абзацом другим частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла у такій редакції на час надходження виконавчого документа на виконання до Печерського районного відділу ДВС міста Київ, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження в інших передбачених законом випадках (зміст п.4 частини першої ст.19 Закону України про виконавче провадження, який діяв у такій редакції на час надходження виконавчого документа на виконання до Печерського районного відділу ДВС міста Київ).
Постановою старшого державного виконавця Соловйова В.В. органу ДВС Печерського управління юстиції від 13 січня 2015 року відкрито виконавче провадження №45984177 із примусового виконання виконавчого листа №286/1130/13-ц, виданого Овруцьким районним судом Житомирської області (а.с. 59 том 1).
Актом державного виконавця від 22 січня 2015 року було встановлено, що ОСОБА_1 з ПАТ «Дельта-Банк» звільнився 13 березня 2014 року. Обставина щодо місця роботи боржника підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 , згідно з якою він працював у АТ «Дельта Банк» з 01 квітня 2013 року по 13 березня 2014 року (а.с.66-67 т.1).
На підставі вищевказаного акта та пункту десятого ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві Соловйовим В.В. була винесена постанова від 26 січня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №45984177. У постанові зазначено, що стягнення не проводилося та, виходячи з відомостей виконавчого документа, боржник мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.33 т.1). У раніше згадуваному листі Печерського районного відділу ДВС м. Київ від 21 червня 2019 року зазначається також про те, що виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання двох дітей був направлений за належністю на виконання до Лиманського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області за місцем мешкання боржника (а.с.1 т.2).
Посилання в апеляційній скарзі на довідки від 03 квітня 2015 року №7102001618 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і №7102002508 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи про те, що боржник перемістився з тимчасово окупованої території та згідно останньої довідки, дата дії якої закінчилася 20 грудня 2016 року, фактично проживає по АДРЕСА_3 , не змінюють висновків суду першої інстанції, оскільки довідки надані 03 квітня 2015 року та 21 червня 2016 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, а також постанови про його закінчення (а.с.69-70).
Із автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що постанова про закінчення виконавчого провадження скасована 12 липня 2016 року (а.с.64 т.1).
Отже , виконавче провадження знаходиться на виконанні у Печерському районному відділі ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві та по ньому проводяться виконавчі дії (винесені постанови: від 20 березня 2018 року про накладення арешту на майно, що належить боржнику, та оголошено заборону на його відчуження; від 05 лютого 2019 року - про розшук майна боржника; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про арешт коштів боржника, тощо)
Зі змісту розрахунку заборгованості по аліментам від 05 лютого 2019 року №57/3 вбачається, що станом на 01 лютого 2019 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів за виконавчим листом №2-1130/13-ц становить 163 397,33 грн. (а.с.12 том 2).
Із листа Печерського районного відділу ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві також слідує, що оригінали матеріалів виконавчого провадження №45984177 в частині виконавчих дій, які вчинялися у період із 13 січня 2015 року по 26 січня 2015 року, втрачені. Дана обставина не викликає у колегії суддів сумнівів, ураховуючи також те, що ухвалі Овруцького районного суду Житомирської області від 11 квітня 2018 року, якою видано дублікат виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання дітей, встановлений той факт, що при пересилці оригінал даного виконавчого документа був втрачений.
Відповідно до змісту частини 1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла у такій редакції на час винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, копія постанови про відкриття виконавчого провадження надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Вищевикладеними матеріалами справи та доводами апеляційної скарги не спростований висновок суду першої інстанції про те, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі - АДРЕСА_2 , а тому останній вважається таким, що повідомлений про примусове виконання.
Отже , постанова про відкриття виконавчого провадження від 13 січня 2015 року винесена у межах повноважень та з додержанням вимог чинного законодавства (виконавчий лист був направлений за належністю з іншого відділу ДВС), а та обставина, що у постанові державний виконавець неправильно зазначив адресу боржника ( АДРЕСА_1) , хоча у рішенні суду та виконавчому листі зазначена інша адреса ( АДРЕСА_2 ) не може бути єдиною підставою для скасування оскарженої постанови, виходячи із засад справедливості та найвищих інтересів дітей, бо боржник вважається повідомленим. Батько дітей зобов`язаний цікавитися та вживати всіх законних заходів, щоб забезпечити власним дітям належне матеріальне утримання, законне задоволення їх розумних потреб разом із їх матір`ю, з якою вони проживають, що буде сприяти гармонійному розвитку дітей.
Решта доводів апеляційної скарги пов`язана із подальшим місцем виконання рішення та розв`язання даного питання лежить не у площині законності постанови про відкриття виконавчого провадження, а має вирішуватися у інший спосіб, передбачений чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Аветисян Роберт Миколайович, залишити без задоволення, а ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 17 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 11 листопада 2019 року.
