"11" жовтня 2019 р. Справа № 363/3127/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року м. Вишгород

Суддя Вишгородськогорайонного судуКиївської областіБаличева М.Б.,при секретаріДехтяренко О.В.,за участіпрокурора Вишгородськоговідділу Київо-Святошинськоїмісцевої прокуратуриПасічник Ю.Ю.,розглянувши матеріалиякі надійшлиз Національногоагентства зпитань запобіганнякорупції пропритягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, який працював секретарем Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7 та частиною 2 статті 172- 7 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 750 від 25.07.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 будучи депутатом Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, в порушення ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 і ч. 2 ст. 35 Закону, не вжив заходів щодо недопущення будь якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив сільку раду про наявність реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом та своїми представницькими повноваженнями, які виникли перед винесенням на голосування питання «Про обрання секретаря Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області», чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 будучи депутатом Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, в порушення ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», пункту 3 ч. 1 ст. 28 і ч. 2 ст. 35 Закону, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме брав участь у голосуванні під час голосування за проект рішення № 444 33 VII Про обрання секретаря Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області», чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-7 КУпАП.

Постановою суду від 13.08.2019 року матеріали проваджень № 3/363/1153/19 та № 3/363/1154/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП- об`єднатно в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат вину у вчиненні ОСОБА_1 адміністративних правопорушень не визнали, заявили клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні вважала, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріали справи про адміністративне правопорушення та адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

Вирішуючи питання щодо винуватості ОСОБА_1 , судом зазначається наступне.

Згідно з вимогамист. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. ст.251,252 КУпАПвизначено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з представлених матеріалів справи, що відповідно до рішення № 02-1-VII скликання Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про визнання повноважень депутатів Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, обраних 25 жовтня 2015 року» за громадянином України ОСОБА_1 визначено повноваження депутата зазначеної ради, обраного 25.10.2015 року в межах територіального виборчого округу №4.

Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Так, 01.03.2019 року на засіданні 33-ї сесії VII скликання Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області до порядку денного було включено питання, щодо обрання секретаря сільської ради на період декретної відпустки секретаря ради Ворони Г.В.

Відповідно до протоколу № 33 Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 01.03.2019 року, депутатами зазначеної ради була запропонована кандидатура на посаду секретаря ради, ОСОБА_1 , шляхом таємного голосування.

Таємним голосуванням на 33-й черговій сесії депутатами VII скликання Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, що відбулось 01.03.2019 року більшістю голосів було підтримано кандидатуру на посаду секретаря сільської ради ОСОБА_1

01.03.2019 року депутат ОСОБА_1 , перебуваючи на засіданні 33-ї сесії 7-го скликання Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, як депутат цієї ради, приймав участь у голосуванні та проголосував «За» проект рішення «Про обрання секретаря Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області», за свою кандидатуру на посаду секретаря ради .

Відповідно до інформаційної довідки № 110 від 04.03.2019 року наданої Хотянівською сільською радою Вишгородського району Київської області, повідомлень від депутата цієї ради ОСОБА_1 щодо виникнення конфлікту інтересів упродовж 2019 року не надходило.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно доп.4ч.4ст.42 ЗаконуУкраїни «Промісцеве самоврядуванняв Україні» сільський, селищний, міський голова, зокрема вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо:

1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови;

2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою;

3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень.

У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить відповідний сільський, селищний, міський голова.

Відповідно до ч. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбаченихпунктами 4і16 статті 26,пунктами 1,29і31 статті 43тастаттями 55,56цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно доЗакону України"Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Відповідно до примітки ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Згідно ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннямист. 252 КУпАПпередбачено, що орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1статті 172-7 КУпАПпередбачає настання адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2статті 172-7 КУпАПвизначено, що особа несе адміністративну відповідальність завчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У відповідності з вимогами ч.1ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»особи, зазначені у п. 1 та п. п. «а, б» п.2 ч.1ст.4 цього Законузобов`язані вживати заходів щодо недопущення будь - якого можливого виникнення конфлікту інтересів; невідкладно в письмовій формі повідомити безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Згідноп. п. «б» п.1 ч.1ст.4 цього Закону, суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушенняєнародні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад.

Під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області був присутнім на засіданні 33 сесії 7 скликання Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 01.03.2019 року, де вирішувалося питання про обрання секретаря сільської ради на період декретної відпустки секретаря ради Ворони ОСОБА_2 на якому була запропонована кандидатура на посаду секретаря сільської ради ОСОБА_1 шляхом таємного голосування, однак ОСОБА_1 не повідомив у встановленому законом порядку про наявність конфлікту інтересів.

Так, відповідно до ч. 1ст. 49 ЗУ «Про місцеве самоврядування»повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

Частина 2 вказаної статті передбачає,що депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

Відповідно до ч. 4ст. 49 ЗУ «Про місцеве самоврядування», депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Тобто, ОСОБА_1 повиненбуввзятиучастьвголосуванніна засіданні 33 сесії 7 скликання Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 01.03.2019 року, а його дії були спрямовані на реалізацію представницького обов`язку як депутата сільської ради.

У відповідності зіст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказаним обставинам, з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, зокрема протоколів про адміністративне правопорушення, які наявні в матеріалах справи, суддя приходить до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2ст. 172-7 КУпАП.

Диспозиція ч.1ст. 172-7 КУпАПпередбачає відповідальність занеповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першоїстатті 172-7 КУпАПхарактеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відповідно дост. 10 КУпАПадміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідальність у відповідності до вимогст. 172-7 КУпАПнастає у випадку, коли суб`єктом правопорушення безпосередньо не було повідомлено керівника про наявність конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог частини другоїстатті 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Згідно до абзацу 12 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином, для реального конфлікту інтересів, характерна наявність чотирьох об`єктивних компонентів: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Реальний конфлікт інтересів має місце тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями для задоволення приватного інтересу приймає рішення або вчиняє дію на користь себе або третіх осіб.

Суб`єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих мотивів. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.

Таким чином, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими чи представницькими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових чи представницьких повноважень. При цьому конфлікт інтересів має бути реальним і передбачуваним.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, та відповідно будь - якого приватного інтересу в отриманні майнової або немайнової вигоди, як того вимагає Закон України "Про запобігання корупції".

Рішення про обрання секретаря Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області приймалося таємним голосуванням більшістю голосів вказаної ради, при цьому не було надано будь - яких доказів, які б вказували на те, що в цьому голосуванні реалізував право ухвального голосу ОСОБА_1 , так і доказів, які б вказували на те, що мав місце будь - який вплив приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість рішень ОСОБА_1 , як депутата Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

З огляду на викладене,суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 245, 254, 256, 278 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВА:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 та частиною 2 статті 172-7 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський райооний суд Київської області протягом десяти днів.

Суддя М.Б. Баличева