-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Центральний районний суд м. Миколаєва
_____________________________________________________________________________________
Справа № 490/9438/13-к
Провадження № 1-кп/490/193/2018
У Х В А Л А
17 вересня 2019 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
при секретарі ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Єревані Республіки Вірменії, наразі постійного місця проживання не має, утримується в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор"
у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України, -
В С Т А Н О В И В :
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. Головуючим поставлене питання про усунення присяжних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від подальшої участі у розгляді цього кримінального провадження.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
І. Щодо обставин розгляду цього кримінального провадження.
2. В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України.
3. Відповідно до клопотання обвинуваченого для розгляду цій справі 2 листопада 2017 року був сформований суд присяжних у складі:
-основних присяжних:
-ОСОБА_5 ;
-ОСОБА_6 ;
-ОСОБА_9
-запасних присяжних
-ОСОБА_7 ;
-ОСОБА_8 .
4. В подальшому до складу основних присяжних замість ОСОБА_5 був включений ОСОБА_8 .
ІІ. Щодо обставин набуття вказаними особами статусу присяжного.
5. 10 березня 2016 року Територіальне Управління Державної Судової Адміністрації України в Миколаївській області звернулась до Миколаївської міської ради із поданням в порядку статті 60 Закону України № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" про формування та затвердження списків присяжних, зокрема - для Центрального районного суду міста Миколаєва - у кількості 15 громадян.
6. Про обставини розгляду цього подання свідчить таке.
6.1. 05 квітня 2016 року в порядку, передбаченому у статтях 60, 61 Закону України № 2453-VI, на підставі цього подання Миколаївською міською радою було прийняте рішення № 4/18 "Про затвердження списку присяжних Центрального районного суду міста Миколаєва", яким був затверджений список присяжних Центрального районного суду міста Миколаєва.
До цього списку були включені:
-ОСОБА_5 ;
-ОСОБА_6 ;
-ОСОБА_11 ;
-ОСОБА_12 ;
-ОСОБА_13 ;
-ОСОБА_8 .
6.2. 29 вересня 2016 року Миколаївською міською радою в порядку, передбаченому у статтях 60, 61 Закону України № 2453-VI, на підставі згаданого вище подання Територіального Управління Державної Судової адміністрації України в Миколаївській області від 16 травня 2016 року було прийняте рішення № 9/5 "Про внесення змін та доповнень до рішення Миколаївської міської ради від 05.04.2016 № 4/18 "Про затвердження списку присяжних Центрального районного суду м.Миколаєва", яким ухвалювалось:
"Внести зміни до списку присяжних Центрального районного суду м.Миколаєва. затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 05.04.2016 № 4/18 "Про затвердження списку присяжних Центрального районного суду м.Миколаєва", виклавши його у новій редакції, що додається".
До списку, затвердженого відповідно до цього рішення. були включені:
-ОСОБА_5 ;
-ОСОБА_6 ;
-ОСОБА_11 ;
-ОСОБА_12 ;
-ОСОБА_13 ;
-ОСОБА_8
-ОСОБА_9 ;
-ОСОБА_14 ;
-ОСОБА_7 ;
-ОСОБА_15 .
7. 14 серпня 2017 року Територіальне Управління Державної Судової Адміністрації України в Миколаївській області звернулась до Миколаївської міської ради із поданням в порядку статті 64 Закону України № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" про додаткове формування та затвердження списку присяжних для Центрального районного суду міста Миколаєва у кількості 30 громадян.
8. 19 квітня 2018 року Миколаївською міською радою в порядку, передбаченому у статтях 64, 65 Закону України № 1402-VIII, на підставі згаданого вище подання Територіального Управління Державної Судової адміністрації України в Миколаївській області від 14 серпня 2017 року було прийняте рішення № 35/106 "Про внесення змін та доповнень до рішення Миколаївської міської ради від 05.04.2016 № 4/18 "Про затвердження списку присяжних Центрального районного суду м.Миколаєва", яким ухвалювалось:
"1. Внести зміни та доповнення до рішення Миколаївської міської ради від 05.04.2016 № 4/18 "Про затвердження списку присяжних Центрального районного суду м.Миколаєва (з доповненнями).
1.1. Виключити зі списку присяжних Центрального районного суду м.Миколаєва наступних осіб:
- ОСОБА_13 ;
- ОСОБА_16
1.2. Включити до списку присяжних Центрального районного суду м.Миколаєва наступних осіб:
- ОСОБА_17 ;
- ОСОБА_18 ;
- ОСОБА_19 ;
- ОСОБА_20 ;
- ОСОБА_21 ;
- ОСОБА_22 ;
- ОСОБА_23 ;
- ОСОБА_24 ;
- ОСОБА_25 ;
- ОСОБА_26 ;
- ОСОБА_27 ;
- ОСОБА_28 ;
- ОСОБА_29 "
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
ІІІ. Щодо набуття та втрати статусу присяжного.
9. Станом на квітень 2016 року діяв Закон України № 2453-VI "Про судоустрій та статус суддів".
9.1. Частина 2 статті 58 Закону № 2453-VI передбачала, що
Присяжним є громадянин України, якого у випадках, визначених процесуальним законом, залучають до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно зКонституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
9.2. Стаття 60 Закону № 2453-VI передбачала, що:
"1. Для затвердження списку присяжних територіальне управлінняДержавної судовоїадміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 61 цього Закону і дали згоду бути присяжними.
3. Список присяжних затверджується на двароки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України".
10. 30 вересня 2019 року набув чинності Закону України № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
10.1. Частина 1 статті 63 Закону № 1402-VIII передбачає, що
Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
10.2. Стаття 64 Закону № 1402-VIII передбачає, що:
"1. Для затвердження списку присяжних територіальне управлінняДержавної судовоїадміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогамстатті 65цього Закону і дали згоду бути присяжними.
4. Список присяжних затверджується на трироки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України".
10.3. Відповідно до пункту 37 розділу ХІІ Закону № 1402-VIII з набранням чинності цього закону формуються нові списки присяжних в порядку, передбаченому цим законом.
При цьому дострокове припинення повноважень присяжних, обраних за процедурою, встановленою Законом України № 2453-VI, вказаним законом не передбачене.
11. Конституційний Суд України у своєму рішенні Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зпу справі про набуття чинності Конституцією України сформулював правову позицію, відповідно до якої конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення).
У пункті 4 свого рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України визначив, що ця правова позиція має розповсюджуватись й на органи місцевого самоврядування.
ІV. Стосовно участі присяжних у конкретному кримінальному провадженні.
12. Відповідно до статті 385 Кримінального Процесуального Кодексу України
"1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно ізЗаконом України "Про судоустрій і статус суддів"".
13. Відповідно до частини 5 статті 387 Кримінального Процесуального Кодексу України:
"Усі питання, пов`язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов`язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним".
14. Відповідно до статті 390 Кримінального Процесуального Кодексу України
1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:
1)у разі невиконання присяжним обов`язків, передбаченихчастиною другоюстатті 386 цього Кодексу;
2)за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
2. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.
3. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку".
15. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.
У такому випадку суд має застосувати аналогію закону або аналогію права.
Мотиви, з яких виходив суд під час постановлення ухвали.
Повертаючись до обставин розгляду цієї справи, суд відзначає таке.
16. Рішення Миколаївської міської ради № 4/18 від 05 квітня 2016 року та № 9/5 від 29 вересня 2016 року:
-регулюють одні й ті ж правові відносини - затвердження списку присяжних для Центрального районного суду міста Миколаєва;
-були ухвалені на підставі одного й того ж подання Територіального Управління Державної судової Адміністрації України у Миколаївській області від 10 березня 2016 року;
-були ухвалені на підставі одних й тих самих норм діючого законодавства - Закону № 2453-VI;
-вони стосуються зокрема, усіх осіб, вказаних у рішенні № 4/18
Наведене доводить, що вказані правові акти є однопредметними та мають однакову юридичну силу.
За такого рішення № 9/5 від 29 вересня 2016 року є таким, що автоматично скасувало рішення № 4/18.
Наведене доводить, що внаслідок прийняття цих рішень 29 вересня 2016 року був затверджений список присяжних для Центрального районного суду міста Миколаєва, до якого були включені перелічені у додатку до рішення № 9/5 від 29 вересня 2016 року особи. При цьому з огляду на приписи діючого на той час законодавства, відповідно до якого приймалось це рішення, цей список був затверджений строком на два роки.
17. Стосовно рішення Миколаївської міської ради № 35/106 від 19 квітня 2018 року слід відзначити таке.
17.1. Воно, на відміну від рішення № 9/5 від 29 вересня 2016 року:
-було ухвалене на підставі подання Територіального Управління Державної судової Адміністрації України у Миколаївській області від 10 березня 2016 року;
-були ухвалені на підставі Закону № 1402-VIII;
Наведене доводить, що цей правовий акт не є однопредметним з рішенням Миколаївської міської ради № 9/5 від 29 вересня 2016 року.
17.2. За такого, хоча відповідно до прямих вказівок рішення № 35/106 воно частково змінює попереднє рішення, підстави вважати, що у частинах, прямі вказівки на які у рішенні № 35/106 відсутні, воно змінює попередні рішення або ж статус осіб, яких стосується попереднє рішення, є відсутніми.
Отже, у частинах, прямі вказівки на які у рішенні № 35/106 є відсутніми це рішення та рішення № 9/5 від 29 вересня 2016 року підлягають виконанню та діють в часі самостійно.
17.3. Таке доводить, що внаслідок прийняття рішення № 35/106 фактично було запроваджено два списки присяжних:
1)список присяжних, затверджений 29 вересня 2016 року, до якого були включені:
-ОСОБА_5 ;
-ОСОБА_6 ;
-ОСОБА_11 ;
-ОСОБА_12 ;
-ОСОБА_8
-ОСОБА_9 ;
-ОСОБА_14 ;
-ОСОБА_7 ;
2)список присяжних, затверджений 19 квітня 2016 року, до якого були включені:
-ОСОБА_17 ;
-ОСОБА_18 ;
-ОСОБА_19 ;
-ОСОБА_20 ;
-ОСОБА_21 ;
-ОСОБА_22 ;
-ОСОБА_23 ;
-ОСОБА_24 ;
-ОСОБА_25 ;
-ОСОБА_26 ;
-ОСОБА_27 ;
-ОСОБА_28 ;
- ОСОБА_29 .
При цьому:
1)присяжні, що включені лише до списку від 29 вересня 2016 року, мали статус присяжних протягом 2 років, тобто - могли брати участь у розгляді справ /принаймні - тих, для розгляду яких вони були визначені до 19 квітня 2018 року/ до 29 вересня 2018 року включно;
2)присяжні, що включені лише до списку від 19 квітня 2018 року, мають статус присяжних протягом 3 років, тобто - можуть брати участь у розгляді справ до 19 квітня 2021 року включно
18. З наведеного випливає, що обрані для розгляду цієї справи присяжні:
-ОСОБА_5 ;
-ОСОБА_6 ;
-ОСОБА_8
-ОСОБА_9 ;
-ОСОБА_7 ;
в подальшому не можуть брати участь у розгляді цього кримінального провадження.
19. Вирішуючи питання про порядок подальшого розгляду цього кримінального провадження, суд виходе з такого.
19.1. Порядок дій суду у разі неможливості подальшої участі присяжного у розгляді кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків його повноважень прямо діючим законодавством не передбачений.
19.2. В той же час, настання вказаної обставини унеможливлює виконання присяжним його обов`язків, передбачених, зокрема, статтею 386 Кримінального Процесуального Кодексу, що природно тягне їх невиконання відповідним присяжним.
Пункт 1 частини 1 статті 390 Кримінального Процесуального Кодексу України ж передбачає лише випадок невиконання присяжним обов`язків, передбачених вказаною статтею, безвідносно до причин такого невиконання.
За такого вказана норма може бути застосована до ситуації, що склалась під час розгляду цього кримінального провадження.
19.3. Відповідно до частини 1 статті 390 Кримінального Процесуального Кодексу України у разі невиконання вказаних обов`язків присяжний підлягає усуненню від подальшого розгляду кримінального провадження.
19.4. Наслідки усунення присяжного від розгляду справи є врегульованими наведеною вище частиною 3 статті 390 Кримінального Процесуального Кодексу України.
Застосування цієї норми до обставин цієї справи призводе до висновку про необхідність здійснення відбору нових присяжних у передбаченому статтею 387 Кримінального Процесуального Кодексу України порядку та подальше здійснення цього судового провадження з початку.
20. Відповідно до наведеної вище норми частини 2 статті 390 Кримінального Процесуального Кодексу України присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.
20.1. Проте, в цьому випадку через неможливість здійснення частиною присяжних своїх прав та обов`язків, зокрема, у вигляді участі у прийнятті судових рішень, скликання суду присяжних у повному складі для ухвалення відповідного процесуального рішення не видається за можливе.
Порядок дій суду у разі необхідності усунення присяжного за умов неможливості скликання суду присяжних у повному обсязі діючим законодавством не врегульований, через що суд, керуючись приписами частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України, виходе з загальних засад кримінального судочинства та керується аналогією закону.
20.2. При цьому нормою закону, яка регулює аналогічні правовідносини, суд вважає норму частини 5 статті 387 Кримінального Процесуального Кодексу України.
Так, ця норма регулює порядок увільнення присяжного від участі у справі за схожих обставин (внаслідок його звільнення, відводу або самовідводу).
Різниця ж між цією нормою та нормою частини 2 статті 390 Кримінального Кодексу України є зумовленою особливостями стадії здійснення кримінального провадження судом присяжних, зокрема - тією обставиною, що на стадії, на якій застосовується норма частини 5 статті 387 Кримінального Процесуального Кодексу України (на стадії відбору присяжних) скликання суду присяжних у повному складі не є можливою. До речі, така ситуація (неможливість скликання суду присяжних у повному складі) є аналогічною тої, яка склалась під час розгляду цього кримінального провадження.
Про можливість застосування до обставин, що склались в межах цього кримінального вказує й та обставина, що наразі суд має повернутись до стадії відбору присяжних, порядок розгляду питань про увільнення присяжних на якій має вирішуватись відповідно до вимог частини 5 статті 387 Кримінального Процесуального Кодексу України.
20.2. Норму ж, яка регулює порядок увільнення судді у разі неможливості його подальшої участі у розгляді кримінального провадження (стаття 319 Кримінального Процесуального Кодексу України) в цьому випадку суд не вважає аналогічною з огляду на таке.
У ПостановіВеликої ПалатиВерховного Судуу справі№ 523/6472/14-кта ПостановіВерховного СудуУкраїни від25червня 2015 року у справі № 5-111кс15 сформульована правова позиція, відповідно до якої правова природа інституту суду присяжних суттєво відрізняється від суду у складі лише професійних суддів, що підтверджується:
1)віднесенням провадження в суді присяжних до особливого порядку провадження в суді першої інстанції (параграф 2 глави 30 Розділу IV КПК);
2)спеціальним порядком формування суду присяжних;
3)наділенням присяжних при відправленні правосуддя широким колом прав.
За такого визначені законодавцем особливість правового статусу присяжного та формування складу суду присяжних не дозволяють застосовувати до правовідносин, що виникають в зв`язку з увільненням присяжного, норми, яки регулюють порядок формування суду у складі самих лише професійних суддів.
20.3. Відповідно до частини 5 статті 387 Кримінального Процесуального Кодексу України ж питання про увільнення присяжного вирішується ухвалою суду у складі двох суддів.
20.4. Суд також враховує, що таке не суперечить приписам частини 2 статті 390 Кримінального Процесуального Кодексу України, оскільки такий склад суду утворюється в межах суду присяжних для розгляду цього кримінального провадження.
З огляду на наведене суд вважає, що в цьому випадку питання про усунення присяжних має вирішуватись ухвалою суду у складі двох суддів, що існує в межах суду присяжних для розгляду цього кримінального провадження.
21. До того ж враховуючи, що в цьому випадку необхідним є приведення мотивів судового рішення, а також - приписи частини 2 статті 390 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд вважає, що рішення з питання усунення присяжних має бути ухвалене в нарадчій кімнаті та оформлене у вигляді окремого процесуального документу.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
1.Усунути присяжних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 від подальшої участі у судовому розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України.
2.Здійснити відбір нових присяжних для розгляду вказаного кримінального провадження.
3.Надати вказівку секретарю судового засідання викликати додатково присяжних, які будуть визначені автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
4.Розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 1, 6 частини 2 статті 115, частиною 4 статті 187 Кримінального Кодексу України - розпочати з початку.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.
Головуючий суддя = ОСОБА_30 =
Суддя = ОСОБА_2 =
скопійовано
-
скопійовано
-
