ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/14278/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (далі - ПрАТ "СК «Перша", скаржник)

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 (суддя Пінчук В.І.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Скрипка І.М.)

у справі № 910/14278/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брокінвест Груп» (далі - ТОВ «Брокінвест Груп»

до ПрАТ "СК «Перша"

про стягнення 373 559, 09 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2018 року ТОВ "Брокінвест Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "СК «Перша" про стягнення 373 559,09 грн., з яких: 352 204,87 грн. - страхове відшкодування; 7 266,03 грн. - 3% річних та 14 088,19 грн. - збитки від інфляції.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача здійснити виплату страхового відшкодування позивачу за договором страхування внаслідок страхової події.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача: 352 204,87 грн. основного боргу; 7 266, 03 грн. 3% річних; 14 088, 19 грн. збитків від інфляції; 5 603,39 грн. судового збору.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідачем не надано доказів підстав для відмови у виплаті позивачу страхового відшкодування за договором страхування №12-01.00.17.00189 від 19.07.2017.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ПрАТ "СК «Перша", не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. В обґрунтування своєї правової позиції ПрАТ "СК «Перша" посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: неналежне дослідження доказів по справі, необґрунтоване відхилення позицій та доводів скаржника щодо встановлення обставин справи, а також встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів.

4.2. ПрАТ "СК «Перша" зазначає, що оскаржувані рішення не відповідають фактичним обставинам справи, скаржник правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування відповідно до вимог законодавства та положень Договору, оскільки страховий випадок не настав.

4.3. Так, відповідно до підпункту 2.2 та підпункту 2.7.1 Договору добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом від 19.07.2017 №12-01.00.17.00189 (далі - Договір страхування) містяться положення, які встановлюють додаткові підстави відмови у здійсненні страхового відшкодування. А саме, дорожньо-транспортна пригода не визнається страховим випадком, якщо її причиною стало неправильне розміщення вантажу у кузові на платформі транспортного засобу, неправильне кріплення вантажу, перевантаження або недовантаження транспортного засобу, що призвело до його перекидання, випадіння або деформації вантажу.

За твердженнями скаржника причиною пошкодження вантажу при транспортуванні було грубе порушення вимог нормативних документів про підготовку вантажу до транспортування, що підтверджується висновком спеціаліста Колусенка В.В. від 15.11.2017, який був проведений на замовлення відповідача відповідно до чинного законодавства та умов Договору Страхування.

Однак, суди попередніх інстанцій у порушення приписів процесуального Закону не врахували при ухваленні рішень висновок спеціаліста Колусенка В.В., який міг бути досліджений, зокрема, як письмовий доказ.

Натомість судами першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано визнано експертний висновок від 25.09.2017 № I-1622, який проводився на замовлення вантажоодержувача, допустимим та належним доказом. Зокрема вказаний висновок експерта суперечить вимогам чинного законодавства, а саме статті 98 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.4. Також, скаржник вказує, що акти приймання продукції по якості № 1 та № 2 є недопустимими доказами фіксації пошкоджень вантажу, адже останні складались за відсутності представника відповідача, хоча суд першої інстанції встановив участь відповідача у прийманні вантажу, а суд апеляційної інстанції ці доводи залишив поза увагою.

4.5. ПрАТ "СК «Перша" також не погоджується із сумою завданих збитків, які були складені на підставі актів приймання продукції по якості № 1 та № 2, та виставлені товариством з обмеженою відповідальністю «ДФК ЛОГІСТИК» (далі - ТОВ «ДФК ЛОГІСТИК») ТОВ «Брокінвест Груп» у Претензії від 20.09.2017 № 77.

А саме, безпідставно до стягнення заявлена сума вартості всього рулону сталі тонколистової оцинкованої, у той час коли вищевказаними актами встановлено пошкодження не всього рулону сталі, а лише перших п`яти та семи витків рулону. Доказів того, що залишок листової сталі не придатний до використання позивачем не надано.

Судами першої та апеляційної інстанції не було встановлено обставин щодо здійснення позивачем повної оплати вартості рулонів листової сталі, які отримали пошкодження, як і не було встановлено наявність судових рішень, прийнятих за результатами розгляду справ між вантажоотримувачем - ТОВ «ДФК ЛОГІСТИК» та позивачем, яким зокрема міг бути встановлений розмір збитків.

Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою положення підпунктів 6.4.3 - 6.4.7 Договору страхування, якими передбачено ряд документів необхідних для визначення розміру прямих збитків, оскільки положення підпункту 6.4.2 лише передбачає умови для визначення обсягу пошкоджень. У оскаржуваних судових рішеннях відсутнє посилання на розмір завданих прямих збитків.

Суди попередніх інстанцій помилково не застосували до вказаних правовідносин положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про страхування» в частині обмеження суми страхового відшкодування розміром прямих збитків, що в кінцевому результаті дало б можливість визначити правильну суму страхового відшкодування.

5. Позиція Позивача

5.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти її вимог, повністю підтримує рішення суду першої та апеляційної інстанцій та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення залишити без змін.

5.2. Позивач зауважує, що твердження скаржника про недопустимість актів приймання продукції по якості № 1 та № 2, як доказу фіксації пошкоджень вантажу, не відповідають дійсності, оскільки процес приймання-передачі пошкодженого вантажу відбувався у присутності представника відповідача, при цьому останнім проводилась зйомка.

Позивач відзначає, що ані у відзивах, ані у письмових поясненнях, ані в судових засіданнях у судах першої та апеляційної інстанціях відповідач не заперечував факту своєї участі у прийманні вантажу.

5.3. Також ТОВ «Брокінвест Груп» зазначає, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідач не заперечував факт допустимості такого доказу як висновок експерта Київської торгово-промислової палати від 25.09.2017 № 1-1662, дане питання у сторони відповідача виникло тільки на стадії перегляду справи касаційним судом.

5.4. Щодо розміру страхового відшкодування позивач вказує, що відповідачем також жодним чином раніше не оспорювався розмір завданих збитків, а вся позиція відповідача ґрунтувалась на запереченні наявності страхового випадку та на наявності висновку експерта щодо неналежного кріплення вантажу.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.10.2019 №29.3-02/2994 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відрядженні призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/14278/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: МалашенковаТ.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 19.07.2017 між ТОВ "Брокінвест Груп" (страхувальником) та ПрАТ "СК "Перша" (страховиком) укладений Договір страхування.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач здійснює страхування відповідальності перевізника та зобов`язався сплатити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.

6.2. Предметом договору є майнові інтереси, пов`язані з виникненням обов`язку страхувальника відшкодувати шкоду, що виникла по міжнародним перевезенням.

6.3. 12.09.2017 між позивачем та ТОВ "ДФК ЛОГІСТИК" (експедитором) укладений договір № ТІ/12/09/2017 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, відповідно до умов якого перевізник зобов`язався доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення в установлений договором і доповненнями до нього термін і видати уповноважений на одержання вантажу особі.

6.4. 13.09.2017 на підставі заявки експедитора позивач завантажив у Польщі вантаж - сталевий лист в рулонах, масою 22 тони, що підтверджується накладною від 13.09.2017 № FAE/14/09/2017/KRE.

Вказаний вантаж позивач зобов`язаний поставити 15.09.2017 вантажоодержувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сталекс Профі" (далі - ТОВ «Сталекс Профі») у місто Київ.

6.5. 15.09.2017 під час транспортування, внаслідок ДТП, вказаний вантаж був пошкоджений, тобто настав страховий випадок.

6.6. 18.09.2017 був здійснений огляд та приймання вантажу комісією вантажоодержувача за участю представників позивача та відповідача.

За результатами огляду складені акти приймання продукції по якості № 1 та №2, якими зафіксовані наступні пошкодження: краї рулону з обох боків пошкоджені, хлопок металу на рулоні через всю бухту (весь рулон), що призвело до поперечного складання металу, перші п`ять витків рулону пошкоджені до цинку.

Також в актах викладений наступний висновок: рулон випав з кузова автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Для виготовлення продукції даний рулон не призначений, так як можливі приховані пошкодження (дефекти) металу в бухті, які неможливо визначити.

6.7. Згідно з експертним висновком від 25.09.2017 № І-1622 встановлено, що два рулони з маркуванням 0000677200/00026 масою 4,765 тонни та з маркуванням 0000841715/00012 масою 4,795 тонни мають дефекти механічного характеру.

6.8. Після вказаних подій позивач отримав претензію від 20.09.2017 вих. № 77 ТОВ "ДФК ЛОГІСТИК" про відшкодування збитків в розмірі 381 564, 88 грн.

6.9. 27.09.2017 позивач направив відповідачу повідомлення про настання страхового випадку.

6.10. 29.01.2018 позивачем подана заява про виплату страхового відшкодування за вказаним страховим випадком.

6.11. Листом від 07.02.2018 вих. № 177/с ПрАТ "СК "Перша" у виплаті страхового відшкодування відмовило у зв`язку з ненастанням страхового випадку.

6.12. У зв`язку із відмовою відповідача здійснити виплату страхового відшкодування позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього суми страхового відшкодування в розмірі 352 204,87 грн., а також 3% річних в розмірі 7 266,03 грн. та збитки від інфляції в розмірі 14 088,19 грн.

6.13. Відповідно до пункту 3 основної частини Договору страхування встановлено ліміт відповідальності по випадках, відповідно до яких за одним страховим випадком визначено ліміт в розмірі 50 000 євро. Також встановлено франшизу у розмірі 500 євро.

6.14. Крім того підпунктом 7.5.1 Договору страхування передбачено, що ліміт відповідальності за 1 кг брутто втраченого, пошкодженого, або зіпсованого вантажу, відповідно до статті 23 Конвенції КДПВ складає 8.33 SDR. 1 SDR станом на момент подання позову за курсом НБУ становить 39.02 грн.

6.15. Згідно з підпунктом 6.4.2. вказаного Договору страхування, для визначення обсягу пошкодженого вантажу до уваги приймаються рекламаційні акти (висновки експертів, інші документи) у тій частині таких документів, що відображає відомості, зазначені у пункті 5.3. стандартних умов.

6.16. Відповідно до підпункту 6.4.3 Договору страхування для визначення розміру прямих збитків до уваги приймаються експертні оцінки, калькуляції відновлювальною ремонту ремонтних підприємств або рахунки виробника товару по заміні складових частин.

Оцінка розміру збитків проводиться виходячи з характеристики вантажу на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків в межах відповідного ліміту відповідальності (підпункт 7.5.2 Договору стархування).

6.17. Так, згідно виставленої ТОВ "ДФК Логістик" претензії пошкоджено рулон сталі тонколистої оцинкованої вартістю 4 884,13 євро та рулон сталі тонколистої оцинкованої вартістю 4 914,88 євро, всього на суму 9 799,01 євро.

Сума збитків у гривневому еквіваленті станом на 19.09.2017, виходячи з курсу євро на вказану дату, становить 368 364,87 грн.

В гривневому еквіваленті, на день подання позову, ліміт відповідальності по сплаті страхового відшкодування становить 1 616 000, 00 грн. (50 000,00 євро х 32,32 грн.), а франшиза становить 16 160,00 грн. (500 євро х 32,32 грн.).

Таким чином, сума страхового відшкодування становить 352 204,87 грн., з розрахунку (сума претензії 368 364,87 грн. за мінусом франшизи 16 160,00 грн.).

6.19. У прийнятті оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли висновку про законність та обґрунтованість вказаних сум та задоволення позовних вимог.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

7.1. ЦК України:

пункт 1 частини другої статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;

частина перша статті 202:

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків;

частина п`ята статті 203:

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

стаття 204:

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

частина перша та друга статті 509:

- зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу;

стаття 525:

- одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

частина перша статті 530:

- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

частина перша статті 626:

- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

частина перша статті 628:

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 612:

- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

стаття 625:

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання;

- боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

стаття 979:

- за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначений у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору;

7.2 ГК України:

стаття 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

частини перша-третя статті 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання;

частини перша та друга статті 352:

- страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів;

- страхування може здійснюватись на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування);

частина перша статті 354:

- за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору

7.2. ГПК України:

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина третя статті 74:

- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

стаття 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

частина перша статті 79:

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

частина третя статті 86:

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

7.3. Закон України «Про страхування»:

пункт 3 частини першої статті 20:

- страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;

стаття 26:

- підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; інші випадки, передбачені законом.

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11, статті 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, які є обов`язковими для виконання сторонами.

9.2. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між сторонами спору існують договірні відносини, які виникли з Договору страхування від 19.07.2017 № 12-01.00.17.00189.

9.3. Відповідно до частини першої статті 354 ГК України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування.

9.4. За змістом пункту 2.2 та підпункту 2.7.1 Договору страхування сторонами встановлюються додаткові підстави відмови у здійсненні страхового відшкодування. А саме, дорожньо-транспортна пригода не визнається страховим випадком, якщо її причиною стало неправильне розміщення вантажу у кузові (на платформі) транспортного засобу, неправильне кріплення вантажу, перевантаження або недовантаження транспортного засобу, що призвело до його перекидання, випадіння або деформації вантажу. Відповідальність страховика за вантаж не наступає, якщо документально доведено відсутність кріплення вантажу або його невідповідність вимогам, прийнятим у країни відправника, нормам заводу-виробника продукції, вимогам замовника-перевезення.

Відповідно до підпункту 6.2.9 Договору страхування сторони домовились в якості доказів (не-)відповідності розміщення та кріплення вантажу приймати висновки спеціалістів, які пройшли навчання з розміщення та кріплення вантажу при міжнародній академії IRU (AcMAП). Сторони домовились при дорожньо-транспортній пригоді вважати невідповідність кріплення та невірне розміщення вантажу причиною (однією з причин) пошкодження вантажу.

9.5. Як вбачається з частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

9.6. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо настання в даному спорі страхового випадку. Також Касаційний господарський суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено у встановленому законом та Договором страхування порядку вини позивача щодо відсутності кріплення вантажу або його невідповідності вимогам, прийнятим у країни відправника, нормам заводу-виробника продукції, вимогам замовника-перевезення.

9.7. Твердження скаржника, що висновок експерта (виготовлений на замовлення відповідача) суд мав би дослідити як письмовий доказ, Верховним судом відхиляються, оскільки обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як свідчить зміст судових рішень вказаному документу надана оцінка Північним апеляційним господарським судом. Зокрема, експертний висновок, складений та підписаний експертом з кріплення вантажів на автомобільному транспорті Колусенком В.М., суд визнав як неналежний доказ, оскільки кваліфікація останнього як експерта/спеціаліста не підтверджена у встановленому законом порядку.

9.8. Згідно з підпунктом 6.4.2. Договору страхування, для визначення обсягу пошкодженою вантажу до уваги приймаються рекламаційні акти (висновки експертів, інші документи) у тій частині таких документів, що відображає відомості, зазначені у пункту 5.3. стандартних умов.

Відповідно до актів приймання продукції по якості від 18.09.2017 № 1 та № 2, якими зафіксовані пошкодження вантажу, та в яких зазначено, що для виготовлення продукції даний рулон сталі не призначений.

Згідно з експертним висновком від 25.09.2017 № І-1622 встановлено, що два рулони з маркуванням 0000677200/00026 масою 4,765 тонни та з маркуванням 0000841715/00012 масою 4,795 тонни мають дефекти механічного характеру.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що вищевказаним висновком експерта та актами приймання продукції по якості були зафіксовані пошкодження вантажу, як того вимагає пункт 6.4.2 Договору страхування.

9.9. Також Верховний Суд не може погодитись із твердженнями скаржника про необґрунтованість заявленої до стягнення суми завданих збитків, виходячи з наступного.

9.10. Відповідно до положень пункту 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

9.11. Відповідно до пункту 6.4.3. Договору страхування для визначення розміру прямих збитків до уваги приймаються експертні оцінки, калькуляції відновлювальною ремонту ремонтних підприємств або рахунки виробника товару по заміні складових частин.

Оцінка розміру збитків проводиться виходячи з характеристики вантажу на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків в межах відповідного ліміту відповідальності (підпункт 7.5.2 Договору страхування).

9.12.Так, згідно виставленою претензією ТОВ "ДФК Логістик" пошкоджено рулон сталі тонколистої оцинкованої вартістю 4 884,13 євро та рулон сталі тонколистої оцинкованої вартістю 4 914,88 євро, всього на суму 9 799,01 євро.

Сума збитків, розрахована за умовами Договору страхування, у гривневому еквіваленті станом на 19.09.2017, виходячи з курсу євро на вказану дату, становить 368 364,87 грн.

У гривневому еквіваленті, на день подання позову, ліміт відповідальності по сплаті страхового відшкодування становить 1 616 000, 00 грн. (50 000,00 євро х 32,32 грн.), а франшиза становить 16 160,00 грн. (500 євро х 32,32 грн.).

Разом з тим, скаржником під час розгляду справи як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанцій, не заперечувалась вартість завданих збитків, заявлених до стягнення позивачем.

Таким чином, судами попередніх інстанцій перевірено та встановлено, що сума страхового відшкодування становить 352 204,87 грн., з розрахунку (сума претензії 368 364,87 грн. за мінусом франшизи 16 160,00 грн.).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

9.13. Отже, беручи до уваги, що доводи скаржника щодо необґрунтованості заявленої до стягнення суми відшкодування не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій, та зважаючи, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів відхиляє доводи скаржника в цій частині.

9.16. З огляду на зазначене, колегія суддів Верховного Суду Касаційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги та погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Брокінвест Груп» в повному обсязі.

В свою чергу касаційна інстанція погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, як такими, що узгоджуються з встановленими судами обставинами справи.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

10.2. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10.3. Звертаючись з касаційною скаргою, ПрАТ «СК «Перша» не спростувало наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довело порушення ними норм процесуального та матеріального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

10.4. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПАТ «СК «Перша» залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін як такі, що відповідають вимогам норм процесуального та матеріального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені ПрАТ «СК «Перша» у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 8, 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №910/14278/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова