ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/4135/18

адміністративне провадження №К/9901/20138/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 (головуючий суддя - І.В. Юхно)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 (головуючий суддя - А.В. Суховаров, судді - О.В. Головко, Т.І. Ясенова)

у справі № 804/4135/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України,

Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці серії ААА №0379575, довідка 18123562378813942440 наступних відомостей: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.»;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій надати позивачу повну та точну інформацію щодо наявності (відсутності) за ним судимостей без вказування додаткових відомостей;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій виключити із бази даних управління інформацію відносно позивача щодо: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.».

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій, що виразилися у зазначенні в довідці 18123562378813942440 про пред`явлення позивачеві звинувачення 11.11.2005 та 12.11.2005, тобто більш ніж 12 років тому. І з тих пір відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. Внесення вказаної інформації до «довідки про відсутність судимості» завдає шкоди професійній діяльності позивача, значно знижуючи його можливості отримати роботу розпорядника майна або ліквідатора.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці серії ААА №0379575, довідка 18123562378813942440 наступних відомостей про ОСОБА_1 : «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили.». У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

4. При прийнятті рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказана інформація, не могла бути відображена у довідці №18123562378813942440 серії ААА №0379575, виданої ОСОБА_1 , оскільки не відноситься до інформації ані про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ані про відсутність (наявність) судимості, ані про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасовано. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій надати ОСОБА_1 повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення додаткових відомостей: «разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого статтею 187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. Дніпропетровським ГУ УМВС України в Дніпропетровській області 12.11.2005 пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили». Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій виключити із бази даних інформацію про ОСОБА_1 : «разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого статтею 187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. Дніпропетровським ГУ УМВС України в Дніпропетровській області 12.11.2005 пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили».

6. При прийнятті рішення, суд апеляційної інстанції з посиланням на норми статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив з того, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Крім того, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що пункт 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» надає право суб`єкту персональних даних пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними. Оскільки кримінальних справ, про які йдеться в спірній довідці, немає, докази пред`явлення позивачу обвинувачень відсутні, тому вказана інформація є недостовірною, а зберігання недостовірної інформації, а тим більше її видання в офіційному документі, на думку суду апеляційної інстанції, є незаконним втручанням в особисте життя позивача.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, Міністерство внутрішніх справ України просить рішення судів скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позиція інших учасників справи

8. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить в її задоволенні відмовити у повному обсязі.

Рух касаційної скарги

9. Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України.

10. Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2019 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

11. В травні 2018 року ОСОБА_1 з метою отримання довідки про відсутність судимості звернувся з відповідною заявою до «Паспортного сервісу Дніпро» («Державне підприємство «Документ»).

12. На свою заяву позивач отримав Довідку Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України № 18123562378813942440 серії ААА № 0379575, відповідно до якої: «За обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нікополь Дніпропетровська область Україна, на території України станом на 04.05.2018 не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. Довідка надана для оформлення участі в процедурі державних закупівель».

13. Позивач, вважає внесення до довідки про відсутність судимості інформації про пред`явлення йому обвинувачень 12.11.2005 та 11.11.2005 такою, що завдає шкоди його професійній діяльності, значно знижуючи його можливості отримати роботу розпорядника майна або ліквідатора.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Відповідно до пункту 1 Положення про Департамент інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 року № 1572 (далі - Положення № 1572) Департамент інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України є структурним підрозділом апарату МВС, який здійснює, координує та контролює інформаційне забезпечення діяльності структурних підрозділів апарату Міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр.

16. Згідно із пунктом 2 Положення № 1572 Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, нормативно-правовими актами МВС, а також цим Положенням.

17. Підпунктом 25 пункту 8 Положення № 1572 передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань забезпечує надання громадянам інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

18. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

19. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

20. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

21. Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (частина п`ята статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

22. Відповідно до підпункту 9.9 пункту 9 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 № 823/188, інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов`язковою реєстрацією.

23. Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначено Порядком доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 (далі - Порядок № 1256).

24. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1256 довідка - документ, який містить відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, та надається фізичній особі у відповідь на її запит;

персонально-довідковий облік - систематизований банк (база) даних інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення.

25. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що довідка, яка надається Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України має містити інформацію за трьома напрямками, а саме:

1) про притягнення особи до кримінальної відповідальності;

2) про відсутність (наявність) судимості;

3) про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

26. Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

27. Згідно із пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право оскаржити надання недостовірної або неповної інформації.

28. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

29. Пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що кожна особа має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням закону.

30. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

33. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в Довідці №18123562378813942440 серії ААА №0379575, яка видана позивачеві, крім запитуваної інформації, було зазначено й інформацію, яка позивачем не запитувалась, а саме: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили».

34. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказана інформація, не могла бути відображена у довідці №18123562378813942440 серії ААА №0379575, виданої позивачу, оскільки не відноситься до інформації ані про притягнення особи до кримінальної відповідальності, ані про відсутність (наявність) судимості, ані про наявність обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

35. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо протиправності дій Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій щодо зберігання та використання шляхом зазначення у довідці серії ААА №0379575, довідка 18123562378813942440 відомостей: «Разом з тим є особою, якій 11.11.2005 Жовтневим РВВС м. Дніпропетровська пред`явлено звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.187 КК України, кримінальна справа №63052668 від 26.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили. 12.11.2005 Дніпропетровським ГУ УМВСУ в Дніпропетровській області пред`явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, кримінальна справа №63052652 від 22.10.2005. Відомості про результати судового розгляду до МВС не надходили».

36. За змістом пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (частина четверта статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

37. З урахуванням наведених норм процесуального закону, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформаційних технологій надати ОСОБА_1 повну і точну інформацію про наявність/відсутність судимостей без зазначення додаткових відомостей.

38. Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на тривале, більше 12 років, зберігання інформації про пред`явленні звинувачення без будь-яких подальших відомостей про рух кримінальної справи та просив суд виключити із бази даних вказану інформацію.

39. З матеріалів справи встановлено, що судом апеляційної інстанції було витребувано докази на підтвердження достовірності відомостей, зазначених в довідці, шляхом направлення запитів про рух кримінальних справ, за якими, згідно інформації в спірній довідці, позивачу пред`являлись звинувачення.

40. За результатами отримання відповідей від відділів поліції, судом апеляційної інстанції встановлено про відсутність кримінальних справ, про які йдеться в спірній довідці, відсутні докази пред`явлення позивачу обвинувачень.

41. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено недостовірність вказаної інформації, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для її вилучення із бази даних.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

43. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

44. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

45. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

46. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

47. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі № 804/4135/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк