open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року № 857/10585/19Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2019 року у справі №303/5592/19 (суддя Монич В.О., м.Мукачево) за позовом Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 про затримання іноземця до вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Прикордонний загін, ДПСУ відповідно) звернувся до суду із позовом до громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 (далі - Громадянин) про затримання іноземця, до завершення процедури прийняття рішення за заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців або осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТПІ), на строк визначений статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги вказує, на невідповідність висновків суду щодо вчинення його довірителем правопорушення передбаченого частиною другою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), так як станом на час розгляду цієї справи відсутнє рішення суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за цією нормою. Зазначає, що Громадянина затримано із документами, які дають право на законне перебування на території України (довідка про звернення за захистом). Зауважує, що законодавство з прикордонних питань не обмежує таких осіб перебувати, в тому числі, у прикордонному контрольованому районі за умови наявності документів, що посвідчують особу та надають право для перебування на території України.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у порядку визначеному статтею 268 КАС, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач порушив вимоги законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, був затриманий під час незаконного перетину державного кордону в Угорщину, тому наявні підстави для його затримання.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Громадянин, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець Республіки Афганістан потрапив на територію України у встановленому порядку 18.07.2018 через пункт пропуску «Бориспіль-авіа» на підставі візи НОМЕР_1 , дійсної до 30.08.2019.

В серпні 2019 року звернувся до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та був документований довідкою про звернення за захистом в Україні дійсною до 08.09.2019.

Перебуваючи на території України, 23.08.2019 о 08/30 год відповідач був затриманий на ділянці відділення інспекторів прикордонної служби «Горонглаб» відділу прикордонної служби «Лужанка» Прикордонного загону в складі групи осіб на напрямку 321 прикордонного знаку на території Батрадівської сільської ради Берегівського району без документів, за спробу незаконного перетину державного кордону з України до Угорщини, тобто вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 204-1 КУпАП.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копією протоколу про адміністративне затримання від 23.08.2019; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від цієї ж дати (а.с.2-7).

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов`язки, порядок вирішення питань, пов`язаних з їх в`їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон №3773-VI).

Відповідно до вимог частини третьої статті 3 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.

За змістом статті 6 Закону №3773-VI іноземця або особу без громадянства може бути визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або їм може бути надано тимчасовий захист у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 289 КАС за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема, затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

У частині другій статті 289 КАС вказано, що заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.

За частиною одинадцятою статті 289 КАС строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Щодо доводів апелянта про те, що незаконність дій відповідача стосовно порушення ним частини другої статті 204-1 КУпАП не встановлено рішенням суду, то апеляційний суд не приймає такі до уваги, оскільки як встановлено судом апеляційної інстанції 29 серпня 2019 року постановою Берегівського районного суду Львівської області Громадянина визнано винним за частиною другою статті 204-1 КУпАП та обрано йому стягнення у вигляді 10 діб арешту. Вказане судове рішення набрало законної сили 10.09.2019.

При цьому, цим судовим рішенням підтверджено, що відповідач 23.08.2019 о 08/30 год разом із групою осіб намагався незаконно перетнути державний кордон з України в Угорщину, чим порушив вимоги законодавства України з прикордонних питань.

З огляду на викладене, суд першої інстанції із урахуванням наведених вище обставин дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для затримання відповідача до вирішення питання про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, з поміщенням його до ПТПІ на строк визначений частиною одинадцятою статті 289 КАС.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених вище правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 271, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 серпня 2019 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула

Джерело: ЄДРСР 85121796
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку