open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
13 Справа № 910/10013/17
Моніторити
Постанова /31.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /10.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /20.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /09.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.12.2018/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.03.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.03.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.02.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.01.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.11.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /12.10.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /07.09.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.07.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /22.06.2017/ Господарський суд м. Києва
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 910/10013/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /31.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /10.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /20.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /09.07.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.06.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.12.2018/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.03.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /12.03.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.02.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /15.01.2018/ Київський апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.11.2017/ Київський апеляційний господарський суд Рішення /12.10.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /07.09.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.07.2017/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /22.06.2017/ Господарський суд м. Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/10013/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" (далі - ТОВ "Котлас", Позивач) - Костюка Ю.Д. (адвокат, посв. від 03.08.2010 № 1921),

відповідача - Антимонопольного комітету України (далі -АМК, Відповідач, скаржник) - Павленко О.В. (представник, посв. від 24.10.2017 № 1069),

Генеральної прокуратури України - не з`явились,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АМК

на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2017 (головуючий - суддя Мандриченко О.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 (головуючий - суддя Буравльов С.І., судді Пашкіна С.А., Дідиченко М.А.),

зі справи № 910/10013/17

за позовом ТОВ "Котлас"

до АМК

за участю Генеральної прокуратури України

про визнання частково недійсним рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Котлас звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсними пунктів 324, 327 рішення АМК від 23.03.2017 № 126-р у справі № 20-26.13/170-15/105-15 (далі - Рішення № 126-р) щодо ТОВ "Котлас".

1.1.1. Позов обґрунтовано тим, що прийняте АМК рішення від 23.03.2017 № 126-р у справі № 20-26.13/170-15/105-15 не відповідає вимогам чинного законодавства, не містить належних мотивів його прийняття, а дії ТОВ "Котлас" не містять ознак антиконкурентних узгоджених дій та були зумовлені об`єктивними обставинами.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції , постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2017, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019, позов задоволено. Визнано недійсними зазначені пункти Рішення № 126-р та з стягнуто з АМК на користь ТОВ "Котлас" 25 002,63 грн судового збору.

2.1.1. Судові рішення мотивовано тим, що Відповідачем при прийнятті Рішення № 126-р неповно та неналежно з`ясовано обставини, які мають значення для справи; обставини, визнані АМК встановленими і які мають значення для справи, не перевірялись і не встановлювались належним чином; висновки, викладені у Рішенні № 126-р, ґрунтуються на припущеннях і не відповідають дійсним обставинам справи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. АМК, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти у справи скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Місцевий та апеляційний господарські суди:

4.1.1. неправильно застосували норми матеріального права, а саме пункт 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

4.1.2. не повно з`ясували усі фактичні обставини, що мають значення для справи та не надали належної оцінки усім наявним у справі доказам.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявного у справі витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.10.2019 № 29.3-02/2962, у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відрядженні, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/10013/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Рішенням № 126-р визнано, що ТОВ "Котлас" вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з продажу нафти сирої та газового конденсату, який проводило 20.05.2015 приватне акціонерне товариство «Українська міжбанківська валютна біржа» (далі - Біржа) відповідно до оголошення про проведення аукціону № 198 з продажу енергоресурсів на його базі, опублікованого в газеті «Урядовий кур`єр» від 13.05.2015 № 83 (5457). За вказане порушення на ТОВ "Котлас" накладено штраф у розмірі 16 668 42,00 грн.

6.2. Під час розслідування у справі № 20-26.13/170-15/105-15 встановлено, що протягом березня - липня 2015 року на базі ПрАТ "УМВБ" проведено п`ять аукціонів з продажу нафти сирої: аукціони № 197 (відбувся 18.03.2015 р.), № 197Д (відбувся 31.03.2015 р.), № 198 (відбувся 20.05.2015 р.), № 199 (відбувся 17.06.2015 р.), № 200 (відбувся 15.07.2015 р.), з них на чотири аукціони виставлялись лоти з продажу газового конденсату: № 197 (відбувся 18.03.2015 р.), № 198 (відбувся 20.05.2015 р.), № 199 (відбувся 17.06.2015 р.), № 200 (відбувся 15.07.2015).

6.3. Прийняло участь у зазначених аукціонах вісім суб`єктів господарювання, зокрема ПАТ "Укртранснафта", ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", ПАТ "НПК-Галичина", ТОВ "Галнафта", ТОВ "ТД "Прикарпаттянафтотрейд", ТОВ "Котлас", Споживче товариство "Полігональ", ТОВ "Гарант-УТН".

6.4. За результатами п`яти аукціонів переможці придбали нафту і газовий конденсат за стартовими цінами, визначеними у їхніх заявках на лоти. Інші представники учасників цих аукціонів не заявляли про наміри придбати лоти за оголошеною ціною, навіть тою, яка була зазначена в їхніх заявках на участь в аукціоні.

6.5. АМК зроблено висновок про те, що за умови наявності конкуренції між учасниками мало б очікуватися збільшення стартової ціни на крок аукціону (крок аукціону щодо кожного лоту відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку організації та проведення біржових аукціонів дорівнював 10 грн), чого фактично не відбувалось.

6.6. Конкурентна боротьба між учасниками фактично не відбувалася, оскільки на кожному з 5 аукціонів щодо жодного лоту (315 лотів по нафті та 10 лотів по ГК) особи, які не здобули перемогу на аукціоні, як і Товариство, не намагалися підняти свою картку на збільшення кроку аукціону.

6.7. За доводами АМК, за результатами аналізу всіх п`яти аукціонів, до продажу на яких пропонувалися лоти по нафті, спостерігається схема розподілу лотів між учасниками: ПАТ "Укртатнафта" подає заявки виключно на лоти по нафті і газовому конденсату видобутку зі східних родовищ, ПАТ "НПК-Галичина" на лоти по цим же енергоресурсам видобутку із західних родовищ. Така ситуація має місце за умови наявності у цих товариств відповідних виробничих потужностей для переробки цієї сировини. В той же час ТОВ "ТД Прикарпаттянафтотрейд", ТОВ "Котлас", ТОВ "Галнафта" і ТОВ "Гарант-УТН" за умови відсутності у них будь-яких виробничих потужностей, а також наявності нульових балансів рахунків, подавали заявки на всі лоти по нафті і газовому конденсату (незалежно від розміщення родовищ) для придбання їх за стартовими цінами. На думку АМК, наведене свідчить про "чітку" попередню домовленість учасників між собою.

6.8. Крім того, АМК зроблено висновки про узгодженість дій учасниками аукціонів через отримання та надання фінансової допомоги, оскільки ТОВ "Галнафта", ТОВ "ТД Прикарпаттянафтотрейд", ТОВ "Котлас", Товариство, ТОВ "Гарант-УТН", ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" протягом 2014-2015 років отримували й надавали одне одному фінансову допомогу.

6.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АМК:

- не досліджувались і не встановлювались такі об`єктивні фактори, що безпосередньо впливають на поведінку учасників торгів, як ціни на нафту і нафтопродукти станом на час проведення торгів та їх коливання, ціни на них на світовому ринку, коливання таких цін та коливання національної валюти, у тому числі відносно позивача;

- не досліджено питання виробничої необхідності Позивача у сировині на час проведення торгів та купівлі в інших осіб, а також об`ємів закупівель та умов розрахунків;

- не досліджувались умови надання та повернення фінансової допомоги.

6.10. У справі № 910/9883/17 за позовом ПАТ "Укртатнафта" до АМК проводилася комплексна судово-економічна та товарознавча експертиза, за висновком якої від 26.06.2016 № 8806/8807/18-72/8808/18-53 стартова ціна на нафту українського видобутку на дату проведення біржових аукціонів з продажу нафти № 197 (18.03.2015), № 197 (31.03.2015), № 198 (20.05.2015), № 199 (17.06.2015) та № 200 (15.07.2015) не відповідала світовим цінам на нафту.

6.11. Наведене додатково підтверджує, що АМК не проводився аналіз цін на ринку нафти. Дії ТОВ "Котлас" на аукціонах щодо придбання лотів за стартовою ціною економічно обґрунтованими та зумовлені об`єктивними обставинами, а не змовою з іншими учасниками аукціонів.

6.12. Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними пунктів 324, 327 рішення АМК від 23.03.2017 № 126-р у справі № 20-26.13/170-15/105-15 щодо ТОВ "Котлас".

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

7.1. Закон України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України":

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

пункт 11 частини першої статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має право, зокрема, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

частина перша статті 19:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів;

7.2. Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції»:

абзац перший частини першої статті 5:

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання;

частина перша та пункт 4 частини другої статті 6:

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

пункт 1 статті 50:

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії;

частина друга статті 52:

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі, передбаченому названим Законом;

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

7.3. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права;

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

9.2. Придбання Позивачем та іншими учасниками аукціонів нафти і газового конденсату за стартовими цінами, визначеними у їх заявках на лоти, слід оцінювати з огляду на те, що кожен суб`єкт господарювання має право встановлювати ціни за своїм власним переконанням з урахуванням власних економічних інтересів та визначати їх з метою отримання прибутку. Поряд з цим АМК не спростовано існування інших, крім узгоджених антиконкурентних дій, факторів та умов, що впливали б на формування учасниками аукціону своєї цінової політики, зокрема світових цін на відповідний продукт.

9.3. Так, зокрема, розподіл лотів між учасниками аукціонів за певною "територіальною ознакою" зовсім не обов`язково мав бути наслідком домовленості учасників аукціонів, а міг мати економічне підґрунтя, зумовлене виробничими факторами. Протилежного АМК у попередніх судових інстанціях не доведено.

9.4. При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, висновки АМК, покладені в основу Рішення № 126-р (пункти 6.5.-6.8. цієї постанови), мають переважно імовірнісний характер, оскільки ґрунтуються на зроблених Відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах.

9.5. Не може бути прийнято й посилання скаржника на правові висновки Вищого господарського суду України та Верховного Суду, викладені ними у постановах при розгляді касаційних скарг у інших справах. Як вбачається із змісту відповідних судових рішень, їх прийнято за іншої фактично-доказової бази, тобто за наявності доказів спотворення результатів торгів (конкурсів), у залежності від яких (доказів) і було ухвалено судові акти.

9.6. Недоведення АМК у судах попередніх інстанцій тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень в даній справі, мало наслідком прийняття відповідних судових рішень по суті даної справи, для скасування яких визначених процесуальним законом підстав не вбачається.

9.7. Суд першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням наведених законодавчих приписів, встановивши, що результати біржових аукціонів №№197-200 у дійсності (всупереч доводам скаржника) їх учасниками, в т.ч. ТОВ "Котлас", не спотворювалися, та недоведеність АМК протиправної домовленості і дій ТОВ "Котлас" та інших суб`єктів господарювання, спрямованих на спотворення результатів торгів та усунення конкуренції між учасниками згаданих аукціонів, - дійшли висновку про наявність підстав для визнання Рішення № 126-р в його оспорюваній частині недійсним відповідно до статті 59 Закону.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

Таку правову позицію, враховуючи обставини адміністративної справи № 20-26.13/170-15/105-15 та рішення АМК від 23.03.2017 №126-р, викладено у постановах Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 910/9971/17 та від 17.10.2019 у справі № 910/10384/17 і колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від неї.

9.8. Верховний Суд відзначає, що під час ухвалення судових рішень суди попередніх інстанцій необґрунтовано застосували підпункти 8.2, 8.3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства". Названа постанова у відповідній своїй частині стосується положень частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а не пункту 4 частини другої цієї статті. Однак, наведене не вчинило істотного впливу на з`ясування судами обставин, пов`язаних з наведенням АМК такого спотворення результатів аукціонів внаслідок поведінки ТОВ "Котлас". Є підстави вважати, що підсумковий висновок судових інстанцій у справі не змінився б, навіть якби вони й не послалися на згадані підпункти постанови Пленуму Вищого господарського суду України.

9.9. Таким чином, враховуючи встановлені судами обставини, викладені в розділі 6 цієї постанови, та проаналізувавши норми, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

9.10. Верховний Суд відзначає, що аргументи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення ними обставин справи, містять посилання на обставини, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

9.11. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.12. За наведених у цій постанові обставин Верховний Суд вважає, що аргументи та доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних рішень.

9.13. Посилання АМК на те, що суди попередніх інстанцій не розглянули повно та всебічно всі обставини справи, спростовується змістом оскаржуваних судових актів та здійсненим судами повним, всебічним, об`єктивним розглядом справи.

9.14. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

9.15. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

9.16. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9.17. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі, з мотивів, наведених у розділі 9 даної постанови.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АМК залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені АМК у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на АМК, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі №910/10013/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Джерело: ЄДРСР 85329023
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку