ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/7627/18

адміністративне провадження №К/9901/23218/19, №К/9901/23088/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона-Газ Енергія", треті особи: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційними скаргами заступника Генерального прокурора України та Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018 (головуючий суддя: Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 (головуючий суддя: Пилипенко О.Є., судді: Беспалов О.О., Лічевецький І.О.),

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року заступник Генерального прокурора України в інтересах держави звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі 1-й Відповідач), Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона-Газ Енергія" (далі 2-й Відповідач або ТОВ "Аркона-Газ Енергія"), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 15.05.2017 № 217 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" в частині пункту 4 додатка № 1 щодо надання на 20 років ТОВ "Аркона Газ - Енергія" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько - Червонолуцького родовища;

- визнати недійсним спеціальний дозвіл від 18.05.2017 № 4830, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркона Газ - Енергія" на геологічне вивчення нафтогазонасосних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) Свистунківсько - Червонолуцького родовища.

В обґрунтування позову зазначив, що 1-м Відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, прийнятий наказ від 15.05.2017 № 217 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами", у тому числі про надання спецдозволу на користування надрами ТОВ "Аркона Газ-Енергія", та видано останньому спеціальний дозвіл від 18.05.2017 № 4830 на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища, оскільки надані ТОВ "Аркона Газ-Енергія" документи не відповідають критеріям, визначеним у підпункті 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 № ( далі Порядок №615).

Позивач стверджував, що в порушення вимог статті 16 Кодексу України про надра та пункту 2 Порядку № 615 аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Держгеонадрами не проводився. Зазначив, що суди дійшли протиправного висновку про наявність у 2-го Відповідача права на отримання спецдозволу без проведення аукціону відповідно до пункту 8 Порядку № 615.

В якості нормативного обґрунтування позовних вимог, позивач послався на вимоги Кодексу України про надра, Закону України "Про нафту і газ", Положення про Державну службу геології та надр України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2015 № 1174, Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу, затвердженої наказом ДКЗ України від 18.10.1999 № 120, Порядок № 615.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2017 року № 217 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" в частині надання спецдозволу на користування надрами ТОВ "Аркона Газ-Енергія" та визнання недійсним спеціального дозволу від 18.05.2017 року № 4830 на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища, зважаючи на їх прийняття з дотриманням вимог чинного законодавства.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо надання 2-му Відповідачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з підстав здійснення замовником за власні кошти апробації в Державній комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ), наявності погоджень Міністерства екології, Полтавської обласної ради та за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років з моменту надання дозволу.

Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність на момент прийняття оскаржуваного наказу протоколу ДКЗ про затвердження підрахунку запасів корисних копалин Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області не могла бути підставою для відмови у наданні ТОВ "Аркона Газ-Енергія" спеціального дозволу на користування надрами, оскільки такий обов`язок виник у 2-го Відповідача лише після отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Позивач в першу чергу акцентував увагу на неправильному застосуванні судами пункту 8 Порядку № 615, а також статті 16 Кодексу України про надра, статті 11 Закону України "Про нафту і газ"; пунктів 5 - 9, 16 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (далі - Положення № 865); пункту 1.4 Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання в Державну комісію України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) матеріалів геолого-економічної оцінки (далі - ГЕО) родовищ нафти і газу, затвердженої наказом ДКЗ України від 18.10.1999 № 120 (далі - Інструкція № 120).

Водночас Позивач покликався на порушення судами положень пункту 1.2 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263 (далі Порядок № 263), оскільки не враховано, що реєстрація таких робіт ТОВ "Аркона Газ-Енергія" проводилася не для подальшого геологічного вивчення надр, а для отримання спецдозволу на видобування надр. Стверджував, що поза увагою суду залишено те, що виконавцями таких робіт, які регулює цей Порядок, вважаються користувачі надр, а ТОВ "Аркона Газ-Енергія" на момент реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) у Держгеонадрах, не було користувачем надр.

Також послався на порушення судами норм процесуального права, а саме статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які відповідно до статті 351 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (ПАТ "Укрнафта") не погодилась з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, подала касаційну скаргу, у якій зазначила, що вважає рішення судів протиправними та такими, що постановлені без повного з`ясування обставин справи, без врахування доводів третьої особи, із порушенням норм матеріального права, неправильним тлумаченням закону та незастосуванням закону, який підлягав застосуванню.

ПАТ "Укрнафта" стверджувала, що судами порушені вимоги статті 39 Кодексу України про надра, статті 12 Закону України "Про нафту і газ", невірно застосований підпункт 1 пункту 8 Порядку №615, пункт 1 Порядку № 263 від 14.06.2013.

Також ПАТ "Укрнафта" зазначила, що запаси Свистунківсько-Червонолуцького родовища, апробовані 2-м Відповідачем станом на 01.01.2016, включають в себе запаси Червонолуцького родовища, які підраховано за власні кошти ПАТ "Укрнафта" та затверджено ДКЗ у 2010 році. Отже, протоколом ДКЗ №3659 від 28.09.2016 про апробацію запасів Свистунківсько-Червонолуцького родовища було безпідставно переоцінено запаси Червонолуцького родовища, що законом не допускається.

Водночас з посиланням на вимоги пункту 27 Положення №865 зазначив, що позитивні результати експертизи та оцінки запасів корисних копалин є підставою для взяття їх на державний облік і зарахування до Державного фонду родовищ корисних копалин. Проте на підставі оскаржуваного наказу ділянка надр Червонолуцького родовища не передана для промислового освоєння, як того вимагають вищенаведені правові норми.

З огляду на вимоги статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", третя особа зазначила, що дії 1-го Відповідача, пов`язані з прийняттям рішення (наказу) про надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища без проведення аукціону призвели до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами заступника Генерального прокурора України та Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркона-Газ Енергія", треті особи: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним та скасування рішення.

16.09.2019 третя особа - Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), в порядку, визначеному статтею 338 КАС України, направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позову. В якості підтримки позиції скаржників, НАБУ покликалось на відсутність підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ на момент одержання дозволу .

Також із посиланням на Положення № 865, НАБУ зазначило про відсутність належної експертизи запасів корисних копалин.

1-й Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому стверджував, що видання наказу № 217 та надання спецдозволу №4830 на виконання вказаного наказу були здійснені з дотриманням норм чинного законодавства, яке регламентує порядок користування надрами. Геолого-економічна оцінка запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища на державну експертизу подані вперше. Згідно з інформацією, зазначеною у довідці про залишкові запаси вуглеводнів станом на 01.01.2015, за даними державного балансу Свистунківського родовища, затвердження (апробація) запасів ДКЗ вказаного родовища не проводилось.

Водночас 1-й Відповідач послався на відсутність порушень прав третьої особи ПАТ "Укрнафта" та відсутність порушень вимог чинного законодавства при видачі спеціального дозволу на користування надрами.

2-й Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що доводи касаційних скарг заступника Генерального прокурора України та ПАТ "Укрнафта" зводяться до всіх аргументів, які наводилися ними в апеляційних скаргах на рішення суду першої інстанції та які спростовані судами попередніх інстанцій. Стверджував, що касаційні скарги не містять спростувань висновків судів першої та апеляційної інстанцій та об`єктивної інформації про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року касаційні скарги заступника Генерального прокурора України та Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" об`єднані в одне провадження для спільного розгляду, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України, з`ясував повноту встановлення судами фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Державним науково-виробничим підприємством "Державний інформаційний геологічний фонд України" надіслано ТОВ "Аркона Газ-Енергія" довідку про залишкові запаси корисних копалин (вуглеводів) по Свистунівському та Червонолуцькому родовищах (спеціальний дозвіл № 2501 від 20.07.2004) станом на 01.01.2015.

12.04.2016 Комісія з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України прийняла протокольне рішення № 2 про погодження надання надр у користування ТОВ "Аркона Газ-Енергія".

26.05.2016 між Державним науково-виробничим підприємством "Державний інформаційний геологічний фонд України", як виконавцем, та ТОВ "Аркона-Газ Енергія" як замовником укладено договір № 686 п щодо опрацювання фондових геологічних матеріалів відповідно до заяви надрокористувача на купівлю-продаж права на користування геологічною інформацією та виготовлення копій геологічних матеріалів.

07.06.2016 між Державним геологічним підприємством "Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів "Геолекспертиза" та ТОВ "Аркона-Газ Енергія" укладено договір № 3861 про надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з експертизи обґрунтування вартості пакету геологічних матеріалів по Свистунківсько-Червонолуцькій площі газу природного, конденсату та нафти, яка розташована в Гадяцькому та Лохвицькому районах Полтавської області.

07.06.2016 ДГП "Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів" на підставі завдання Державної служби геології та надр України (лист ДНВП "Геоінформ України" № 05/305-1939 від 27.05.2016) склала експертний висновок № 3861-л, відповідно до якого вартість права користування геологічною інформацією по Свистунівсько-Червонолуцькій площі газу природного, конденсату та нафти, що знаходиться в Гадяцькому, та Лохвицькому районах Полтавської області, загальною площею - 97,0 кв. км. складає 392 857,67 грн.

Державним науково-виробничим підприємством "Державний інформаційний геологічний фонд України", згідно з договором купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 08.06.2016 № 76/11, укладеним між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Аркона-Газ Енергія", листом від 08.06.2016 за № 05/305-2084 надіслано останньому електронні копії відкритих матеріалів з геологічного звіту по Свистунківсько-Червонолуцькій площі газу природного, конденсату та нафти, що знаходиться в Гадяцькому та Лохвицькому районах Полтавської області.

На запит ТОВ "Аркона Газ-Енергія" від 14.07.2016 за № 13/46-4 Державне науково-виробниче підприємство "Державний інформаційний геологічний фонд України" надало ресурсну довідку по продуктивних горизонтах Червонолуцького (Державний фонд родовищ) та Свистунківського (Резерв Державного фонду родовищ) газоконденсатних родовищ відповідно до Державного балансу запасів корисних копалин станом на 01.01.2015 (лист від 18.07.2016 № 03/303-2647).

Отже, на противагу твердженню третьої особи ПАТ "Укрнафта", судами попередніх інстанцій було встановлено, що родовища були зараховані до Державного фонду родовищ.

29.06.2016 року між ТОВ "Аркона Газ-Енергія", як замовником, та Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", як виконавцем, укладено договір № 78 надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки по наданню послуг з користування геологічною інформацією виконавця щодо надр Свистунківсько-Червонолуцької площі.

04.07.2016 між ТОВ "Аркона Газ-Енергія", як замовником, та Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр", як виконавцем був укладений договір № 1260-ПР/16/1, за яким виконавець прийняв на себе зобов`язання надати для замовника послуги з розробки геолого-тематичної продукції на тему: "Геолого-економічна оцінка Червонолуцько-Свистунківського газо-конденсатного родовища Полтавської області України" станом на 01.01.2016.

Судами першої та другої інстанції, на підставі інформації зазначеної в листі Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" від 27.07.2016 за № 05/305-276125.07.2016, також встановлено, що Держгеонадра України зареєструвало подані ТОВ "Аркона Газ-Енергія" реєстраційні документи на роботи та дослідження з геологічного вивчення надр під державним реєстраційним номером У-16-284/1.

26.07.2016 між ТОВ "Аркона Газ-Енергія", як замовником, та Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", як виконавцем, був укладений договір № 112, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами виконати роботи по створенню геологічної та технічної документації для проведення робіт на Червонолуцько-Свистунківській ділянці надр та надати замовнику готову продукцію, а замовник зобов`язується прийняти документацію, оплатити виконавцю вартість виконаних робіт.

05.09.2016 між Державною комісією України по запасах корисних копалин, як виконавцем, та ТОВ "Аркона-Газ Енергія", як замовником, укладено договір на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати для замовника роботи з державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.

28.09.2016 за № 615/02 Державною комісією України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України видано ТОВ "Аркона-Газ Енергія" довідку від 28.09.2016 за № 615/02 про те, що запаси Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області апробовані станом на 01.01.2016 протоколом ДКЗ України від 28.09.2016 № 3659.

Судами першої та апеляційної інстанції, на підставі протокольного рішення колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 28.09.2016 № 3659, також встановлено, що колегія у тому числі (…) вирішила визнати Свистунківсько-Червонолуцьке газоконденсатне родовище підготовленим до геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з продовженням видобування вуглеводнів (промислова розробка) на умовах геолого-економічного ризику користувача надр, апробувати технічні показники та запаси родовища.

Також протокол містить інформацію про те, що геолого-економічна оцінка запасів родовища подається вперше. Водночас у пункті 3.8 протоколу викладено рекомендації користувачу надр та рекомендовано, зокрема, протягом 3 років опрацювати та подати на державну експертизу матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що перевірка повноти та достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки входить до компетенції саме ДКЗ України, протокол якої про апробацію запасів для ТОВ "Аркона-Газ Енергія" не є предметом спору цієї справи.

Таким чином, на спростування доводів скаржників, судами встановлено, що запаси Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області апробовані та вперше подана геолого-економічна оцінка запасів зазначеного родовища.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що була проведена вперше оцінка Свистунківсько-Червонолуцького родовища, а не переоцінка запасів Червонолуцького родовища.

Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи платіжних доручень, також встановлено, що ТОВ "Аркона-Газ Енергія" сплатило за отримання спеціального дозволу на користування надрами 3 863 300 грн.

13.03.2017 ТОВ "Аркона-Газ Енергія" звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою № 12/4 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі, дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ), терміном на 20 років, Свистунківсько-Червонолуцького родовища, розташованого на території Гадячського та Лохвицького районів Полтавської області, разом із додатками. Підставою для надання дозволу у заяві визначено підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615.

Державна служба геології та надр України звернулася до Полтавської обласної ради (листом від 13.03.2017 за № 5734/13/12-17) з проханням розглянути питання щодо погодження спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі, дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища, що знаходиться в Гадяцькому, Лохвицькому районах Полтавської області.

На пленарному засіданні Полтавською обласною радою прийнято рішення від 26.04.2017 № 431, яким погоджено Державній службі геології та надр України надати без проведення аукціону ТОВ "Аркона-Газ Енергія" спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі, дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища на території Гадяцького та Лохвицького районів Полтавської області, загальна площа ділянки складає 97 кв.км.

13.05.2017 Комісією з питань надрокористування прийнято протокольне рішення №6/2017, яким рекомендовано Держгеонадрам врахувати пропозиції Комісії, зокрема, щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до пункту 8 Порядку № 615, в тому числі, ТОВ "Аркона-Газ Енергія".

З посиланням на пункт 8 Порядку № 615, з урахуванням пропозицій Комісії з питань надрокористування 1-м Відповідачем, 15.05.2017 прийнятий наказ № 217 про надання 2-му Відповідачу дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища строком на 20 років.

На підставі зазначеного наказу, 18.05.2017 1-м Відповідачем видано ТОВ "Аркона-Газ Енергія" спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830 з метою геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки вуглеводнів родовища, геолого-економічної оцінки і затвердження запасів ДКЗ України. Промислова розробка.

Наказ № 217 та спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830 від 18.05.2017 року є предметом спору у цій справі.

Суди попередніх інстанцій, в межах спірних правовідносин, прийшли до висновку, що ТОВ "Аркона Газ-Енергія" отримало спецдозвіл без проведення аукціону з підстав здійснення ним за власні кошти апробації в Державній комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ) та за умови виконання певних умов, передбачених у дозволі, зокрема протягом трьох років затвердити запаси вуглеводів в ДЗК України, що відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, суди прийшли до висновку, що наявність у товариства документів, які засвідчують право на користування надрами, при видачі спецдозволу без проведення аукціону, не передбачена нормами чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України.

Згідно з пунктом 1 Положення № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до пункту 3 Положення № 1174 основними завданнями Держгеонадр є у тому числі (…) реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно із підпунктом 9 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Отже, саме на Державну службу геології та надр України покладено обов`язок із видачі спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно із статтею 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Згідно із статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Отже на противагу твердженням скаржників диспозиція статті 13 Кодексу України про надра не передбачає в якості обов`язкової вимоги отримання спецдозволу на пільгових підставах без проведення аукціону - бути користувачами надр.

За такого правового регулювання, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що посилання скаржників на вимоги Положення № 865, відповідно до норм якого, право на замовлення державної експертизи корисних копалин, за результатами якої приймаються рішення про апробацію, яка є обов`язковою умовою для отримання спецдозволу на пільгових підставах без проведення аукціону, мають виключно користувачі надр, які попередньо здійснили геологічне вивчення родовища та раніше отримали на це спецдозвіл, не спростовують правомірності виданого Державною службою геології та надр України рішення.

Закон України від 12.07.2001 №2665-III "Про нафту і газ" (далі Закон №2665-III) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулювання відносин, пов`язаних з особливостями користування нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб`єктів відносин, що виникають у зв`язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі.

Статтею 2 Закону № 2665-ІІІ (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у зв`язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, незалежно від форм власності господарюючих суб`єктів - учасників таких відносин.

Згідно із статтею 14 Закону № 2665-ІІІ спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 615 останній регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 615 дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Таким чином, до повноважень 1-го відповідача відноситься прийняття рішення надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Стаття 37 Кодексу України про надра містить визначення поняття геологічного вивчення надр, яке здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з`ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Власне визначення геологічного вивчення нафтогазоносності надр міститься в статті 1 Закону України "Про нафту і газ", відповідно до якої ним вважається комплекс робіт (геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково-дослідні і тематичні роботи, їх аналіз та узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території.

Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується та координується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (Держгеонадра), на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.

Відповідно до пункту 4 Порядку №615 спецдозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Отже цей пункт передбачає дві альтернативні підстави надання дозволу при дотриманні окремих складових умов надання дозволу.

Порядок № 615 не надає визначення терміну "апробація", а лише визначає його як одну з підстав для отримання спецдозволу на користування надрами з імперативним обов`язком надрокористувача затвердити підрахунок запасів корисних копалин на ньому.

Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання в Державну комісію України по запасах корисних копалин України матеріалів геолого- економічної оцінки родовищ нафти і газу, затверджена наказом ДКЗ України № 120 від 18 жовтня 1999 р. (надалі - Інструкція 120 ) також не визначає терміну "апробація".

Водночас пункт 10.1 Інструкції № 120 передбачає, що за замовленням користувачів надр ДКЗ проводить експертизу матеріалів попередніх і початкових ГЕО об`єктів геологорозвідувальних робіт на нафту і газ для визначення достовірності і апробації запасів (ресурсів) вуглеводнів, промислового значення родовищ (покладів), доцільності проведення подальших робіт, включаючи дослідно-промислову розробку.

Згідно із пунктом 1.4 Інструкції № 120, в залежності від вивченості і підготовленості до промислового освоєння запасів нафти і газу їх державна експертиза та оцінка можуть завершуватися, у тому числі, апробацією запасів вуглеводнів попередньо розвіданих родовищ для визначення їх промислового значення.

Таким чином, за змістом перелічених норм, апробація надрокористувачем прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин є етапом геологічного вивчення нафтогазоносності надр, яким може бути завершена державна експертиза. В силу приписів Порядку №615, Інструкції № 120 передбачене обов`язкове подальше затвердження в ДКЗ запасів корисних копалин.

Підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 встановлено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Отже, підпункт 1, пункту 8 Порядку № 615 передбачає дві самостійні виключні підстави надання дозволу без проведення аукціону при дотриманні чітко визначених складових умов кожної з підстав.

З урахуванням наведеного правового регулювання Верховний Суд оцінює доводи Позивача та третьої особи ПАТ "Укрнафта" щодо відсутності протоколу ДКЗ про затвердження підрахунку запасів корисних копалин, як обов`язкової умови для видачі спеціального дозволу на користування надрами, оскільки суперечливим з точки зору Позивача та Третьої особи ПАТ «Укрнафта» є етап затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ до надання дозволу чи після.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що обов`язок ТОВ "Аркона-Газ Енергія" затвердити запаси вуглеводнів ДКЗ України протягом трьох років з моменту отримання дозволу, передбачений протоколом ДКЗ № 3659 від 28.09.2016 року та спеціальним дозволом на користування надрами № 4830 від 18.05.2017. Водночас 18.05.2017 між 1-м Відповідачем - Державною службою геології та надр України та ТОВ "Аркона-Газ Енергія" укладено угоду № 4830 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ). Відповідно до пункту 5 Програми робіт з геологічного вивчення (додаток 2 до Угоди), затвердження запасів вуглеводнів по Свистунківсько-Червонолуцькому газоконденсатному родовищу передбачене на ІІ-ІІІ квартал 2020 року.

Правова конструкція другої підстави, викладена в другій частині підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615, яка застосована в спірній ситуації, передбачає надання дозволу без проведення аукціону, у випадку якщо заявник за власні кошти здійснює апробацію в ДКЗ та за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Питання проведення апробації запасів в ДКЗ за кошти 2-го Відповідача беззаперечно встановлено судами попередніх інстанції та не спростовується скаржниками.

За змістом підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ має відбутись протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Отже, підпунктом 1 пункту 8 Порядку № 615 передбачено в якості другої обов`язкової умови для надання спеціального дозволу на користування надрами - затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років після отримання дозволу.

Згідно із статтями 1, 5 Кодексу України про надра - надра це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Отже за змістом підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 у разі застосування другої, виключної, підстави надання дозволу на користування надрами без проведення аукціону, затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ проводиться після надання дозволу. В залежності від місця розташування корисних копалин затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ має відбутись протягом трьох або десяти років. У спірному випадку затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ має відбутись протягом трьох років з моменту отримання дозволу.

За такого правового регулювання та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність на момент прийняття оскаржуваного наказу протоколу ДКЗ про затвердження підрахунку запасів корисних копалин Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області не могло бути підставою для відмови у наданні ТОВ "Аркона-Газ Енергія" спеціального дозволу на користування надрами, оскільки такий обов`язок виник у 2-го Відповідача після отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно із абзацем 1 підпункту 15 пункту 8 Порядку № 615, для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв`язком (абзац 2 підпункту 15 пункту 8 Порядку № 615).

Згідно з Переліком документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (Додаток № 1 до Порядку № 615) для отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин, необхідно подати такі документи: оригінали або засвідчені копії погоджень, передбачених пунктом 9 Порядку № 615 (зокрема, відповідно до абзаців 4, 5 пункту 9 Порядку № 615 надання надр у користування з метою видобування корисних копалин потребує погодження з Мінприроди України та Держгірпромнаглядом України); пояснювальну записку з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства; копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі; оглядову карту (масштаб не менше як 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат; план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів, структурну карту; характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками; позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.

