РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 жовтня 2019 р. Справа № 120/2623/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача від 13.02.2019 про відмову в затвердженні технічної документації.

Ухвалою суду від 19.08.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи на 16.09.2019.

12.09.2019 на адресу суду надійшов відзив Агрономічної сільської ради. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що оскільки в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на території Агрономічної сільської ради відсутня інформація про кадастровий номер, тобто інформація про земельну ділянку не внесена до Державного земельного кадастру, в зв`язку з цим відповідач не може затвердити вищезазначену технічну документацію через відсутність всіх необхідних документів.

16.09.2019 через канцелярію суду відповідачем було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду та наявні докази у справі.

16.09.2019 позивачем було подано низку заяв, а саме про виклик свідка в судове засідання, про зміну предмета позову та про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2019 відкладено розгляд справи на іншу дату.

18.09.2019 позивачем подано заяву про поновлення строків для подання заяви про зміну предмета позову.

03.10.2019 ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви позивача про виклик свідків.

Ухвалою суду від 03.10.2019 поновлено строк подання заяви про зміну предмету позову та прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

23.10.2019 в судове засідання сторони не з`явились, належним чином повідомлені про що свідчать матеріали адміністративної справи. Відповідач 23.10.2019 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду та наявні докази у справі. Від позивача на адресу суд 23.10.2019 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі сторін, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку 27/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.12.2011, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Агрономічної сільської ради від 28.10.2011. Відповідний житловий будинок був побудований у 1979 року на земельній ділянці, виділеній Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції в с.Агрономічне площею 0,22 га., що підтверджується рішенням виконавчого комітету районної ради народних депутатів від 27.02.1978 №66, актом вибору земельної ділянки, заключенням та викопіюванням. Позивачем приватизована частина земельної ділянки площею 0,0940 га, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю, виданого Агрономічною сільською радою серії ВН б/н від 29.12.1998, зареєстрований за №1496.

Встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Агрономічної сільської ради з заявою, в якій просила суд надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розширення території для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в оренду площею 0,0345 га, що розташована в АДРЕСА_1 та погодити, як орган в розпорядженні якого перебуває вказана земельна ділянка, її межі.

Рішенням Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 16.09.2017 сільська рада вирішила дане питання громадянки ОСОБА_1 взяти до відома. Рекомендувати гр. ОСОБА_1 звернутися в землевпорядну організацію для присвоєння кадастрового номера на земельну ділянку площею 0,0940 га, на яку виготовлений державний акт на право приватної власності на землю для ведення особистого селянського господарства старого зразка.

Крім того, в липні 2017 року позивач звернулась до Агрономічної сільської ради із заявою щодо погодження меж ділянки 0,0940 га та надання дозволу на складання проекту відведення на ділянку площею 0,0345 га, на що отримала відповідь Агрономічної сільської драй від 17.07.2017, в якій роз`яснено, що вказана ділянка площею 0,0345 га не є вільною.

В подальшому на замовлення позивача ЮЗС "Альянс" було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) с АДРЕСА_1 11,1.

Крім того, на звернення позивача щодо створення відповідної комісії з вирішення земельного спору та складання акту про підписання акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання гр. ОСОБА_1 , яка є власником 27/50 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 , без погодження з сусіднім землекористувачем ОСОБА_2 , оскільки його права, як землекористувача сусідньої земельної ділянки в даному разі не порушені, листом Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 17.07.2017 повідомлено, що для врегулювання цього спору мають бути залучені землевпорядна організація або сертифікований інженер-землевпорядник, які за допомогою спеціальних приладів відновлять межі ділянки. Щодо земельної ділянки площею 0,0345 га, то пояснено, що дана земельна ділянка не є вільною. Понад сорок років нею користуються громадяни похилого віку: ОСОБА_3. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , орієнтовними площами по 0,01 га та значиться земельна ділянка прибудинковою територією будинковолодіння АДРЕСА_3 .

Отже, у зв`язку з відсутністю погодження меж земельної ділянки з Агрономічною сільською радою державним кадастровим реєстратором згідно рішення від 09.11.2017 було відмовлено у внесенні земельної ділянки в ДЗК.

30.11.2017 ОСОБА_1 звернулася з заявою до Агрономічної сільської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0,0345 га, що розташована в АДРЕСА_1 та погодження як органу, в розпорядженні якого перебуває вказана земельна ділянка її межі. На розгляд Агрономічної сільської ради подано технічну документацію, копію рішення реєстратора від 09.11.2017.

Рішенням Агрономічної сільської ради 24 сесії 7 скликання від 08.12.2017 відмовлено позивачеві у затверджені технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Не погодившись з відповідним рішенням я звернулась до суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.12.2018 у справі №802/1139/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

На виконання вказаного рішення суду Агрономічної сільською радою 37 сесією 7 скликання 13.02.2019 повторно відмовлено у затвердженні технічної документації та рішенням 42 сесії 7 скликання від 13.08.2019 №291 відмовлено у погоджені меж.

Рішення 42 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради від 13.08.2019 №291 відповідно до заяву про зміну предмету позову оскаржене позивачем у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст. 122 ЗК України).

Статтею 55 Закону України "Про землеустрій" визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

У разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність чи користування, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку без надання дозволу Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);

г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані);

ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Частиною чотирнадцятою статті 186 ЗК України визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (ч.17 ЗК України).

Із аналізу вище процитованих норм видно, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає та затверджується серед іншого сільськими радами за наявності на те правових підстав.

В контексті наведених норм, суд, визначаючись щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у погодженні меж земельної ділянки, вказує про таке.

Згідно з частиною другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Натомість у рішенні 42 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницької області 13.08.2019 жодного обґрунтування винесеного рішення, крім посилання на ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", надано не було.

Як вже зазначалось вище, спірна земельна ділянка, щодо якої подано заява позивачем, була виділена Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції в с.Агрономічне площею 0,22 га., для будівництва вказаного будинку.

Зі всіма суміжний землевласниками та землекористувачами межі земельної ділянки були погоджені, залишилась узгодити межі частини земельної ділянки, яка межує із землями не переданими у власність та користування, які перебувають у розпорядженні Агрономічної сільської ради на яких розташований багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 . АДРЕСА_3 . Право користування (власності) земельною ділянкою під багатоквартирний будинок не оформлено, отже Агрономічна сільська рада являється одним і тим же органом який узгоджує межі як суміжний землекористувач і розглядає земельні спори з даного приводу

Однак, рішення Агрономічною сільською радою було прийняте без будь-якого обґрунтування причин відмови.

Суд звертає увагу, що в мотивувальній частині рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Згідно зі ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов`язковими до виконання.

У справі "Пайн Веллі Девелопментс Лімітед" та інші проти Ірландії" (п. 45) Європейський суд з прав людини наголошує на дотриманні принципу законних очікувань під час прийняття рішень суб`єктами владних повноважень, згідно з яким рішення органів державної влади не повинні йти всупереч очікуванням, на які покладаються громадяни у зв`язку з їх прийняттям.

У випадку, коли законодавством передбачена певна процедура (порядок) прийняття рішень, розгляду питань і вчинення дій суб`єктом владних повноважень, то така процедура повинна будь що бути дотримана цим суб`єктом.

Вказаний принцип був порушений відповідачем.

Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011 надано офіційне тлумачення зазначених положень процесуального закону а саме: рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України (254к/96-ВР). Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України) (2747-15). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України) (2747-15).

В своїх рішеннях, зокрема у справах "Йорданова та інші проти Болгарії" та "Ліндхайм та інші проти Норвегії" Європейський суд з прав людини наголошує на необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади.

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб`єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

Обмеження позивача у реалізації його права на набуття прав на земельну ділянку, має бути об`єктивно виправданим, обґрунтованим та справедливим.

За таких обставин, враховуючи вище процитоване суд доходить висновку, що спірне рішення не відповідає всім критеріям наведеним у статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок слід зобов`язати розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 30.11.2017 в частині, що стосується питання щодо погодження меж за наслідком розгляду заяви у вказаній частині та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати понесені позивачем у даній справі в загальній сумі 1536,80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Агрономічної сільської ради.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення 42 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради від 13.08.2019 № 291.

Зобов`язати Агрономічну сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2017 в частині, що стосується питання щодо погодження меж, та прийняти за наслідком розгляду заяви у вказаній частині та поданих документів відповідне рішення.

Стягнути на корить ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА _1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1 )

Агрономічна сільська рада (23227, вул. Мічуріна, 12, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 0452998)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович