Справа № 572/2537/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - Ведяніної Т. О.

при секретарі - Вознюк М. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу № 572/2537/19 за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути із відповідача на її користь середню заробітну плату за час затримки виконання рішення суду за період з 31 травня 2016 року по 20 лютого 2017 року включно у сумі 42 041,04 грн. Крім того, просила стягнути з відповідача судові витрати у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано, що працювала методистом у відділі освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області. 28 травня 2015 року її було звільнення у зв`язку із скороченням штату працівників відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України. Судовим рішенням апеляційної інстанції її було поновлено на роботі з 2 червня 2015 року. Разом з тим, з відділу освіти стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу-34053,85 грн. з утриманням доходу, отриманого в центрі зайнятості та прибуткового податку і інших обов`язкових платежів до бюджету, 1000 грн. моральної шкоди та 535, 92 грн. судового збору. За результатами перегляду, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін. Однак, позивач, посилаючись на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.05.2009 року вважає, що суди апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували норму матеріального права, безпідставно зменшивши розмір суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з отриманням доходу у центрі зайнятості і не врахували коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів. Вказує, що відповідачем лише 21 лютого 2017 року її було поновлено на посаді методиста по дошкільним закладам, а з 01 березня 2017 року переведено на посаду методиста, хоча рішення Апеляційного суду Рівненської області від 30.05.2016 року мало бути виконано 31 травня 2016 року. Через це відповідач має заплатити їй 42 041,04 грн. середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду за період з 31 травня 2016 року по 20 лютого 2017 року.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги у повному обсязі, подавши до суду відзив на позовну заяву. Свою позицію обґрунтовує тим, що Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 572/2429/15-ц від 07.07.2016 року та 08.09.2016 року було зупинено виконання рішення апеляційного суду Рівненської області від 30.05.2016 року. Оскільки до остаточного вирішення справи судом касаційної інстанції позивач не звертався до відділу освіти, молоді та спорту Сарненської РДА, то фактично трудові відносини між ними не тривали. Станом на 03.10.2019 року позивач працює на посаді, на якій її було поновлено, то на, його думку, всі вимоги закону відносно позивача виконано у повному обсязі. На підтвердження своєї позиції надав письмові докази.

У відповіді на відзив відповідача, представник позивача зазначає, що позиція відповідача у справі є необґрунтованою, так як, вважає,що трудові відносини між позивачем та відповідачем продовжували тривати з дня звільнення позивача, як працівника, до дня її фактичного поновлення на роботі, відтак, ОСОБА_1 не працювала з вини роботодавця в період з 02 червня 2015 року по 20 лютого 2017 року, а тому згідно положень ст.235 КЗпП України, на відповідача покладається обов`язок здійснити виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Стверджує, що відповідач мав обов`язок поновити позивача на раніше займаній посаді не пізніше 31 травня 2016 року, видавши наказ про її поновлення на попередній посаді з 02 червня 2015 року. Наведене, на його думку, дає підстави вимагати від відповідача виплату середньої заробітної плати з 02.06.2015 року. Звертає увагу суду на те, що виплату середнього заробітку ОСОБА_1 здійснено по 30 травня 2016 року, тому саме цю вимогу відповідач виконав у повному обсязі.

Правовідносини між сторонами виникли із приводу обов`язковості виконання судового рішення.

Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Цивільно-процесуальним кодексом України, Кодексом законів про працю України.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства. У відповідності до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із ст.18 ЦПК України судові рішення що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування,підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, в у деяких випадках і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до положень ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, що спрямовано на швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави (Постанова Верховного суду від 24.01.2019 року у справі № 760/9521/15-ц).

Належним виконанням судового рішення у справах про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником або уповноваженим ним органом про це відповідного наказу, що дає працівнику можливість приступити до раніше виконуваних ним своїх професійних обов`язків.

Рішення вважається виконаним із дня видачі наказу (розпорядження) власника (уповноваженого ним органу), який прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Статтею 236 КЗпП України передбачено оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника. Тобто, законом чітко передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З аналізу вище наведених вимог чинного трудового законодавства України слідує, що обов`язок роботодавця добровільне і негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі є обов`язком роботодавця. Таким чином, останній зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі негайно і незалежно від того чи буде в подальшому рішення суду про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника оскаржуватись чи ні.

Враховуючи, що рішенням апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року ОСОБА_1 було поновлено на раніше займаній посаді у відділі освіти, молоді та спорту Сарненської РДА, то незалежно від подальшого оскарження відповідачем зазначеного судового рішення з моменту поновлення судом ОСОБА_1 на посаді методиста відділу освіти, молоді та спорту Сарненської РДА, у порядку та у відповідності до положень ст.235 КЗпП України у відповідача виник обов`язок виконати рішення апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року і по день винесення наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

А тому, доводи відповідача щодо того, що ОСОБА_1 не зверталась до відповідача з питання поновлення її на робочому місці, оскільки не було остаточного рішення у справі не заслуговують на увагу, оскільки суперечать чинному трудовому законодавству України. З огляду на що суд вважає, що позивача не було поновлено на роботі негайно, тобто з 31 травня 2016 року без поважних причин .

Через затримку виконання рішення апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2016 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді методиста відділу освіти, молоді та спорту Сарненської РДА за змістом норми ст.236 КЗпП України виникли підстави стягнути з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Однак, жодною з сторін у справі не було долучено до матеріалів справи доказів, коли фактично позивача було поновлено на займаній посаді та по яке число місяця та року з відповідача має бути стягнуто середній заробіток у зв`язку із затримкою виконання судового рішення.

Разом з тим, суд не може не брати до уваги долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 572/2429/15-ц від 07.07.2016 року та 08.09.2016 року, яким зупинено виконання рішення апеляційного суду Рівненської області від 30.05.2016 року до закінчення касаційного провадження у справі, які набрали законної сили та є обов`язковими до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, наданими сторонами доказами доведено факт затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі позивача з 31 травня 2016 року та виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу по 30 травня 2016 року, оскільки остання обставина і не заперечується обома сторонами.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду підлягають задоволенню частково, а саме з 31 травня 2016 року по 6 липня 2016 року, тобто по дату ухвалення Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 572/2429/15-ц від 07.07.2016 року, оскільки інших доказів суду надано не було.

Таким чином, суд стягує на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у сумі 5288,50 грн. ( з розрахунку: травень -1 день, червень - 20 днів, липень - 4 дні, всього 25 днів Х 211,54 грн.), обрахований позивачем у позовній заяві.

Враховуючи наведене, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.

На підставі ст.ст.235,236 КЗпП України, керуючись ст.ст. 263-265,274 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі - задоволити частково.

Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, що знаходиться за адресою: вул.Демократична,17 м.Сарни Рівненської області на користь ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 5288 грн. 50 коп. (п`ять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень п`ятдесят копійок) середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області 768 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: підпис

Копія вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області Т.О.Ведяніна