Скаржниками та судами попередніх інстанцій не висловлено застережень щодо обсягу та належного оформлення, наданих ТОВ "Аркона Газ-Енергія" документів разом із заявою від 13.03.2017. Позивач та третя особа ПАТ "Укрнафта" лише незгодні з їх оцінкою та результатом використання 1-м Відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2665-ІІІ користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до пунктів 3 та 5 Порядку № 615 на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин. У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами. При цьому в угоді на користування надрами визначаються просторові межі кожного виду корисної копалини. Використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 14 Кодексу України про надра визначає види користування надрами та передбачає, що надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі (…) дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин…

Згідно із пунктом 1.1 Порядок № 263 встановлює єдину процедуру державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН), з метою запобігання їх дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з`ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Водночас пунктом 1.2 Порядку № 263 передбачено, що останній регулює відносини, які виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Пунктом 1.5 Порядку № 263 передбачено, що реєстрації підлягають у тому числі (…) такі види РДГВН, як дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин, вивчення технології видобутку мінеральної сировини на стадії розробки промислової схеми.

Таким чином, на противагу твердженню Позивача, судом апеляційної інстанції правомірно наголошено, що геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, які зареєстровані ТОВ "Аркона-Газ Енергія" у Держгеонадрах України у відповідності до Порядку № 263.

При оцінці доводів третьої особи ПАТ "Укрнафта" щодо порушення прав та законних інтересів останнього, у зв`язку із прийняттям спірного Держгеонадра рішення, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставі Наказу Державної служби геології та надр України від 27 вересня 2011 року №90 ПАТ "Укрнафта" був наданий спеціальний дозвіл на користування надрами Свистунківсько - Червонолуцької площі №2501, термін дії якого збіг 20 липня 2014 року.

Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Виключно з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у користувача надр виникають права та обов`язки, передбачені Кодексом України про надра та Порядком № 615.

Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення № 1174 Державна служба геології та надр України (далі ДСГН), згідно із покладеними на неї завданнями, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр та раціональним і ефективним використанням надр України.

Отже, ДСГН України уповноважена здійснювати геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12 липня 2016 року Державною службою геології та надр України було відмовлено ПАТ "Укрнафта" у наданні спеціального дозволу на користування надрами відповідно до пункту 19 Порядку № 615.

Водночас судом першої інстанції зазначено, що Позивачем не надано доказів оскарження рішення про відмову ПАТ "Укрнафта" у наданні спеціального дозволу на користування надрами.

Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ - Енергія» про скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що на момент видання Держгеонадра спірного наказу від 15.05.2017 року № 217, ПАТ «Укрнафта» вже майже 3 роки не мало спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько - Червонолуцької площі, тобто не було надрокористувачем вищевказаного родовища.

Водночас відмова третій особі в надані дозволу мала місце 12.07.2016 року, тобто до надання дозволу ТОВ "Аркона Газ-Енергія", та є предметом спору в іншій справі.

За таких обставин, в контексті вимог частини 2 статті 9 КАС України, суд першої інстанції правомірно розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, оскільки підстави відмови в надані спеціального дозволу ПАТ "Укрнафта" не є предметом спору та касаційного перегляду в цій справі.

Щодо доводів третьої особи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), залученого до участі в справі ухвалою апеляційного суду від 15 січня 2019 року, Верховний Суд зазначає наступне.

Фактично доводи НАБУ є тотожними позиції позивача, пов`язані із твердженням про відсутність підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ на момент одержання дозволу та відсутність належної експертизи запасів корисних копалин. Зазначені доводи спростовані судом апеляційної інстанції та підтримані в мотивувальній частині рішення Верховного Суду.

Отже, на думку колегії суддів Верховного Суду, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що 1-м Відповідачем правомірно було видано ТОВ "Аркона-Газ Енергія" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з підстав здійснення останнім за власні кошти апробації в ДКЗ, наявності погодження Міністерства екології та природних ресурсів України та Полтавської обласної ради та за умови затвердження суб`єктом господарювання підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років. Надання дозволу за умов подання ТОВ "Аркона-Газ Енергія" повного комплекту передбачених законом документів та за наявності, передбачених нормативним актом, підстав відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За змістом статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із статею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційних скарг позивача та третьої особи їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Заступника Генерального прокурора України та Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук