КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року справа № 320/4027/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п.6 Наказу ГУНП в Київській області від 14.03.2019 року №470, яким ОСОБА_1 оголошено зауваження;

- визнати протиправним та скасувати п.4 Наказу ГУНП в Київській області від 22.05.2019 року №1010, яким ОСОБА_1 оголошено догану;

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 Наказу ГУНП в Київській області від 09.07.2019 року №1442, в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1 з посади;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області.

Обгрунтовуючи такі вимоги, позивач зазначив, що Наказом ГУНП у Київській області від 11.02.2019 №243 призначено службове розслідування за відомостями, викладеними у листі Генеральної прокуратури України від 14.01.2019 №04/2/3-72 вих-19 про розгляд листа прокурора Київської області від 29.12.2018 № 04/2-7571 вих-18 про вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної ефективності та якості досудового розслідування, розкриття кримінальних правопорушень, дотримання розумних строків, а також конституційних прав громадян працівниками слідчих підрозділів ГУНП в Київській області.

Позивач вважає, що дане службове розслідування безпідставно призначене та проведено без додержання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме не повно та не об`єктивно з`ясовано усі обставини, чітко не встановлено в чому полягає порушення і вина позивача, не встановлено тяжкість проступку та розміру заподіяної шкоди. Службовим розслідуванням конкретно не встановлено наявність або відсутність в діяннях позивача дисциплінарного проступку, а також не встановлено юридичної кваліфікації проступку, з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акту, наказу керівника, який було порушено. Так як, тільки після встановлення наявності або відсутності в діяннях поліцейського дисциплінарного правопорушення вирішується питання про притягнення чи не притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також з врахуванням цього обирається вид дисциплінарного стягнення. Також, на думку позивача службовим розслідуванням не встановлено причино-наслідкового зв`язку між його виною та наслідками.

Крім того, позивач зазначив, що в результаті службового розслідування було винесено наказ ГУНП в Київській області від 14.03.2019 №470, яким оголошено зауваження. Проте, позивач звертає увагу, що не був ознайомлений із даним наказом. Окрім того, дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження не було належним чином застосоване та виконане, тому що по збігу строків воно не могло бути застосоване до позивача.

Позивач повідомляє, що Наказом ГУНП у Київській області від 26.03.2019 №559, було призначено службове розслідування за виявленими фактами кримінального процесуального законодавства під час розслідування кримінальних проваджень за фактами дорожньо-транспортних пригод.

Проте, позивач вказує, що йому стало відомо про дане службове розслідування 29.05.2019 року, коли він ознайомився з Наказом ГУНП в Київській області від 22.05.2019 №1010, яким йому оголошено догану. У зв`язку із іншим службовим розслідуванням та тим, що позивач перебував на лікарняному з 21.06.2019 року по 01.07.2019 року включно та з 05.07.2019 року по 15.07.2019 року, не мав змоги ознайомитись із матеріалами службового розслідування. Ознайомився лише 18.07.2019 року.

Позивач стверджує, що під час даного службового розслідування, дисциплінарною комісією було порушено його законні права. Зокрема, у зв`язку з тим, що йому не було відомо про дане службове розслідування, тому він був позбавлений права надавати пояснення, подавати відповідні документи, що стосуються обставин справи, подавати клопотання, скарги, знайомитись з матеріалами справи та користуватись правничою допомогою.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що Наказ ГУНП в Київській області від 22.05.2019 №1010, яким йому оголошено догану є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивача також зазначив, що в описовій частині висновку службового розслідування від 29.04.2019 відсутні будь-які пояснення від поліцейських, в тому числі від позивача, щодо обставин справи та відсутні акти відмови надання пояснень. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку. Не встановлені обставини, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність поліцейського.

Враховуючи наведення, позивач вважає, що службове розслідування призначене Наказом ГУНП у Київській області від 26.03.2019 №559 та як результат даного службового розслідування Наказ ГУНП в Київській області від 22.05.2019 №1010, яким йому оголошено догану, є протиправними та таким, що порушили законні права.

Окрім того, позивач зазначив, що відповідно до наказу ГУНП в Київській області від 11.06.2019 №1182 за інформацією викладеною у рапорті начальника УОАЗОР ГУНП в київській області майора поліції Віцелару І.О. про неналежного реагування на злочин та проведення Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області досудового розслідування в окремому кримінальному провадженні, розпочато та проведено службове розслідування.

Позивач звертаю увагу суду на те, що дисциплінарною комісією крім розгляду матеріалів що стосуються кримінального провадження, відкритого на підставі заяви ОСОБА_3 , було розглянуто та взято до уваги інформація про порушення ведення обліково-реєстраційної дисципліни працівниками Білоцерківського ВП, що прямо вплинуло на прийняте рішення. Разом з цим, зазначає, що дана інформація мала бути залишена поза увагою комісії тому, що службове розслідування проводилось, щодо належного реагування на злочин та проведення Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області досудового розслідування в окремому кримінальному провадженні. І вищезазначена інформація жодним чином не відноситься до кримінального провадження щодо якого проводилось службове розслідування.

Тому, позивач вважає, що дисциплінарна комісія не виявивши порушень щодо неналежного реагування на злочин та проведення Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області досудового розслідування в окремому кримінальному провадженні, вийшла за межі службового розслідування. Такі дії комісії, на думку позивача, свідчать про її упередженість, та не можливість об`єктивно та повно провести розслідування. Також, це порушило право позивача на захист, так як вийшовши за межі службового розслідування, комісія позбавила його права належним чином захистити свої права та надати відповідні пояснення та заперечення. Окрім того, висновки дисциплінарної комісії є безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами службового розслідування є лише припущеннями дисциплінарної комісії.

Також, позивач вважає, що дисциплінарною комісією не досліджено та не встановлено ступінь вини позивача, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь і характер відповідальності, відомості, що характеризують позивача, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку та вид і розмір заподіяної шкоди.

Враховуючи викладені обставини викладені позивач вважає, що дані службові розслідування та призначені дисциплінарні стягнення були вчинені з порушенням процесуальних норм та порушують його законні права та інтереси, відповідно оспорювані рішення є необгрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Заперечуючи проти позову в письмовому відзиві, відповідач просив суд відмовити в його задоволенні та зазначив, що у ході проведення службових розслідувань було дотримано норми діючого законодавства. У відповідності до Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувалися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи до вчинення нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

У зв`язку з цим Головне управління Національної поліції України в Київській області вважає, що під час проведення службових розслідувань та прийнятті спірних рішень діяло виключно на підставі, в межа повноважень та у спосіб передбачені законодавством України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.01.2019 до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області з Генеральної прокуратури України для розгляду надійшов лист від 14.01.2019 № 04/2/3-72 вих-19 за листом прокуратури Київської області від 29.12.2018 №04/2-7571 вих-18 про вжиття заходів з метою забезпечення належної ефективності та якості досудового розслідування, розкриття кримінальних правопорушень, дотримання розумних строків, а також конституційних прав громадян працівниками підрозділів ГУНП в Київській області.

На підставі вищенаведених листів наказом ГУНП в Київській області № 243 від 11.02.2019 було призначено службове розслідування.

Вказаним службовим розслідуванням встановлено, що працівниками територіальних органів поліції створено показник статистичного благополуччя та знято з облік безпідставно облікованих кримінальних правопорушень, з них на Києво-Святошйнською (743), Бориспільською Броварською(39) місцевими прокуратурами.

Водночас упродовж 2018 року прокурорами виявлено 649 прихованих працівниками територіальних органів поліції від обліку кримінальних правопорушень, з них найбільше у слідчих відділах Києво-Святошинського (250) та Броварського відділів поліції (106) слідчому Фастівського відділення поліції Васильківської ВП (891).

Протягом 2018 року територіальними підрозділами ГУНП в Київській області зареєстровано 19 кримінальних проваджень у сфері зайняття гральним бізнесом. Проте станом на сьогодні без прийняття, кінцевого рішення залишається 74 кримінальні провадження.

Водночас до суду скеровано лише 2 обвинувальних акта з угодами про визнання винуватості, досудове розслідування в яких здійснювалось СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області.

Опитаний під час проведення вказаного службового розслідування позивач з приводу допущених порушень пояснив, що наказом ГУНП в Київській області № 1875 від 05.09.2018 СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області було відряджено старшого слідчого слідчого відділення поліції № 1 Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області капітана поліції Тхоржевського B.C., на виконання листа Національної поліції України від 23.08.2018 № 4749д/24/2/2-2018, щодо відрядження до Головного слідчого управління Національної поліції України для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000107.

Крім того, Наказом № 2515 від 20.12.2018, на виконання вимог листа Генеральної прокуратури України від 07.12.2018 щодо відрядження слідчих слідчих підрозділів ГУНП в Київській області для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201311000001029 слідчих Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 лейтенанта поліції Пруднікова І.Ю. та слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 лейтенанта поліції Патстушенка І.В. до Генеральної прокуратури України.

Вказаним висновком службового розслідування від 11.03.2019 встановлено, що позивачем порушено службову дисципліну, що виразилось у невиконанні ст. 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» в частині недортриманні підлеглими службової дисципліни, вимог пункту 1 частини 4 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570 в частині неналежного контролю за виконанням покладених на слідчий відділ завдань.

За результатами проведеного службового розслідування наказом ГУНП в Київській області від 14.03.2019 № 470 у зв`язку з порушенням ст. 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» в частині недортримання підлеглими службової дисципліни, вимог пункту 1 частини 4 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570 в частині неналежного контролю за виконанням покладених на слідчий відділ завдань заступникові начальника ВП - начальнику СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено зауваження.

На підставі доповідної записки від 14.03.2019, складеної за результатами здійснення перевірки стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях за фактами дорожньо-транспортних пригод, які перебувають у провадженні слідчих слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області ГУНП в Київській області видано наказ про призначення службового розслідування № 559 від 26.03.2019.

За результатами перевірки працівниками відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Київській області, викладених у доповідній записці складено висновок службового розслідування від 29.04.2019.

Під час проведення вказаного службового розслідування встановлено, що у провадженні слідчого відділу Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області перебуває 62 кримінальних провадження за фактами ДТП, з яких 10 кримінальних проваджень 2019 року, 20-2018, 8-2017, 6-2016, 6- 2015, 4-2014, 3- 2013 та 5-2012 років.

Слідчим підрозділом Білоцерківського відділу поліції у поточному 2019 році зареєстровано 12 кримінальних проваджень за фактами ДТП, до суду з обвинувальним актом направлено 6 проваджень та 8 закрито, у залишку перебуває 62 провадження вказаної категорії, з яких: 52 провадження минулих років та 10-2019 року.

Досудове розслідування у кримінальних провадженнях по лінії ДТП здійснюють слідчі - майор поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 та капітан поліції ОСОБА_9, які відповідно до наказу Головного управління від 29.01.2019 № 160 закріплені за розслідуванням кримінальних проваджень вказаної категорії та контроль за розслідуванням кримінальних проваджень покладено на заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу капітана поліції ОСОБА_1.

Під час перевірки, на вивчення з 62 проваджень, які перебувають у залишку надано лише 20.

Вивченням матеріалів кримінальних проваджень, які перебувають у провадженні слідчих Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . встановлено, що у порушення вимог ст.ст. 2, 9, 28, 40, 55, 58, 65, 110, 170-175, 220, 223, 240, 242 зазначеної категорії лише лише відпрацюванням на місці ДТП, та приєднанням до матеріалів кримінальних проваджень копій документів. Матеріали відпрацюванням слідчо-оперативною групою місця ДТП містять в собі лише протокол огляду місця події, схеми порожньо - транспортної пригоди, пояснення учасників ДТП та копії документів на транспортні засоби, а в деяких випадках і розписки про повернення транспортних засобів власникам під розписку.

Також в матеріалах кримінальних проваджень відсутні відомості про тимчасове вилучення транспортних засобів та поміщення їх для тимчасового зберігання на спеціальні майданчики чи стоянки. Питання про арешт тимчасово вилученого транспортного засобу у порушення ст.ст. 170-175 КПК України слідчими взагалі не розглядається.

Крім того, у ході проведення службового розслідування виявлено ряд кримінальних проваджень, які вивчались органами прокуратури та у слідчому управлінні, в яких надавались письмові вказівки. Однак їх вивченням встановлено, що слідчими Білоцерківського ВП ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вказівки проігноровано, та не проведено жодних слідчих дій.

Таким чином, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що виявлені порушення вимог ст.ст. 2, 9, 28, 40, 55, 58, 65, 110, 170-175, 220, 223, 240, 242 КПК України, допущені слідчими Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 внаслідок неналежного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, а також внаслідок відсутності контролю за їх роботою з боку начальника слідчого підрозділу Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 , який не приділяє належну увагу стану розслідування кримінальних проваджень про дорожньо-транспортні пригоди, учинені на території Білоцерківського району Київської області.

На підставі зазначеного висновку службового розслідування, наказом ГУНП в Київській області № 1010 від 22.05.2019 за фактом порушення службової дисципліни, яке виразилося у порушенні вимог ст.ст. 1, 3, 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині дотримання законодавства, ст. 39 КПК України, наказу МВС України від 06.07.2017 № 570 щодо незабезпечення організації та контролю при розслідуванні кримінальних проваджень про дорожньо-транспортні пригоди заступникові начальника відділу поліції - начальнику слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

11.06.2019 до керівництва ГУНП надійшов рапорт начальника УОАЗОР ГУНП в Київській області майора поліції Віцелару І. О. з інформацією про неналежне виконання службових обов`язків окремими працівниками та керівниками Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області.

На виконання вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337 та наказу МВС України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» на підставі вищезазначеного рапорту ГУНП в Київській області видано наказ № 1182 від 11.06.2019 про призначення службового розслідування.

Висновком службового розслідування від 03.07.2019 встановлено, що

20.05.2019 о 13.05 зі служби « 102» надійшло повідомлення ОСОБА_14 про те, що невідомі побили адвоката ОСОБА_3 . Відомості про подію зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі- ЖЄО) за № 15414, повідомлення підтверджено о 13.35, наряд поліції прибув, на місце о 13.43. 20.05.2019 о 13.06 зі служби « 102» надійшло повідомлення ОСОБА_15 про те, що невідомі побили адвоката ОСОБА_3 та розбирають будівлю. Відомості про подію зареєстровано до ЖЄО № 15415, повідомлення підтверджено о 13.36, наряд поліції прибув на місце о 13.47. 20.05.2019 о 13.24 зі служби « 102» надійшло повідомлення ОСОБА_15 який просить пришвидшити прибуття наряду, оскільки невідомі побили адвоката ОСОБА_3

Відомості про подію зареєстровано до ЖЄО No 15419, повідомлення підтверджено о 13.40.

20.05.2019 в 13 год. 25 хв. на лінію « 102» від лікаря ОСОБА_16 надійшло повідомлення про надання медичної допомоги ОСОБА_3 діагноз: ЗЧМТ, СГМ, закритий перелом нижньої щелепи зліва, рвана рана лівої щоки. Відомості про подію зареєстровано до ЖЕО № 15420, повідомлення підтверджено о 13.42, наряд поліції прибув на місце о 13.57.

20.05.2019 о 13.31 зі служби « 102» надійшло повідомлення ОСОБА_14 про те, що невідомі побили адвоката ОСОБА_3 Відомості про подію зареєстровано до ЖСО JNo 15421, повідомлення підтверджено о 13.45, наряд поліції прибув на місце о 13.59.

20.05.2019 о 13.38 зі служби « 102» надійшло повідомлення ОСОБА_17 про пошкодження автомобіля марки «Рено Кенго». Відомості про подію зареєстровано до ЖЄО № 15422, повідомлення підтверджено о 13.40, наряд поліції прибув на місце о 13.57.

20.05.2019 о 16.30 зі служби « 102» надійшло повідомлення ОСОБА_17 про те, що невідомі пошкодження автомобіль марки «Рено Кенго», відібрали ключі від нього та викинули їх.

Відомості про подію зареєстровано до ЖЄО № 15438, повідомлення підтверджено о 16.31, наряд поліції прибув на місце о 16.45.

20.05.2019 в 20 год. 05 хв. до Білоцерківського ВП надійшла письмова заява від адвоката ОСОБА_3 про те, що 20.05.2019 близько 13 години при виконанні ним професійних повноважень адвоката поблизу зруйнованого приміщення по АДРЕСА_1 невідомі йому особи погрожували застосуванням фізичного насильства та вбивством, розбили його власний мобільний телефон та заподіяли тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва. Відомості про подію зареєстровано до ЖЄО № 15465.

Однак працівники чергової служби Білоцерківського ВП наряд поліції було призначено на зазначений виклик о 13.35, тобто через 30 хвилин після надходження повідомлення.

О 13.06 на спецлінію « 102» повторно надійшло повідомлення від ОСОБА_15 про те, що семеро невідомих чоловіків нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_3 (ЖЄО № 15415). Однак, працівниками чергової служби Білоцерківського ВП на зазначене повідомлення призначено наряд поліції лише через 20 хвилин, тобто о 13.35.

Поряд з цим встановлено, що 21.05.2019 до Білоцерківського ВП надійшли рапорти слідчого цього ж відділу поліції Шевченка про те, що до нього звернувся із заявою ОСОБА_3 про те, що 20.05.2019 о 13.00 по АДРЕСА_2 невідомі особи нанесли йому тілесні ушкодження (ЖЄО №№15526, 15527). І лише на підставі рапортів слідчого СВ Білоцерківського ВП Шевченка вказані відомості внесено до ЄРДР.

Однак, керівництвом СВ Білоцерківського ВП внедостатній мірі вивчено матеріали ЖЄО №№ 15414 та 15415, що в свою чергу призвело до повторної реєстрації факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та подальшим внесенням відомостей до ЄРДР.

Крім цього, 20.05.2019 близько 13.00 невстановлені досудовим слідством особи, перебуваючи поблизу зруйнованого нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , умисно пошкодили майно адвоката ОСОБА_3 , у зв`язку з діяльністю останнього з наданням правової допомоги ТОВ «Білоцерківський парк культури та відпочинку».

За вказаним фактом 21.05.2019 СВ Білоцерківського ВП розпочато кримінальне провадження № 1 2019110030001438 за ч. 1 ст. 399 КК України.

Також, 20.05.2019 близько 13.00 невідомі особи розбирали частини зруйнованого нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , на яке рішенням слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Буцмака Ю.€. від 01.08.2018 накладено арешт та рішенням старшого слідчого СВ Білоцерківського ВП Бугаєнка О.Г. від 09.07.2018 визнано речовим доказом, який передано на зберігання представнику потерпілого - адвокату ОСОБА_3

За вказаним фактом 21.05.2019 СВ Білоцерківського ВП розпочато кримінальне провадження № 12019110030001439. за ч. 1 ст. 388 КК України.

Матеріали зазначених досудових розслідувань Білоцерківською місцевою прокуратурою об`єднано в одне кримінальне провадження за № 12019110030001436.

Проведеним оглядом місцевості речові докази в тому числі сліди з місця вчинення злочину не вилучалися.

На запит слідчого вилучено відеозаписи з приміщень суб`єктів господарської діяльності, на яких зафіксовано вчинення протиправних дій щодо ОСОБА_3

10.06.2019 слідчим, за погодженням процесуального керівника підготовлено повідомлено ОСОБА_19 про підозру за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України.

Вжитими заходами встановити місце знаходження ОСОБА_19 не представилося можливим, внаслідок чого 10.06.2019 за місцем реєстрації останнього надіслано поштою копію повідомлення про підозру та повістки про виклик для проведення слідчих дій.

11.06.2019 отримано ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду про дозвіл на затримання та доставку до суду підозрюваного ОСОБА_19 для розгляду клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З метою більш ефективного та об`єктивного проведення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні 11.06.2019 прокуратурою Київської області підслідність кримінальних правопорушень визначено за слідчим управлінням ГУНП в Київської області.

Крім цього встановлено, що 20.05.2019 близько 12.45 ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та невстановлені особи, перебуваючи АДРЕСА_1, вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка полягала в пошкодженні нежитлового приміщення, розташованого за вищевказаною адресою.

11.06.2019 СУ ГУНП в Київській області за вказаним фактом розпочато кримінальне провадження № 12019110000000435 за ч. 2 ст. 296 КК України.

Крім цього, наказом ГУНП в Київській області від 11.06.2019 № 1182 за фактом неналежного реагування на вчинені відносно адвоката ОСОБА_3 злочини та їх розслідування в Головному управлінні призначено службове розслідування з одночасним відстороненням на час його проведення заступника начальника Білоцерківського ВП - начальника СВ ОСОБА_1, заступника начальника Білоцерківського ВП - начальника КП ОСОБА_24 та начальника відділення поліції No 2 Білоцерківського ВИ ОСОБА_25 від виконання своїх службових обов`язків. На сьогодні досудове розслідування триває.

Крім того, встановлено, що огляд місця події, а саме, території, де було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_3 20.05.2019 не проведено, а проведено лише 03.06.2019, під час якого нічого не вилучалося, що в свою чергу призвело до втрати речових доказів та обставин скоєного злочину.

Поряд з цим, радіотехнічну розвідку на місці вчинення злочину не проведено. Крім того, в порушення вимог ст. 39 КПК України, заступником начальника відділу поліції - начальником слідчого відділу Білоцерківського ВЛІ ГУНП в Київській області письмові вказівки в кримінальному провадженні не надані.

07.05.2019 працівниками УОАЗОР проведено зустріч з ОСОБА_26 від якого повторно відібрано заяву за фактом нанесення тілесних ушкоджень та відкритого заволодіння належним йому майном (Ж€0 № 13872.), однак відомості за заявою ОСОБА_26 до ЄРДР не внесено, а прийнято рішення про її розгляд в межах Закону України «Про звернення громадян».

І тільки після повторної реєстрації зазначених матеріалів у черговій частині УОАЗОР ГУНП в Київській області (ЖЄО ГУ від 14.05.2019 N0 4484),

14.05.2019 відомості внесені до ЄРДР № 12019110000000351 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Аналогічним чином приймалися рішення за іншими 9 зверненнями про вчинення грабежу (2), крадіжки особистого майна (6), наруга над могилою (1).

За ініціативи працівників Головного управління матеріали перереєстровані до ЖЄО Білоцерківського ВП за №№ 6047, 6048, 6049, 6050, 6052, 6053, 6054 та 13871, 13874.

У подальшому відомості за матеріалами ЖЄО № 6047 внесено до ЄРДР № 12019110030000599, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, за матеріалами ЖЄО № 6048 внесено до ЄРДР № 12019110030000594, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за матеріалами ЖЄО№ 6049 внесено до ЄРДР № 12019110030000597, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за матеріалами ЖЄО № 6050 внесено до ЄРДР № 12019110030000595, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за матеріалами ЖЄО № 6052 внесено до ЄРДР № 12019110030000602, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за матеріалами ЖЄО № 6053 внесено до ЄРДР № 12019110030000603, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за матеріалами ЖЄО № 6054 внесено до ЄРДР № 12019110030000605, за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України та за матеріалами ЖЄО № 13871 внесено до ЄРДР № 120191 10000000352, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

І лише за матеріалами ЖЄО № 13874 незважаючи на наявність в зверненні ознак кримінального правопорушення, посадовими особами Білоцерківського ВП прийнято рішення про списання матеріалів висновком до справи на підставі положень Закону України «Про звернення громадян».

Таким чином, інформація викладена у рапорті начальника УОАЗОР Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_2 про порушення службової дисципліни окремими працівниками Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області знайшла своє підтвердження.

В діях, заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції ГУНШІ в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог статті 2, 3, 7, 8, 18, 19, 64 Закону України «Про Національну Поліцію», статті 1, 2 та 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-УІІІ, вимог статті 39, 214 Кримінального процесуального кодексу України, підпункту 9 пункту 4 розділу 4 наказу № 570 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України», що виразилося у неналежному контролі за діями підлеглих, неналежного проведення індивідуально-виховної роботи з підпорядкованим особовим складом, не належному процесуальному контролю, що призвело до порушення службової дисципліни підпорядкованого слідчого, а також не вжитті відповідних заходів щодо належної організації розслідування кримінального провадження № 12019110030001436.

За результатами вищенаведеного службового розслідування 09.07.2019 Головним управлінням видано наказ № 1442 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Білоцерківського ВП», яким за порушення службової дисципліни, яке виявилося у порушенні вимог статей 2, 3,7, 8, 18, 19, 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1, 2 та 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог статті 39, 214 КПК України, підпункту 9 пункту 4 розділу 5 наказу № 570 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України», що виразилося у неналежному контролі за діями підлеглих, неналежного проведення індивідуально - виховної роботи з підпорядкованим особовим складом, неналежному процесуальному контролю, що призвело до порушення службової дисципліни підпорядкованого слідчого, а також не вжитті відповідних заходів щодо неналежної організації розслідування кримінального провадження №12019110030001436, п. 2 розділу II інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, що виразилося у неналежній організації під час направлення слідчо-оперативної групи на місце вчинення кримінального правопорушення в повному складі, заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено з посади.

Не погоджуючись із спірними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Обов`язки поліцейського визначені ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до вимог якої останній зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 59 згадуваного Закону визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Згідно з ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.

У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно п. 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Отже, службове розслідування обов`язково повинно передувати звільненню, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни.

У той же час, суд зазначає, що порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією визначено розділом V згаданого вище Порядку №893.

Згідно п. 1, 2, 4, 7, 13, 14, 16, 17 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.

Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.

Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою - десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.

Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.

Згідно ч.ч. 6 - 10 ст. 18 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.

Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

З викладеного слідує, що підчас проведення службового розслідування у разі відсутності поліцейського на службі його виклик для надання пояснень є обов`язковим і здійснюється шляхом надсилання такого виклику рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Судом встановлено, що Наказом ГУНП у Київській області від 11.02.2019 №243 призначено службове розслідування за відомостями, викладеними у листі Генеральної прокуратури України від 14.01.2019 №04/2/3-72 вих-19 про розгляд листа прокурора Київської області від 29.12.2018 № 04/2-7571 вих-18 про вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної ефективності та якості досудового розслідування, розкриття кримінальних правопорушень, дотримання розумних строків, а також конституційних прав громадян працівниками слідчих підрозділів ГУНП в Київській області.

Дане службове розслідування безпідставно призначене та проведено без додержання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме не повно та не об`єктивно з`ясовано усі обставини, чітко не встановлено в чому полягає порушення і вина позивача, не встановлено тяжкість проступку та розміру заподіяної шкоди. Службовим розслідуванням конкретно не встановлено наявність або відсутність в його діяннях дисциплінарного проступку, а також не встановлено юридичної кваліфікації проступку, з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акту, наказу керівника, який було порушено. Так як, тільки після встановлення наявності або відсутності в діяннях поліцейського дисциплінарного правопорушення вирішується питання про притягнення чи не притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також з врахуванням цього обирається вид дисциплінарного стягнення.

Також, службовим розслідуванням не встановлено причино-наслідкового зв`язку між виною позивача та наслідками.

Крім того, слід зазначити, що в результаті службового розслідування було винесено наказ ГУНП в Київській області від 14.03.2019 №470, яким позивачу оголошено зауваження. Проте, всупереч положенням Дисциплінарного статут Національної поліції У країни позивач не був ознайомлений із даним наказом.

А також, щодо акту про відмову ознайомлення з наказом на стягнення за висновками службового розслідування від 04.04.2019 №8942, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів ні оголошення даного наказу, ні пропозиції щодо ознайомлення з ним позивачу.

І даний акт був складений без відома позивача і присутності. На підтвердження цього позивачем надано рапорт від 03.04.2019 відповідно до якого, йому було дозволено бути відсутнім на робочому місці 04.04.2019 року у зв`язку із сімейними обставинами.

Тому, відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Цією ж статтею визначено, що у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Крім того, ч. 1 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному ( у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейським з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження не було належним чином застосоване та виконане, тому по збігу строків воно не могло бути застосоване до позивача.

Щодо дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Наказом ГУНП у Київській області від 26.03.2019 №559, було призначено службове розслідування за виявленими фактами кримінального процесуального законодавства під час розслідування кримінальних проваджень за фактами дорожньо-транспортних пригод.

Відповідно до частини 2, розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС від 07.11.2018 № 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

- надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються

обставин, які досліджуються;

- подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

- ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

- подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

- брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

- користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Проте, позивачу стало відомо про дане службове розслідування 29.05.2019 року, коли він ознайомився з Наказом ГУНП в Київській області від 22.05.2019 №1010, яким йому оголошено догану. У зв`язку із іншим службовим розслідуванням та тим, що позивач перебував на лікарняному з 21.06.2019 року по 01.07.2019 року включно таз 05.07.2019 року по 15.07.2019 року, що підтверджується відповідними довідками, позивач не мав змоги ознайомитись із матеріалами службового розслідування. Ознайомився лише 18.07.2019 року.

Суд стверджує, що під час даного службового розслідування, дисциплінарною комісією було порушено законні права позивача, а саме, йому не було відомо про дане службове розслідування, тому він був позбавлений права надавати пояснення, подавати відповідні документи, що стосуються обставин справи, подавати клопотання, скарги, знайомитись з матеріалами справи та користуватись правничою допомогою.

Що вбачається з самого висновку службового розслідування від 29.04.2019 затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Київській області полковником поліції Нєбитовим A .A.. У в описовій частині даного висновку відсутні будь-які пояснення від поліцейських, в тому числі від позивача, щодо обставин справи та відсутні акти відмови надання пояснень. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку. Не встановлені обставини, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність поліцейського.

Розділ VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС від 07.11.2018 № 893 чітко встановлює вимоги, яким має відповідати висновок службового розслідування.

Крім того, при призначені дисциплінарного стягнення у вигляді догани до уваги взяли попереднє незаконно призначене, не зняте дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Враховуючи вище наведення, суд вважає, що службове розслідування призначене Наказом ГУНП у Київській області від 26.03.2019 №559 та як результат даного службового розслідування Наказ ГУНП в Київській області від 22.05.2019 №1010, яким позивачу оголошено догану, є протиправними та такими, що порушили його законні права і тому підлягають скасуванню.

Щодо дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Службове розслідування розпочато та проведено відповідно до наказу ГУНП в Київській області від 11.06.2019 №1182 за інформацією викладеною у рапорті начальника УОАЗОР ГУНП в київській області майора поліції Віцелару І.О. про неналежного реагування на злочин та проведення Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області досудового розслідування в окремому кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Проте матеріали службового розслідування не містять жодного письмового дозволу на розголошення відомостей кримінального провадження стосовно якого було призначено службове розслідування.

Суд звертає увагу на те, що дисциплінарною комісією крім розгляду матеріалів що стосуються кримінального провадження, відкритого на підставі заяви ОСОБА_3 , було розглянуто та взято до уваги інформація про порушення ведення обліково-реєстраційної дисципліни працівниками Білоцерківського ВП, що прямо вплинуло на прийняте рішення.

Разом з цим, суд зазначає, що дана інформація мала бути залишена поза увагою комісії тому, що службове розслідування проводилось, щодо належного реагування на злочин та проведення Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області досудового розслідування в окремому кримінальному провадженні. І вищезазначена інформація жодним чином не відноситься до кримінального провадження щодо якого проводилось службове розслідування.

Відповідно до ч. 7, ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Тому, суд вважає, що дисциплінарна комісія не виявивши порушень щодо неналежного реагування на злочин та проведення Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області досудового розслідування в окремому кримінальному провадженні, вийшла за межі службового розслідування. Такі дії комісії свідчать про її упередженість, та не можливість об`єктивно та повно провести розслідування. Також, це порушило право позивача на захист, так як вийшовши за межі службового розслідування, комісія позбавила його права належним чином захистити свої права та надати відповідні пояснення та заперечення (підтвердженням є пояснення позивача у яких викладені обставини лише щодо кримінального провадження відкритого за заявою ОСОБА_3 ).

Висновки дисциплінарної комісії є безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами службового розслідування. Це лише є припущеннями дисциплінарної комісії, які спростовуються тим самим висновком службового розслідування, у якому зазначено, що заява про кримінальне правопорушення була прийнята та зареєстрована, за відомостями викладеними у заяві було розпочато кримінальне провадження із внесенням відомостей у ЄРДР, призначено слідчу групу та визначено старшого групи, були надіслані запити та вилучено відеозаписи, на яких зафіксовано вчинення протиправних дій, проведено огляд місця події, підготовлено підозру, а також встановлено інших ймовірно причетних осіб до вчинення злочинів.

Також, дисциплінарною комісією не досліджено та не встановлено ступінь вини позивача, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь і характер відповідальності позивача, відомості, що характеризують позивача, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку та вид і розмір заподіяної шкоди.

Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади є одним із найсуворіших дисциплінарним стягненням. Таке дисциплінарне стягнення повинно застосовуватись за дисциплінарні проступки, у зв`язку з якими наступили тяжкі наслідки. Тобто, має бути співмірність тяжкості вчиненого проступку та обраного виду дисциплінарного стягнення. Також, необхідно було врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків, рівень кваліфікації та, з урахуванням встановлених обставин, дослідити необхідність накладення дисциплінарного стягнення, а в разі його накладення - обгрунтувати необхідність застосування конкретного його виду.

Враховуючи обставини викладені, суд вважає, що дані службові розслідування та призначені дисциплінарні стягнення були призначені з порушенням процесуальних норм та порушують законні права та інтереси позивача.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Таким чином, підсумовуючи встановлені судом обставини, надавши оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи та всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як зазначалось, про існування Наказу ГУНП у Київській області від 11.02.2019 №243 (про призначення службового розслідування), самого службового розслідування та Наказу ГУНП в Київській області від 14.03.2019 року №470, яким позивачу оголошено зауваження, йому не було відомо. Дізнався про вищезазначені накази та службове розслідування 12.07.2019 року, після отримання копії послужного списку, ознайомився з матеріалами службового розслідування 18.07.2019 року.

Окрім того, ОСОБА_1 , з 26.06.2019 року по 01.07.2019 року, з 03.07.2019 року по 12.07.2019 року та з по 25.07.2019 року перебував на лікарняному, що підтверджується медичними довідками, а також з матеріалами даного службового розслідування, в тому числі наказом про призначення службового розслідування, ознайомився лише 18.07.2019 року, що підтверджується рапортом від 18.07.2019.

У зв`язку з цим, керуючись ст. 121 КАС України, позивач визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на оскарження Наказу ГУНП в Київській області від 14.03.2019 року №470, яким позивачу оголошено зауваження та Наказу ГУНП в Київській області від 22.05.2019 №1010, яким позивачу оголошено догану.

Дослідивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що причини пропуску позивачем строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду є поважними, а тому такий строк необхідно поновити.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3 842,00 грн. За таких обставин на вказані витрати підлягають присудженню користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.6 Наказу ГУНП в Київській області від 14.03.2019 року №470, яким ОСОБА_1 оголошено зауваження.

Визнати протиправним та скасувати п.4 Наказу ГУНП в Київській області від 22.05.2019 року №1010, яким ОСОБА_1 оголошено догану.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 Наказу ГУНП в Київській області від 09.07.2019 року №1442, в частині, що стосується звільнення ОСОБА_1 з посади.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області.

Стягнути на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.