open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1049/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправною відмови та про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення позивачу дострокової пенсії за віком та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 , який здійснював виховання сина, дитини з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до шестирічного віку, дострокову пенсію відповідно до абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 06 червня 2019 року, з врахуванням до страхового стажу часу догляду за ОСОБА_2 в період з 22 серпня 1989 року по 31 грудня 2003 року включно.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився його син - інвалід з дитинства ОСОБА_2 . В 2016 році позивач досяг 55 років. В зв`язку із досягненням віку та з метою призначення дострокової пенсії, як батькові дитини з інвалідністю, позивач звернувся із заявою до посадових осіб відповідача.

Відповідач листами повідомив позивача про відмову в призначенні пенсії, мотивуючи відмову тим, що його страховий стаж становить 6 років 4 місяці 12 днів, при потрібному 20 років, його дружина вже скористалась правом дострокового призначення пенсії, крім того згідно доданих документів існуюче захворювання ОСОБА_2 дає право для визнання його інвалідом з дитинства, а висновок щодо визнання дитини дитиною з інвалідністю з дитинства видано, коли ОСОБА_2 виповнилось 22 роки. Відтак, оскільки немає документів, які б підтвердили перебування на інвалідності до цього віку, не підтверджено документально час догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років до страхового стажу за період до 01 січня 2004 року, тому відсутні підстави для дострокового призначення пенсії.

Вважає, вказану відмову в призначенні дострокової пенсії за віком протиправною, з огляду на те, що згідно заключення лікарсько-консультативної комісії Сторожинецької центральної районної лікарні № 549 від 03 вересня 2018 року ОСОБА_2 не був дитиною з інвалідністю до 18 років, але перебував на обліку у невропатолога і мав медичні покази для визнання його дитиною з інвалідністю до 6-річного віку, що надає позивачу, як батьку дитини з інвалідністю право на призначення дострокової пенсії за віком, при цьому посилався на правову позицію Верховного Суду.

Окрім того, звертав увагу суду на те, що його дружина матір ОСОБА_2 , скористалась правом призначення пенсії раніше встановленого пенсійного віку, як працівник освіти.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечував щодо задоволення адміністративного позову. Зазначив, що 06.06.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі ч.1 п.3 ст. 115 Закону України "Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058). Посадовими особами відповідача відмовлено в призначенні достроково пенсії, як батьку, який виховував до шестирічного віку дитину з інвалідністю, з огляду на те, що згідно медичного висновку - виписки із акту огляду МСЕК до довідки серії 10ААА № 327745 органом медико - соціальної експертизи встановлено, що існуюче захворювання ОСОБА_2 дає право для визнання його інвалідом з дитинства, проте даний висновок видано 15.04.2011 року, тобто після досягнення ОСОБА_2 21 - річного віку.

Звертав увагу суду, що згідно з документами, наданими позивачем при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії, страховий стаж становить 6 років 4 місяці 12 днів, при необхідному 20 років. Зауважив, що дострокова пенсія батьку призначається відповідно до ч.1 ст.115 Закону за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

На думку відповідача, оскільки відсутні документи, які б підтверджували перебування на інвалідності сина ОСОБА_2 з 1989 по 2003 рік (первинний огляд МСЕК відбувся 15.04.2011) відповідно, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу у позивача, а також у зв`язку з тим, що мати, ОСОБА_3 реалізувала право на призначення пенсії за вислугу років, яка призначається раніше встановленого пенсійного віку, органом Пенсійного фонду правомірно відмовлено у призначенні пенсії останньому, при цьому посилався на положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 06.09.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом осіб. Призначено розгляд справи на 10:00 год. 04 жовтня 2019 р.

ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

2. 29.10.2019 року в судовому засіданні представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, у своїх поясненнях проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.

3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

IV. ВСТАНОВЛЕННІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ЇМ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено запис № 69 в книзі реєстрації актів про народженні. (а.с.13)

2. Зі змісту заключення лікарсько-консультативної комісії Сторожинецької центральної районної лікарні № 549 від 03 вересня 2018 року слідує, що ОСОБА_2 - не був дитиною з інвалідністю до 18 років, але перебував на обліку у невропатолога і мав медичні покази для визнання його дитиною з інвалідністю до 6-річного віку. (а.с.15)

3. Відповідно до довідки від 02.09.2019 року № 2756 виданою Їжівським старостинським округом Чудейської сільської ради Сторожинецької району Чернівецької області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно виховував дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - з народження до шести років. (а.с.19)

4. 03.06.2019 року органом Пенсійного фонду України складений акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду, яким підтверджено здійснення позивачем догляду за інвалідом з дитинства ОСОБА_2 за період з 22 серпня 1989 року по 31 грудня 2003 року. (а.с.20)

5. Судом також досліджена копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 . (а.с.16-18)

6. 06.06.2019 року позивач звернувся до посадових осіб відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі п.3 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

7. 25.06.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомлено позивача (лист № 1045/02-17 від 25.06.2019р., лист 586/Г-11 від 22.07.2019 року) про те, що згідно з п.3 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон) право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з Інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому, до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

За нормами статті 24 Закону страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж починаючи з 01.01.2004 обчислюється - відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004).

Згідно з наданими документами страховий стаж позивача становить 6 років 4 місяці 12 днів.

Одночасно інформовано, що відповідно до п.1 ст.10 Закону особі, яка має право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Зауважено, що дружина позивача ОСОБА_3 скористалася правом призначення пенсії раніше встановленого пенсійного віку, відповідно підстави для призначення дострокової пенсії позивачу немає.

Враховуючи викладене вище, позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії, як батьку, який виховав до шестирічного віку дитину з інвалідністю." (а.с.25;)

8. Зі змісту листа Сторожинецького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 22.07.2019 року № 586/Г-11, слідує, що: за результатами додаткового вивчення відомостей, що містяться у пенсійній справі позивача, а також інформації, викладеної у зверненні встановлено, що 06.06.2019 позивач звернувся за призначенням дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За нормами ч. 1 зазначеної статті право на призначення дострокової пенсії, за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому може бути призначена дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (набрав чинності 01.01.2004) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Зокрема, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до її впровадження - на підставі документів та в порядку визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом. Відповідно до пункту "є" ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 час догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, за періоди до 01.01.2004, визначається на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду та документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей з інвалідністю), а також обов`язково враховується вік особи (для пристарілих і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду може бути складеним територіальним органом Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово- експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Час догляду, починаючи з 01.01.2004, зараховується до страхового стажу виключно за умови отримання відповідної допомоги або компенсації в органах соціального захисту населення і сплати страхових внесків. Згідно з матеріалами пенсійної справи, таку допомогу в період з 01.01.2004 по 22.08.2007 позивач не отримував.

Документами, що підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути: виписка в акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення чи Пенсійного фонду України та інші документа.

Одночасно проінформовано, що до заяви про призначення пенсії позивачем надано медичний висновок - виписку із Акта огляду МСЕК до довідки серії 10ААА №327745, згідно з яким 15.04.2011 органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством установлено, про існуюче захворювання ОСОБА_2 дає право для визнання його Інвалідом з дитинства. Цей висновок щодо визнання дитини дитиною з інвалідністю з дитинства видано, коли ОСОБА_2 було 22 роки. Оскільки документи, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, що підтверджують перебування на Інвалідності до цього віку, відсутні, немає правових підстав для підтвердження часу догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років за періоди до 01.01.2004. Згідно з наданими документами страховий стаж позивача становить 6 років 4 місяці 12 днів.

Враховуючи відсутність необхідного страхового стажу позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком. (а.с.26)

9. Судом досліджена виписка із медичного висновку - виписки із Акта огляду МСЕК до довідки серії 10ААА №327745 від 17.05.2011 року, зі змісту якої вбачається, що органом медико-соціальної експертизи встановлено ОСОБА_2 третю групу інвалідності, інвалід з дитинства. (а.с.14)

V. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статі 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу, в пункті 6 частини 1 статті 92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.

Пунктом "є" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Отже, аналіз вищенаведених норм законодавства діє підстави вважати про те, що час догляду за дитиною-інвалідом з дитинства зараховується до стажу роботи.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року N 1058 (далі Закон N 1058).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону N 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

Згідно частини 4 статті 24 Закону N 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону № 1058 передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 3 частити 1 статті 115 Закону N 1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;

Загальний підхід до змістовного наповнення поняття "особа з інвалідністю" установлювався ст. 2 Закону "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875-ХІ), а також ст. 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 2961-ІV). Зокрема, такий статус могла мати особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до абз. 3 статті 1 Закону № 2961-ІV дитина-інвалід - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, унаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Суд наголошує й на тому, що визначення терміну "інвалід з дитинства" не міститься ані в Законі № 875-ХІІ, ані в Законі № 2109-III. При цьому за змісту абз. 2 п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення № 1317), інвалідність з дитинства розглядається як причина інвалідності. Згідно з п. 14 цього Положення причинний зв`язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, установлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до вісімнадцятирічного віку.

Зі змісту абзацу 4 п. 3 розд. ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 вбачається, що пільга, пов`язана зі зменшенням жінкам пільгового віку та страхового стажу, установлювалася лише тим матерям інвалідів з дитинства та дітей інвалідів до 16 років, які виховували їх за підтвердженого стану інвалідності на момент досягнення дитиною 6 років.

Отже, для призначення пенсії на підставі Закону № 1058 має значення не факт встановлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для матері чи батька більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини 12 статті 7 Закону № 2961-ІV положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України. Серед повноважень лікарсько-консультативних комісій, визначених Положенням про лікарсько-консультативну комісію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917, визначено надання висновку, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Тобто такий висновок дає можливість опосередковано підтвердити факт догляду матері чи батька за дитиною, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку, як це передбачено положеннями Закону № 1058.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року N 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок N 22-1).

Розділом II Порядку N 22-1 передбачені документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

При призначенні пенсії з певними особливостями, зокрема пенсії матері інваліда з дитинства, яка виховала її до шестирічного віку подаються також документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (при призначенні пенсії згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону) (абз. 8, п. п. 5 п. 2.1 Розділу II Порядку N 22-1).

Відповідно до п. 2.17 Порядку N 22-1 при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності). (п. 2.18 Порядку N 22-1).

З досліджених обставин справи видно, що ОСОБА_2 перебував на обліку у невропатолога і мав медичні покази для визнання його дитиною з інвалідністю до 6-річного віку (відповідно до заключення ЛКК Сторожинецької ЦРЛ № 549 від 03 вересня 2018 року).

Відповідно до п. 10 Порядку N 637 час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: - акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; - документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Суд встановлено, а відповідачем в свою чергу не спростовано те, що факт догляду позивачем за сином, який є дитиною інвалідом за період починаючи 22.08.1989 року до 31.12.2003 року є доведеним, та підтверджується актом обстеження фактичних обставин здійснення догляду складеного посадовими особами Сторижинецького відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. (а. с. 20)

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів прані та соціального захисту населення або Пенсійного Фонду та інші документи.

Заперечуючи проти позову відповідач зводив свої аргументи до того, що відповідно до медичного висновку - виписки із Акта огляду МСЕК до довідки серії 10ААА №327745, 15.04.2011 органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством встановлено, про існуюче захворювання ОСОБА_2 , що дає право для визнання його інвалідом з дитинства, проте даний висновок щодо визнання дитини дитиною з інвалідністю з дитинства видано, коли ОСОБА_2 було 22 роки, тому відсутні правові підставі для підтвердження часу догляду за дитиною з інвалідністю з віком до 16 років за періоди до 01.01.2004 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на те, що зі змісту заключення ЛКК № 549 Сторожинецької районної лікарні № 549 від 03.09.2018 року встановлено, що дитина перебувала на обліку у невропатолога і мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Вказаним висновком, визнана дитиною-інвалідом з дитинства. При цьому, весь час, з народження позивач здійснював догляд за сином, що встановлено судом та не заперечується відповідачем. Отже, визначальною умовою для призначення дострокової пенсії за віком, як батька інваліда з дитинства є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань. Тобто, при вирішенні питання про наявність права на призначення такого виду пенсії враховується не тлумачення поняття "інваліда з дитинства", а момент настання медичних показань для встановлення інвалідності.

Підсумовуючи викладене з урахування встановлених обставин справи, та норм законодавства суд вважає, що у позивача наявні всі критерії, які є необхідними для призначення йому пенсії за віком, як батьку інваліда з дитинства.

Слід зазначити, що наведені вище висновки суду переважно також узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у поставові від 15.05.2019 року (справа № 330/2181/16-а), що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд застосовує у виборі та застосуванні до спірних правовідносин.

Суд вважає позицію відповідача стосовно не зарахування позивачу до страхового стажу періоду догляду за сином - інвалідом з 1989 року по 2003 рік помилковою, адже за такого розуміння та трактування законодавства, норма на підставі якої позивачу надається право на призначення пенсії за віком, як батьку інваліда з дитинства втрачає своє значення. В свою чергу, час догляду за дитиною-інвалідом відповідачем по своїй суті не заперечувався. Передбачена законодавцем можливість зарахувати до стажу роботи час догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років надана з ціллю забезпечити дану категорію осіб соціальним захистом.

2. Суд відхиляє аргументи відповідача, з приводу того, що дружина позивача ОСОБА_3 скористалась правом призначення пенсії раніше встановленого пенсійного віку, з огляду на таке.

Судом встановлено, що дружині позивача матері дитини - інваліда ОСОБА_2 , призначено пенсію раніше встановленого пенсійного віку, за інших підстав (як працівнику освіти). Відтак суд зазначає, що нормами Закону 1058 визначено спеціальне суб`єктивне право батька (за вибором матері), як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитись в залежність від реалізації матір`ю свого права на призначення до дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства, якщо вона скористалась своїм правом і відмовилась від пенсії як мати, що здійснювала виховання дитини - інваліда.

Така правова позиція відповідає висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 12.11..2013 року у справі № 21-373а13.

3. Слід зазначити й те, що відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Очевидно, що в даних правовідносинах не йде мова про інтерес дитини, однак такий інтерес у причинному зв`язку нерозривно пов`язаний з позивачем (батьком дитини-інваліда), що є складовою соціального захисту «незахищених верств населення»».

4. Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи наведене вище, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач, оскільки наведений перелік доказів повністю спростовує позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю.

VI. Розподіл судових витрат.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що вимоги позивача задоволено повністю, тому судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у сумі 768,40 грн. на користь останнього.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 , дострокову пенсію за віком, відповідно до абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 06 червня 2019 року, з врахуванням до страхового стажу часу догляду за ОСОБА_2 в період з 22 серпня 1989 року по 31 грудня 2003 року включно.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у сумі 768,40 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( с.Їжівці, Сторожинецького району, Чернівецької області , 59033 , код РНОКПП: НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, 58022, код ЄДРПОУ: 40329345)

Суддя О.В. Боднарюк

Джерело: ЄДРСР 85499417
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку