ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2019 р. Справа № 911/2244/19

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Супрамарін”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-Будівельна Компанія “Ремхаус”

про стягнення 138 815, 21 грн

За участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

10.09.2019 до канцелярії господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Супрамарін” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-Будівельна Компанія “Ремхаус” про стягнення 138 815,21 грн заборгованості, з яких: 73 866 грн боргу за надані згідно договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 транспортно-експедиторські послуги, 25 579,90 грн пені, 18 466,50 грн 25 % штрафу згідно п. 4.3.12 договору, 6 741,81 грн інфляційних втрат, 2 161 грн 3 % річних та 12 000 грн витрат на правову допомогу згідно договору про надання правової допомоги № 19/06 від 19.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2244/19 та призначено підготовче засідання на 27.09.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2019 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 11.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2019 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 25.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2244/19, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 01.11.2019.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Супрамарін” (далі – Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-Будівельна Компанія “Ремхаус” (далі – Клієнт) укладено договір транспортного експедирування № 0103-22/18sm, за умовами якого експедитор зобов`язався по дорученню за плату і за рахунок клієнта від свого імені, прийняти на себе зобов`язання по організації перевезення і експедирування вантажів клієнта, шляхом залучення транспортного засобу у третьої особи (далі – перевізник), що здійснює безпосередньо перевезення вантажів по території України, а також країн ближнього і дальнього зарубіжжя, а клієнт – забезпечити оплату послуг експедитора, а також відшкодувати витрати, штрафи та інші платежі, понесені експедитором в інтересах клієнта.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.2.1., 3.3., 3.4., 3.5. договору послуги експедитора, а також витрати, збори і інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов`язані з виконанням цього договору та додатків до нього, оплачуються клієнтом на умовах 100 % передплати (якщо інше не обумовлено в заявці клієнта, прийняті до виконання експедитором), на підставі виставленого експедитором рахунку в строк, передбачений п. 3.2. договору. У разі виникнення у експедитора додаткових витрат, оплати штрафів і проведення інших платежів в інтересах клієнта, пов`язаних з виконанням цього договору, експедитор виставляє клієнтові додаткових рахунок, що підлягає оплаті клієнтом в строк, передбачений п. 3.2. договору. Рахунки, виставлені на клієнта в іноземній валюті, сплачуються клієнтом в гривневому еквіваленті за середньозваженим курсом продажу валюти на міжбанківському валютному ринку на день виставлення рахунку (http://charts.finance.ua/ru/currency/interbank/-/2/usd). Клієнт сплачує рахунки експедитора впродовж 3 (трьох) банківських днів з дня їх виставляння, на поточний банківський рахунок експедитора, рахунок вважається прийнятим клієнтом, якщо експедитор направляє клієнтові рахунок з використанням засобів факсимільного і/або електронного зв`язку. Рахунок вважається сплаченим при зарахуванні грошових коштів на поточний рахунок експедитора. Акт вважається прийнятим, а послуга виконана в повному обсязі і належним чином у випадку підписання акту, а також не підписання або неповернення його клієнтом експедитору протягом 5 (п`яти) днів з моменту його отримання та не виставляння претензій або зауважень до останнього. Претензії, подані з порушенням цього терміну, розгляду і задоволенню не підлягають. Розмір плати встановлюється за діючими ринковими розцінками на аналогічні послуги і може змінюватись у більшу або меншу сторони відповідно до зміни кон`юктури ринку транспортно-експедиторських послуг. Основою для сплати є рахунки-фактури, отримані факсимільними або електронними повідомленнями. Сума фрахту включає усі суми податків, що підлягають оплаті в країні експедитора згідно з чинним законодавством України. За прострочення оплати рахунку експедитора клієнт оплачує експедиторові пеню за кожен календарний день прострочення платежу грошові кошти в розмірі п`ять відсотків від суми несплаченого рахунку. Грошові кошти, які перераховуються за договором, не є власністю експедитора, за винятком належної йому експедиторської винагороди, і призначені для розрахунків з учасниками транспортного процесу і для компенсації витрат і витрат експедитора у зв`язку з виконанням договору.

Згідно п. 8.1. договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну договору не повідомить письмово іншу сторону про розірвання договору, термін його дії буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік. Якщо не можна достовірно встановити термін підписання договору, останній вважається чинним з дати зазначеної в договорі.

Згідно погодженої сторонами договору заявки на перевезення вантажу від 15.12.2018 умови оплати – до 5 днів по факту вивантаження.

Суд встановив, що на виконання договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги на суму 73 866 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом надання послуг № 1050 від 06.09.2019 на суму 73 866 грн, CMR № 687882 від 02.09.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з претензією № 1001-01/19sm від 10.01.2019 про здійснення протягом 7 днів з моменту отримання цієї претензії погашення заборгованості за договором транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 в розмірі 502 288,80 грн, яка складається з 73 866 грн основного боргу, 409 956,30 грн пені та 18 466,50 грн штрафу. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Також позивачем для оплати відповідачем виставлено рахунок на оплату № 1048 від 06.09.2018 на суму 73 866 грн, який залишився неоплаченим останнім.

Відповідач за надані позивачем транспортно-експедиторські послуги, в порушення договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018, не розрахувався, борг у розмірі 73 866 грн позивачу не сплатив, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 транспортно-експедиторські послуги склав 73 866 грн, що не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 73 866 грн боргу за надані згідно договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 транспортно-експедиторські послуги, 25 579,90 грн пені, 18 466,50 грн 25 % штрафу згідно п. 4.3.12 договору, 6 741,81 грн інфляційних втрат, 2 161 грн 3 % річних та 12 000 грн витрат на правову допомогу згідно договору про надання правової допомоги № 19/06 від 19.06.2019.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини транспортного експедирування.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги на суму 73 866 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом надання послуг № 1050 від 06.09.2019 на суму 73 866 грн, CMR № 687882 від 02.09.2018, копія якого наявна в матеріалах справи; відповідач за надані позивачем транспортно-експедиторські послуги, в порушення договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018, не розрахувався, борг у розмірі 73 866 грн позивачу не сплатив, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 транспортно-експедиторські послуги склав 73 866 грн, що не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 73 866 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 73 866 грн боргу за надані згідно договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 транспортно-експедиторські послуги є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018, позивачем за період з 12.09.2018 по 03.09.2019 нараховано 25 579,90 грн пені на суму 73 866 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може бути перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.4. договору сторонами погоджено, що за прострочення оплати рахунку експедитора клієнт оплачує експедиторові пеню за кожен календарний день прострочення платежу грошові кошти в розмірі п`ять відсотків від суми несплаченого рахунку.

Сторони прийшли згоди, що встановлений Господарським кодексом України шестимісячний термін нарахування штрафних санкцій на відносини сторін не застосовується і пеню може нараховуватись впродовж одного року з моменту виникнення в сторони права на її нарахування (п. 4.1.7. договору).

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 12.09.2018 по 03.09.2019 становить загалом 25 648,79 грн пені. Враховуючи, що суд при ухваленні судового рішення не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення 25 579,90 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 18 466,50 грн штрафу на підставі п. 4.3.12. договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018.

Відповідно до п. 4.3.12. договору за прострочення виконання своїх фінансових зобов`язань по оплаті суми боргу понад 15 календарних днів, клієнт додатково оплачує експедитору одноразово штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості.

Суд встановив, що зазначені в п. 4.3.12. договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 25 % від суми заборгованості за своєю правовою природою є штрафом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов`язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов`язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Враховуючи те, що відповідач не оплатив позивачу транспортно-експедиторські послуги, з простроченням більш ніж на 15 календарних днів, штраф у розмірі 25 % від вартості неоплачених транспортно-експедиторських послуг (погоджений сторонами п. 4.3.12. договору) у розмірі 18 466,50 грн, відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 18 466,50 грн штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018, позивачем за період з 12.09.2018 по 03.09.2019 нараховано 6 741,81 грн інфляційних втрат та 2 161 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 12.09.2018 по 03.09.2019 становить загалом 6 499,99 грн інфляційних втрат та 2 167,41 грн 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 6 741,81 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 6 499,99 грн, а вимога про стягнення 2 161 грн 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд при ухваленні судового рішення не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 73 866 грн боргу за надані згідно договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 транспортно-експедиторські послуги, 25 579,90 грн пені, 18 466,50 грн 25 % штрафу згідно п. 4.3.12 договору, 6 499,99 грн інфляційних втрат, 2 161 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Також позивач просить покласти на відповідача 12 000 витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивачем було надано копію договору про надання правової допомоги № 19/06 від 19.06.2019, укладеного між ТОВ “Cупрамарін” та адвокатом Форостенком О.О., ордер серії ОД № 485489 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанцію до прибуткового касового ордера № 19 від 19.06.2019.

Згідно п. 2.1. договору адвокат, на підставі звернення клієнта, приймає не себе зобов`язання з надання наступної правової (юридичної) допомоги: - підготовки позовної заяви до суду, направлення позовної заяви до суду та представлення інтересів клієнта у господарському суді Київської області по питанню стягнення дебіторської заборгованості у сумі 121 954,37 грн з ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Ремхаус».

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору про надання правової допомоги № 19/06 від 19.06.2019 за правову допомогу, передбачену в п.п. 2.1. договору, клієнт оплачує адвокату гонорар у сумі 12 000 грн. Грошові кошти оплачуються готівкою із видачею клієнту квитанції до прибуткового касового ордеру у момент підписання договору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про покладення на відповідача 11 977,17 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Супрамарін” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-Будівельна Компанія “Ремхаус” про стягнення 138 815, 21 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-Будівельна Компанія “Ремхаус” (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, буд. 10/1, офіс 404; ідентифікаційний код 40435214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Супрамарін” (65026, Одеська обл., місто Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12; ідентифікаційний код 40753286) 73 866 (сімдесят три тисячі вісімсот шістдесят шість гривень) 00 коп. боргу за надані згідно договору транспортного експедирування № 0103-22/18sm від 01.03.2018 транспортно-експедиторські послуги, 25 579 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять гривень) 90 коп. пені, 18 466 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят шість гривень) 50 коп. 25 % штрафу згідно п. 4.3.12 договору, 6 499 (шість тисяч чотириста дев`яносто дев`ять гривень) 99 коп. інфляційних втрат, 2 161 (дві тисячі сто шістдесят одну гривню) 00 коп. 3 % річних, 11 977 (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім гривень) 17 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1 917 (одну тисячу дев`ятсот сімнадцять гривень) 34 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 06.11.2019.

Суддя П.В.Горбасенко