open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 914/3931/13
Моніторити
Постанова /21.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /24.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /02.09.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /09.07.2019/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.06.2019/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.05.2019/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.04.2019/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /04.03.2019/ Господарський суд Львівської області Постанова /19.09.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /29.08.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /12.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /04.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.04.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /26.02.2018/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.01.2018/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.01.2018/ Львівський апеляційний господарський суд Рішення /12.12.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /20.11.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /20.11.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /02.11.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /12.10.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /13.09.2017/ Господарський суд Львівської області Постанова /28.10.2015/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.10.2015/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.10.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /31.08.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /14.07.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /28.05.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /14.05.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /23.04.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /23.04.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /09.01.2014/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /21.10.2013/ Господарський суд Львівської області
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 914/3931/13
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /21.10.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /24.09.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /02.09.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /09.07.2019/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.06.2019/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.05.2019/ Західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.04.2019/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /04.03.2019/ Господарський суд Львівської області Постанова /19.09.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /29.08.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /12.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /04.07.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.05.2018/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.04.2018/ Касаційний господарський суд Постанова /26.02.2018/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.01.2018/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.01.2018/ Львівський апеляційний господарський суд Рішення /12.12.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /20.11.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /20.11.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /02.11.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /12.10.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /13.09.2017/ Господарський суд Львівської області Постанова /28.10.2015/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.10.2015/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.10.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /31.08.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /14.07.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /28.05.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /14.05.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /23.04.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /23.04.2015/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /09.01.2014/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /21.10.2013/ Господарський суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/3931/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евада" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 (головуючий суддя Бонк Т.Б., судді Бойко С.М., Якімець Г.Г.) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.04.2019 (головуючий суддя Мороз Н.В., судді Кітаєва С.Б., Мазовіта А.Б.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Евада"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017

у справі № 914/3931/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евада"

до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

про стягнення 5 942 269,00 грн,

Історія справи

Короткий зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Евада" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 у справі №914/3931/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евада" до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення 5 942 269,00 грн, у якій просило вищевказане рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги товариства.

1.1. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначав, що у січні 2019 року ним були виявлені нові обставини, встановлені судом, які не могли бути відомі під час розгляду даної справи, що мають істотне значення для справи. Як вказував заявник, 08.01.2019 у відповідь на запит він отримав ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 по справі №755/15764/18 по кримінальному провадженню №12013110040012713 від 03.08.2013, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Даною ухвалою установлено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною з вимогами нормативно - правових актів, які визначають правові та організаційні засади здійснення посадових обов`язків, вчинила службову недбалість за наступних обставин: 08.04.2013, знаходячись на своєму робочому місті в відділенні №8 Київського відділення ЦФ ПАТ "Кредобанк", розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Миру 6, неналежно виконала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, а саме: не перевіривши паспорт громадянина України та не встановивши особу отримувача грошових коштів, не встановивши чинність поданої довіреності, не перевіривши зразки підпису на чеку, відповідно до картки зразків підписів клієнта банку, підписала в графі "Контролер" грошовий чек ЛЄ 4556397 від 08.04.2013 на видачу грошових коштів в розмірі 5 942 269 грн з рахунку ТОВ "Евада" на ім`я ОСОБА_2 , яка станом на 08.04.2013 була директором ТОВ "Евада", однак не була присутня в приміщенні відділення банку № 8 ЦФ ПАТ "КредоБанк" під час здійснення даної транзакції та свого підпису на даному чеку не ставила. В подальшому, ОСОБА_1 надала вищевказані документи касирам відділення №8 Київського відділення ЦФ ПАТ "Кредобанк" для вчинення даної банківської операції, внаслідок чого зазначені грошові кошти були отримані ОСОБА_3 , яка відповідно до п. 5.2, п. 5.11, п. 5.12 Статуту ТОВ "Евада" не являлася представником Учасників товариства та не отримувала довіреностей та розпоряджень від директора товариства на видачу грошових коштів з рахунку товариства, та окрім того здійснила дану транзакцію не від свого імені.

Крім того, ухвала містить посилання на висновок № 9086 судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 12013110040012713 від 03.07.2018, яким документально підтверджується операція зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Евада" у розмірі 5 862 269 грн від 08.04.2013, також документально підтверджується видача готівкових коштів у розмірі 5 942 269 грн з рахунку ТОВ "Евада" від 08.04.2013. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, всупереч ст. 64 Закону України "Про банки та банківську діяльність"; ст.ст. 9, 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"; п. 5.1, п. 5.2 глави 6 "Положення про здійснення банками фінансового моніторингу"; п. 6 глави 1 Розділу З та п. 5 глави 3 Розділу 3 "Інструкції про касові операції в банках України" здійснила видачу грошових коштів з рахунку ТОВ "Евада" в одному відділенні банку, що відповідно до вище перелічених норм відносить дану операцію до таких, яка повинна пройти Фінансовий моніторинг, внаслідок чого ОСОБА_1 повинна була переконатися в особі отримувача грошових коштів та в документах, які давали право ОСОБА_3 отримати грошові кошти з рахунку ТОВ "Евада". Однак, ОСОБА_1 не вчинила вищевказаних дій, які покладались на неї, внаслідок неналежного ставлення до своїх службових обов`язків завдала збитків ТОВ "Евада" у сумі 5 942 269 грн.

Таким чином, на думку заявника, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 по справі №755/15764/18, якою засуджено колишнього працівника ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, беззаперечно доводиться факт заподіяння шкоди ТОВ "Евада" на суму 5 942 269 грн, оскільки така ухвала винесена судом за ч. 2 ст. 367 КК України, тобто, за наявності кваліфікуючих ознак злочину, що передбачає тяжкі наслідки.

Як вказує заявник, обставини та факти, встановлені в цій ухвалі, на час розгляду справи № 914/3931/13 Господарському суду Львівської області відомі не були, внаслідок чого на даний час виникла підстава для перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст оскаржуваних рішень, постановлених судом першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.04.2019, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019, відмовлено в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017.

2.1. Судові рішення мотивовані тим, що зі змісту заяви позивача, змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18 вбачається, що обставини, на які він посилається, як на встановлені, містяться в описовій частині даної ухвали у якості позиції сторони обвинувачення, а не висновків, встановлених судом. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018, (яка постановлена у підготовчому судовому засіданні за згодою підозрюваної ОСОБА_1 без дослідження доказів) лише констатовано, що мало місце діяння, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, з огляду на що відхилено посилання заявника на преюдиційність фактів заподіяння товариству збитків у значному розмірі. Таким чином, за висновками судів попередніх інстанцій, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 04.12.2018 в частині згадки спірної суми в описовій частині є новим доказом, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Крім того, як зазначив суд апеляційної інстанції, твердження заявника про засудження ОСОБА_1 не відповідає дійсності за відсутності вироку відносно неї, у якому б була установлена вина.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, позивач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та задовольнити заяву ТОВ "Евада" про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 за нововиявленими обставинами.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

4. Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті за результатами неправильного та неповного дослідження доказів і встановлення обставин справи та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

4.1. На думку скаржника, в порушення положень ГПК України, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми ст.ст. 526, 629, 1066, 1073, 1103, 1166 та 1172 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 6 ст. 75, ст.ст. 320 - 325 ГПК України, п. 1.3, п. 1 розділу 4 та п.п. 3.5 п. 3 розділу 4 Постанови правління НБУ від 01.06.2011 №174 Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками України, абз. 2 п.п. 32.3.2 п. 32.3 ст. 32 та п. 32.4 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", що безпосередньо вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень.

4.2. Зокрема, на думку заявника, наявність ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 із кваліфікацією діяння за ч.2 ст. 367 КК України, а також усі інші докази у судовій справі у їх сукупності, як то банківська виписка за 08.04.2013 із розрахункового рахунку ТОВ "Евада", заяви про переказ готівки тощо, беззаперечно свідчать про заподіяння ТОВ "Евада" збитків у розмірі 5 942 269,00 грн та в силу положень ч. 6 ст. 75 ГПК України мають бути взяті судом до уваги.

4.3. Позивач зазначає, що у даному випадку ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 всебічно, беззаперечно та повно встановлено і доведено такі факти та обставини, зокрема:

- факт зарахування 08.04.2013 грошових коштів на рахунок ТОВ "Евада" в розмірі 5 862 269,00 грн, відкритий у ПАТ "Кредобанк";

- факт вчинення 08.04.2013 колишнім працівником банку ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, зокрема, підписання грошового чеку на видачу грошових коштів з рахунку ТОВ "Евада";

- документальне підтвердження операції зарахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Евада" у розмірі 5 862 269,00 грн від 08.04.2013, а також документальне підтвердження видачі готівкових коштів у розмірі 5 942 269,00 грн з рахунку ТОВ "Евада" від 08.04.2013, про що свідчить висновок № 9086 судово - економічної експертизи по кримінальному провадженню №12013110040012713 від 03.07.2018;

- факт видачі 08.04.2013 готівкових коштів у розмірі 5 942 269,00 грн з рахунку ТОВ "Евада" відкритого у ПАТ "Кредобанк" по грошовому чеку ЛЄ 4556397 від 08.04.2013;

- факт заподіяння шкоди ТОВ "Евада" на суму 5 942 269,00 грн в результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них службовою особою - начальником відділення банку № 8 ЦФ ПАТ "Кредобанк" ОСОБА_1 , яка не вжила заходів для перевірки законності підстав на отримання грошових коштів з рахунку ТОВ "Евада".

Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)

5. Відповідач зазначає, що хоча позивач у касаційній скарзі й посилається на неправильне застосування нормативно - правових актів, однак, не зазначає, у чому саме полягає неправильність їх застосування судами та обмежується формальним переліком таких норм. Крім того, в обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки обставинам справи та вдається до посилань про необхідність переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Також, на думку відповідача, подання позивачем ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 у справі № 755/15764/18 як нового доказу, який не оцінювався господарським судом, оскільки не існував на момент розгляду справи по суті, стосовно обставин, що були встановлені судом, не є підставою для перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 за нововиявленими обставинами в силу приписів ч. 4 ст. 320 ГПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

6. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 5 статті 320 ГПК України).

7. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.17 у справі № 914/3931/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евада" до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення 5 942 269,00 грн, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018, в позові відмовлено повністю. Судові рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 19.09.2018.

7.1. Ухвалюючи рішення у даній справі, господарський суд першої інстанції вказав, що позивачем доведено факт вчинення уповноваженим працівником банку протиправного діяння, а саме нездійснення належної перевірки паспорта, даних, що зазначені в касовому документі, справжності підпису отримувача; враховано вирок Дніпровського районного суду м. Києва.

Незважаючи на це, висновок суду про відмову у позові мотивований тим, що тягар доведення факту заподіяння збитків та їх розміру несе позивач. Позивачем же ні факт заподіяння, ні розмір збитків не доведені, оскільки:

- доказів використання отриманих по чеку коштів за призначенням, оригіналів договорів про надання зі сторони ТОВ "Евада" поворотної фінансової допомоги, які б служили підставою для проведення відповідної банківської операції, доказів виконання спірних договорів суду надано не було;

- жодних доказів того, що заборгованість будь-яких представників перед ТОВ "Евада" продовжує обліковуватись у бухгалтерському обліку, суду надано не було.

Суд першої інстанції врахував наявність кримінальних проваджень відносно службової особи банку ОСОБА_1 та вироку Дніпровського районного суду м. Києва відносно неї, однак, дослідивши надані докази вказав, що сам факт існування заборгованостей у працівників позивача перед позивачем щодо повернення фінансової допомоги у зазначеній сумі, не була доведена суду жодним доказом; позивачем не було доведено належними доказами факт внесення 08.04.2013 конкретною уповноваженою особою саме зазначеної суми від імені неконкретизованих працівників на підставі належно оформлених повноважень на банківський рахунок, а також факт надання товариством безвідсоткової зворотної позики позичальникам. Відтак, документальне зменшення суми на рахунку позивача рівно на ту суму, на яку вона фактично не збільшилась, не змінює обсягу майнових прав позивача.

8. Як на підставу перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 за нововиявленими обставинами позивач посилається на наявність ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 по справі №№755/15764/18 по кримінальному провадженню №12013110040012713 від 03.08.2013, у якій, на його думку, установлено, зокрема, факт заподіяння шкоди ТОВ "Евада" на суму 5 942 269,00 грн в результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них службовою особою банку ОСОБА_1 , яка не вжила заходів для перевірки законності підстав на отримання грошових коштів з рахунку ТОВ "Евада".

9. Колегія суддів зауважує, що до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду.

10. Як установлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 у справі №755/15764/18 задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Базни Р.В. про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі статті 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні №12013110040012713 від 03.08.2013. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Зі змісту даної ухвали вбачається, що 04.10.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні №12013110040012713 від 03.08.2013.

11. Як вірно вказали суди попередніх інстанцій, обставини, установлені даною ухвалою, не можуть бути нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 ГПК України, враховуючи таке.

12. По-перше, судами попередніх інстанцій досліджено, що у рішенні Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 було враховано наявність кримінальних проваджень та вироку Дніпровського районного суду м. Києва відносно службової особи банку ОСОБА_1 та установлено факт вчинення уповноваженим працівником банку протиправного діяння, а саме нездійснення належної перевірки паспорта, даних, що зазначені в касовому документі, справжності підпису отримувача.

По-друге, за змістом частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковими для господарського суду, однак лише для того суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок чи ухвала суду, і лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Тобто, згідно із положеннями ч. 6 ст. 75 ГПК України для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, а саме, про стягнення з ПАТ "Кредобанк" на користь ТОВ "Евада" збитків, завданих неправомірними діями службової особи банку, вирок суду та ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковими лише в питанні, чи мали місце відповідні дії та чи вчинені вони цією особою.

13. Як установлено судами, в частині факту вчинення певного діяння та його вчинення певною особою, висновки Господарського суду Львівської області у рішенні від 12.12.2017 не суперечать висновкам ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018. Водночас, з огляду на те, що позивач вимагає врахування наслідків такого діяння, якими він вважає заподіяння йому шкоди у розмірі 5 942 269 грн, суди вірно вказали, що заявником не враховано, що така обставина (настання негативних наслідків, заподіяння збитків) не визначена законом як преюдиційна і підлягає доведенню у загальному порядку, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

14. Також колегія суддів зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

15. Як вірно вказали суди попередніх інстанцій, згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

16. Відповідно до приписів статті 369 КПК України судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, в якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

17. Згідно зі статтею 373 КПК України якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність. В силу положень статті 374 КПК України вина особи встановлюється судом саме у вироку.

18. У відповідності до положень статті 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

19. При цьому, в силу положень Кримінально - процесуального кодексу України підозрюваний та обвинувачений мають різний процесуальний статус. У даному випадку судами установлено, що 04.10.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні №12013110040012713 від 03.08.2013 та обвинувальний акт щодо зазначеної особи (підозрюваної) не складався.

20. Як вірно вказали господарські суди попередніх інстанцій, зі змісту заяви позивача, змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2018 вбачається, що обставини, на які він посилається як на встановлені Дніпровським районним судом м. Києва по справі №755/15764/18, містяться саме в описовій частині ухвали в якості викладу позиції сторони обвинувачення, а не обставин, встановлених судом, з огляду на що їх не можна визнати "істотними обставинами" у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, які б могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення.

21. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні наведених норм, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, якими обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судових рішень у даній справі за нововиявленими обставинами.

22. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, з огляду на те, що предметом розгляду у даній справі є наявність чи відсутність правових підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017, регламентованих процесуальним законом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати наведені скаржником обставини нововиявленими, у зв`язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови немає.

Щодо судових витрат

25. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евада" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.04.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі № 914/3931/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Мачульський Г.М.

Джерело: ЄДРСР 85081420
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку