open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
15 Справа № 401/1745/16-ц
Моніторити
Постанова /23.10.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /13.06.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /06.11.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /06.06.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /12.04.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Рішення /09.03.2017/ Апеляційний суд Кіровоградської області Рішення /09.03.2017/ Апеляційний суд Кіровоградської області Ухвала суду /20.01.2017/ Апеляційний суд Кіровоградської області Ухвала суду /20.01.2017/ Апеляційний суд Кіровоградської області Ухвала суду /29.12.2016/ Апеляційний суд Кіровоградської області Рішення /30.11.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Рішення /30.11.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Ухвала суду /09.09.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Ухвала суду /20.07.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Ухвала суду /17.06.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Ухвала суду /03.06.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області
emblem
Справа № 401/1745/16-ц
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /23.10.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /13.06.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /06.11.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /06.06.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /12.04.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Рішення /09.03.2017/ Апеляційний суд Кіровоградської області Рішення /09.03.2017/ Апеляційний суд Кіровоградської області Ухвала суду /20.01.2017/ Апеляційний суд Кіровоградської області Ухвала суду /20.01.2017/ Апеляційний суд Кіровоградської області Ухвала суду /29.12.2016/ Апеляційний суд Кіровоградської області Рішення /30.11.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Рішення /30.11.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Ухвала суду /09.09.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Ухвала суду /20.07.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Ухвала суду /17.06.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Ухвала суду /03.06.2016/ Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 401/1745/16-ц

провадження № 61-22009св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - комунальне підприємство «Житлосвіт 2012»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_6 ,

третя особа - Світловодська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Житлосвіт 2012» на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року у складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Кіселика С. А.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року комунальне підприємство «Житлосвіт 2012» (далі - КП «Житлосвіт 2012») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству.

Позовна заява мотивована тим, що 23 березня 2016 року розпорядженням Світловодського міського голови ОСОБА_7 поновлено на роботі на посаді директора КП «Житлосвіт 2012» незаконно звільненого працівника - ОСОБА_4

Незаконні звільнення ОСОБА_4 були здійснені відповідачем, який у період з 11 листопада 2010 року до 12 листопада 2015 року перебував на посаді Світловодського міського голови. За рішенням суду підприємство виплатило ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 58 691,05 грн.

Посилаючись на статтю 237 КЗпП України позивач уточнив позов та просив суд покласти на відповідача, винного в незаконному звільненні працівника, обов`язок покрити шкоду, заподіяну КП «Житлосвіт 2012» у зв`язку з оплатою працівникові на підставі рішення суду часу вимушеного прогулу шляхом стягнення з відповідача на користь підприємства 132 261,75 грн шкоди з відповідача, а саме: 58 691,05 грн - середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 500,00 грн моральної шкоди, сплачених на користь ОСОБА_4 , 830,15 грн судового збору на користь держави згідно з рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року; 55 295,70 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, 13 581,40 грн компенсації за невикористану відпустку на користь ОСОБА_4 , 893,62 грн, 762,98 грн і 835,01 грн судового збору на користь держави, стягнутих з КП «Житлосвіт 2012»; 1 071,84 грн судового збору на користь держави, стягнутого з КП «Житлосвіт 2012» рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2016 року, поновити пропущений з поважних причин річний строк на звернення до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Житлосвіт 2012» 58 691,05 грн на відшкодування шкоди, що полягає у виплаті незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 55 295,70 грн на відшкодування шкоди, що полягає у виплаті незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про його поновлення на роботі.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Житлосвіт 2012» 1 709,81 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року, що набрало законної сили та яке згідно з вимогами частини третьої статті 61 ЦПК України має преюдиційне значення, встановлено вину відповідача у незаконному звільненні керівника КП «Житлосвіт 2012» ОСОБА_4. , що відповідно до статті 237 КЗпП України покладає на Світловодського міського голову як на службову особу, винну в незаконному звільненні працівника, обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу у зв`язку з оплатою працівнику часу вимушеного прогулу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив річний строк звернення до суду для вирішенням спору про покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні, поновити строк неможливо через відсутність поважних причин для поновлення, а тому в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 58 691,05 грн необхідно відмовити саме з цих підстав.

Враховуючи, що вина відповідача у затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, а отже і обов`язок відшкодувати шкоду підприємству, завдану затримкою виконанням рішення суду про поновлення на роботі, відсутні, скасував рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 55 295,70 грн на відшкодування шкоди, що полягає у виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у зв`язку з її безпідставністю та недоведеністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КП «Житлосвіт 2012» просить, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у зв`язку з незаконним звільненням відповідачем з роботи ОСОБА_4 та поновлення його на роботі за судовими рішеннями на посаді директора з обов`язком виплати йому підприємством середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за затримку виконання відповідачем рішення суду та компенсації за невикористану відпустку і судового збору, підприємству завдана шкода у вигляді збитків. На підтвердження зазначених обставин надані належні докази. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на об`єктивні причини пропуску строку для звернення до суду, а саме тривалий період виплат за судовими рішеннями у зв`язку з скрутним фінансовим становищем на підприємстві.

У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що КП «Житлосвіт 2012» створено згідно з рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області від 28 лютого 2012 року № 470 «Про створення комунальних підприємств та затвердження їх статутів», засноване на комунальній власності Світловодської міської територіальної громади міста та підпорядковане Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради.

Відповідно до пункту 4.1 статуту КП «Житлосвіт 2012» управління підприємством здійснює директор, який призначається та звільняється з посади за розпорядженням Світловодського міського голови на контрактній основі.

У період з 11 листопада 2010 року до 15 листопада 2015 року ОСОБА_1 обіймав посаду Світловодського міського голови Кіровоградської області.

Розпорядженням ОСОБА_1 , як Світловодського міського голови Кіровоградської області, від 18 червня 2014 року № 166-к було розірвано контракт з директором КП «Житлосвіт 2012» ОСОБА_4 за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2015 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження Світловодського міського голови Кіровоградської області від 18 червня 2014 року № 166-к «Про розірвання контракту з ОСОБА_4 та його звільнення з посади директора КП «Житлосвіт 2012». Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора КП «Житлосвіт 2012» з 18 червня 2014 року. Стягнуто з КП «Житлосвіт 2012» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 58 691,05 грн, який обрахований без вирахування податків та інших обов`язкових платежів. На відшкодування моральної шкоди з КП «Житлосвіт 2012» стягнуто на користь ОСОБА_4 500,00 грн. Стягнуто з КП «Житлосвіт 2012» на користь держави судові витрати в сумі 830,51 грн.

Стягнуті цим судовим рішенням кошти в сумі 58 691,05 грн виплачені ОСОБА_4 КП «Житлосвіт 2012» 12 травня 2015 року.

Розпорядженням Світловодського міського голови Кіровоградської області ОСОБА_1 від 02 червня 2015 року № 133-к поновлено ОСОБА_4 на посаді директора КП «Житлосвіт 2012» з 18 червня 2014 року.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до КП «Житлосвіт 2012» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану відпустку, зміненим рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року, стягнуто з КП «Житлосвіт 2012» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 55 295,70 грн та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 13 581,40 грн.

На виконання цього рішення ОСОБА_4 виплачено кошти (видатково-касові ордери від 05 травня, 03 червня, 15 липня, 30 серпня, 26 вересня, 07 жовтня 2016 року, відомості про виплату коштів №№ 84, 106, 129, 158, 185, 193 в загальній сумі 55 445, 75 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134, статті 237 КЗпП України матеріальна відповідальність на службову особу за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації оплатою працівникові вимушеного прогулу або різниці у заробітку при незаконному звільненні або незаконному переведенні його на іншу роботу можна покласти при наявності її персональної вини в цьому, у випадках, коли незаконне звільнення або незаконне переведення мало місце за рішенням колегіального органу, керівник цього органу може нести зазначену матеріальну відповідальність в тому разі, коли рішення було прийняте внаслідок його винних протиправних дій.

Застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Згідно із статтею 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», матеріальна шкода, завдана територіальній громаді незаконними рішеннями сільських, селищних, міських голів, голів районних у місті, районних та обласних рад, їх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів місцевого самоврядування, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в порядку, встановленому законом. Сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

Статтею 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

У пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з подальшими змінами) роз`яснено, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, виконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 частини першої статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.

Враховуючи викладене, суди при вирішенні справи дійшли правильного висновку про те, що в результаті незаконних дій службової особи Світловодського міського голови ОСОБА_1 , винного в незаконному звільненні директора КП «Житлосвіт 2012» ОСОБА_4 та затримці поновлення його на роботі на підставі судового рішення, заподіяно шкоду КП «Житлосвіт 2012» у зв`язку з оплатою ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 58 691,05 грн, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Статтею 234 КЗпП України визначено, що річний строк може бути поновлений судом у разі його пропуску з поважних причин.

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"(з подальшими змінами) встановлені статтями статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», роз`яснено, що судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування.

Із справи відомо, що середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 58 691,05 грн виплачений КП «Житлосвіт 2012» ОСОБА_4 . 12 травня 2015 року (а.с.145), вказана обставина сторонами не заперечується.

З позовом до суду про відшкодування шкоди, завданої підприємству виплатою вказаної суми, КП «Житлосвіт 2012» звернулось 02 червня 2016 року, тобто з пропуском встановленого статтею 233 КЗпП України строку.

Докази пропуску строку, передбаченого частиною третьою статті 233 КЗпП України з поважних причин у справі відсутні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 58 691,05 грн, обґрунтовано виходив з того, що позивач пропустив річний строк звернення до суду за вирішенням спору про покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні, поновити строк неможливо через відсутність поважних причин для його поновлення.

Із справи відомо, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2016 року, яке набрало законної сили та рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року, встановлено, що розпорядження міського голови про поновлення ОСОБА_4 на посаді керівника КП «Житлосвіт 2012» з 18 червня 2014 року на підставі рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року, видано 02 червня 2015 року. Покладено обов`язок по виплаті середнього заробітку в сумі 55 295, 70 грн. за час затримки виконання вказаного рішення суду про поновлення на роботі працівника, на КП «Житлосвіт 2012».

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 про поновлення на роботі, оскаржувалось в касаційному порядку самим КП «Житлосвіт 2012», Світловодською міською радою та виконавчим комітетом Світловодської міської ради. Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року, 05 лютого 2015 року та 17 лютого 2015 року виконання рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року було зупинено до закінчення касаційного провадження у справі.

Касаційні скарги Світловодської міської ради, Комунального підприємства «Житлосвіт 2012» та виконавчого комітету Світловодської міської ради ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2015 року, відхилені, а рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року про поновлення ОСОБА_4 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишено без змін.

Враховуючи викладене, відсутні вина відповідача у затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, а отже і обов`язок відшкодувати шкоду підприємству, завдану затримкою виконанням рішення суду про поновлення на роботі.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги щодо безпідставного скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі у сумі 55 295,70 грн є неприйнятними.

Інші доводи касаційної скарги були предметом апеляційного перегляду та зводяться до переоцінки доказів, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).

Отже, висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судом правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування судового рішення немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Житлосвіт 2012» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик

Джерело: ЄДРСР 85443151
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку