open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
92 Справа № 520/11431/18
Моніторити
emblem
Справа № 520/11431/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /31.10.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /30.10.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /16.10.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /02.07.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /14.06.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /14.06.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.04.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.04.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /15.04.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Рішення /13.03.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /16.01.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /17.12.2018/ Харківський окружний адміністративний суд Судовий наказ /14.09.2018/ Київський районний суд м. Одеси Ухвала суду /14.09.2018/ Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2019 року

Київ

справа №520/11431/18

адміністративне провадження №К/9901/17924/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/11431/18

за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного господарського суду, третя особа: Східний апеляційний господарський суд про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (ухвалене у складі: головуючого судді - Кухар М.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ральченка І.М., суддів - Катунова В.В., Бершова Г.Є.),

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецького апеляційного господарського суду, в якому просив:

- визнати протиправними дії Донецького апеляційного господарського суду щодо не зараховування, починаючи з 05.08.2018р., до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді п`яти років роботи юрисконсультом ОГ и КР Маріупольського державного морського торгового порту та старшим юрисконсультом Маріупольського державного морського торгового порту та - розрахунку суддівської винагороди ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з коефіцієнтом 1.1 і доплати за вислугу років 40% від розміру посадового окладу;

- зобов`язати Донецький апеляційний господарський суд починаючи з 05.08.2018р. при розрахунку ОСОБА_1 доплати за вислугу років зараховувати до стажу роботи на посаді судді:

службу в Радянській армії - 01 рік, 11 місяці, 01 день,

роботу суддею - 16 років. 02 місяці, 02 дні,

п`ять років роботи на посадах юрисконсульта ОТ и КР Маріупольського державного морського торгового порту та старшого юрисконсульта Маріупольського державного морського торгового порту;

- зобов`язати Донецький апеляційний господарський суд починаючи з 04.12.2018 р. здійснювати розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом, з коефіцієнтом 1.1 та доплати за вислугу років 50% від розміру посадового окладу;

- зобов`язати Донецький апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 оновлену «Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» станом на 04.12.2018р., виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII, з коефіцієнтом 1.1 та доплати за вислугу років 50% від розміру посадового окладу.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.12.2018 року відповідачем видано «Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» №06-12/77-18, згідно якої станом на 04.12.2018р. розмір суддівської винагороди позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, складає 40702,00 грн., у тому числі посадовий оклад - 29073,00 грн., доплата за вислугу років - 11629,20 грн. Позивач вважає, що розмір суддівської винагороди визначений відповідачем неправильно, оскільки посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Крім того, починаючи з 05.08.2018р., до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді не зараховано п`ять років роботи юрисконсультом ОГ и КР Маріупольського державного морського торгового порту та старшим юрисконсультом Маріупольського державного морського торгового порту, внаслідок чого доплату за вислугу років обраховано невірно.

3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Східний апеляційний господарський суд.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

4. 13 березня 2019 року Харківський окружний адміністративний суд вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надаючи ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці №06-12/77-18 від 12.12.2018 року відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. 14 червня 2019 року Другий апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 по справі №520/11431/18 залишити без змін.

7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 26 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі скаржник просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що згідно положень частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI, розмір посадового окладу судді визначається з розміру мінімальної заробітної плати, а не від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також скаржник вказує, що у зв`язку з набранням чинності Законом від 12.07.2018 №2509-VIII, яким внесені доповнення до статті 137 Закону №1402-VIII, він набув право на зарахування до його стажу роботи на посаді судді п`яти років роботи юрисконсультом ОГ и КР Маріупольського державного морського торгового порту та старшим юрисконсультом Маріупольського державного морського торгового порту.

9. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року у справі №520/11431/18.

10. 18 липня 2019 року до Верховного Суду від Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

11. 08 серпня 2019 року від Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. 15 лютого 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя №487/0/15-18 позивача звільнено з посади судді Донецького апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням ним заяви про відставку.

20 лютого 2018 року наказом голови суду № 30-к ОСОБА_1 відраховано зі штату суду в зв`язку з виходом у відставку.

Починаючи з 21 лютого 2018 року на підставі заяви позивача Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова ОСОБА_1 призначено виплату довічного грошового утримання судді у відставці щомісяця.

12 грудня 2018 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про надання «Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» станом на 04.12.2018р.

12 грудня 2018 року відповідач видав позивачу «Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» станом на 04 грудня 2018 року №06-12/77-18, згідно якої розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку довічного грошового утримання судді, складає 40702,00 грн., у тому числі посадовий оклад- 29073,00 грн., доплата за вислугу років - 11629,20 грн.

На момент звільнення стаж роботи позивача на посаді судді становив 16 років, 2 місяці, 2 дні.

Позивач, не погоджуючись з визначеним йому відповідачем стажем роботи суддею та з розрахунком посадового окладу, звернувся до суду за захистом своїх прав.

ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Конституція України

13.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13.2. Стаття 130. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

14. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (в редакції, чинній на час звільнення позивача)

14.1. Частина перша статті 135. Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

14.2. Стаття 137. До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

14.3. Пункт 22 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення». Право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

14.4. Пункт 23 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення». До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

14.5. Пункт 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення». Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

14.6. Пункт 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення». Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

15. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (в редакції, чинній на час звільнення позивача)

15.1. Частина друга статті 133. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

15.2. Частина третя статті 133. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. (Положення частини третьої статті 133 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 11-р/2018 від 04.12.2018)

15.3. Частина четверта статті 133. Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: 1) судді апеляційного суду - 1,1; 2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; 3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.

15.4. Частина п`ята статті 133. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

15.5. Частина перша статті 135. До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

16. Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ

16.1. Абзац другий частини четвертої статті 43. До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

17. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII

17.1. Частина перша статті 2. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

18. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2415-VIII від 15.05.2018)

18.1. Пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення». Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

19. Рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"

19.1. Пункт 1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Позивач вважає, що відповідачем невірно застосовано норми частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI, відповідно до якої розмір посадового окладу судді визначається з розміру мінімальної заробітної плати, а не від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів зазначає, що норма частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI є бланкетною, оскільки визначає лише кількість мінімальних заробітних плат для встановлення розміру посадового окладу судді, але не встановлює розміру мінімальної заробітної плати, який необхідний для цього. З огляду на це, необхідно звернутися до інших законів, які встановлюють розмір мінімальної заробітної плати. Такі норми доповнять частину третю статті 133 Закону 2453-VI і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді.

Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення, а саме, пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VІІІ, яким установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Тобто, розмір посадового окладу судді, та, відповідно, суддівської винагороди визначається з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не від мінімальної заробітної плати, тому відсутні підстави для обчислення розміру суддівської винагороди позивача, виходячи з мінімальної заробітної плати в розмірі, встановленому Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (3723 грн.).

Також, колегія суддів зауважує, що рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018, на яке посилається позивач у касаційній скарзі, не вирішувалось питання розрахункової величини, яка підлягає застосуванню при розрахунку посадового окладу суддів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що суддівську винагороду для нарахування щомісячного довічного грошового утримання позивачу необхідно обчислювати відповідно до статті 133 Закону № 2453-VI (в первинній редакції), але з урахуванням приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774-VІІІ (у наведеній редакції), тобто з розрахунку 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено на рівні 1762,00 грн., з коефіцієнтом 1,1 (для суддів апеляційних судів).

Щодо обрахування стажу роботи, який дає право на доплату за вислугу років, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно, починаючи з 05.08.2018, не зараховано до його стажу роботи на посаді судді п`яти років роботи юрисконсультом ОГ и КР Маріупольського державного морського торгового порту та старшим юрисконсультом Маріупольського державного морського торгового порту.

Так, Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту:

«До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».

Передбачені частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, здійснюється з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018 року.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15 лютого 2018 року рішенням Вищої ради правосуддя №487/0/15-18 позивача звільнено з посади судді Донецького апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням ним заяви про відставку.

20 лютого 2018 року наказом голови суду № 30-к ОСОБА_1 відраховано зі штату суду в зв`язку з виходом у відставку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку, тобто норма ч. 2 ст. 137 Закону №1402-VIII.

Також колегія суддів вважає, що робота на посадах юрисконсульта та старшого юрисконсульта не може бути зарахована до стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день призначення (обрання) позивача. Крім того, час роботи на зазначених посадах не враховувався й до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Колегія суддів звертає увагу, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Таким чином, оскільки робота на зазначених посадах, на день обрання позивача суддею та на день призначення щомісячного довічного грошового утримання, не визначалася як стаж, що дає право на відставку, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для її зарахування до стажу роботи на посаді судді.

Враховуючи, що позивач вийшов у відставку до набрання чинності Законом від 12.07.2018 № 2509-VIII, яким внесені доповнення до статті 137 Закону №1402-VIII, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги в частині перерахування позивачу стажу роботи на посаді судді з посиланням на цю норму закону є необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи не спростовують.

22. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року у справі №520/11431/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій

Джерело: ЄДРСР 85323794
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку