Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 396/1752/16
провадження № 51-4346 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2018 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вільшанка Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2013 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2017 року залишено без задоволення заяву засудженого про перегляд вищезазначеного вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2018 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду без зміни.
З ухвали місцевого суду вбачається, що вироком Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2016 року ОСОБА_9 , який був свідком у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , визнаний винним за ч. 2 ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань у зазначеному кримінальному провадженні. Проте оскільки вирок суду щодо ОСОБА_8 ґрунтується не тільки на показаннях цього свідка, а ще й на інших доказах, які є допустимими, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що рішення судів про відмову в перегляді кримінального провадження за нововиявленими обставинами не вмотивовані, оскільки винуватість ОСОБА_8 ґрунтується на показаннях свідка ОСОБА_9 , які вироком суду визнані неправдивими, а також на доказах, які є похідними від цих показань, тобто також не можуть бути визнані допустимими, на що не звернув належної уваги суд. Крім того зазначає, що апеляційний суд не розглянув клопотання про повторне дослідження доказів та про визнання їх недопустимими, чим порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Касаційна скарга засудженого містить аналогічні твердження щодо недопустимості доказів та неповноти судового розгляду його заяви. Крім того, засуджений посилається на порушення апеляційним судом його права на захист, оскільки йому не дали можливості виступити з останнім словом.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у суді касаційної інстанції підтримав скарги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарг та просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Положеннями статті 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і висуваються до рішення суду першої інстанції.
Стаття 419 КПК України чітко вимагає, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Як убачається із ухвали суду апеляційної інстанції, зазначені вимоги закону при перегляді кримінального провадження апеляційним судом з достатньою повнотою не дотримано.
Матеріалами провадження встановлено, що в своїй заяві про перегляд вироку суду від 02 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_8 зазначав, що вироком Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 11 липня 2016 року ОСОБА_9 , який був свідком у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , визнаний винним за ч. 2 ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань у зазначеному кримінальному провадженні. Внаслідок цього заявник вважав, що всі докази, які ґрунтувалися на показаннях цього свідка, є недопустимими.
Місцевий суд зазначив, що вирок суду щодо ОСОБА_8 ґрунтується не тільки на показаннях цього свідка, а ще й на інших доказах (показаннях інших свідків), які є допустимими, а тому немає підстав для перегляду кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
Не погодившись із таким рішенням, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій ставив питання про скасування ухвали місцевого суду у зв`язку із неповнотою судового розгляду його заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, а також через залишення без розгляду його клопотань про визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі показань свідка ОСОБА_9 , а саме: протоколу допиту свідка ОСОБА_9 та протоколу додаткового допиту цього свідка, протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_9 , висновку додаткової судово-медичної експертизи від 19 червня 2012 року, яка здійснювалася на підставі даних, отриманих під час проведення зазначеного відтворення.
Апеляційний суд з достатньою повнотою не перевірив його доводів, відповіді на них дав у загальних фразах, свого рішення про залишення без зміни ухвали суду першої інстанції належним чином не вмотивував, пославшись на те, що ОСОБА_8 у своїй скарзі вимагає дослідження нових доказів (показань свідків), що не віднесено до повноважень суду під час перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що зміст нормист. 459 КПК України визначає, що нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками: невідомість їх суду з причин, які від нього не залежать; істотність цих обставин для справи; наявність нововиявлених обставин в об`єктивній дійсності до постановлення вироку; неможливість обліку цих обставин під час провадження в справі і постановлення вироку у зв`язку з тим, що вони не відомі суду; відкриття нових обставин тільки після набрання вироком законної сили.
Отже, нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, юридичні факти, що перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні і спростовують через їх невідомість й істотність висновки, які містяться у вироку чи ухвалі, що набрали законної сили, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.
У даному випадку суди не дали жодної оцінки тим обставинам, що факт надання свідком неправдивих показань встановлено вироком суду, що набрав законної сили, а ряд інших доказів, які покладені в основу вироку щодо ОСОБА_8 , були отримані на підставі неправдивих показань, що зобов`язувало суд дати і цим доказам відповідну оцінку з точки зору їх допустимості, а тільки після цього надати усім доказам в їх сукупності оцінку з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення про винуватість чи невинуватість особи. Цього місцевий суд не зробив, а суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ст. 419 КПК України не звернув на це порушення уваги та не дав вмотивованої відповіді на вищенаведені доводи апеляційної скарги.
Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 березня 2017 року було скасовано ухвалу місцевого суду про залишення без задоволення заяви ОСОБА_8 про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд виклав докази без проведення їх аналізу та надання відповідної оцінки. В ухвалі зазначалося про необхідність належного мотивування судового рішення, посилаючись на відповідні докази, які слід викласти в логічній послідовності, щоб вони вказували на взаємозв`язок між собою та доводили чи спростовували певний факт (винуватість особи).
Наведене також лишилося без уваги суду апеляційної інстанції під час перегляду в апеляційному порядку ухвали місцевого суду від 17 листопада 2017 року. Зазначені вище порушення вимог кримінального процесуального закону суд вважає істотними тому, що вони перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
З цих підстав суд ухвалив:
Касаційні скарги захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2018 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_10
