___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 р.

м. Херсон

Справа № 540/1990/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів» до Головного управління Держпраці у Херсонській області третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та скасування наказу від 03.09.2019 р. № 874,

встановив:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Херсонський комбінат хлібопродуктів» звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та скасування наказу від 03.09.2019 р. № 874.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що орган державного нагляду (контролю) повинен був затвердити та оприлюднити своєму офіційному веб-сайті уніфіковану рому акту, яка б відповідала новій Методиці терміном до 12.08.2019 року, тобто до початку здійснення планової перевірки позивача, чого зроблено не було, а використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) не унфікованих актів є прямим порушенням ч. 15 ст. 4 Закону. В зв`язку з чим позивач вважає, що мав всі підстави для відмови в допуску перевіряльників.

25.09.2019 року у справі відкрито спрощене провадження із викликом сторін.

16.10.2019 року від третьої особи надійшли до суду письмові пояснення, які вони просили врахувати при прийнятті рішення по даній справі.

16.10.2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог, так як відповідач не погоджується з твердженням позивача, що не допуск до проведення планової перевірки не є перешкодою під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці, оскільки дії відповідача є законними, пов`язаними з процедурою проведення контрольного заходу та незаконною відмовою у допуску до проведення контрольного заходу, оскільки уніфікована форма акту перевірки суб`єкта господарювання затверджена наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011р. №826, оприлюднена на офіційних веб-сайтах Держпраці України та Головного управління Держпраці у Херсонській області, є чинною і містить уніфікований перелік питань, що застосовуються для суб`єктів господарювання всіх ступенів ризику. При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Представники сторін в судове засідання з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного: Державна служба України з питань праці Головне управліня Держпраці у Херсонській області 22.07.2019 року за вихідним № 760 направила на адресу ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» повідомлення про проведення з 12.08.2019 року по 23.08.2019 року планової перевірки щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів охорони праці, гігєни праці, питань зайнятості населення та використання праці інвалідів, безпечне поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використання та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини.

13.08.2019 р. орган державного нагляду (контролю) прибув на перевірку ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» у складі 7 (семи) посадових осіб, які не були допущені до перевірки керівником Товариства, про що посадовими особами Головного управління Держпраці у Херсонській області складений Акт про не допуск до перевірки від 13.08.2019 р.

Відповідно до листа вих. № 01-08/1/2926 від 04.09.2019 вбачається, що дозволи №195.16.65 від 19.09.2016, № 071.17.65 від 31.03.2017, №197.18.65 від 11.12.2018 та №198.18.65 від 11.12.2018, згідно Наказу Головного управління Держпраці у Херсонській області від 03.09.2019 за № 874 - анульовано, а також зобов`язано позивача протягом 10 робочих днів, після одержання повідомлення про анулювання дозволів, надати оригінали дозволів особисто чи направити їх рекомендованим листом з описом вкладення до Головного управління Держпраці у Херсонській області.

Позивач не погоджуючись із даним наказом просить суд його скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 (далі - Положення № 96), Положення про Головне Управління Держпраці у Херсоснькій області , затвердженого наказом голови Держпраці України від 03.08.201 р. № 84 одним з основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки та охорони праці.

Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877).

Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону.

Так, згідно зі статтею 5 Закону № 877-V планові заходи державного нагляду проводяться відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про це не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього планового заходу. Повідомлення повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення цього заходу, найменування юридичної особи, щодо діяльності якого здійснюється захід, найменування органу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Державної служби України з питань праці від 29.11.2018 №126 затверджено План заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Держпраці на 2019 рік та оприлюднено його на офіційному веб-сайті, де зазначено, що буде планово перевірятись ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів».

Згідно вимог частини 4 статті 5 Закону №877, Головним управлінням письмово повідомлено ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу, про що свідчить повідомлення від 22.07.2019р. № 760.

Посадовими особами відповідача було складено Акт про не допуск до перевірки від 13.08.2019 ( на весь термін перевірки ) також в акті викладена позиція позивача щодо не допуску до перевірки, а саме: Голова правління ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» Тихов Д.В. зазначив, що не допускає посадових осіб Головного управління Держпраці у Херсонській області до проведення планового заходу контролю у зв`язку з тим, що на офіційному сайті Держпраці відсутні уніфікована форма акту, яка передбачає перелік питань в залежності від ступеню ризику, вимоги якої б відповідали методиці розробки уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду контролю, затвердженої постановою КМУ №342 від 10.05.2018. Використання старої форми акту, яка затверджена наказом МНС від 11.08.2011 №826 не відповідає вимогам нової Методики. Та, використання цієї форми Акту є порушенням частини 15 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Таким чином, орган державного нагляду не має права проводити заходи державного нагляду.

Що стосується даної позиції позивача, суд зазначає наступне: уніфікована форма Акта перевірки суб`єкта господарювання затверджена наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826 «Про затвердження Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта)» та оприлюднена на офіційному веб-сайті як Держпраці України так і на сайті Головного управління Держпраці у Херсонській області. Вказана форма акту є чинною, затвердженою та містить уніфікований перелік питань, що застосовується для суб`єктів господарювання всіх ступенів ризику.

Так, суд зазначає, що відповідно до постанови КМУ від 10.05. 2018 р. № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) », уніфікована Форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження. Перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

У відповідності з цією постановою, було прийнято постанову КМУ від 06.02 2019 р. № 223 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, заходів державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці», що набрала чинності з 27.03.2019 року.

Крім того, проект наказу Міністерства соціальної політики України „Про затвердження деяких форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, заходів державного гірничого нагляду Державною службою України з питань праці” (далі - проект акта) розроблено Державною службою України з питань праці”, знаходиться на стадії погодження.

Таким чином, наразі, здійснено розробку нормативних актів що відповідають новій методиці розроблення уніфікованих форм актів. Однак, уніфікована форма акту, що затверджена наказом МНС України від 11.08.2011 № 826 є діючою до моменту перегляду уніфікованої Форми акта перевірки, переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду ('контролю'). Відповідач, як і всі територіальні органи Держпрпаці України здійснює державний нагляд у сфері господарської діяльності та використовує дану уніфіковану Форму Акта для складання розпорядчого документу.

Отже твердження позивача, про те, що не допуск до проведення планової перевірки не є перешкодою під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці суд до уваги не приймає, так як вважає дії відповідача законними, пов`язаними з процедурою проведення контрольного заходу та незаконною відмовою у допуску до проведення контрольного заходу, оскільки уніфікована форма акту перевірки суб`єкта господарювання затверджена наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011р. №826, оприлюднена на офіційних веб-сайтах Держпраці України та Головного управління Держпраці у Херсонській області, є чинною і містить уніфікований перелік питань, що застосовуються для суб`єктів господарювання всіх ступенів ризику. При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Що стосується посилання позивача що Наказ ГУ Держпраці «Про анулювання дозволів» від 03.09.2019 року № 874 є протиправним, а отже підлягає скасуванню, суд зазначає наступне: за правилами частини 5 статті 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб`єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`ятнадцяти робочих днів. Суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

- тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

- орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) (ст.10 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

У відповідності до абзацу 2 статті 11 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Тобто допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом є обов`язком суб`єкта господарювання без жодних виключень.

Згідно частини 12 статті 21 ЗУ «Про охорону праці» підставою для анулювання дозволу є: ...створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

З урахуванням викладеного, суд вважає наказ ГУ Держпраці «Про анулювання дозволів» за № 874 від 03.09.2019р. є правомірним, а позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем цей процесуальний обов`язок дотриманий.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів» (73024, м.Херсон, вул.. Порт-елеватор, 5, код ЄДРПОУ 00952367) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (73026, м.Херсон, вул.. Тираспільска, 1, код ЄДРПОУ 39792699) третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Державна регуляторна служба України (01011, м.Київ, вул.. Арсенальна, 9/11, код ЄДРПОУ 39582357) про визнання протиправним та скасування наказу від 03.09.2019 р. № 874 - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 108010200