Постанова

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 341/437/18

провадження № 61-4892св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Томин О. О., Пнівчук О. В., Ясеновенко Л. В., від 06 лютого 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (далі - АТ «ДТЕК Західенерго») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він працював на посаді провідного інженера з комплектації устаткування відділу закупівель департаменту із сервісів відокремленого підрозділу «Бурштинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго». 25 жовтня 2017 року отримав попередження за № 115-163, яким його повідомили про зміни в організації виробництва і праці в ДТЕК Бурштинська ТЕС на підставі наказу АТ «ДТЕК Західенерго»від 27 вересня 2017 року № 132-П «Про внесення змін до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС», у зв`язку із чим передбачено скорочення його посади з 03 січня 2018 року. Із змістом наказу АТ «ДТЕК Західенерго»від 27 вересня 2017 року за № 132-П «Про внесення змін до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС» він ознайомлений не був.

Наказом ДТЕК Бурштинська ТЕС від 19 лютого 2018 року його звільнено з займаної посади відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Однак, будь-яких змін в організації виробництва і праці не відбулося, що також підтвердив профком Бурштинської ТЕС на засіданні 13 листопада 2017 року, відмовляючи адміністрації Бурштинської ТЕС у наданні дозволу на його звільнення. Вважає, що відсутність згоди профспілкової організації на його звільнення свідчить про незаконність такого звільнення.

Також позивач стверджував, що наказ про його звільнення від 19 лютого 2018 року № 139-к не міг бути підписаним директором ОСОБА_2 , оскільки у вказаний день він перебував у відрядженні. Роботодавцем не було дотримано вимог статті 42 КЗпП України.

25 жовтня 2017 року позивачем була подана заява про переведення його на посаду комірника. Наказом № 949-к від 07 грудня 2017 року переведено позивача на посаду комірника відділу із закупівель департаменту із сервісів, однак із його змістом він не був обізнаний і цього ж дня подав письмову заяву про відкликання та повернення заяви про перевід на посаду комірника відділу із закупівель.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визнати незаконним та скасувати наказ відокремленого підрозділу «Бурштинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» від 19 лютого 2018 року № 139-к. Поновити його на посаді провідного інженера з комплектації устаткування відділу закупівель департаменту із сервісів відокремленого підрозділу «Бурштинська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Західенерго» з 19 лютого 2018 року. Стягнути з АТ «ДТЕК Західенерго»на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 10 552, 66 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області, у складі судді Юсип І. М., від 08 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Західенерго» задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ відокремленого підрозділу Бурштинська теплова електростанція ПАТ «ДТЕК Західенерго» № 139-к від 19 лютого 2018 року про звільнення ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на роботі провідним інженером з комплектації устаткування відділу із закупівель департаменту сервісу відокремленого підрозділу Бурштинська теплова електростанція ПАТ «ДТЕК Західенерго» з 20 лютого 2018 року. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Західенерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 лютого 2018 року по 07 листопада 2018 року включно (178 робочих днів * 360, 33 грн) у розмірі 64 138, 74 грн без урахування податків та зборів, що стягуються з нарахованої заробітної плати. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наказ про звільнення виданий з порушенням пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та гарантій, наданих позивачу, оскільки відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про зміни в організації виробництва і праці ДТЕК Бурштинська ТЕС, а також, що йому запропоновані всі інші вакантні посади станом на день звільнення. Крім того, протоколом профкому Бурштинскої ТЕС було ухвалено відмовити у наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Західенерго»задоволено. Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки звільнення позивача відбулося із дотриманням вимог трудового законодавства, позивача було у визначений КЗпП України строк попереджено про майбутнє вивільнення, йому було запропоновано вакантні посади. Роботодавець звертався до профспілкової організації з поданням про отримання згоди на звільнення позивача із займаної посади, однак профспілковим комітетом рішення щодо надання згоди на звільнення позивача не приймалося, у визначений законом строк профспілковим органом роботодавцю мотивована відмова у наданні згоди на звільнення позивача не надавалася.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року і залишити в силі рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що роботодавець не виконав обов`язку щодо працевлаштування позивача, оскільки йому не були запропоновані вакантні посади (інша робота), які існували на день звільнення. Жодних доказів пропонування вакантних посад станом на день звільнення матеріали справи не містять. Таким чином, апеляційним судом неправильно застосовано положення статті 29-2 КЗпП України. Профспілкова організація, здійснюючи захист порушених трудових прав позивача, реалізовуючи свої повноваження, розглянула звернення роботодавця та обґрунтовано відмовила у наданні згоди на звільнення позивача. Формальна відмінність у назві документа не може допускати порушення основних гарантій та прав працівника. Апеляційним судом проігноровано твердження позивача щодо незаконності його звільнення з підстав наявності прямої заборони на це у колективному договорі. У порушення частини першої статті 42 КЗпП України судом апеляційної інстанції не враховано переважного права позивача на залишення на роботі. Окрім того, при прийнятті рішення про звільнення позивача директор ОСОБА_2 перебував у відрядженні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Західенерго» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулупризначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали відзивів на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу АТ «ДТЕК Західенерго» посилається на те, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд правильно виходив із того, що при звільненні позивача із займаної посади роботодавцем було дотримано вимоги трудового законодавства, а доводи касаційної скарги не спростовують правильного по суті судового рішення апеляційного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 . 26 березня 1996 року був прийнятий на роботу в паливно-транспортний цех Бурштинської ДРЕС ВЕО «Львівенерго» пробовідбірником першого розряду, 14 січня 2001 року переведений інженером відділу підготовки та проведення ремонтів, 01 липня 2002 року переведений інженером з комплектації устаткування першої категорії відділу підготовки та проведення ремонтів, 01 лютого 2008 року переведений на посаду інженера з комплектації устаткування першої категорії відділу матеріально-технічного постачання, 09 серпня 2011 року атестований провідним інженером з комплектації устаткування відділу матеріально-технічного постачання. Згідно наказу Міненерго України № 155 від 16 серпня 1995 року Бурштинська ДРЕС ВЕО «Львівенерго» перейменовано на ДАЕК «Західенерго», згідно наказу № 131 від 29 липня 1996 року - на Бурштинська ТЕС «Західенерго», а згідно наказу № 57 від 15 травня 2000 року - АВТ «Західенерго». Наказом № 130/1 від 31 серпня 2012 року відділ матеріально технічного забезпечення з 17 грудня 2012 року переплановано на відділ закупівель, про свідчить копія трудової книжки позивача БТ- І НОМЕР_2 від 30 серпня 1985 року (а. с. 8-9).

Наказом № 132-П від 27 вересня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС» з 03 січня 2018 року запроваджено зміни до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС, зокрема, скорочено штатні одиниці відділу із закупівель ДТЕК Бурштинська ТЕС: провідного інженера з комплектації устаткування - 1 штатна одиниця; інженера з комплектації устаткування І категорії - 1 штатна одиниця. Зобов`язано в. о. директора ДТЕК Бурштинська ТЕС письмово повідомити профспілковий комітет первинної профспілкової організації ДТЕК Бурштинська ТЕС про майбутні зміни в організації виробництва і праці, скорочення штату та чисельності працівників, зміни в штатному розписі та про можливі майбутні звільнення працівників в термін до 02 жовтня 2017 року; повідомити працівників, посади яких скорочуються, про майбутнє вивільнення письмово під розпис. Одночасно запропонувати переведення за їх згодою на вакантні посади (професії). У випадку відсутності вакантних посад (професій), а також у випадку відмови працівників від переведення, розпочати процедуру звільнення відповідних працівників у порядку та строки, що передбачені чинним законодавством України, - у термін до 25 жовтня 2018 року (а. с. 15).

02 жовтня 2017 року голові профспілкового комітету Бурштинської ТЕС було направлено повідомлення про зміни в організаційній структурі та штатному розписі ДТЕК Бурштинська ТЕС на підставі наказу № 132-П від 27 вересня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС», яке отримано профспілкою 02 жовтня 2017 року № 23 (а. с. 92), а 25 жовтня 2017 року додано список працівників відділу закупівель, які підлягають звільненню (отримано 25 жовтня 2017 року № 27) (а. с. 93).

25 жовтня 2017 року ОСОБА_1 було ознайомлено з попередженням № 115-162 про зміни в організації виробництва і праці ДТЕК Бурштинська ТЕС згідно вищевказаного наказу та переліком вакантних посад, про що свідчить його підпис (а. с. 10-14).

Згідно копії заяви ОСОБА_1 від 25 жовтня 2017 року він просив перевести його у відділ закупівель комірником згідно наказу за № 132-П від 27 вересня 2017 року (а. с. 94).

26 жовтня 2017 року директором відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» подано до державної служби зайнятості звітність з інформацією про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці за формою № 4-ПН (а. с. 95).

13 листопада 2017 року на засіданні профкому Бурштинскої ТЕС ухвалено рішення про відмову адміністрації Бурштинської ТЕС у наданні згоди на розірвання трудового договору з провідним інженером з комплектації устаткування відділу закупівель ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, про що свідчить копія виписки з протоколу № 30 (а. с. 17).

07 грудня 2017 року наказом № 949-к «Про переведення ОСОБА_1 » позивача було переведено з 08 грудня 2017 року на посаду комірника відділу закупівель департаменту із сервісів на підставі вищенаведеної заяви, проте в той же день позивач звернувся до адміністрації підприємства з проханням повернути заяву про переведення на посаду комірника, і адміністрацією підприємства 08 грудня 2017 року було видано наказ № 949/1-к «Про скасування наказу про переведення ОСОБА_1 » (а. с. 96, 97, 98).

11 грудня 2017 року директор відокремленого підрозділу «Бурштинська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Західенерго» звернувся до профспілкового комітету ДТЕК Бурштинська ТЕС з поданням № 115/191 щодо надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівниками, у тому числі з ОСОБА_1 Зазначив, що запланований термін звільнення - 02 січня 2018 року (а. с. 99).

У передбачений статтею 43 КЗпП України строк відповідь на вказане подання роботодавця профспілковою організацією надана не була.

Наказом відокремленого підрозділу «Бурштинська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Західенерго» № 139-к від 19 лютого 2018 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (а. с. 16).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом пункту 1 частини першої, частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Визначення юридичної особи, поняття та порядок ліквідації чи реорганізації юридичної особи містяться у статтях 80, 104, 111 ЦК України, статтях 62, 66, 79, 92 Господарського кодексу України. Згідно з цими нормами підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство може складатися з виробничих або функціональних структурних підрозділів (виробництв, відділень, цехів, управлінь, бюро, служб тощо) та створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.

Згідно зі статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованою Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмовув наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, переоцінивши докази у їх сукупності, доводи сторін спору, обґрунтовано виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивача було звільнено у відповідності до вимог трудового законодавства.

Роботодавцем виконано покладенні на нього частиною другою статті 40, частиною третьою статті 49-2 КЗпП України обов`язки під час звільнення позивача із займаної посади у зв`язку із скороченням штатної чисельності працівників.

Як встановлено апеляційним судом, 25 жовтня 2017 року позивача було ознайомлено із попередженням про зміни в організації виробництва і праці на підставі наказу № 132-П від 27 вересня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС», зокрема, про скорочення займаної ним посади - провідного інженера з комплектації устаткування відділу закупівель ВО «ДТЕК Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» з 03 січня 2018 року та доведено до відома перелік вакантних посад станом на момент попередження, що підтверджується підписом позивача (а. с. 10-14).

Окрім того, позивач 25 жовтня 2017 року звертався до роботодавця із заявою про його переведення до відділу закупівель на посаду комірника, яку в подальшому було відкликано. Після цього, до моменту його звільнення, позивач не звертався до роботодавця з вимогою про переведення його на іншу вакантну посаду.

При вирішенні спору апеляційним судом встановлено, що згідно наданих відповідачем переліків вакантних посад ДТЕК Бурштинська ТЕС станом на 03 січня 2018 року та на 19 лютого 2018 року (на час звільнення позивача), а також витягів зі штатного розпису станом на 26 вересня 2017 року, 03 січня 2018 року, 10 січня 2018 року, 20 лютого 2018 року протягом періоду з дня попередження позивача про звільнення до дня його фактичного звільнення інших вакантних посад, ніж ті, які були запропоновані позивачу станом на час попередження про звільнення, на підприємстві не було (а. с. 223-225, 229-233).

З урахуванням наведеного, доводи позивача про те, що йому не були запропоновані усі наявні вакантні посади визнані апеляційним судом необґрунтованими.

Частиною першою статті 42 КЗпП України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Судами встановлено, що у роботодавця мало місце скорочення посади позивача, яка була єдиною на підприємстві - провідного інженера з комплектації устаткування відділу закупівель ВО «ДТЕК Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго», а тому доводи позивача про те, що він має переважене право на залишення на роботі є безпідставними, оскільки переважне право на залишення працівника на роботі враховується у разі скорочення однорідних посад.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що роботодавцем 02 жовтня 2017 року та 25 жовтня 2017 року голові профспілкового комітету Бурштинської ТЕС було направлено повідомлення про зміни в організаційній структурі та штатному розписі ДТЕК Бурштинська ТЕС відповідно до наказу № 132-П від 27 вересня 2017 року та список працівників відділу закупівель, які підлягають звільненню, а 11 грудня 2017 року - подання № 115/191 щодо надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівниками, у тому числі з ОСОБА_1 (а. с 92-93, 99).

Згідно наданої відповіді первинної профспілкової організації Бурштинської ТЕС профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України від 13 липня 2018 року № 253 на подання генерального директора ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 червня 2018 року № 82/юр повідомлення від 25 жовтня 2017 року не є поданням до профспілкового органу про надання згоди на звільнення, а тільки містить перелік осіб та їх посади, які плануються скоротити, тобто є повідомленням, яке адміністрація підприємства надала профспілковій організації на виконання колективного договору. При перевірці було встановлено, що на подання роботодавця № 115/191 від 11 грудня 2017 року профспілковою організацією не надано відповіді, дане питання не розглядалось та не приймалось профспілкою рішення щодо надання/ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 . Відповідно до законодавства у разі пропуску строку розгляду подання роботодавця та не повідомлення про прийняте рішення вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

У наданій відповіді від 13 липня 2018 року № 253 первинна профспілкова організація Бурштинської ТЕС профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України висловила згоду на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (пункт 1 частина перша статті 40 КЗпП України) у зв`язку із змінами в організації виробництва, а саме скорочення штату працівників, з ОСОБА_1 (а. с. 102-103).

Оскільки на подання роботодавця № 115/191 від 11 грудня 2017 року профспілковою організацією не надано відповіді, питання не розглядалось та не приймалось профспілкою рішення щодо надання/ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 , а таку відповідь від 13 липня 2018 року № 253 про надання згоди на звільнення працівника та роз`яснення профспілкового органу щодо вчасного ненадання згоди на звільнення отримано після звільнення позивача із займаної посади, слід дійти висновку, що роботодавцем було дотримано вимоги положень статті 43 КЗпП України.

Ці та інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович