ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року

Справа № 804/4035/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Юркова Е.О.

за участі секретаря судового засідання

Шпота Я.С.

за участі:

представників позивача представників відповідача

Дзюби М.О., Гавелі Д.В., Прядко Ж.М. Омельченко М.Р., Коваль В.В., Шаблій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», позивач) до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі – відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську від 22.01.2016 р. № 0000045103, яким ДП «СхідГЗК» донараховано зобов`язання з податку на прибуток та штрафні санкції на загальну суму 65 394 117,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську від 22.01.2016 р. № 0000035103, яким ДП «СхідГЗК» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 82 044 362,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську від 22.01.2016 р. № 0000025103, яким ДП «СхідГЗК» донараховано зобов`язання з ПДВ та штрафні санкції на загальну суму 48 131 736,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську від 22.01.2016 р. № 0000055103, яким ДП «СхідГЗК» донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 5 294,99 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську від 22.01.2016 р. № 0000065103, яким ДП «СхідГЗК» донараховано штрафні санкції за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 340,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0000045103, № 0000035103, № 0000025103, № 0000055103, № 0000065103 від 22.01.2016 р. є протиправними, складеними без урахування фактичних обставин справи та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки від 29.12.2015 року № 30/28-01-51-03/14309787.

Вказує, що висновки перевірки про заниження доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період 2013-2014 роки на загальну суму 5 185 965,00 грн. є безпідставними, оскільки підприємство позивача не надавало послуг із транспортування сірки ТОВ «СУРП «ЕКО» та ТОВ «ЕКО-СЕРВІС».

Висновки перевірки про заниження доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 58 095 278,00 грн. через не включення вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), завищення податкового кредиту на суму ПДВ 9 438 089,53 грн. в частині здійснення операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «Реймс Транспорт», ТОВ «ЕКО-СЕРВІС», ТОВ «ВК «Профгруп», ТОВ «ВКФ «Електронтехсервіс ЛТД», ТОВ «Промтехтранс-М», ТОВ «Енерджі трейд груп», ТОВ «ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ», ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ МОНОЛІТ», ТОВ «СВ-ПРОММАШТОРГ», ТОВ «Фірма Ейс ЛТД», ТОВ «ПОЛІПРОМ», ТОВ «НВПЗІІ ВІКОМ», ТОВ «Ремто», ТОВ «Епіцентр-ВМ», ТОВ «Техно-Маш», ТОВ «Укртрансойл-2009», ТОВ «ВОСТОКПРОМЦЕНТР», ТОВ ТПК «Астрал», ПП «Рут», ТОВ «РОСУКРЕНЕРГОХОЛДІНГ», які вказують на нереальності правовідносин з цими контрагентами-постачальниками, є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних.

Позивач зазначає, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент правовідносин вказані контрагенти мали необхідний обсяг правосуб`єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Також, позивач заперечує обізнаність щодо поведінки контрагентів та будь-яку злагодженість дій, а чинним законодавством не передбачено обов`язок платника податку перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах.

Позива зазначає, що дефектність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про поінформованість платника податків щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або щодо дефектності самих господарських операцій, отже вона не є вичерпним доказом під час встановлення нереальності господарських операцій чи відсутності в ній ділової мети.

Також, висновки про завищення витрат, понесених у зв`язку з реалізацією товарів (урановий оксидний концентрат) пов`язаним особам на загальну суму 52 065 480 грн. є хибними, оскільки твердження про те, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ДП «НАЕК «Енергоатом» є пов`язаними особами, як такі, що призначили (обрали) одноособові виконавчі органи платника податків, а саме – Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, є безпідставним, з огляду на те, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» під жодну з ознак пов`язаності осіб не підходить; Міністерство енергетики та вугільної промисловості України не є власником (володільцем) майна, у тому числі частки статутного капіталу ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», а здійснює щодо нього лише функції управління, визначені Законом України «Про управління об`єктами державної власності», положенням про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, статутом ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та іншими розпорядчими документами.

Висновки перевірки про завищення витрат на загальну суму 97 678 367,00 грн., що формують собівартість реалізованих товарів, є безпідставними, оскільки такі витрати прямо передбачені нормами Податкового кодексу України, а чинним законодавством не передбачено коригування собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку. Також вказує, що при обчисленні об`єкта оподаткування враховуються, зокрема відшкодування ПФУ сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно п.138.10.4 ст.138 Податкового кодексу України на підставі даних ПФУ та первинних документів, складених за правилами ведення бухгалтерського обліку в податковий період, до якого відносяться такі нарахування, незалежно від дати сплати таких відшкодувань ПФУ.

Щодо отримання збитку позивач посилається на те, що метою господарської діяльності є отримання доходу, що є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу, а не різниць між доходами та собівартістю реалізованої продукції, як це визначено перевіряючими в акті перевірки.

Щодо порушень у сфері ЗЕД вказано, що за результатами попередньої перевірки імпортного контракту від 15.10.2011 р. № 07/2011 з ТОВ «Нуклеар.РУ» Російська Федерація, певіряючими не були відображені два акта виконаних робіт від нерезидента, а саме: акт від 30.09.2012 р. № 00000230 на суму 6750,00 рос.руб.; акт від 31.12.2012 р. № 00000271 на суму 20250,00 рос.руб. Оплата згідно із зазначеними актами підприємством протягом 2012 року не здійснювалась. Станом на 31.12.2012 р. у бухгалтерському обліку підприємства обліковується кредиторська заборгованість за даним контрактом в сумі 27000 рос.руб. Інспектором зазначена заборгованість в акті перевірки не була відображена. При ознайомленні та підписанні акта перевірки посадовими особами ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», у зв`язку з значним обсягом акта перевірки та відповідних додатків до нього, також не були помічені невідповідності додатка до акта та даних бухгалтерського обліку.

В ході планової перевірки за період 2013-2014 р.р. інспектору Степлюк Н.А. було наголошено, що в додатку № 52 попередньої перевірки допущено помилку - невірно визначено сальдо станом на 31.12.2012 р. за контрактом № 07/2011, укладеним з ТОВ «Нуклеар.РУ». Крім того, в ході перевірки та до заперечень на акт перевірки були надані підтверджуючі документи для врахування станом на 01.01.2013 р. сальдо по контракту №07/2011 з ТОВ «Нуклеар.РУ» в сумі 27000 рос. руб, у тому числі бухгалтерську довідку, оборотні відомості, акти наданих послуг, банківські виписки тощо. Проте, перевіркою зазначене сальдо не враховано в результаті чого неправомірно нарахована пеня та штрафні санкції за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.

Ухвалою суду від 04.07.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/4035/16, та призначено справу до розгляду (суддя Чорна В.В.).

Ухвалою суду від 23.11.2017 року у даній справі було призначено судову економічну (бухгалтерську) експертизу, у зв`язку з чим зупинено провадження до одержання її результатів.

04.01.2019 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали адміністративної справи № 804/4035/16 та висновок комісійної судово-економічної експертизи повернуто до суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з відрахуванням судді Чорної В.В. зі штату суду, та на виконання розпорядження № 529 д від 24.04.2019 року, адміністративну справу передано на розгляд судді Юркову Е.О.

Ухвалою суду від 26.04.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу № 804/4035/16, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

23.05.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки від 29.12.2015 року № 30/28-01-51-03/14309787 та вказано, що на порушення п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» при наявності первинних документів не відображено та занижено доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період 2013-2014 роки у розмірі 5 185 965 гри. за рахунок не відображення у їх складі доходів, отриманих від реалізації (перевиставлення) послуг по транспортуванню сірки грудкової на адресу ТОВ «СУРП «ЕКО» та ТОВ «ТД «ЕКО-СЕРВІС». Вказує, що фактично перевіркою встановлено, що «Вантажовласником» сірки грудкової є ТОВ «СУРП «ЕКО», але Придніпровська залізниця здійснювала списання коштів з рахунку ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» як з «Вантажовласника» сірки. Таким чином, перевіркою не встановлено фактів підтвердження видачі замовлень оформлення заявок між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ДП «Придніпровська залізниця» на перевезення сірки грудкової, тобто, підприємством до перевірки не надано обґрунтованого документального пояснення та підтвердження щодо понесених витрат по транспортуванню сірки грудкової.

Також перевіркою встановлено порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено доход, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 58 095 278 грн. під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами ризикового сектору, а саме: ТОВ «Реймс Транспорт», ТОВ ТД «Еко-Сервіс», ТОВ «Виробнича компанія «ПромГруп», ТОВ «ВКФ «Електронтехсервіс ЛТД», ТОВ «Промтехтранс-М», ТОВ «Енерджі трейд груп», ТОВ «Українська нафтогазова компанія».

Також перевіркою встановлено порушення п.п.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено витрати на загальну суму 52 065 480 грн., у зв`язку з відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємства суми перевищення витрат пов`язаних з реалізацією товарів пов`язаним особам над доходами від такого продажу. Вказує, що єдиним покупцем готової продукції (уранового оксидного концентрату), яку виробляє позивач є Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ», та відповідно до п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» є пов`язаними особами, як такі, що призначили (обрали) одноособові виконавчі органи платника податків, а саме - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Крім того, встановлено порушення п.138.2, п. 138.3, п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та завищення витрат в часті визначення задекларованого показника собівартості придбаних (виготовлених) реалізованих товарів (робіт, послуг) за період 2013-2014 роки на загальну суму 97 678 367 грн. за рахунок: подвійного відображення у складі витрат сум нарахованих податків та зборів витрат на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів - всього у розмірі 22 948 601 грн., подвійного відображення у складі податкової собівартості витрат на поліпшення основних засобів - всього у розмірі 74 839 799 грн., не проведення підприємством заміни показників окремих елементів витрат даними бухгалтерського обліку на показники податкового обліку у залишках готової продукції (напівфабрикаті, незавершеному виробництві), які було реалізовано у наступному податковому (звітному) періоді (році): амортизаційні відрахування, резерв відпусток та ЄС - заниження витрат у розмірі 110 033 грн.

Також вказує на порушення п.138.2, п. 138.6, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено витрати у складі собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) за рахунок різниці ціни по ланцюгу придбання сірки грудкової від нерезидента до ТОВ «СУРП «ЕКО», а в подальшому до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у розмірі 31 930 783 грн., з посиланням на матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000523 від 18.06.2014 р. за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «НАЕК «Енергоатом» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України. Відповідач вказує, що договори (угоди), укладені між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «ТД «ЕКО-СЕРВІС» щодо придбання сірки грудкової за завищеними цінами спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування по податку на прибуток та ПДВ ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», та не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети у зв`язку з обізнаністю підприємства з усіма ключовими моментами на кожному етапі постачання/продажу товару.

В ході проведення перевірки ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» встановлено реальне придбання сірки грудкової без врахування проміжних угод (ТОВ «ТД «ЕКО-СЕРВІС» - ТОВ «СУРП «ЕКО»), що укладалися ним з метою мінімізації податкових зобов`язань. У зв`язку з вищевикладеним, не можна вважати такою, що спрямована на отримання економічно-обґрунтованої вигоди угода (угоди, договори), згідно якої ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» придбавав сірку грудкову у періоді 2013-2014 роки за цінами, які перевищують її первісну вартість (первісна вартість це - вартість оприбуткування сірки на ТОВ «СУРП «ЕКО» та яка фактурна вартість згідно митної декларації + митні платежі та збори + послуги транспортування) на 31 930 782 грн.

Окрім того, відповідач вказує, що під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин позивача із контрагентами: ТОВ «ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ», ТОВ «ПОЛІ-ФОРС», ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ МОНОЛІТ», ТОВ «СВ-ПРОММАШТОРГ», ТОВ «Фірма Ейс ЛТД», ТОВ «ПОЛІПРОМ», ТОВ «ЮГТЕПЛОМОНТАЖ», ТОВ «НВПЗІІ ВІКОМ», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ», ТОВ «РЕМТО», ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ», ТОВ «ВУГЛЕТЕХНІК», ТОВ «ТЕХНО-МАШ», ТОВ «СП-КАПІТАЛЛ», ТОВ «Енерджі трейд груп», ТОВ «Реймс Транспорт», ТОВ «Укртрансойл-2009», ТОВ «ВОСТОКПРОМЦЕНТР», ТОВ ТПК» Астрал», ПП «Рут», ТОВ «РОСУКРЕНЕРГОХОЛДІНГ» встановлено: неналежне виконання умов укладених договорів з контрагентами-постачальниками (відсутність первинних документів, наявність яких обумовлена укладеними договорами); відсутність (ненадання до перевірки) паперових носіїв за формою первинних документів по зазначеним контрагентам; дефектність первинних документів, що свідчить про формальний підхід при їх складанні (господарські операції не відбувалися, а документи складалися); оформлення паперовими носіями за формою первинних документів господарських операцій без фактичного їх здійснення; відсутність у постачальника законних джерел походження ідентифікованого товару (активу) та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання.

Отже, в ході перевірки позивача встановлено порушення податкового законодавства в частині включення до податкового кредиту операцій не підтверджених первинними бухгалтерськими документами, а не визнано укладені з контрагентами-постачальниками правочини нікчемними.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме порушення термінів розрахунків по контракту № 07/2011 від 18.10.2011 року, укладеному з ТОВ «Нуклеар.РУ», Російська Федерація, та відповідно до статті 4 вказаного Закону нарахована пеня у сумі 5277,79 грн.

Представники позивача у судовому засіданні 10.09.2019 року позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, посилаючись на обставини, наведені у позові.

Представники відповідача вимоги позову не визнали та просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, наведені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787) зареєстровано 28.10.1993 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДФС, засновником є: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Основним видом діяльності позивача є добування уранових і торієвих руд.

Судом встановлено, що у період з 30.06.2015 року по 15.12.2015 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, на підставі наказу від 19.06.2015 року № 26, було проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р.

За результатами перевірки 29.12.2015 року складено акт № 30/28-01-51-03/14309787, у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

1. п.135.2, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.10 ст.137, п.п.153.2.6 п.153.2 ст.153, п.138.2 п.138.3, п.138.6, п.п.138.8.1 п.138.8, абз. «в» п.п.138.10.4, п.п.138.10.6 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування від усіх видів діяльності у загальній сумі 82 044 362 грн., у т.ч.: 2013 рік — 1 011 683 грн., 2014 рік - 81 032 679 грн. та занижено податок на прибуток у загальній сумі 43 596 078 грн., у тому числі 2013 рік -40 738 174 грн., 2014 рік - 2 857 904 грн.;

2. п.185.1 ст.185, п.186.3 ст.186, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 32 087 824 грн., у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів: січень 2013 - 12 01 923 грн., лютий 2013 року - 1 883 800,67 грн., березень 2013 року — 1 593 963 грн., квітень 2013 року - 2 096 359,92 грн., травень 2013 року - 2 724 825,13 грн., червень 2013 року - 3 722 122,81 грн., липень 2013 року - 1 587 289,86 грн., серпень 2013 року - 751 480,16 грн., вересень 2013 року - 1 361 716,04 грн., жовтень 2013 року - 2 379 610,69 грн., листопад 2013 року - 1 118 758,71 грн., грудень 2013 року - 1 420 614,43 грн., січень 2014 року - 1 596 718,19 грн., лютий 2014 року - 2 528 317,01 грн., березень 2014 року - 606 276,64 грн., квітень 2014 року - 663 875,73 грн., травень 2014 року - 174 604,64 грн., червень 2014 року - 397 298,16 грн., липень 2014 року - 378 857,63 грн., серпень 2014 року - 343 396,22 грн., вересень 2014 року - 168 893,56 грн., жовтень 2014 року - 288 978,24 грн., листопад 2014 року - 461 371,17 грн., грудень 2014 року - 2 636 772,39 грн.;

3. вимоги Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, в результаті чого перевіркою встановлено порушення п.п.2.11, 7.39, 7.41, 7.47 Положення, а саме: підзвітними особами підприємства надавались авансові звіти без надання платіжних документів (чеки РРО , корінець прибуткового касового ордеру), які б підтверджували проведення готівкових розрахунків; загальна сума розрахунків, непідтверджених відповідними документами складає 24 605,20 грн.;

4. п.п.164.2.11 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.170.9 ст.170, п.176.2.а) ст..176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3690,78 грн., у т.ч. по періодах: лютий 2013 року - 401,09 грн., березень 2013 року - 513,24 грн., травень 2013 року - 254,80 грн., червень 2013 року - 620,47 грн., липень 2013 року - 994,11 грн., серпень 2013 року - 538,24 грн., вересень 2013 року - 330,58 грн., червень 2014 року - 38,25 грн.;

5. п.176.2 ст. 176 підпункту "б" розділу IV Податкового кодексу України в частині не подання до Жовтоводського відділення Верхньодніпровської ОДПІ податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за 4 квартал 2013 року та перший, другий та третій квартал 2014 року;

6. ст.1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», із змінами та доповненнями, нарахована пеня у сумі 17,20 грн.; ст.2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, нарахована пеня у сумі 5277,79 грн.; ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення на територію України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (зі змінами та доповненнями);

7. п.246.4 ст. 246 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму екологічного податку в розмірі 32 034 478,14 грн., у т.ч. по періодах: 1 квартал 2013 року - 3 098 461,17 грн., 2 квартал 2013 року - 3 811 667,47 грн., 3 квартал 2013 року - 4 294 821,81 грн., 4 квартал 2013 року - 3 272 890,39 грн., 1 квартал 2014 року - 4 070 601,41 грн., 2 квартал 2014 року - 5 080 736,52 грн., 3 квартал 2014 року - 4 456 366,98 грн., 4 квартал 2014 року - 3 948 932,40 грн.

8. п.13 Постанови Кабінету Міністрів України (Постанови) від 19.05.2010р. №352 «Про порядок справляння збору на соціально-економічну компенсацію ризику населенню, яке проживає на території зони спостереження", зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму збору на соціально-економічну компенсацію ризику населенню, яке проживає на території зони спостереження в розмірі 760 174,56 грн., у т.ч. по періодах: січень 2013 - 15 849,08 грн, лютий 2013 - 42 325,25 грн, березень 2013 - 26 518,80 грн, квітень 2013 - 13 436,77 грн, травень 2013 - 52 427,65 грн, червень 2013-37 672,25 грн., липень 2013 - 27 212,35 грн, серпень 2013 - 36 083,30 грн, вересень 2013 - 55 149,87 грн, жовтень 2013 - 9 847,75 грн, листопад 2013 - 42 843,08 грн, грудень 2013 - 60 480,75 грн, січень 2014 року - 17 868,68 грн, лютий 2014 - 8 795,05 грн, березень 2014 - 50 815,88 грн, квітень 2014 - 35 250,33 грн, травень 2014 - 22 575,03 грн, червень 2014 - 41 086,10 грн, липень 2014 - 34 381,05 грн, серпень 2014 -25 841,20 грн, вересень 2014 - 21 295,18 грн, жовтень 2014 - 5 351,23 грн, листопад 2014 - 36 412,48 грн, грудень 2014 - 40 655,45 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» подано заперечення на акт, за розглядом яких листом від 20.01.2016 року № 1345/10/28-01-51-03 повідомлено, що висновки акта № 30/28-01-51-03/14309787 від 29.12.2015 року відповідають нормам чинного законодавства, та є правомірними.

На підставі акта перевірки № 30/28-01-51-03/14309787 від 29.12.2015 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС 22.01.2016 року прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0000045103, яким ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 65 394 117,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000035103, яким ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 82 044 362,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000025103, яким ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 48 131 736,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000055103, яким ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 5 294,99 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000065103, яким ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» донараховано штрафні санкції за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 340,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарг до Міжрегіонального головного управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників та до Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду якої рішеннями від 06.04.2016 року № 7404/10/28-10-10-4-33 та від 17.06.2016 року № 13593/6/99-99-11-01-02-25 залишено податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу – без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України).

Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають, зокрема собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов`язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (п.п. 138.10.5 п.138.10 ст.138 Податковий кодекс України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати на оплату винагород або інших видів заохочень пов`язаним з таким платником податку фізичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за звичайними цінами.

Витрати, понесені у зв`язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов`язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

За приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із наведеного вбачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов`язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

З цього приводу також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та витрат належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту. Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та валових витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, надаючи оцінку правомірності винесення податкових повідомлень-рішень, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ «ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ», ТОВ «ПОЛІ-ФОРС», ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ МОНОЛІТ», ТОВ «СВ-ПРОММАШТОРГ», ТОВ «Фірма Ейс ЛТД», ТОВ «ПОЛІПРОМ», ТОВ «ЮГТЕПЛОМОНТАЖ», ТОВ «НВПЗІІ ВІКОМ», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ», ТОВ «РЕМТО», ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ», ТОВ «ВУГЛЕТЕХНІК», ТОВ «ТЕХНО-МАШ», ТОВ «СП-КАПІТАЛЛ», ТОВ «Енерджі трейд груп», ТОВ «Реймс Транспорт», ТОВ «Укртрансойл-2009», ТОВ «ВОСТОКПРОМЦЕНТР», ТОВ ТПК» Астрал», ПП «Рут», ТОВ «РОСУКРЕНЕРГОХОЛДІНГ».

Судом встановлено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (гілковласник) укладено з ТОВ «СУРП «ЕКО» типові договори на подачу та придбання вагонів на залізничний під`їзний шлях, який належить гілковласнику при станції примикання Жовті Води-2 Придніпровської залізної дороги № 34/44 від 02.01.2013 року та № 1021/44 від 13.12.2013 року, предметом якого є: гілковласник надає послуги з подачі та прибирання вагонів на залізний під`їзний шлях, що належить гілковласнику.

Матеріалами справи підтверджено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в рамках означений договорів надано послуги з перевезення сірки грудкової, що підтверджено актами здачі-приймання послуг від 31.01.2013 р., 28.02.2013 р., 31.03.2013 р., 30.04.2013 р., 31.05.2013 р., 30.06.2013 р., 31.07.2013 р., 31.08.2013 р., 30.09.2013 р., 31.10.2013 р., 30.11.2013 р., 31.12.2013 р. на суму 3013313,42 грн. (з ПДВ) та від 31.01.2014 р., 28.02.2014 р., 30.06.2014 р., 31.07.2014 р., 31.08.2014 р., 30.09.2014 р., 31.10.2014 р., 30.11.2014 р., 30.11.2014 р., 31.12.2014 р. на суму 2 334 696,60 грн. (з ПДВ), рахунками на оплату, платіжними дорученнями № 43 від 07.02.2013 р., № 321 від 23.12.2013 р., № 140 від 13.08.2013 р., які містяться в матеріалах справи.

Із зазначених актів вбачається, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» надані послуги: «провізна плата за прибуття сірки комкової», «залізний тариф відправлення порожніх вагонів із-під сірки комкової», «додаткові послуги Придніпровської залізниці».

Судом встановлено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «РОСУКРЕНЕРГОХОЛДІНГ» (постачальник) укладено договір № 368/13 від 29.03.2013 року на постачання товару, предметом якого є: постачання продуктів нафто перероблення рідкі (паливо дизельне, бензин моторний А 76-80) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію № 1 на постачання товару на загальну вартість 38 587 000,00 грн. (з ПДВ).

Постачання товару на суму 36 512 998,01 грн. підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, накладними на внутрішнє переміщення, товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Оплата товару здійснена у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ МОНОЛІТ» (постачальник) укладено договори № 1-39 від 18.02.2014 р. та від 15.11.2012 р. на постачання товару – вироби кріпильні та гвинтонарізні (Т-образні болти) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

До вказаного договору сторонами погоджено специфікацію № 1 на постачання товару на загальну вартість 29 970,00 грн. (з ПДВ).

Постачання товару (профіль термостійкий селоксановий, пневмоударник, Т-образні болти) на суму 72 112,00 грн. підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Оплата товару здійснена у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», як покупцем, з ТОВ «ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ» відбувались взаємовідносини з постачання товару – кільце поршневе опорне на суму 18 810,80 грн., що підтверджено видатковою накладною № ДК-0000073 від 30.05.2014р., податковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Оплата товару здійснена у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «СВ-ПРОММАШТОРГ» (постачальник) укладено договір № 66 від 12.06.2014 р. на постачання товару – устаткування підіймальне та вантажне та частин до нього за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару підтверджено видатковою накладною № РН-0000023 від 07.10.2014 р. на суму 75 160,00 грн. (з ПДВ), податковою накладною № 7 від 07.10.2014 р., прибутковим ордером, копії яких залучені до матеріалів справи.

Оплата товару здійснена у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що у спірний період ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» мало взаємовідносини з ТОВ «Фірма Ейс ЛТД» на підставі договорів від 22.04.2013 р., 16.07.2013 р., 21.10.2013 р., 06.12.2013 р. на постачання товару (манжет, кільце сальника).

Господарці взаємовідносини позивача з ТОВ «Фірма Ейс ЛТД» підтверджено видатковими накладними, податковими накладними та прибутковими накладними, які залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «ПОЛІПРОМ» (постачальник) укладено договір № 681/13 від 02.09.2014 р. на постачання товару – мати теплоізоляційні прошивні базальтові, порошок кислотостійкий за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 79 828,00 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковим ордером, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «НВПЗП ВІКОМ» (постачальник) укладено договір № 531/13 від 20.06.2014 р. на постачання товару – апаратури електричної проводового телефонного чи телеграфного зв`язку за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 34 260,00 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковою накладною № РН-0000036 від 14.07.2014р., податковою накладною № 5 від 14.07.2014 р., товарно-транспортною накладною, прибутковим ордером, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «РЕМТО» (постачальник) укладено договори від 25.03.2014р., 26.03.2014р., 27.03.2014р. на постачання товару за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару (Г-образні контакти, шестерня конічна) на загальну суму 12 359,94 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною, прибутковим ордером, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Епіцентр-ВМ» (постачальник) укладено договір № 61/13 від 20.04.2014р. на постачання товару за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару (цегла вогнетривка) на загальну суму 362 877,98 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Техно-Маш» (постачальник) укладено договір № 32 від 27.01.2014р. на постачання товару – запасні частини до екскаватору ЕО-6123 за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 234 740,19 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Енерджі трейд груп» (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 826/13 від 27.08.2012 р. на постачання товару – вузли до машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Додатковою угодою від 01.04.2014р. розірвано договір про закупівлю товарів за державні кошти № 826/13 від 27.08.2012 р.

Також, 22.07.2013р. між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Енерджі трейд груп» (постачальник) укладено договір № 685/13 на постачання товару – буровий інструмент за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 2 026 444,01 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Реймс Транспорт» (постачальник) укладено договір № 190/13 від 05.03.2014 р., договір № 150/13 від 18.02.2014р., договір № 139/13 від 04.02.2013 р., договір № 161/13 від 18.02.2013 р. на постачання товару – інструмент (буровий інструмент, запасні частини до бурового станку та до пневматичного перфоратора) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 261 628,00 грн. та 322 835,60 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» (постачальник) укладено договір № 926/13 від 23.10.2013 р. та договір № 1106/13 від 24.12.2013 р. на постачання товару – паливо рідинне та газ, оливи мастильні (мазут М-100) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 1 948 939,50 грн. за 2013 рік та 9 932 829,76 грн. за 2014 рік (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Востокпромцентр» (постачальник) укладено договір № 135/13 від 10.02.2014 р. на постачання товару – підшипник в асортименті за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 1 586 415,17 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «ТПК «АСТРАЛ» (постачальник) укладено договір № 1208/40 від 10.12.2012 р. та договір № 154/40 від 19.02.2013 р. на постачання товару – прутки та профілі з легованих сталей за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 87 490,00 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПП «РУТ» (постачальник) укладено договір № 206/13 від 19.02.2013 р. на постачання товару – вентилятори місцевого провітрювання за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 142 800,00 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковою накладною № РН-0000267 від 15.08.2013 р., податковою накладною № 19 від 15.08.2013 р., товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПП «Еко-Сервіс» (постачальник) укладено договір № 1/13 від 18.01.2013 р. на постачання товару – продукти нафто перероблення рідкі (паливо дизельне, бензин моторний, уайт-спирит, мазут та ін.) за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 2 175 999,00 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Виробнича компанія «ПРОМГРУП» (постачальник) укладено договір № 34 від 19.02.2014 р. на постачання товару – частини до залізничних локомотивів і рухомого складу за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 49 944,00 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», як покупцем, мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ВКФ «Електронтехсервіс ЛТД» (постачальник) щодо постачання товару – шайба, муфта, реле, кнопка вимкнення аварійки, муфта, шланг, фільтр, кільце глушника на загальну суму 3810,76 грн., що підтверджено рахунками-фактури № пк-0000029 від 23.01.2014 р., № пк-0000030 від 23.01.2014 р., видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Також, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», як покупцем, мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Промтехтранс-М» (постачальник) щодо постачання товару – слюда СМОГ на загальну суму 1975,20 грн., що підтверджено видатковою накладною № 12-03 від 12.12.2013 р., податковою накладною № 2 від 03.12.2013 р., прибутковим ордером, копії яких залучені до матеріалів справи.

Між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «Енерджі трейд ГРУП» (постачальник) укладено договір № 826/13 від 27.08.2012 р. та договір № 83/13 від 06.02.2012 р. на постачання товару – вузли до машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва, інструмент до бурової установки за найменуванням, кількістю та ціною, відповідно до специфікацій.

Постачання товару на загальну суму 2 101 299,22 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Суд зазначає, що наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Суд зазначає, що відповідачем ані в ході судового розгляду, ані при складанні акта перевірки не заперечувалось проти належного документального оформлення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами-постачальниками.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками ТОВ «ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ», ТОВ «ПОЛІ-ФОРС», ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ МОНОЛІТ», ТОВ «СВ-ПРОММАШТОРГ», ТОВ «Фірма Ейс ЛТД», ТОВ «ПОЛІПРОМ», ТОВ «ЮГТЕПЛОМОНТАЖ», ТОВ «НВПЗІІ ВІКОМ», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ», ТОВ «РЕМТО», ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ», ТОВ «ВУГЛЕТЕХНІК», ТОВ «ТЕХНО-МАШ», ТОВ «СП-КАПІТАЛЛ», ТОВ «Енерджі трейд груп», ТОВ «Реймс Транспорт», ТОВ «Укртрансойл-2009», ТОВ «ВОСТОКПРОМЦЕНТР», ТОВ ТПК» Астрал», ПП «Рут», ТОВ «РОСУКРЕНЕРГОХОЛДІНГ» у перевіряємий період.

Щодо посилання контролюючого органу у акті перевірки на невідповідність ТТН позивача вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за № 805/15496), суд вважає його необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, наявність в них усіх обов`язкових реквізитів є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Відтак відсутність чи їх недоліки товарно-транспортних накладних не є беззаперечним доказом безтоварності операцій із контрагентами. Але, в кожному конкретному випадку слід дослідити господарську операцію у повному обсязі, перевірити, чи всі етапи підтверджено належними первинними документами.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 814/1561/14.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

На переконання суду окремі дефекти первинних бухгалтерських документів, на які звертає увагу відповідач, в сукупності з іншими документами, не спростовують дійсність проведених господарських операцій та зміну у майнових активах їх учасників.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства - контрагенти позивача ТОВ «ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ», ТОВ «ПОЛІ-ФОРС», ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ МОНОЛІТ», ТОВ «СВ-ПРОММАШТОРГ», ТОВ «Фірма Ейс ЛТД», ТОВ «ПОЛІПРОМ», ТОВ «ЮГТЕПЛОМОНТАЖ», ТОВ «НВПЗІІ ВІКОМ», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ», ТОВ «РЕМТО», ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ», ТОВ «ВУГЛЕТЕХНІК», ТОВ «ТЕХНО-МАШ», ТОВ «СП-КАПІТАЛЛ», ТОВ «Енерджі трейд груп», ТОВ «Реймс Транспорт», ТОВ «Укртрансойл-2009», ТОВ «ВОСТОКПРОМЦЕНТР», ТОВ ТПК» Астрал», ПП «Рут», ТОВ «РОСУКРЕНЕРГОХОЛДІНГ» були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Також актом перевірки не спростовано, що податкові накладні, виписані ТОВ «ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ», ТОВ «ПОЛІ-ФОРС», ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ МОНОЛІТ», ТОВ «СВ-ПРОММАШТОРГ», ТОВ «Фірма Ейс ЛТД», ТОВ «ПОЛІПРОМ», ТОВ «ЮГТЕПЛОМОНТАЖ», ТОВ «НВПЗІІ ВІКОМ», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ», ТОВ «РЕМТО», ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ», ТОВ «ВУГЛЕТЕХНІК», ТОВ «ТЕХНО-МАШ», ТОВ «СП-КАПІТАЛЛ», ТОВ «Енерджі трейд груп», ТОВ «Реймс Транспорт», ТОВ «Укртрансойл-2009», ТОВ «ВОСТОКПРОМЦЕНТР», ТОВ ТПК» Астрал», ПП «Рут», ТОВ «РОСУКРЕНЕРГОХОЛДІНГ» на адресу ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», містять усі передбачені законом реквізити, тобто, відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення ТОВ «Ремвагонторг» сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, отриманих від вищевказаного контрагента-постачальника, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду а також формування валових витрат позивача за господарськими відносинами з наведеними контрагентами.

Суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року № К/9901/873/18.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 року у справі № 826/7704/16.

Окрім того суд вказує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження № К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі № 826/13582/13-а (адміністративне провадження № К/9901/19905/18).

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами-постачальниками ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У ході розгляду справи судом було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування витрат, з чого прямо випливає правомірність визначення суми податку на прибуток, та податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Суд зазначає, що факт відкриття кримінального провадження та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Тому, матеріали досудового розслідування за кримінальними провадженнями щодо фіктивного підприємництва Товариства, його створення та створення інших підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України не можуть бути враховані як доказ фіктивності Товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 822/787/18.

Відтак, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Суд звертає увагу на те, що неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. На сьогоднішній день, при вирішенні спорів з податковими органами можуть бути застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: “Інтерсплав” проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес АД” проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і “Бізнес Супорт Центр” проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, в пункті 7.1 рішення у справі “Булвес” АД проти Болгарії” Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: “...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності”.

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі “Бізнес СепортСентре проти Болгарії”, пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Федорченко та Лозенко проти України” висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення “поза розумними сумнівом”. Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі “Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства” (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення “встановлений законом”, є передбачуваність. Норму не можна вважати “законом”, якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Наявні у матеріалах справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ «ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ», ТОВ «ПОЛІ-ФОРС», ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ МОНОЛІТ», ТОВ «СВ-ПРОММАШТОРГ», ТОВ «Фірма Ейс ЛТД», ТОВ «ПОЛІПРОМ», ТОВ «ЮГТЕПЛОМОНТАЖ», ТОВ «НВПЗІІ ВІКОМ», ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ СОЮЗ», ТОВ «РЕМТО», ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ», ТОВ «ВУГЛЕТЕХНІК», ТОВ «ТЕХНО-МАШ», ТОВ «СП-КАПІТАЛЛ», ТОВ «Енерджі трейд груп», ТОВ «Реймс Транспорт», ТОВ «Укртрансойл-2009», ТОВ «ВОСТОКПРОМЦЕНТР», ТОВ ТПК» Астрал», ПП «Рут», ТОВ «РОСУКРЕНЕРГОХОЛДІНГ».

Судом встановлено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», як гілковласником, було укладено з ТОВ «СУРП «ЕКО» (контрагент) договори на подачу і прибирання вагонів на залізничний під`їзний шлях, який належить гілковласнику при станції примикання Жовті Води-2 Придніпровської залізничної дороги № 34/44 від 02.01.2013 р., № 1021/44 від 13.12.2013 р., згідно яких гілковласник надає послуги з подачі та прибирання вагонів на залізничний під`їзний шлях, який належить гілковласнику. За подачу та прибирання вантажених та порожніх вагонів контрагент сплачує гілковласнику за ціною 2010,00 грн. (з ПДВ) за 1000 км. у відповідності з тарифом, затвердженим на підприємстві гілковласника та страховий платіж за перевезення небезпечних вантажів (пункт 2.2. договорів).

Суд зауважує, що за предметом вказаних договорів до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» не переходить право власності на вантаж. В даному випадку ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» є власником залізничного під`їзного шляху (залізничної гілки), який використовується перевізником під час здійснення перевезень вантажів.

Крім того, предметом вказаних договорів не є транспортування сірки грудкової.

Отже, за змістом такі договори є договорами про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, а не договорами перевезення.

Також, судом встановлено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» укладено з ДП «Придніпровська залізниця» договір № ПР/ДН-2-10-48-74/НЮП від 29.01.2010 р. про організацію здійснення перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, за яким вантажовласник зобов`язується пред`явити залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ – 12 та заявки на подачу вагонів надавати згідно Правил перевезень вантажів; здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

На виконання договорів № 34/44 від 02.01.2013 р., № 1021/44 від 13.12.2013 р. ТОВ «СУРП «ЕКО» листами від 03.01.2013 р. № 1 та від 26.12.2013 р. № 310 було запропоновано порядок відшкодування фактичних витрат ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з провізної плати та залізничного тарифу, згідно залізних накладних на перевезення сірки грудкової на підставі виставлених рахунків.

Виконання договірних зобов`язань за договорами підтверджено рахунками на відшкодування витрат та погодженими актами наданих послуг на суму 3 013 313,42 грн. за 2013 рік та 2 334 696,60 грн. за 2014 рік., в яких зазначено номенклатуру наданих послуг «провізна плата за прибуття сірки комової», «залізничний тариф відправлення порожніх вагонів з-під сірки комової», «додаткові послуги Придніпровської залізниці».

Представником позивача в ході судового розгляду справи зазначалось, що в рамках договорів, укладених з ТОВ «СУРП «ЕКО», здійснювалась подача та прибирання як вагонів з вантажем, так і вагонів пустих, та відповідні товарно-транспортні накладні, подорожні листи не складались.

Також, між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ТОВ «ТД «ЕКО-СЕРВІС» (постачальник) укладено договори: про закупівлю товару за державні кошти від 11.10.2012 року № 981/13, про закупівлю товарів від 04.06.2013 р. № 560/13 та про закупівлю товарів від 10.01.2014 року № 3/13 на поставку мінералів для хімічної промисловості та виробництва добрив (сірки грудкової), за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації № 1, згідно якого постачальник зобов`язується поставити сірку грудкову, а ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» прийняти та оплатити її. Вказаним договором надання послуг з транспортування (перевезення) товару (сірки грудкової) не передбачено.

Виконання договірних зобов`язань на загальну суму 106 439 947,82 грн. (з ПДВ) підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі сірки грудкової, копії яких залучені до матеріалів справи.

За позицією відповідача, оскільки ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ “Торговий Дім “Еко-Сервіс” та ТОВ “СУРП “Еко” є пов`язаними особами, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» завищено витрати на суму 31 930 783 грн. внаслідок придбання ТМЦ за цінами, що більше ніж на 20% від звичайної ціни.

Однак, згідно з пунктом 39.1 статті 39 Податкового кодексу України, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі, в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Крім того, за пунктом 39.17 статті 39 Податкового кодексу України під час проведення аукціону (тендера) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (тендера).

Сірка грудкова придбавалась ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за результатами процедур закупівель – відкритих торгів, визначених чинним на той час Законом України “Про здійснення державних закупівель” від 1 червня 2010 року № 2289-VI, що відповідачем не спростовано.

Слід зазначити, що в акті перевірки № 30/28-01-51-03/14309787 від 29.12.2015 року не встановлено невідповідності діючому законодавству оформлення первинними документами господарських операцій, що підтверджують витрати на виробництво продукції та доходи від реалізації такої готової продукції, а також відображення таких господарських операцій в бухгалтерському обліку ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Крім того, відсутні дані про визнання судом недійсними договорів або первинних документів ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» щодо реалізації готової продукції.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати; прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

У звіті про фінансові результати чистий фінансовий результат (прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності (алгебраїчна сума прибутку/збитку від операційної діяльності, фінансових та інших доходів/прибутків. фінансових та інших витрат/збитків).

Судом встановлено, що згідно «Звітів про фінансові результати» (за формою №2) ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» чистий фінансовий результат складає: за 2013 рік збиток у сумі 30 458 тис. грн.; за 2014 рік збиток у сумі 233 599 тис. грн.

Відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 (із змінами) фінансові результати господарської діяльності відображаються на балансовому рахунку 79 "Фінансові результати", який призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За кредитом рахунку 79 "Фінансові результати" відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". На субрахунку 441 "Прибуток нерозподілений" відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку. На субрахунку 442 "Непокриті збитки" відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додатково капіталу тощо.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 142 Господарського кодексу України встановлено, що прибуток (доход) суб`єкта господарювання показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових ви суб`єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об`єкта оподаткуванню.

При цьому під доходом розуміється загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. Порядком ведення бухгалтерського обліку передбачено відображення доходів діяльності підприємства на рахунках класу 7.

Порядком ведення бухгалтерського обліку доходів та витрат передбачено визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (квартал, рік), при цьому фінансовим результатом є прибуток (збиток) від усієї господарської діяльності підприємства, а не окремих операцій.

Таким чином, визначення фінансового результату (прибутку/збитку) від окремої господарської операції або врахування таких господарських операцій частково, без врахування загального обсягу господарських операцій (всієї господарської діяльності), законодавчо встановленим порядком ведення бухгалтерського обліку не передбачено.

В той же час, посилаючись на приписи Господарського кодексу України, як на підставу нікчемності господарських зобов`язань, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов`язань: вчинення їх об`єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; та такі господарські зобов`язання характеризуються суб`єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

Для того, щоб намір міг бути підставою для висновку про вчинення зобов`язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.).

Відповідно, здійснення діяльності поза межами правової відповідальності має бути не елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності – конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Крім того, суд зазначає, що правові наслідки реалізації продукції (товару) за ціною нижче ціни придбання, отримання збитку у вигляді перевищення виробничої собівартості продукції над доходами від її реалізації мають визначатися з урахуванням доктрини ділової мети, що реалізується у податкових правовідносинах на підставі положень підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та передбачає обов`язкову наявність у платника прагнення отримати економічний ефект за рахунок приросту (збереження) активів при вступі у господарські правовідносини.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Розглядувана позиція узгоджується із змістом підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Виходячи з економічної суті, змісту та призначення системи оподаткування, ПДВ, вони є публічними регуляторами економічної діяльності та прибутку, і використання цих регуляторів не може бути спрямовано на отримання необґрунтованої податкової вигоди, яка, у свою чергу, не повинна перевищувати економічної вигоди від здійснення господарської операції, оскільки ціллю законної господарської діяльності є отримання саме останньої.

У разі встановлення, що ділова мета господарської операції є недобросовісною (зокрема, у випадку збитковості експортної операції з причин реалізації товару нижче ціни придбання без наявності об`єктивних економічних причин для цього) відповідна операція може бути кваліфікована як така, що вчинена поза межами господарської діяльності. У такому випадку платник втрачає право на включення до податкового кредиту суми ПДВ у складі вартості тих товарів/послуг, які не використані у господарській діяльності.

Відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст господарських операцій не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання угод. Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій по виявленим ланцюгам не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

Отже, базовими для аналітичних дій слід було б відбирати інші суттєві показники.

Слід вказати, що матеріали перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати кореспондуючого податку до бюджету контрагентами Позивача за певними господарськими операціями по ланцюгу постачання продукції.

Крім того, суд вважає помилковим одночасні висновки як про завищення витрат, так і про заниження доходу, що не відповідає принципам оподаткування.

Отже, висновки перевірки в частині заниження ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» суми податкових зобов`язань з ПДВ за рахунок здійснення реалізації продукції власного виробництва з отриманням збитку на суму 5 265 911,50 грн. (період 3 01.09.2013 р. по 31.12.2014 р.) судом в ході розгляду справи спростовано.

Судом встановлено, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» укладено з ДП «НАЕК «Енергоатом» (замовник) договори про надання послуг: № 3256/20-НАЕК від 29.01.2013 р., № 3257/20-НАЕК від 29.01.2013 р., № 8-020-08-14-00023 від 04.03.2014 р., № 8-020-08-14-00025 від 06.03.2014 р.

Згідно договору №3256/20-НАЕК від 29.01.2013р. замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати йому, у відповідності до умов даного договору послуги, пов`язані з завантаженням, підготовкою до транспортування по території України та транспортуванням до залізничної станції Жовті Води-2, м. Жовті Води уранового оксидного концентрату (далі УОК) перелік яких наведений в п. 2.1 цього договору (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх.

Згідно договору № 3257/20-НАЕК від 29.01.2013 р. виконавець зобов`язується за завданням замовника організувати чотири рейси з невезения по території України залізничним транспортом уранового оксидного концентрату, що належить замовнику, іменований далі «УОК» а також здійснити супроводження вагонів, завантажених УОК, по території України від залізничної станції Жовті Води-2, м. Жовті Води до українського кордону, а замовник прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно договору № 8-020-08-14-00023 від 04.03.2014 р. виконавець зобов`язується за завданням замовника організувати п`ять рейсів з перевезення залізничним транспортом уранового оксидного концентрату (далі - УОК), який належить замовнику, та здійснити супроводження до залізничної станції Валуйки, Російської Федерації, а також забезпечити охорону до українського кордону залізничних загонів з УОК (далі - послуги), а Замовник прийняти та оплатити надані послуги.

Також, між ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (замовник) та ДП «Український транспортно-логістичний центр» укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних критих вагонах № 2478/48-2013 від 21.01.2013 р., згідно умов якого ДП «Український транспортно-логістичний центр» надає замовнику послуги з організації внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів.

Отже, згідно умов договорів № 3256/20-НАЕК від 29.01.2013 р., № 3257/20-НАЕК від 29.01.2013 р., № 8-020-08-14-00023 від 04.03.2014 р., № 8-020-08-14-00025 від 06.03.2014 р. ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» надає ДП «НАЕК «Енергоатом» послуги, пов`язані з завантаженням, підготовкою до транспортування по території України та транспортуванням, тобто експедиторські послуги.

Згідно умов договору № 2478/48-2013 від 21.01.2013 р. ДП «Український транспортно-логістичний центр» надає ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» послуги з організації внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів.

Надання послуг за договорами № 3256/20-НАЕК від 29.01.2013 р., № 3257/20-НАЕК від 29.01.2013 р., № 8-020- 08-14-00023 від 04.03.2014 р. підтверджено актами про надання послуг та актами про відшкодування витрат, податковими накладними, рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно матеріалів справи, за послугами із супроводження вагонів та іншими експедиторськими послугами застосовано ставку ПДВ 20%. На вартість послуг з міжнародного перевезення наданих перевізником ДП «Український транспортно-логістичний центр» застосовано нульову ставку ПДВ.

Судом встановлено, що у наданих залізничних накладних за формою СМГС (накладна УМВС) зазначено, що відправником вантажу є ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», отримувач (мовою оригіналу) - ОАО «Чепецький механический завод», Удмуртия, г. Глазов. Станція переходу на кордоні 431801, ст.. Тополі (Харківська область, Україна).

Так, пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать, зокрема надання транспортно-експедиторських послуг.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті (п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з: постачання таких послуг: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Аналізуючи наведені приписи законодавства, суд робить висновок, що надання послуг з перевезення вантажу (товарів), зокрема залізничним транспортом за межі митної території України, що згідно з підпунктом "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України дає підстави для оподаткування господарських операцій з надання таких послуг за нульовою ставкою ПДВ.

Згідно матеріалів справи вбачається, що перевізником ДП «Український транспортно-логістичний центр» (резидент), який здійснює міжнародне перевезення вантажів на підставі договору № 2478/48-2013 від 21.01.2013 р., надані ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» податкові накладні, у яких відображено обсяги постачання послуг із перевезення вантажів, що оподатковуються за нульовою ставкою.

В свою чергу, в межах договорів № 3256/20-НАЕК від 29.01.2013 р., № 3257/20-НАЕК від 29.01.2013 р., № 8-020-08-14-00023 від 04.03.2014 р. ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» надано замовнику ДП «НАЕК «Енергоатом» податкові накладні, в яких відображено вартість отриманої винагороди за послуги транспортного експедирування з сумою ПДВ за ставкою 20% та за нульовою ставкою вартість послуг з міжнародних перевезень, наданих перевізником ДП «Український транспортно-логістичний центр» за кінцевим напрямком маршруту - Удмуртия, г. Глазов, що вказує на надання послуг з перевезення вантажу (товарів) залізничним транспортом за межі митної території України.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позбавлення права позивача на застосування зниженої ставки податку "0" є безпідставним, оскільки відповідне відображення у податкових накладних послуг з міжнародних перевезень за нульовою ставкою ПДВ відповідає вимогам п.185.1 ст.185, п.186.3 ст.186, п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України.

Щодо завищення ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» витрат на загальну суму 52 065 480 грн., пов`язаних з реалізацією товарів (урановий оксидний концентрат) пов`язаним особам, та заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 10 810 304 грн., суд вказує, що у спірний період (січень – липень 2013 року) ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» було постановлено на адресу ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» урановий концентрат на суму 172 200 000,00 грн.

Так, засновником ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, яке в свою чергу, є засновником ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ».

Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.09.2013 року) пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку;

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім`ї;

- платники податку - учасники об`єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об`єднання.

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01.09.2013 року, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» не підпадають під визначення «пов`язані особи».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» № 408-VII від 04.07.2013 року внесено зміни до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та викладено такий у наступній редакції: пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

При визнанні осіб пов`язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов`язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Пов`язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються, зокрема юридичні особи, одноособові виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу).

Вказана редакція підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України діє з 01.09.2013 року.

Разом з тим, суд зауважує, що операції з постачання уранового оксидного концентрату на адресу ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» відбувались у період січень-липень 2013 року, отже підстави для застосування норми підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» № 408-VII від 04.07.2013 року відсутні.

На підставі викладеного податкові повідомлення-рішення від 22.01.2016 р. № 0000045103, № 0000035103, № 0000025103, прийняті на підставі хибних висновків акта перевірки від 29.12.2015 року № 30/28-01-51-03/14309787, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» суд вказує, що ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», як замовником, укладено з ТОВ «Нуклеар.РУ», Російська федерація, контракт № 07/2011 від 18.10.2011 р., предметом якого є надання послуг з надання доступу до Nuclear.Ru (RUS) та UxNuclear Weekly для трьох користувачів замовника.

На виконання вказаного договору виконавцем ТОВ «Нуклеар.РУ» надано послуги на суму 168 000,00 рос.рублів (еквівалент за курсом 48 732,98 грн.), згідно акту виконаних робіт № 289 від 31.12.2013 р., від 31.03.2014 р. № 1 на суму 900,00 рос.рублів та акту № 259 від 31.12.2014 р. на суму 18 750,00 рос.рублів.

Оплату ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» наданих послуг здійснено на суму 162 000,00 рос.рублів (48 403,98 грн.). Станом на 31.12.2014 року за даними перевірки кредиторська заборгованість за контрактом № 07/2011 від 18.10.2011 р. становить 6000,00 рос.рублів.

Згідно матеріалів справи, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перераховано:

- 26.09.2013 р. коштів на суму 19 575,00 рос.рублів, кількість днів прострочення 6 (з 26.12.2013 р. по 31.12.2013 р.);

- 26.09.2013 р. коштів на суму 9 000,00 рос.рублів, кількість днів прострочення 96 (з 26.12.2013 р. по 31.03.2014 р.);

- 09.09.2014 р. коштів на суму 18 750,00 рос.рублів, кількість днів прострочення 23 (з 09.12.2014 р. по 31.12.2014 р.).

Вказані обставини в ході судового розгляду позивачем не спростовано.

Також ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», як постачальником, укладено з ТОВ «Фірма ДіС», Російська федерація, контракт № 677/34 від 22.06.2012 р., предметом якого є постачання товару «ионообменная смола АМ ІНФОРМАЦІЯ_1 Б».

На виконання умов контракту № 677/34 від 22.06.2012 р. позивачем, відповідно до митної декларації від 14.09.2012 р. №7788, на користь нерезидента ТОВ «Фірма ДіС» відвантажено товар «ионообменная смола АМ-2Б». Граничний термін надходження валютної виручки 14.03.2013 р. Погашення заборгованості у сумі 143,44 дол.США здійснено 18.03.2013 р., тобто з простроченням у 5 днів.

Доказів подання Мінекономіки України висновків щодо продовження терміну розрахунку за наведеними імпортними зовнішньоекономічними операціями ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» не надано.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - Закон № 185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

У зв`язку з набранням чинності з 17.11.2012 року Закону України від 06.11.2012 року № 5480-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок” та постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року № 475 “Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті” (далі - Постанова № 475), внесено зміни до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, відповідно до яких, Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону № 185.

Так, пунктом 3 Постанови № 475 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Вказана постанова діяла з 19.11.2012 року до 19.05.2013 року.

Згідно із пункту 1 постанови Правління Національного Банку України від 14.05.2013 року № 163, яка діяла з 20.05.2013 року по 19.11.2013 року, постанови Правління Національного Банку України від 14.11.2013 року № 453, яка діяла з 20.11.2013 року по 17.05.2014 року, постанови Правління Національного Банку України від 12.05.2014 року № 270, яка діяла з 20.05.2014 року по 20.08.2014 року, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Приписами пункту 2 наведених постанов Правління Національного Банку України вказано, що надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов`язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 75 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Отже, матеріалами справи підтверджено порушення ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» вимог статей 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в частині розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів за контрактами № 07/2011 від 18.10.2011 р., укладеним з ТОВ «Нуклеар.РУ» (Російська федерація), та № 677/34 від 22.06.2012 р. укладеним з ТОВ «Фірма ДіС» (Російська федерація).

Відповідно до статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно статті першій Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», суб`єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк:

- продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України;

- подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

За приписами пункту першого статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19 лютого 1993 року валютні цінності та інше майно резидентів, які перебувають за межами України, підлягають обов`язковому декларуванню у НБУ. Згідно п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 року № 49, невиконання резидентами вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний період.

З огляду на викладене наявні підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів за контрактами № 07/2011 від 18.10.2011 р., укладеним з ТОВ «Нуклеар.РУ» (Російська федерація), та № 677/34 від 22.06.2012 р. укладеним з ТОВ «Фірма ДіС» (Російська федерація).

Зважаючи на викладене, податкове повідомлення-рішення від 22.01.2016 р. № 0000055103, яким ДП «СхідГЗК» донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 5 294,99 грн., та від 22.01.2016 р. № 0000065103, яким ДП «СхідГЗК» донараховано штрафні санкції за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 340,00 грн., винесено на законних підставах та є такими, що не підлягають скасуванню.

Також суд зауважує, що ухвалою суду від 23.11.2017 року призначено у справі № 804/4035/16 за позовом Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000045103, № 0000035103, № 0000025103, № 0000055103, № 0000065103 від 22.01.2016 р. судову економічну (бухгалтерську) експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) заниження ДП “СхідГЗК” доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період 2013-2014 роки у розмірі 5 185 965 грн.?

2. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) заниження ДП “СхідГЗК” доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на суму 58 095 278 грн.?

3. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) завищення ДП “СхідГЗК” витрат, понесених у зв`язку з реалізацією товарів (урановий оксидний концентрат) пов`язаним особам на загальну суму 52 065 480 грн.?

4. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) завищення ДП “СхідГЗК” витрат на суму 97 678 367 грн., що формують собівартість реалізованих товарів?

5. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) завищення підприємством витрат у складі собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) за рахунок різниці ціни по ланцюгу придбання сірки грудкової від нерезидента до ТОВ “СУРП “Еко”, а в подальшому до ДП “СхідГЗК” у розмірі 31 930 783 грн., у тому числі у розрізі звітних податкових періодів: 2013 рік - 16 070 551 грн., 2014 рік - 15 860 232 грн.?

6. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) заниження ДП “СхідГЗК” суми податкових зобов`язань з ПДВ за рахунок отримання збитку, отриманого як перевищення між виробничою собівартістю реалізованого уранового оксидного концентрату та витрат на його виготовлення над доходами від їх реалізації на суму 10 810 304 грн. (період з 01.01.2013 по 31.08.2013)?

7. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) заниження підприємством суми податкових зобов`язань з ПДВ за рахунок здійснення ДП “СхідГЗК” реалізації продукції власного виробництва з отриманням збитку на суму 5 265 911,50 грн. (період 3 01.09.2013 по 31.12.2014)?

8. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) заниження ДП “СхідГЗК” податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 6 323 042 грн.?

9. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) заниження ДП “СхідГЗК” податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 262 636,97 грн.?

10. чи підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) порушення ДП “СхідГЗК” термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 5294,99 грн.?

04.01.2019 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали адміністративної справи № 804/4035/16 та висновок комісійної судово-економічної експертизи повернуто до суду.

Згідно висновку № 6032/6033-17 від 04.01.2019 року, підтверджується документально (первинними або іншими бухгалтерськими документами) порушення ДП “СхідГЗК” термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 5294,99 грн.; інші порушення не підтверджено.

За приписами статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

У судовому засіданні 10.09.2019 року за клопотанням відповідача були допитані експерти Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Кушакова Надія Олексіївна та Лисенко ОСОБА_1 Миколаївна, які пояснили, що висновок експерта було складено за фактом вивчення первинних документів, за переліком документів, що були предметом перевірки ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Також було роз`яснено висновок № 6032/6033-17 від 04.01.2019 року та зазначено, що в рамках поставлених питань документально первинними та бухгалтерськими документами підтверджено лише порушення ДП “СхідГЗК” термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 5294,99 грн.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, позов Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового зборуа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1 702 972,33 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 10853 від 30.06.2016 року.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 852 175,16 грн. підлягає стягненню з Офісу великих платників податків ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 22.01.2016р. № 0000045103, яким Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" донараховано зобов`язання з податку на прибуток та штрафні санкції на загальну суму 65 394 117,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 22.01.2016р. № 0000035103, яким Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 82 044 362,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 22.01.2016р. № 0000025103, яким Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" донараховано зобов`язання з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 48 131 736,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на користь Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 14309787) понесені позивачем судові витрати в сумі 852 175,16 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ підприємства 14309787, отримувач - ДП «СхідГЗК».

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 вересня 2019 року.

Суддя (підпис)

Е.О. Юрков