ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №810/4369/16

адміністративне провадження №К/9901/24616/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №810/4369/16

за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (ухвалену у складі головуючого судді Василенко Г.Ю.) та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І.)

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в подальшому уточненим, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці та Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, яка виявилася в затягуванні процесу видання/погодження наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю Київської міської митниці на умовах строкового трудового договору на час відсутності у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_2 , в порядку переведення із Апарату Верховної Ради України та застосувати наслідки такого призначення до умов проходження позивачем державної служби в органах доходів і зборів (фіскальних органів);

- зобов`язати відповідачів видати (включаючи відповідні погодження) наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю Київської міської митниці на умовах строкового трудового договору на час відсутності у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_2 , в порядку переведення із Апарату Верховної Ради України, а також застосувати наслідки такого призначення до умов проходження позивачем державної служби в органах доходів і зборів (фіскальних органів) з 19 квітня 2016 року;

- стягнути з Київської міської митниці на користь ОСОБА_1 компенсацію за час вимушеного прогулу.

2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачами протиправно не видано (погоджено) наказ про призначення його на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю Київської міської митниці Державної фіскальної служби в порядку переведення. При цьому, позивач зауважив, що Київська міська митниця не виконала свого зобов`язання щодо розгляду заяв про призначення на посаду та видання відповідного наказу, а передала розгляд таких заяв на розсуд іншого органу державної влади - Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, що суперечить вимогам чинного законодавства.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві щодо неприйняття ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю Київської міської митниці ДФС на умовах строкового трудового договору на час відсутності у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_2 в порядку переведення із Апарату Верховної Ради України з 20 квітня 2016 року. Зобов`язано Київську міську митницю Державної фіскальної служби прийняти ОСОБА_1 на роботу на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю Київської міської митниці ДФС на умовах строкового трудового договору на час відсутності у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_2 в порядку переведення із Апарату Верховної Ради України з 20 квітня 2016 року. Стягнуто з Київської міської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 20 квітня 2016 року по 14 лютого 2017 року включно в розмірі 81425,62 грн (вісімдесят одна тисяча чотириста двадцять п`ять грн 62 коп).

4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки Головним управлінням Державної фіскальної служби в місті Києві не було подано жодних доказів наявності правових підстав для проведення опитування позивача із застосуванням поліграфу, відсутні перешкоди для погодження управлінням внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проекту наказу Київської міської митниці про призначення ОСОБА_1 на посаду. У зв`язку з наведеною бездіяльністю відповідачів позивача не було прийнято на роботу в установлені трудовим законодавством строки.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Головне управління Державної фіскальної служби в місті Києві подало касаційну скаргу.

7. Відповідач у касаційній скарзі просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що належним відповідачем у справі мала б бути саме Київська міська митниця, з огляду на наявність у неї відповідних повноважень щодо призначення на посади своїх працівників. Повноваженнями щодо вирішення питання про особливості призначення на посаду чи звільнення з посади, а також щодо незастосування таких дій, як перевірка кандидата на схильність до корупційних дій, має виключно Головне управління Державної фіскальної служби в місті Києві, а підписання самого наказу про призначення осіб на відповідні посади віднесено до компетенції Київської міської митниці. Наказ про призначення на посаду неможливо видати до проведення перевірки кандидата, направленої на протидію корупції.

IV. Позиція інших учасників справи

8. Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

V. Рух справи в суді касаційної інстанції

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року.

10. 16 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 30 травня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевської О.Р., Уханенка С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 30 травня 2019 року №529/0/78-19.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 23 серпня 2019 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято до провадження.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 24 жовтня 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 06 квітня 2016 року був зарахований на посаду помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_3 на час його депутатських повноважень з поширенням дії Закону України "Про державну службу" із збереженням раніше присвоєного 2 рангу державного службовця.

15. 19 квітня 2016 року згідно наказу Апарату Верховної Ради України від 15 квітня 2016 року №748-п ОСОБА_1 звільнений з посади помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_3 в порядку переведення для подальшої роботи в Київській міській митниці згідно з пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП України).

16. Підставою для прийняття вказаного наказу був лист Київської міської митниці ДФС від 14 квітня 2016 року №4/4/26-70-04, згідно з яким начальник Київської міської митниці ДФС Піковський І .О . просив Апарат Верховної Ради України розглянути питання щодо звільнення в порядку переведення до Київської міської митниці помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_3 . ОСОБА_1 та в разі позитивного вирішення питання по суті звільнити ОСОБА_1 згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП України в порядку переведення для подальшої роботи в Київську міську митницю.

17. 19 квітня 2016 року позивач звернувся до начальника Київської міської митниці із заявою про його призначення на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю на умовах строкового трудового договору на час відсутності у зв`язку з вагітністю та пологами ОСОБА_2 в порядку переведення з Апарату Верховної Ради України.

18. У зв`язку з відсутністю наказу про призначення, позивач звернувся до Київської міської митниці із заявою від 27 травня 2016 року (вх. №Ч-82 від 02 червня 2016 року), в якій просив надати інформацію про причини відсутності наказу про його призначення в Київську міську митницю.

19. Листом від 14 червня 2016 року №4029/10/26-70-04-Ч-82 Київська міська митниця повідомила позивача про те, що відділом по роботі з персоналом було підготовлено проект наказу "Про призначення ОСОБА_1 " на посаді заступника начальника Управління організації митного контролю на умовах строкового трудового договору з 21 квітня 2016 року в порядку переведення з Апарату Верховної Ради України, який відповідно до абзацу 2 пункту 3.4.5.1 Регламенту Київської міської митниці, затвердженого наказом митниці від 05 січня 2015 року №01, був наданий для погодження до управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві. Проте до митного органу повернувся лише перший аркуш проекту наказу та заява. Також у даному листі зазначено, що з метою з`ясування причин неповернення другого аркуша проекту наказу "Про призначення ОСОБА_1 ", митниця направила до управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві відповідний запит.

20. Із запиту Київської міської митниці від 09 червня 2016 року №1591/7/26-70-04 вбачається, що митний орган просив начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві Лепеху А.В. надати інформацію щодо причини неповернення другого аркуша проекту наказу Київської міської митниці ДФС "Про призначення ОСОБА_1 ".

21. На вказаний запит начальник Управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві надав відповідь від 22 червня 2016 року №13948/10/26-15-22-22, в якій повідомлялось, що всі нормативні документи, які подавались на погодження, повернуті з підписами до Київської міської митниці.

22. 30 червня 2016 року позивач повторно звернувся до начальника Київської міської митниці із заявою про його призначення на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю на умовах строкового трудового договору на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 в порядку переведення з Апарату Верховної Ради України.

23. Київська міська митниця листом від 04 липня 2016 року №2586/8/26-70-04 повторно направила начальнику управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві матеріали стосовно призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю Київської міської митниці ДФС на умовах строкового трудового договору, на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника, у порядку переведення з Апарату Верховної Ради України, а також заяву ОСОБА_1 та проект наказу про призначення.

24. Вказані матеріали були отримані Головним управлінням Державної фіскальної служби в м. Киві 05 липня 2016 року.

25. У зв`язку з відсутністю станом на 12 липня 2016 проекту наказу щодо призначення ОСОБА_1 з погодженням, Київська міська митниця звернулась до начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві Лепехи А.В. із запитом від 12 липня 2016 року №1944/7/26-70-07 про повернення погодженого проекту наказу щодо призначення ОСОБА_1 або надання інформації про причини непогодження.

26. Листом від 13 липня 2016 року №15723/10/26-15-22-22 заступник начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві надав відповідь Київській міській митниці, в якій повідомлялось, що за результатами вивчення матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю Київської міської митниці на умовах строкового трудового договору, на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника, на підставі Інструкції щодо застосування комп`ютерних поліграфів у роботі Міністерства доходів і зборів України, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 02 серпня 2013 року №329, пропонується вказаному кандидату пройти добровільне психофізичне інтерв`ю із використанням поліграфу.

27. У грудні 2016 року адвокат позивача звернувся до Київської міської митниці Державної фіскальної служби із адвокатським запитом від 02 грудня 2016 року №3 про надання інформації щодо призначення ОСОБА_1 , чим передбачено проходження добровільного психофізичного інтерв`ю із використанням поліграфу, якою нормою діючого законодавства про працю, або про причини непогодження щодо призначення позивача на посаді.

28. Київська міська митниця за результатами розгляду вказаного запиту направила на адресу адвоката позивача лист від 12 грудня 2016 року №9469/10/26-70-04, в якому повідомила, що відповідно до пункту 1.8 наказу Державної фіскальної служби від 02 жовтня 2015 року №747 керівництву органів Державної фіскальної служби необхідно надавати до підрозділів власної безпеки для проведення перевірки матеріали стосовно кандидатів на посади в апарат Державної фіскальної служби та її територіальні органи. Відповідно до пункту 3.4.5.1 Регламенту Київської міської митниці, затвердженого наказом митниці від 05 січня 2015 року №01, проекти наказів про призначення погоджуються підрозділом внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві. Станом на 12 грудня 2016 року проект наказу Київської міської митниці та матеріали з управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві до митниці не повертались. Інформація щодо причин не повернення проекту наказу або непогодження призначення в митниці відсутні. Листом митниці від 12 грудня 2016 року №3907/7/26-70-04 до управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві направлено запит щодо повернення погодженого наказу про призначення ОСОБА_1 разом з матеріалами або повернення непогодженого проекту наказу разом із матеріалами та надання інформації про причини такого непогодження.

29. 17 січня 2017 року Київською міською митницею надано суду відповідь начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві від 11 січня 2017 року №738/7/25-15-22-20, в якій зазначено, що управлінням внутрішньої безпеки 13 липня 2016 року за №15723/10/26-15-22-22 направлено лист на адресу Київської міської митниці, в якому було запропоновано ОСОБА_1 пройти добровільне психофізіологічне інтерв`ю із використанням поліграфа. Станом на 11 січня 2017 року в управлінні внутрішньої безпеки відсутня відповідь на даний лист із повідомленням інформації про згоду або відмову від проходження добровільного психофізіологічного інтерв`ю із використанням поліграфа ОСОБА_1

30. Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідачів щодо не призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю Київської міської митниці на умовах строкового трудового договору, на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника, у порядку переведення з Апарату Верховної Ради України, позивач звернувся з цим позовом до суду.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

31. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

33. Кодекс законів про працю України.

Пункт 6 частини першої статті 5-1. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частина п`ята статті 24. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Частина перша статті 32. Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Пункт 5 частини першої статті 36. Підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

34. Регламент Київської міської митниці, затверджений наказом Київської міської митниці від 05 січня 2015 року №01.

Підпункт 3.4.5.2 пункту 3.4.5. Проекти наказів про призначення, переведення, звільнення, відсторонення від виконання службових обов`язків, поновлення, присвоєння спеціальних звань, заохочення (нагородження відомчими відзнаками), дисциплінарного стягнення погоджується з керівниками підрозділів: структурного підрозділу - розробника документа, фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, юридичного, першим заступником (заступником) начальника Митниці відповідно до розподілу функціональних обов`язків, а також додатково погоджуються підрозділ внутрішньої безпеки ГУ ДФС у м. Києві.

35. Інструкція щодо застосування комп`ютерних поліграфів у роботі Міністерства доходів і зборів України, затверджена наказом Міндоходів України від 02 серпня 2013 року №329 «Про використання поліграфів у діяльності Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів» (далі - Інструкція №329).

Пункт 2 розділу ІІІ. Перевірки кандидатів із використанням поліграфа можуть проводитися в процесі вирішення питань щодо прийому особи на роботу (службу) до Міндоходів, його територіальних органів, підпорядкованих установ та організацій.

Використання поліграфа у роботі з кандидатами здійснюється за допомогою основних блоків тестів для отримання інформації про: анкетні дані, що приховуються або викривлені; наявність алкогольної або наркотичної залежності; прояви девіантної поведінки та їх особливості; конфліктні зони особистості, схильність до суїциду; приховані мотиви вступу (переходу, поновлення) на службу (роботу), навчання; кримінальне минуле, зв`язки з криміналітетом.

Пункт 2 розділу І. Під психофізіологічним інтерв`ю із застосуванням поліграфа розуміється опитування з використанням комп`ютерного технічного засобу (поліграфа), під час якого здійснюється аналіз (оцінка) динаміки психофізіологічних реакцій опитуваної особи у відповідь на психологічні стимули, задані у вигляді варіантів відповідей, предметів, схем, фото тощо.

Пункт 3 розділу І. Метою проведення опитування є отримання ймовірної та орієнтувальної інформації, яку іншим шляхом отримати неможливо, для її використання в діяльності щодо попередження та виявлення корупційних та інших протиправних дій з боку працівників, гарантування їх безпеки та захисту від незаконних посягань, пов`язаних із виконанням службових обов`язків, зняття з них безпідставних звинувачень або підозр.

Пункт 6 розділу І. Підставою для необхідності застосування поліграфа є документально підтверджені сумніви у правдивості інформації, що надається особою щодо обставин, які є предметом розслідування або перевіряються у встановленому законодавством порядку службовими (посадовими) особами Міндоходів, його територіальних органів та належать до сфер, визначених у розділі ІІІ цієї Інструкції, коли іншим шляхом отримати будь-які відомості щодо них неможливо.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

37. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог.

38. Як правильно було встановлено судами попередніх інстанцій, після звільнення позивача з посади помічника-консультанта народного депутата України 19 квітня 2016 року в порядку переведення до Київської міської митниці відповідачами не було забезпечено прийняття ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю у строки, встановлені Кодексом законів про працю України, тобто не пізніше наступного робочого дня після звільнення в зв`язку з переведенням.

39. Надаючи оцінку наявності підстав для незабезпечення видачі Київською міською митницею наказу про призначення позивача на вказану вище посаду, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано посилалися на таке.

40. Приписами пункту 6 розділу І Інструкції №329 передбачено, що підставою для необхідності застосування поліграфа є документально підтверджені сумніви у правдивості інформації, що надається особою щодо обставин, які є предметом розслідування або перевіряються у встановленому законодавством порядку службовими (посадовими) особами Міндоходів, його територіальних органів та належать до сфер, визначених у розділі ІІІ цієї Інструкції, коли іншим шляхом отримати будь-які відомості щодо них неможливо.

41. Однак Головним управлінням Державної фіскальної служби в м. Києві не надано до суду будь-яких доказів наявності у позивача документально підтверджених сумнівів у правдивості інформації, яка була надана ним для призначення на посаду заступника начальника Управління організації митного контролю Київської міської митниці.

42. При цьому, суди обґрунтовано зазначали, що дане опитування із застосуванням поліграфу не є обов`язковим при вирішенні питання щодо прийому особи на роботу до митного органу, у той час як інших причин відмови позивачу у призначенні на посаду відповідачами не наведено.

43. Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у разі обґрунтованості позову суд своїм рішенням зобов`язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення, з першого робочого дня (наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи), якщо не було обумовлено іншої дати. З іншими особами договір про прийняття на роботу укладається з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу.

44. Наведені обставини спростовують твердження касатора про неможливість видання наказу про призначення на посаду до проведення перевірки кандидата, направленої на протидію корупції, оскільки звільнений у порядку переведення працівник в обов`язковому порядку повинен бути працевлаштований на новому місці роботи.

45. Крім того, направляючи на адресу Апарату Верховної Ради України лист від 14 квітня 2016 року №4/4/26-70-04 з проханням розглянути питання про звільнення позивача у порядку переведення, Київська міська митниця не була позбавлена права забезпечити погодження такого переведення з Управлінням внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві.

46. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

IХ. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в справі №826/11714/16 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий : О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С.А. Уханенко