ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2019 року

м. Дніпро

справа № 210/4185/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року (суддя Врона О.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 05.04.2019 року)

у справі № 210/4185/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, визнання протиправним та скасування припису, -

в с т а н о в и в:

26.07.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крост» (далі по тексту – позивач або ТОВ) звернулось до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (далі по тексту – відповідач або Відділ), в якому просило визнати протиправним та скасувати постанову від 06.07.2018 року № 7 «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності» у розмірі 33148,00 грн., винесену відносно ТОВ «Крост»; визнати протиправним та скасувати припис №19 від 22.06.2018 року, винесений відносно ТОВ «Крост».

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.10.2018 року позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Крост» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач надав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано докази, які надавались позивачем при розгляді справи, не досліджено оригінали документів, які є в наявності у виконавця будівельних робіт і були наявні під час проведення перевірки містобудівної діяльності та під час розгляду адміністративної справи. Апелянтом вказано, що архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації та дотриманням будівельних норм. Апелянт вказував, що в оскаржуваній постанові зазначено про те, що під час проведення перевірки на об`єкті «Реконструкція будівлі цеху розділення повітря (інв. №1000337) під Головний корпус «Бази технологічного обслуговування та технічного ремонту», яка входить до складу комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Турінська, 42 встановлено, що ТОВ «Крост» веде виконавчу документацію з порушенням будівельних норм, стандартів і правил: На актах закриття прихованих робіт відсутні посилання на конкретні номери креслень і дати їх складання, стосовно робіт, які актуються; Виконавчі схеми виготовлені з порушенням держаних будівельних норм, стандартів та правил - не підписані виконробом та головним інженером генпідрядника (підрядника), відсутні дати складання схем; Відсутні «Журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю», журнали виконання бетонних та арматурних робіт, виконання зварювальних та антикорозійних робіт. У якості порушення вказано на те, що зміст «Журналу виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю» не відповідає додатку И ДБН В.3.1-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві», загальні журнали робіт не містять відомості про роботи, які зазначені в журналі антикорозійного захисту, що не відповідає додатку В ( Вказівки щодо ведення загального журналу робіт) ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», а також у журналах відсутня таблиця 4 додатку В «Перелік спеціальних журналів робіт», що не відповідає додатку В «Перелік спеціальних журналів робіт», що не відповідає додатку В (Вказівки щодо ведення загального журналу робіт) ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Заявник апеляційної скарги вказує, що ТОВ «Крост» надано оригінали журнали виконання бетонних та арматурних робіт, виконання зварювальних та антикорозійних робіт та «Журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю».

Заявником апеляційної скарги вказано, що плановий захід взагалі проводився відносно Публічного акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОБІНАТ», як власника об`єкта «Реконструкції будівлі цеху розділення повітря (інв. №1000337) під Головний корпус «Бази технологічного обслуговування та технічного ремонту». Однак, під час проведення перевірки на території замовника - ПАТ «ПівдГЗК» представники суб`єкта господарювання, що здійснює будівництво об`єкта - ТОВ «Крост» - не приймали участь у перевірці. Вказано, що 06.07.2018 року представник позивача взяв участь у розгляді протоколу б/н від 22.06.2018 року, складеного відносно директора ТОВ «Крост» ОСОБА_1 щодо порушення п.4.8, 8.8,7.14.ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», додатку К ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» п. 4.13, 7.2.2, 7.9, 7.10, 7.11 ДБН В.3.1- 2-2010 «Геодезичні роботи у будівництві» та застосування відповідальності, визначеної п.6 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», надав письмові заперечення (вх. №819 від 06.07.2018) та надав для огляду відповідачу оригінали документів: актів на закриття (освідування) прихованих робіт на 113 арк.; виконавчі схеми на 62 арк.; «Журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю», журнали виконання бетонних та арматурних робіт, виконання зварювальних та антикорозійних робіт - загалом 5 журналів.

ТОВ «Крост» у своїх доводах вказує, що зміст додатку И ДБН В.1.3-2:2010 носить довідкову форму. Зразок даного журналу взагалі відсутній, з чим також погодилися представники контролюючого органу під час розгляду протоколу б/н від 22.06.2018 року. Позивачем було надано для огляду «Журнал геодезичних робіт та геодезичного контролю», що вівся ним на виконання ДБН В.1.3-2:2010 з урахування конкретних умов виконання робіт, виду та специфіки реконструкції об`єкту, та довідковості/ рекомендованості його форми, однак, відповідач не дивлячись на наявність журналу дійшов до висновку про необхідність притягнення до відповідальності у вигляді штрафу. Відповідач вийшов за межі визначених ним у протоколі б/н від 22.06.2018 року порушень. Порушення щодо того, що загальні журнали робіт не містять відомості про роботи, які зазначені в журналі антикорозійного захисту, що не відповідає додатку В, у журналах відсутня таблиця 4 додатку В «Перелік спеціальних журналів робіт», що не відповідає додатку В «Перелік спеціальних журналів робіт», що не відповідає додатку В ДБН А.3.1-5- 2009 «Організація будівельного виробництва» взагалі відсутнє у протоколі б/н від 22.06.2018 року, зауважень щодо наявності/ відсутності такого виду журналів, невідповідності їх змісту діючим нормам ДБН не було встановлено первинно під час проведення перевірки та складення акту № №03322062018 щодо дотримання суб`єктами містобудування вимого законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 22.08.2018 року та похідних документів. В діях Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради вбачається очевидна протиправність, оскільки позивач довів наявність антикорозійного журналу, однак, відповідач у свою чергу, за для не виключення аналогічного порушення з переліку, вирішив взагалі визначити нове порушення.

У якості порушень вказано, що на актах закриття прихованих робіт відсутні посилання на конкретні номери креслень і дати їх складання, стосовно робіт, які актуються; Виконавчі схеми виготовлені з порушенням держаних будівельних норм, стандартів та правил - не підписані виконробом та головним інженером генпідрядника (підрядника), відсутні дати складання схем. Проте, заявник вказує, що за змістом оскаржуваної постанови №7 від 06.07.2018 року взагалі не вбачається, що позивач вчинив дані порушення, тобто можна вважати спростованими виявлені порушення. У разі складання акту перевірки з порушенням порядку її проведення, результати перевірки не можуть вважатись правомірними не залежно від того, чи були виявлені порушення законодавства. Виключно правомірні дії посадових осіб суб`єктів владних повноважень є юридичними фактами в адміністративній процедурі. В діяльності суб`єкта владних повноважень, існує принцип ланцюга юридичних фактів, який означає, що всі дії, рішення органу влади, які в силу закону передують певному рішенню, мають бути правомірними, у випадку неправомірності будь-якої з дій/рішень у суб`єкта владних повноважень не виникає право на вчинення наступної дії в ланцюгу, а тому остаточне рішення в будь-якому разі є неправомірним, так як не відповідає ч.2 ст. 19 Конституції України.

Заявник апеляційної скарги звертає увагу, що постанова про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності є самостійним виконавчим документом та підлягає виконання у встановленому законом порядку у розумінні ч.2 ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Штраф підлягає сплаті у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Вимоги до змісту протоколу встановлені п. 12 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи. Суд першої інстанції вказував, що твердження позивача, що відповідач під час підготовки до розгляду справи не з`ясовував чи правильно складено протокол та чи було вчинено правопорушення а також обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ґрунтується виключно на припущеннях.

Суд першої інстанції зауважував, що представником позивача надано суду копії журналів виконання бетонних робіт, арматурних робіт, виконання зварювальних робіт, антикорозійних робіт та «Журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю». Зміст «Журналу виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю» не відповідає додатку И ДБН В. 3.1-2:2010 «Геодизичні роботи у будівництві». Сам факт наявності журналу не доводить що позивач, вів виконавчу документацію у відповідності до вимог ДБН В. 3.1-2:2010 «Геодизичні роботи у будівництві».

Також судом першої інстанції вказано, що твердження позивача що додаток И до ДБН В. 3.1-2:2010 «Геодизичні роботи у будівництві» має довідковий характер не дає йому права визначати та змінювати журнал на власний розсуд. Згідно додатку И до ДБН В. 3.1-2:2010 наведено зміст журналу виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю на будівельному майданчику: 1. Перелік та шифри геодезичних робіт, що виконуються 2. Перелік проектної документації з геодезичних розмічувальних робіт 3. Перелік геодезичних інструментів та дати їх повірок. 4. Виконавче знімання основних розмічувальних осей, закріплених знаками на місцевості. 5. Схема планово-висотних прив`язок пунктів та осей будівлі (споруди) до жорстких орієнтирів місцевості 6. Здача пунктів зовнішньої та внутрішньої розмічувальної геодезичної мережі на збереження 7. Виконання геодезичних робіт 8.Зауваження контролюючих осіб до виконання геодезичних робіт 9. Зауваження з порушення будівельних норм, точності монтажу та відхилів від проекту 10. Список осіб, які пройшли інструктаж з техніки безпеки праці при виконанні геодезичних робіт 1.1 Аналіз виконання геодезичних робіт на будівельному майданчику. У журналі геодезичних робіт та геодезичного контролю на будівельному майданчику наданому позивачем взагалі не відображено жодного пункту з наведених вище, а міститься лише реєстр виконавчих схем, відображення якого не передбачено додатком И до ДБН В. 3.1-2:2010. Щодо загальних журналів, які не містять відомості про роботи, які зазначені в журналі антикорозійного захисту, що не відповідає додатку В (Вказівки щодо ведення загального журналу робіт) ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», а також в журналах відсутня таблиця 4 додатку В «Перелік спеціальних журналів робіт», жодних спростувань щодо цього порушення позивачем не надано.

Судом першої інстанції вказано, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня 2018року складає 1841 гривень. При розрахунку штрафу було допущено помилку та визначено його розмір не вірно замість 33138 грн, зазначено 33148 грн., тобто різниця в десять гривень (18*1841грн.=33138грн.). Вказане є арифметичною помилкою та не звільняє позивача від відповідальності за допущені порушення.

Матеріалами справи встановлено, що період з 11.06.2018 року по 22.06.2018 року Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція будівлі цеху розділення повітря (інв. №1000337) під головний корпус «Бази технологічного обслуговування та технічного ремонту», яка входить до складу будівель і споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Турінська, 42. За результатами проведення планового заходу складено акт №03322062018 та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.06.2018 року, яким встановлено, що ТОВ «Крост» веде виконавчу документацію з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме: на актах закриття прихованих робіт відсутні посилання на конкретні номери креслень і дата їх складання, стосовно робіт, які актуються, що є порушення додатку К ДБН А.3.1 -5-2009 «Організація будівельного виробництва»; виконавчі схеми виготовлені з порушення державних будівельних норм, стандартів та правил - не підписані виконробом та головним інженером генпідрядника) підрядника), відсутні дати складання схем, порушення п.4.13, 7.2.2, 7.9, 7.10, 7.11 ДБН В. 1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві»; відсутній «Журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю», журнал виконання бетонних та арматурних робіт, виконання зварювальних та антикорозійних робіт порушення п.4.13 ДБН В. 1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві», п. 1.17 додаток Г ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», п.4.8, 8.8 7.14 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

22.06.2018 року Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради складено припис №19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому викладено вимогу до 16.07.2018 року привести виконавчу документацію у відповідність до державних будівельних норм, стандартів і правил.

Встановлено, що копії акту, протоколу та припису отримані 22.06.2018 року директором ТОВ «Крост», що підтверджується відповідними відмітками.

06.07.2018 року Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради винесено постанову №7 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ «Крост» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 33148 грн. Примірник постанови отримав адвокат Товкун А.В. – представник ТОВ «Крост» 09.07.2018 року.

Також встановлено, що за результатами проведення перевірки на об`єкті «Реконструкція будівлі цеху розділення повітря (інв. 100337) під Головний корпус «Бази технологічного обслуговування та технічного ремонту», був припис № 18 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.06.2018 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.06.2018 року відносно ТОВ «Крост».

Позивач долучив до матеріалів справи будівельні документи, на порушення в яких чи на відсутність яких вказував відповідач, зокрема акти закриття прихованих робіт, стосовно робіт, які актуються, виконавчі схеми виготовлені без порушення державних будівельних норм, стандартів та правил - підписані виконробом та головним інженером генпідрядника) підрядника), наявні дати складання схем, дотримано п.4.13, 7.2.2, 7.9, 7.10, 7.11 ДБН В. 1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві», надано журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю, журнал виконання бетонних та арматурних робіт, виконання зварювальних та антикорозійних робіт, з дотриманням п.4.13 ДБН В. 1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві», п. 1.17 додаток Г ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», п.4.8, 8.8 7.14 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

Відповідно до ст. 7, ст. 12, ст. 14, ст. 24 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством. Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям.

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: зокрема, здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності експлуатації будинків і споруд незалежно від форми власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів. Виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад вирішують й інші питання містобудівної діяльності, визначені законом.

Державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

Передбачено, що у разі виявлення порушень, у тому числі щодо складання будівельної документації, винна особа, у даному випадку ТОВ Крост», притягається до відповідальності у вигляді штрафу. Варто взяти до уваги, що перевірка дотримання умов містобудівної діяльності проводилась на об`єкті реконструкції щодо ПАТ «ПівдГЗК», однак відповідальність несе винна особа – ТОВ «Крост».

Відповідно до пунктів 2, 7, 16, 17, 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

На виконання регулюючих норм Відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було складено акт перевірки та припис, направлені на усунення виявлених порушень. Примірними акту та протоколу та припису було вручено уповноважені особі.

Згідно п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

На порушення організації та проведення перевірки позивач не нарікає, такі порушення не встановлено під час судового розгляду.

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно п. 14 вищевказаного Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Крост» недобросовісно використано свої зобов`язання, не надавались докази та документи Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради під час розгляду справи про порушення містобудівних умов. Навпаки, під час перевірки та розгляду справи, необхідні журнали були відсутні чи складені з порушеннями.

Згідно пунктів 21, 22 вищевказаного Порядку, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Забезпечення діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та його працівників необхідними засобами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Норми ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» кореспондуються з нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та передбачають, що притягнення до відповідальності можливе у разі встановлення вини суб`єкта містобудівної діяльності та у разі дотримання перевіряючий контролюючим суб`єктом правил проведення та фіксування порушень.

Встановлюючи дійсність порушення варто виходити з аналізу наступних норм.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про основи містобудування» будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини. Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об`єктів містобудування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Згідно частин 1, 6 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Затвердження проектної документації на будівництво об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Згідно ст. 9, ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам`яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об`єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. Замовники, крім виконання обов`язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов`язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об`єкт архітектури, власникові такого об`єкта для постійного зберігання.

У контексті приведених норм, встановлено, що будівництво, монтаж, реконструкції архітектурних об`єктів здійснюються на підставі затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Згідно п. 1 Державних Будівельних Норм України А.3.1 -5-2009 «Організація будівельного виробництва», затверджені наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25.12.2009 року № 689, від 25.05.2011 року № 53, від 31.08.2010 року № 334, норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час здійснення капітального будівництва (нове будівництво, реконструкція існуючих будівель і споруд, технічне переоснащення діючих підприємств) об`єктів будь-якого призначення. Цих вимог повинні дотримуватись усі учасники будівництва, незалежно від форм власності і відомчої належності. Вимоги цих Норм не поширюються на організацію будівельного виробництва під час здійснення капітального ремонту та реставрації існуючих будівель і споруд.

Відповідно до п. 10.8.1 Державних Будівельних Норм України А.3.1 -5-2009 «Організація будівельного виробництва», приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою додатку К.

Дійсно, додаток К має рекомендаційний характер, однак пунктом 10.8.1 (вище приведена норма) встановлено прямий обов`язок суб`єкта містобудівної діяльності приймати приховані робіти безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, за актом, що складається за формою додатку К. Додатком К передбачено наявність у актах закриття прихованих робіт посилання на конкретні номери креслень і дата їх складання, стосовно робіт, які актуються.

Згідно п. 1.17 Державних Будівельних Норм України А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», на порушення якого наголошував відповідач, на кожному об`єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4; складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М; складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання; оформляти виконавчу документацію – комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником; вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; після завершення будівництва об`єкта скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» та «Положенням про архітектурно-технічний паспорт об`єкта архітектури», паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31.

Відповідно до пунктів 1, 4.13, 7.2.2 Державних Будівельних Норм України В.1.3-2:2010 «Геодезичні роботи у будівництві», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 21.01.2010 року № 20, ці норми встановлюють загальні правила проектування, виконання та приймання геодезичних робіт, які потрібно виконувати під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення об`єктів будівництва будь-якого призначення. Потрібно дотримуватись вимог виконання геодезичних робіт, наведених в інших будівельних нормах і правилах, державних стандартах системи забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві, відомчих нормативних документах і документах органів державного нагляду, що погоджені і затверджені у встановленому порядку, а також виконувати додаткові вимоги, що передбачені проектною документацією.

При виконанні комплексу геодезичних робіт на об`єкті будівництва працівники геодезичної служби повинні вести у відповідній формі, дотримуючись правил заповнення «Журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю», «Польовий журнал геодезичних вимірювань», «Журнал виконавчих геодезичних схем». Перелік вимог до змісту та заповнень журналу виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю наведено в додатку И. Забороняється починати наступний етап будівельно-монтажних робіт до закінчення виконавчого знімання та складання виконавчих схем (креслень). Виконавча схема є одним з основних документів на підставі якого надається дозвіл на виконання наступного етапу будівельно-монтажних робіт. Виконавча схема повинна підписуватися геодезистом, виконробом та головним інженером підрядника.

Згідно пунктів 7.9 – 7.12 вищевказаних Норм, за результатами виконавчого геодезичного знімання елементів, конструкцій та частин будівель (споруд) потрібно складати виконавчі схеми, а для підземних інженерних мереж – виконавчі креслення, як правило, у масштабі відповідних робочих креслень, що відображають планове та висотне положення нових інженерних мереж. За потреби у вигляді додатка складають каталог координат та висот пунктів мереж. Склад та оформлення виконавчих схем повинні відповідати вимогам типових схем (згідно з додатком Е), з дотриманням вимог ДСТУ Б А.2.4-4, ДСТУ Б А.2.4-5, ДСТУ Б А.2.4-7 та ДСТУ Б А.2.4-37. На виконавчих схемах потрібно наводити фактичні відхили геометричних параметрів та положення в просторі елементів та конструкцій від проектних значень. 7.10 Уся виконавча геодезична документація комплектується геодезичною службою генпідрядника, зберігається на ділянці будівельних робіт та передається по закінченню будівництва Замовнику. Складені за результатами виконавчого знімання виконавчі схеми та креслення потрібно використовувати при приймальному контролі, складанні виконавчої документації та при оцінюванні якості будівельно-монтажних робіт. 7.11 Під час виконання будівельно-монтажних робіт складають таку виконавчу документацію: а) схема опорної геодезичної розмічувальної мережі будівельного майданчика із зазначенням на ній всіх закріплених геодезичних пунктів та акта приймання-передачі; б) схема закріплення зовнішньої геодезичної розмічувальної мережі з прив`язкою її до опорної геодезичної мережі, з зазначенням на ній всіх закріплених геодезичних пунктів; в) схема розмічування головних (основних) будівельних осей будівель (споруд) і закріплення їх на майданчику геодезичними знаками; г) схема планово-висотного геодезичного розмічування і знімання контурів (зовнішнього та внутрішнього) котловану, траншей до та після розчищення; д) схема детального геодезичного розмічування і закріплення проміжних та основних осей на обносці та тимчасових геодезичних пунктах; е) схема фактичного планово-висотного положення пальового поля після зрубування оголовків та осей паль відносно осей будівель (споруд) при їх однорядному розташуванні, кущів та стрічок – при багаторядному, крайніх паль – при суцільному полі; ж) схема фактичного планово-висотного положення опалубки ростверку, монолітних фундаментів; и) схема внутрішньої геодезичної розмічувальної мережі із прив`язкою її до зовнішньої геодезичної розмічувальної мережі та детальних осей будівлі (споруди), з зазначенням на ній всіх закріплених геодезичних пунктів з каталогом координат; к) схема фактичного планово-висотного положення опалубки будівельних конструкцій; л) схеми фактичного планово-висотного положення фундаментів різних видів (збірних стрічкових, збірних стаканного типу, монолітних, стовпчастих, монолітно-стаканного типу тощо) та призначення (в тому числі під технологічне обладнання), відхилів від проектних позначок верхніх опорних поверхонь елементів фундаментів та дна стаканів фундаменту, анкерних болтів, закладних деталей; м) схема фактичних планово-висотних та вертикальних відхилів стін (монолітних, цегляних, збірних), колон, балок, ферм, ригелів на кожний поверх (ярус); н) схема фактичних планово-висотних відхилів укладання та вивіряння плит перекриття сходових маршів, майданчиків, закладних деталей; п) схема фактичного планово-висотного, вертикального положення монолітних, збірних та цегляних конструкцій ліфтових шахт; р) схема фактичної планово-висотної вивірки укладання плит покриттів, вивіряння нахилів покрівлі; с) схема розмічування та закріплення трас інженерних мереж із зазначенням знаків закріплення; т) схема фактичного планово-висотного положення укладання інженерних мереж (у відкритих траншеях); у) схема фактичного планово-висотного положення елементів благоустрою. Графічне оформлення результатів виконавчого знімання інженерних комунікацій потрібно здійснювати на підставі нормативних документів з використанням за потреби вимог [9] та [10].

При перевірці позивача було встановлено, що виконавчі схеми виготовлені з порушення державних будівельних норм, стандартів та правил, а саме, не підписані виконробом та головним інженером генпідрядника чи підрядника, відсутні дати складання схем, відсутній журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю, журнал виконання бетонних та арматурних робіт, виконання зварювальних та антикорозійних робіт.

Відповідно до п. 4.8 Державних Будівельних Норм України А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 05.05.2016 року № 115, які були прийняті на заміну ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», За результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелікнеобхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР. До виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В);д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до [20]; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Згідно пунктів 7.14, 8.8 вищевказаних Норм, на всіх етапах будівництва має бути запроваджена система контролю якості, за результатами якої встановлюється відповідність будівельної продукції вимогам проектної та нормативної документації, що має фіксуватись у виконавчій документації. Результати контролю відповідності будівельних робіт, конструкцій, обладнання та готової будівельної продукції вимогам проекту будівництва та нормативних документів фіксуються у виконавчій документації.

Судова колегія наголошує, що доказів дотримання пунктів 7.14, 8.8 Державних Будівельних Норм України А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва» не надано, оскільки зафіксовано їх порушення, відсутність у повному обсязі будівельної документації, чи складання її у неножному виді.

Припис Відділу з питань Державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №19 від 22.06.2018 року вимагає усунути порушення, що є засобом направленим на те, щоб ТОВ «Крост» привело будівельну документацію, як виконавець будівельних робіт до відповідності ДБН.

Передбачена відповідальність за невідповідність виконавчої документації будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов`язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» особи, винні у: недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві; проектуванні об`єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації; виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об`єктів; прийнятті в експлуатацію об`єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил; наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, - несуть відповідальність, передбачену законом. Законами може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень містобудівного законодавства.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3, 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пунктів 19, 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 - доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби – на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів. За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Припис та постанова про накладення штрафу є правомірними, відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі підтверджених висновків.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції відносно помилки відповідача у розрахунку суми штрафу. Дійсно, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня 2018 року складає 1841,00 гривень. Замість вірної суми 33138,00 грн, штраф визначено у розмірі 33148,00 грн.

Недолік у розрахунку суми штрафу не скасовує виявлені порушення та не робить такі порушення не допущеними, не звільняє позивача від відповідальності за допущені порушення.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі відмови в задоволенні позовних вимог, разом як і не передбачено повернення судових витрат, здійснених при зверненні до суду з апеляційною скаргою у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі № 210/4185/18 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник