ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11 жовтня 2019 року

Справа № 926/1037/19

Суддя Т.І. Ковальчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/1037/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”, м. Чернівці,

до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації, м. Вижниця Чернівецької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації, м. Чернівці,

2) Міністерство фінансів України, м. Київ,

про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних у сумі 9127723,07 грн.,

за участю: секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

представників сторін:

Позивача – Попов В.Д., адвокат, дов. від 26.12.2018 р.,

Відповідача – не з`явився,

Третьої особи Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації – Базюк Ю.Р., дов. № 19 від 03.07.2019 р., Олійник А.М., дов. № 11 від 07.06.2019 р.,

Третьої особи Міністерства фінансів України – не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” звернулося з позовом до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про стягнення 9127723,07 грн., у тому числі 15006,72 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню по оплаті за спожитий природний газ, 7160361,88 грн. інфляційних втрат та 1952294,47 грн. 3% річних у зв`язку з порушенням відповідачем строків здійснення розрахунків, передбачених договором № 84 від 24.09.2015 р. на відшкодування втрат, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню на постачання природного газу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу як надавачу послуг з газопостачання на пільгових умовах населенню Вижницького району Чернівецької області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відповідач мав відшкодувати вартість спожитого об`єму природного газу пільговою категорією населення за рахунок коштів отриманої субвенції з державного бюджету за період 01.07.2015-28.02.2019 років у сумі 293631224,93 грн. Однак, станом на 25.03.2019 р. заборгованість відповідача становить 15006,72 грн., окрім того, за прострочення платежів за період з 01.05.2016 р. по 28.02.2019 р. відповідачеві на підставі статті 625 ЦК України нараховані компенсаційні платежі: 7160361,88 грн. інфляційних втрат та 1952294,47 грн. 3% річних.

Ухвалою від 15.04.2019 р. позовну заяву ТОВ “Чернівцігаз Збут” залишено без руху, заявнику встановлено десятиденний строк з дня отримання ухвали для виправлення недоліків позовної заяви, а саме: надати обгрунтування розміру основного боргу відповідача та обґрунтований розрахунок ціни позову (загальний); засвідчені належним чином копії первинних документів у підтвердження здійснення відповідачем платежів з відшкодування втрат, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню на постачання природного газу, оригінали доданих до позовної заяви доказів надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві.

З урахуванням усунення недоліків позовної заяви згідно із заявою ТОВ “Чернівцігаз Збут” від 23.04.2019 р. ухвалою від 24.04.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 24.05.2019 р. за участю представників сторін.

16.05.2019 р. через канцелярію суду від Управління соціального захисту населення Вижницької РДА надійшов відзив на позовну заяву з додатками (т.с. 2, а.с. 1-4).

У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що централізовані розрахунки за надані пільги, житлові субсидії та компенсації населенню на оплату природного газу проводилися між ТОВ “Чернівцігаз Збут” і Департаментом фінансів Чернівецької облдержадміністрації на підставі договору № 1 газ/75 від 28.08.2015 р. Відповідно до цього договору, зазначено у відзиві, Управління соціального захисту населення передало Департаменту фінансів облдержадміністрації повноваження здійснювати розрахунки з пільг, субсидій, компенсацій населенню на оплату природного газу на підставі наданих райдержадміністрацією зведених реєстрів актів звіряння фактично спожитого природного газу та обсягів очікуваного споживання природного газу в частині пільг, субсидій та компенсацій населенню.

17.05.2019 р. позивач подав через канцелярію суду заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 15006,72 грн. у зв`язку зі сплатою боргу відповідачем (т.с. 2, а.с. 8-9).

24.05.2019 р. відповідач подав заяву про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації.

Ухвалою від 24.05.2019 р. зазначену заяву відповідача задоволено, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації (58010, м. Чернівці, вул. Грушевського,1) та відкладено підготовче засідання на 13.06.2019 р.

07.06.2019 р. третя особа Департамент фінансів Чернівецької ОДА (третя особа-1) подав письмові пояснення від 05.06.2019 р., в яких зазначив, що фінансування видатків на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу здійснювалося в централізованому порядку за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету України у порядку, визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 та від 11.01.2005 р. № 20, на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за участю облдержадміністрації та за згодою відповідних місцевих органів виконавчої влади і надавача послуг, в даному випадку ТОВ “Чернівцігаз Збут”. У зв`язку із внесенням змін до постанови КМУ від 04.03.2002 р. № 256 починаючи з 01.01.2018 р. погашення заборгованості здійснюється протягом бюджетного року в межах бюджетних призначень на поточний рік за окремим рішенням Міністерства фінансів України (т.с. 2, а.с. 25-29).

В указаних поясненнях третя особа-1 також зазначила, що станом на 24.04.2019 р. Казначейством перераховано субвенцію на надання пільг та житлових субсидій населенню за природний газ, у тому числі бюджету Вижницького району, за заборгованість, що утворилася станом на 01.01.2019 р., та на поточну заборгованість 2019 року, яку станом на 01.05.2019 р. погашено повністю. При цьому, видатки на інфляційні втрати та 3% річних в обсягах державної субвенції не передбачаються, заборгованість станом на 25.03.2019 р. у сумі 15006,72 грн. документально не підтверджена, а в розрахунках процентів річних та інфляційних втрат позивачем не враховано перерахунки, зроблені відповідно до Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2016 р. № 534 за відповідний період.

Ухвалою від 13.06.2019 р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 24.07.2019 р., розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 04.07.2019 р.

01.07.2019 р. через канцелярію суду від третьої особи-1 надійшли додаткові письмові пояснення від 27.06.2019 р. з додатками (т.с. 2, а.с. 42-45).

У вказаних поясненнях Департамент фінансів Чернівецької ОДА повідомив, що до 01.01.2018 р. фінансування видатків на надання пільг та житлових субсидій населенню в оплаті за природний газ здійснювалося відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2005 р. № 20, на підставі оформлених спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, актів звіряння та договорів, які визначають величину споживання пільг та субсидій на строк не більше одного місяця. Договір про проведення таких централізованих розрахунків укладено з ТОВ “Чернівцігаз Збут” на його звернення. Протягом 2016-2017 років розрахунки проводилися не в повному обсязі та із запізненням по причині непогодження спільних протокольних рішень ТОВ “Чернівцігаз Збут”. Окрім того, позивачем було здійснено перерахунки невикористаних сум субсидій за період з 01.10.2015 р. по 30.10.2018 р. без помісячного коригування, а за окремі опалювальні періоди, через що існує похибка в розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

У зв`язку із втратою чинності постановою КМУ № 20 від 11.01.2015 р., зазначено у поясненнях третьої особи-1, у 2018 році перерахування коштів субвенції на надання пільг та житлових субсидій відповідно до постанови КМУ від 04.03.2002 р. № 256 та наказу Міністерства фінансів України № 1 від 04.01.2018 р. забезпечують головні розпорядники коштів місцевого бюджету – фінансові органи районних держадміністрацій, протягом двох операційних днів у межах сум, отриманих від Департаменту фінансів. У зв`язку з цим Департамент фінансів не має можливості здійснити контррозрахунок нарахованих на заборгованість інфляційних втрат і 3% річних.

04.07.2019 р. відповідач через канцелярію суду подав клопотання від 03.07.2019 р. про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства фінансів України.

Ухвалами від 04.07.2019 р. указане клопотання задоволено, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України (третя особа-2), підготовче засідання відкладено на 18.07.2019 р.

12.07.2019 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями суду у справі № 926/19/19.

15.07.2019 р. Департамент фінансів через канцелярію суду подав письмові пояснення від 10.07.2019 р., в яких, зокрема, вказав, що протягом періоду з 01.07.2015 р. по 31.12.2017 р. Управління праці та соціального захисту населення Вижницької РДА не брало участі у розрахунках, тому позов у частині розрахунку за спожитий природний газ за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету України шляхом проведення централізованих розрахунків є неправомірним (т.с. 2, а.с. 41-42).

Ухвалою від 18.07.2019 р. задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10-00 год. 24.07.2019 р.

23.07.2019 р. через канцелярію суду від Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи власних розрахунків компенсаційних платежів та копії договору № 85 від 24.09.2015 р. (т.с. 3, а.с. 73-103).

Ухвалою від 24.07.2019 р. закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 15.08.2019 р. за участю представників сторін і третіх осіб.

30.07.2019 р. відповідач через канцелярію суду подав клопотання від 26.07.2019 р. про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень за 2018 рік, січень-лютий 2019 р. та акт-розрахунок загального обсягу невикористаних сум субсидій станом на 30.04.2018 р.

14.08.2019 р. від позивача надійшли докази сплати відповідачем суми основного боргу.

Ухвалою від 15.08.2019 р. прийнято до розгляду додаткові докази, що надійшли від позивача і відповідача, розгляд справи відкладено на 03.09.2019 р. за клопотанням відповідача в зв`язку з неявкою його представника.

28.08.2019 р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів – зведених реєстрів заборгованості за природний газ, причину пропуску строку подання цих доказів просив визнати поважною з огляду на те, ці документи були відсутні у представника позивача та отримані на адвокатський запит 27.08.2019 р.

У судовому засіданні 03.09.2019 р. суд розглянув дане клопотання та відмовив у його задоволенні з огляду на заперечення представників відповідача і третьої особи, а також враховуючи, що вказані документи належать власне позивачеві, а тому не було перешкод для їх подання до суду у визначений частиною 3 статті 80 ГПК України строк.

У подальшому в ході розгляду справи в судовому засіданні оголошувалися перерви: до 11-00 год. 12.09.2019 р., до 14-00 год. 03.10.2019 р. та до 11-00 год. 11.10.2019 р.

З приводу відкладення судового розгляду та оголошення перерв у судовому засіданні суд зазначає, що враховуючи складність справи, значний об`єм доказів та розрахунків, перебування судді у відрядженні з 23 по 27.09.2019 р., з об`єктивних причин неможливо було вирішити спір протягом тридцятиденного строку, передбаченого частиною 2 статті 195 ГПК України.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Необхідно зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07 від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Враховуючи вищевикладене, з метою повного та всестороннього дослідження усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, забезпечення реалізації учасниками провадження своїх процесуальних прав та обов`язків суд вважав за доцільне та розумне оголошувати перерви у судовому засіданні поза межами процесуального строку, визначеного частиною 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 11.10.2019 р. представник Міністерства фінансів не з`явився без повідомлення причин неявки, що не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи належне повідомлення всіх учасників провадження про дату, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 11.10.2019 р. не з`явився, від Управління соціального захисту населення Вижницької РДА надійшло клопотання без дати про відкладення розгляду справи в зв`язку з перебуванням представника відповідача Додяк І.Д. у відпустці.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечував, представник третьої особи-1 висловився за відкладення розгляду справи в зв`язку з неявкою представника відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача, суд не знайшов підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу представляти його інтереси в судовому процесі. Також суд бере до уваги, що всі пояснення по суті справи представником відповідача було надано та він приймав безпосередню участь у дослідженні доказів у справі.

Відтак, враховуючи гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право сторін на публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, суд вирішив за можливе закінчити розгляд справи в судовому засіданні 11.10.2019 р. без участі представника відповідача.

У судових засіданнях у ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив, що відповідно до укладеного з відповідачем договору № 84 на відшкодування втрат, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню по оплаті за спожитий природний газ, позивач надав послуги з газопостачання на пільгових умовах населенню Вижницького району Чернівецької області, однак відповідач на порушення умов договору своєчасно не відшкодовував понесені позивачем витрати, що підтверджується актами звірки, які складали сторони.

Представник позивача зазначив, що в зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання з відшкодування витрат, понесених унаслідок надання послуг з постачання природного газу пільговим категоріям населення, позивач на підставі статті 625 ЦК України має право на одержання компенсаційних платежів – 3% річних та інфляційних втрат, незалежно від того, чи виділялися кошти субвенцій на виплату субсидій і пільг за природний газ, адже чинне законодавство не встановлює залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок державних субвенцій із державного бюджету.

При цьому, пояснив представник позивача, немає значення проведення централізованих розрахунків за надані пільги і субсидії відповідно до укладеного між позивачем і Департаментом фінансів Чернівецької ОДА договору № 1/газ75, позаяк згідно чинного бюджетного законодавства головним розпорядником бюджетних коштів є відповідач, а зобов`язання щодо виплати субсидій і пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету обліковуються органами Держказначейства незалежно від виділених на цю мету бюджетних призначень.

Тому, доводив представник позивача, передбачена договором № 1/газ75 процедура централізованих розрахунків за надані пільги та житлові субсидії не є виключною і не звільняє відповідача від виконання передбаченого договором № 84 зобов`язання з перерахування позивачеві коштів на відшкодування понесених витрат та від сплати компенсаційних платежів у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи, що під час провадження у справі відповідач сплатив заборгованість у сумі 15006,72 грн., представник позивача просив закрити в цій частині провадження у справі та задовольнити позов у решті вимог.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував, пояснив, що з моменту укладення з позивачем договору № 84 та до 2018 року розрахунки з відшкодування витрат позивача проводилися Департаментом фінансів Чернівецької ОДА на підставі договору № 1/газ75 у централізованому порядку на підставі спільних протокольних рішень. У зв`язку з цим, зазначав представник відповідача, Управління соціального захисту населення Вижницької РДА не брало участі у розрахунках і не може нести відповідальність перед позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань протягом періоду з 2015 по 2017 роки включно.

Представник відповідача також пояснив, що у 2018-2019 роках кошти на субсидії і пільги перераховувалися позивачеві упродовж 2-х днів з дня надходження субвенцій з державного бюджету, у розрахунку компенсаційних платежів за 2018-2019 роки позивач завищив нараховані суми, що видно з виконаного відповідачем контррозрахунку.

Представники Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації (третя особа-1) проти позову також заперечували, пояснили, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 року державою було запроваджено спеціальний режим фінансування субсидій і пільг, відповідно до якого розрахунки з позивачем проводилися Департаментом фінансів на підставі договору № 1/газ75 централізовано шляхом підписання спільних протокольних рішень, відповідач не брав участі у цих розрахунках і не міг на них впливати, тому не може нести відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів позивачеві за період до 2018 року.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи-1 та розглянувши матеріали справи в судовому засіданні, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Згідно із Положенням про Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням районної державної адміністрації 09.07.2018 р. № 211 (далі – Положення) відповідач – Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації (далі – Управління праці та соціального захисту населення, позивач), є структурним підрозділом зі статусом юридичної особи публічного права Вижницької райдержадміністрації, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики з питань, зокрема, соціальної підтримки та надання соціальних послуг вразливим верствам населення, які мають право на пільги та отримання житлових субсидій на відповідній території у сфері соціального захисту населення (пункти 1, 2, 3, 4, 11 названого Положення, т.с. 3, а.с. 239-236).

Відповідно до Положення Управління соціального захисту населення, крім іншого, забезпечує надання та виплату субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.

Згідно з абзацами 10 пункту 9 Положення начальник Управління соціального захисту населення розпоряджається коштами у межах затвердженого кошторису Управління.

24 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (Постачальник) та Управлінням соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації (Платник) було укладено договір № 84 на відшкодування втрат, пов`язаних з надання пільг та житлових субсидій населенню на постачання природного газу (далі – Договір № 84, т.с. 1, а.с. 26).

Згідно преамбули даний договір укладено відповідно до Бюджетного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України № 256 від 04 березня 2002 р. “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету”, № 20 від 11 січня 2005 р. “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій”, № 389 від 04.06.2015 р. “Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї”, Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, Державного казначейства України від 03.02.2009 р. № 55/57/43.

Предметом Договору № 84 визначено відносини сторін щодо надання пільг та житлових субсидій населенню по оплаті за спожитий природний газ за рахунок коштів отриманої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам згідно п. 3 ст. 102 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 1.2 Договору № 84 Постачальник (позивач) здійснює постачання природного газу населенню, що мають право на пільги та житлові субсидії, а Платник (відповідач) здійснює розрахунки за надані пільги та житлові субсидії населенню по оплаті за спожитий природний газ в межах обсягів передбаченої субвенції на поточний рік з врахуванням фактичної заборгованості перед Постачальником.

Згідно з пунктом 2.1 Договору № 84 позивач зобов`язався реалізувати в поточному році газ населенню, що має пільги і житлові субсидії відповідно до списків пільговиків та уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату наданих послуг, що надаються Платником Постачальнику на умовах цього договору, та щомісячно надавати Платнику розрахунки на відшкодування пільг за встановленою формою та у визначеному порядку, а також складати з Платником акт звірки розрахунків по відшкодуванню пільг та житлових субсидій населенню з оплати за спожитий природний газ і зведений реєстр для проведення розрахунків з попередньої оплати.

Відповідач, у свою чергу, прийняв на себе зобов`язання перед позивачем з відшкодування витрат на оплату за природний газ, пов`язаних із наданням визначеній категорії населення пільг та призначених субсидій (п. 2.2 Договору № 84).

Згідно з пунктами 2.2.2-2.2.6 Договору № 84 відповідач зобов`язався:

- надавати позивачеві щомісячно до 25 числа поточного місяця списки осіб, що мають право на пільги та або зміни до вказаних списків та списки уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату наданих послуг та/або зміни до вказаних списків;

- здійснювати розрахунок щодо відшкодування пільг та субсидій шляхом перерахування Постачальнику попередньої оплати на кожний наступний місяць згідно з узгодженою сторонами договірною величиною споживання природного газу по попередній оплаті на поточний рік, що зазначена в Додатку № 1 до договору.

Остаточний розрахунок здійснюється Платником до 10 числа наступного місяця шляхом перерахування Постачальнику коштів на відшкодування пільг та субсидій відповідно до фактичної заборгованості перед Постачальником.

Відповідно до пункту 2.2.5 Договору № 84 Платник до 10 числа кожного місяця представляє Постачальнику акт звіряння розрахунків за надані послуги.

Пунктом 2.2.6 Договору № 84 передбачено, що в разі зміни ціни на природний газ для населення в період дії цього Договору Платник зобов`язаний проводити розрахунки з Постачальником виходячи з нової вартісної оцінки обсягу природного газу цього періоду.

Термін дії Договору № 84 визначений у пункті 7.1: Договір набирає чинності з моменту його укладення, поширює свою дію на відносини сторін, що склалися з 01.07.2015 р., та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині відшкодування пільг та субсидій – до їх повного здійснення. У разі, якщо за 10 днів до закінчення дії Договору жодна із сторін не подасть особисто або рекомендованим листом іншій стороні письмову заяву про його припинення, цей Договір щорічно продовжується з 01 січня відповідного наступного року до 31 грудня відповідного наступного року, а відшкодування пільг та субсидій здійснюється відповідно до чинного законодавства України, що регламентує їх відшкодування у відповідному році.

Як пояснили представники сторін, Договір № 84 з моменту укладення до даного часу є чинним.

У Додатку № 1 до Договору № 84 сторони узгодили договірну величину споживання природного газу по попередній оплаті на відповідний період 2015 року помісячно з серпня по грудень 2015 року на загальну суму 11509837,82 грн. (т.с. 1, а.с. 27).

Згідно з додатковою угодою № 1 від 03.01.2017 р. до Договору № 84 сторони узгодили договірну величину споживання природного газу по попередній оплаті на 2017 рік помісячно на загальну суму 59310185,00 грн. (т.с. 1, а.с. 28).

Також з матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (Постачальник), Департаментом фінансів Чернівецької облдержадміністрації (Платник), районними державними адміністраціями (в тому числі Вижницькою райдержадміністрацією – суд), Чернівецькою та Новодністровською міськими радами (по тексту договору – Сторони) було укладено договір № 1 газ/75 на проведення централізованих розрахунків за надані пільги, житлові субсидії та компенсації населенню на оплату природного газу (далі – Договір № 1 газ/75, т.с. 2, а.с. 49-50).

Указаний договір було укладено у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету” та від 11 січня 2005 р. № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій”, Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, Державного казначейства України від 03.02.2009 р. № 55/57/43.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору № 1 газ/75 його предметом є відносини Сторін щодо фінансування пільг, субсидій та компенсацій, пов`язаних із споживанням населенням природного газу, за рахунок отриманої субвенції з Державного бюджету України. Згідно з умовами договору Постачальник здійснює постачання природного газу населенню Чернівецької області, а Платник здійснює централізовані розрахунки за надані пільги, житлові субсидії та компенсації населенню в оплаті за природний газ в межах обсягів субвенції, виділеної області на поточний рік.

За змістом пунктів 2.1.1, 2.1.2 Договору № 1 газ/75 Постачальник зобов`язується реалізувати в поточному році природний газ населенню, що має пільги і субсидії, в обсязі субвенцій, передбачених місцевими бюджетами на поточний рік, та складати з Платником зведені реєстри актів звіряння з фактично спожитого природного газу та обсягів очікуваного споживання (не більше одного місяця) природного газу та послуг по його транспортуванню в частині пільг, субсидій та компенсацій.

Платник – Департамент фінансів ОДА, у свою чергу зобов`язується згідно з Договором № 1 газ/75:

- в централізованому порядку проводити розрахунки з Постачальником за надані пільги, субсидії і компенсації населенню та обсягів очікуваного споживання (не більше одного місяця) природного газу та послуг по його транспортуванню в обсягах субвенції, отриманої з державного бюджету (п. 2.2.1);

- надавати Платнику інформацію про передбачувані розміри субвенцій на фінансування пільг, субсидій та компенсацій населенню (п. 2.2.2);

- здійснювати розподіл наданої субвенції між бюджетами районів і міст обласного значення в межах наявної кредиторської заборгованості відповідних бюджетів (п. 2.2.3);

- своєчасно після одержання субвенції, здійснювати перерахування її Постачальнику для проведення розрахунків за надані пільги, субсидії та компенсації населенню (п. 2.2.4).

Пунктами 2.3.1, 2.3.2 Договору № 1 газ/75 передбачено, що районні державні адміністрації та міста обласного значення передають повноваження Платнику здійснювати розрахунки з пільг, субсидій та компенсацій населенню на оплату природного газу між підрозділами функціональної класифікації видатків бюджету, а також до 10 числа місяця, наступного за звітним, надають Платнику зведені реєстри актів звіряння фактично спожитого природного газу та обсягів очікуваного споживання (не більше одного місяця) природного газу в частині пільг, субсидій та компенсацій населенню.

Згідно з пунктом 7.1 Договір № 1 газ/75 набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками, поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01.07.2015 р., і діє до 31 грудня 2015 року включно.

Якщо за 10 днів до закінчення дії договору жодна із Сторін не подасть особисто або рекомендованим листом іншій Стороні письмову заяву про його припинення, цей договір щорічно продовжується з 01 січня відповідного наступного року до 31 грудня відповідного наступного року, а відшкодування пільг та субсидій здійснюється відповідно до чинного законодавства України, що регламентує їх відшкодування у відповідному році (п. 7.2 Договору № 1 газ/75).

У судовому засіданні представники сторін і третьої особи-1 пояснили, що протягом 2015-2017 років відшкодування позивачеві пільг і субсидій за спожитий населенням природний газ відбувалося в порядку централізованих розрахунків на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуг з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України.

Указані спільні протокольні рішення складалися і підписувалися Головним управлінням Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, Департаментом фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації, ТОВ “Чернівцігаз Збут”, ПАТ “Чернівцігаз”, ПАТ “Укртрансгаз” і НАК “Нафтогаз України” відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20 “Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”.

За змістом спільних протокольних рішень взаєморозрахунки відбувалися в наступному порядку: Головне управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області з перерахованих їй Державної казначейської службою коштів загального фонду Державного бюджету України перераховує Департаменту фінансів Чернівецької ОДА визначені суми коштів за пільги та субсидії відповідного місяця року для погашення заборгованості перед ТОВ “Чернівцігаз Збут” з відшкодування пільг та субсидій, пов`язаних із споживанням населенням природного газу.

У свою чергу, ТОВ “Чернівцігаз Збут” перераховує визначені суми коштів субвенції Публічному акціонерному товариству “Чернівцігаз” або Публічному акціонерному товариству “Укртрансгаз” за транспортування природного газу, які перераховують ці кошти Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України” для погашення заборгованості за природний газ згідно з укладеним договором. НАК “Нафтогаз України” перераховує отримані кошти до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Такий порядок взаємних розрахунків було запроваджено постановами Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету” та від 11 січня 2005 р. № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій”.

Матеріалами справи підтверджується проведення у 2015-2017 роках розрахунків з позивачем за пільги і субсидії, пов`язані зі споживанням населенням природного газу, в порядку централізованих взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень (т.с. 2, а.с. 74-268). За ці періоди відшкодування витрат позивача здійснювалося Департаментом фінансів Чернівецької ОДА на підставі Договору № 1 газ/75.

З втратою чинності з 01 січня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій на надання пільг, субсидій та компенсацій” починаючи з 01 січня 2018 розрахунки між сторонами відбувалися в порядку, передбаченому Договором № 84.

За змістом позовних вимог позивач доводить несвоєчасне виконання відповідачем передбаченого Договором № 84 зобов`язання з відшкодування витрат ТОВ “Чернівцігаз Збут” внаслідок надання населенню Вижницького району Чернівецької області послуг з газопостачання на пільгових умовах з 01.05.2016 р. по 28.02.2019 р., у результаті чого станом на 25.03.2019 року заборгованість відповідача з відшкодування вартості спожитого природного газу пільговою категорією населення за рахунок коштів субвенції з державного бюджету становила 15066,42 грн. (а не 15006,72 грн., як зазначено у позовній заяві, і не 15066,72, як вказано у розрахунку в томі 1 на а.с. 25).

За період існування заборгованості з 01.05.2016 р. по 31.03.2019 р. позивачем на підставі статті 625 ЦК України нараховано 3% річних у сумі 1952294,47 грн. та 7160361,88 грн. інфляційних втрат (т.с. 1, а.с. 13, 14-25), а саме:

ОСОБА_1 , рік

Вартість спожитого газу за відповідний місяць

3% річних (грн.) Період нарахування

Інфляційні втрати (грн.). Період нарахування

Травень 2016

4686765,65

95271,96 25.06.16-27.02.17

418260,34 25.06.16-27.02.17

Червень 2016

592168,33

10581,37 25.07.16-27.02.17

53542,10 25.07.16-27.02.17

Липень 2016

502532,51

7702,75 25.08.16-27.02.17

46718,16 25.08.16-27.02.17

Грудень 2016

20922633,70

12550,58 25.01.17-08.03.17

54719,54 25.01.17-08.03.17

Січень 2017

21108129,38

108581,61 25.02.17-08.08.17

572252,99 25.02.17-08.08.17

Лютий 2017

20487116,05

267097,64 25.03.17-12.09.17

940224,28 25.03.17-12.09.17

Березень 2017

20764626,35

366223,47 25.04.17-30.10.18

1476986,11 25.04.17-30.10.18

Квітень 2017

17519202,04

370002,32 25.05.17-27.02.18

1531198,77 25.05.17-27.02.18

Вересень 2017

242688,28

593,91 01.10.16-30.04.17

3510,71 01.10.16-30.04.17

Листопад 2017

12588506,43

50380,15 01.10.16-30.04.17

243808,19 01.10.16-30.04.17

Грудень 2017

20805421,61

96985,19 25.01.18-21.03.18

419574,31 25.01.18-21.03.18

Січень 2018

18194606,94

78957,05 25.02.18-23.04.18

321886,76 25.02.18-23.04.18

Лютий 2018

17494236,81

86964,02 25.03.18-24.07.18

191670,13 25.03.18-24.07.18

Березень 2018

17206725,89

268419,66 25.04.18-21.12.18

514606,42 25.04.18-21.12.18

Квітень 2018

7101560,35

123158,57 25.05.18-21.12.18

336293,26 25.05.18-21.12.18

Червень 2018

90655,33

317,53 01.10.17-30.04.18

923,82 01.10.17-30.04.18

Серпень 2018

71266,89

1278,00 01.10.17-30.04.18

5427,18 01.10.17-30.04.18

Вересень 2019

87374,23

576,36 01.10.17-30.04.18

2447,74 01.10.17-30.04.18

Листопад 2018

6856889,31

4217,98 25.12.18-27.01.19

15872,78 25.12.18-27.01.19

Грудень 2018

10158460,58

2515,26 25.01.19-24.09.19

9854,17 25.01.19-24.09.19

Січень 2019

10923262,89

10,43 25.02.19-24.03.19

17,55 25.02.19-24.03.19

Лютий 2019

1761284,17

8,67 25.03.19-31.03.19

17,01 25.03.19-31.03.19

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості позивачем надано до матеріалів справи помісячні акти звірки розрахунків за природний газ по наданих населенню пільгах та субсидіях на оплату природного газу, виписки банку про перерахування коштів на користь ТОВ “Чернівцігаз Збут” в рахунок відшкодування витрат по постачанню природного газу пільговим категоріям населення.

Після звернення позивача з позовом до господарського суду відповідач 24.04.2019 р. сплатив заборгованість у сумі 15066,72 грн. за лютий 2019 року (т.с. 3, а.с. 146), у зв`язку з чим позивач подав заяву від 16.05.2019 р. про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 15006,72 грн. за відсутністю предмета спору (т.с. 2, а.с. 8).

За результатами дослідження наявних у справі документів про спожиті пільговими категоріями населення Вижницького району Чернівецької області обсяги природного газу та його вартість, належні до оплати ТОВ “Чернівцігаз Збут” суми компенсації витрат по постачанню природного газу пільговим категоріям населення суд встановив, що відображені у виконаних позивачем розрахунках 3% річних та інфляційних нарахувань за період з липня 2015 року по лютий 2019 року (по кожному місяцю окремо) вартість спожитого природного газу, дати і суми її оплати, розміри невикористаних субсидій, які повернуто позивачем до бюджету, та донарахованих субсидій за результатами опалювальних сезонів відповідають даним, які містяться у двосторонніх актах звірок розрахунків за природний газ між ТОВ Чернівцігаз Збут” і УСЗН Вижницької РДА, актах звірок сум, що підлягають перерахуванню за рахунок субвенції з місцевого бюджету на надання пільг та житлових субсидій населенню, зведених реєстрах на проведення розрахунків за природний газ, виписках банку про рух коштів на рахунках ТОВ “Чернівцігаз Збут”, інформації про невикористані суми субсидій по Вижницькому району.

Представники позивача, відповідача і третьої особи-1 пояснили суду, що між сторонами немає спору щодо фактичних обсягів і вартості спожитого пільговими категоріями населення Вижницького району Чернівецької області природного газу, субсидії та пільги з оплати якого мають бути відшкодовані ТОВ “Чернівцігаз Збут” за рахунок бюджету, немає спору щодо дат проведених платежів та розміру сплачених коштів і сум заборгованостей відповідача за кожний звітний період (місяць) в межах загального спірного періоду.

Спір між сторонами виник виключно щодо наявності підстав для стягнення з відповідача Управління соціального захисту населення Вижницької РДА компенсаційних платежів – 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків з відшкодування позивачеві ТОВ “Чернівцігаз Збут” витрат, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню по оплаті за спожитий природний газ.

З матеріалів справи та розрахунків позивача видно і визнається представниками відповідача і третьої особи-1, що кошти на оплату зазначених витрат як відповідно до спільних протокольних рішень, так і безпосередньо згідно з Договором № 84 перераховувалися позивачеві не в повному обсязі та несвоєчасно у травні, червні, липні та грудні 2016 року, січні-квітні, вересні-грудні 2017 року, січні-квітні, червні, серпні-вересні, листопаді-грудні 2018 року, січні-лютому 2019 року.

Під час вирішення спору суд застосовує такі норми законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначалося, 24 вересня 2015 року між сторонами укладено договір № 84 на відшкодування втрат, пов`язаних з надання пільг та житлових субсидій населенню на постачання природного газу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та правочинів і мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (п. 6 частини 1 статті 3 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно умов Договору № 84 природний газ реалізовується виключно для постачання побутовим споживачам – населенню, що має пільги і житлові субсидії відповідно до списків пільговиків та уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату наданих послуг, що надаються позивачем відповідачеві на умовах цього Договору.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, статтею 9 якого встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пунктом 9 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України (далі – БК України) визначено, що до видатків, які здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки, зокрема, на соціальний захист та соціальне забезпечення.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 БК України).

Згідно з підпунктом “б” пункту 4 частини 1 статті 89 та статті 102 БК України видатки на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, пільги окремим категоріям громадян проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У контексті положень Конституції України та законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, держава взяла на себе обов`язок відшкодування витрат підприємств, що такі пільги надають.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (у тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання) тощо відповідно до статті 102 БК України визначено постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” (далі – Порядок № 256).

Пунктом 2 Порядку № 256 передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об`єднаних територіальних громад на зазначені цілі.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі – головні розпорядники коштів) (пункт 3 Порядку № 256).

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування пільг та субсидій за спожитий природний газ населенням Вижницького району Чернівецької області є Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації – відповідач.

Згідно з частиною 6 статті 48 БК України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, тощо, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 “Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій” (далі – Порядок № 20).

Зазначена постанова КМУ діяла до 31.12.2017 р. і втратила чинність з 01.01.2018 р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 951 від 08.11.2017 р.

Відтак, положення Порядку № 20 поширюються на спірні правовідносини сторін у період до 01.01.2018 року.

Порядком № 20 передбачено, що він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз”, а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

З Порядку № 20 вбачається, що відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок, в даному випадку позивачу.

Аналогічні положення вміщені у Порядку № 256 від 04.03.2002 року, згідно пункту 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Аналіз змісту Порядку № 20 вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме – витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 20 обласні та Київська міська держадміністрації можуть приймати рішення про централізоване перерахування субвенцій, отриманих згідно з цим Порядком, без розподілу їх між бюджетами районів і міст обласного значення пропорційно за видами послуг за згодою відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Управління Казначейства в областях та м. Києві на підставі платіжних доручень обласних та Київської міської держадміністрацій перераховують зазначені кошти на рахунки бюджетів районів і міст обласного значення, відкриті в органах Казначейства.

Пунктом 7 Порядку № 20 визначено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

З наведеного вбачається адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату природного газу.

Запроваджуючи визначений Порядком № 20 механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (надалі – ПЕК), держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.

Тобто, державою офіційно визнається неможливість підприємств ПЕК забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності). Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами ПЕК, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

З наведеного вбачається, що правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти.

Отже, враховуючи, що Договір № 84 між позивачем і відповідачем укладено з урахуванням Порядку № 20, грошові зобов`язання між ними в частині, яку держава компенсує за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.

Відповідач і третя особа-1 доводили суду, що при проведенні централізованих розрахунків за природний газ на підставі спільних протокольних рішень Управління соціального захисту населення Вижницької РДА самостійно не мало можливості ані виконувати умови Договору № 84 в частині строків оплати витрат позивача, ані вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ за участю Державної казначейської служби, Департаменту фінансів Чернівецької ОДА, ТОВ “Чернівцігаз Збут”, НАТ “Нафтогаз України” та, власне, й не було учасником цих розрахунків.

Статтею 7 Господарського кодексу України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності і є визначений Порядком № 20 механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз”.

Зі змісту виписок по рахунках, які надано позивачем, вбачається, що по розрахунках за пільги і субсидії за спірні періоди з травня 2016 по жовтень 2017 роки кошти на рахунок позивача надходили від Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації шляхом централізованих взаєморозрахунків відповідно до Порядку № 20 та спільних протокольних рішень, підписаних за участю позивача, що зазначено в призначенні платежу згідно платіжних документів.

З огляду на наведені норми вище права та встановлені факти проведення розрахунків на підставі спільних протокольних рішень, суд погоджується з доводами відповідача і третьої особи-1, що Порядком № 20 держава фактично запровадила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, за якого відповідач, по суті, усувається від процедури перерахування коштів субвенції на рахунок позивача.

Тим самим, у відповідача об`єктивно відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що виключає застосування до відповідача відповідальності у вигляді нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення грошових зобов`язань, виконання яких за погодженням з позивачем здійснювалося шляхом централізованих розрахунків на підставі спільних протокольних рішень.

Підписавши спільні протокольні рішення про проведення централізованих взаєморозрахунків за природний газ за спірні звітні періоди з травня 2016 року по грудень 2017 року включно, позивач і третя особа-1 у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків з відшкодування втрат позивача, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню на постачання природного газу за Договором № 1 газ/75.

Однак відповідач не є учасником цього договору і не може нести відповідальність за порушення строків проведення розрахунків, визначених цими спільними протокольними рішеннями.

Втім , позивач обгрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем саме термінів проведення розрахунків, встановлених Договором № 84, а не Договором № 1 газ/75 чи спільними протокольними рішеннями.

Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України унормовано, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з приписом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Нормою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначені платежі не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, та відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

У ході розгляду справи суд встановив, що відповідач з незалежних від нього причин не мав можливості виконувати зобов`язання за Договором № 84 з відшкодування позивачеві втрат, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню на постачання природного газу, за спірні звітні періоди з травня 2016 року по грудень 2017 року включно, оскільки відповідні правовідносини були адміністративно врегульовані державою таким чином, що розрахунки з позивачем проводилися третьою особою-1 на підставі Договору № 1 газ/75 в спосіб і строки, визначені в підписаних, у тому числі, позивачем спільних протокольних рішеннях відповідно до Порядку № 20.

Отже, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що підстави для стягнення з Управління соціального захисту населення Вижницької РДА 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суми заборгованості за травень, червень, липень та грудень 2016 року, січень-квітень, вересень 2017 року, відсутні, позаяк розрахунки за зобов`язаннями за вказаний період проводилися згідно умов спільних протокольних рішень, а не відповідно до Договору № 84, і відповідач не міг ніяким чином вплинути на дану ситуацію (т.с. 2, а.с. 104-106, 111-114, 116-117, 122-123, 153-164, 165-182, 192-193, 194-195, 196-197, 198-211, 212-224, 225-233, 237-240).

Щодо розрахунків за листопад і грудень 2017 року суд зазначає таке.

Позивачем і третьою особою-1 були підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за пільги і субсидії за листопад і грудень 2017 року: за листопад СПР від 18.12.2017 р. №№ 4415/у, 4416, 4417, 4418, за грудень – СПР № 4687/у від 22.12.2017 р. (т.с. 2, а.с. 263-264, 268).

Спільних протокольних рішень від 18.12.2017 р. №№ 4415/у, 4416, 4417, 4418 учасники провадження суду не надали, однак визнають, що такі були складені і підписані в установленому порядку.

Разом з тим, фінансування взаєморозрахунків за спільними протокольними рішеннями за листопад і грудень 2017 року відповідно до Порядку № 20 не відбулося, а з 01.01.2018 р. цей Порядок втратив чинність, тому з 01.01.2018 р. розрахунки за листопад і грудень 2017 р. мали проводитися відповідачем з дотриманням умов Договору № 84.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок постачання природного газу населенню Вижницького району Чернівецької області, яке отримує пільги.

Однак, суд приймає ці доводи лише стосовно періоду починаючи з 01.01.2018 р., коли між сторонами відновилися розрахунки відповідно до Договору № 84 і Порядку № 256.

Згідно Порядку № 256 головні розпорядники місцевих бюджетів готують щомісяця інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій.

Фінансові органи районних держадміністрацій на підставі інформації, зазначеної у пункті 5 Порядку № 256, щомісяця готують реєстри сум, що підлягають перерахуванню, та подають їх Міністерству фінансів.

Казначейство перераховує протягом місяця, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, субвенцію для виплати пільг та житлових субсидій населенню на оплату.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) здійснюють протягом двох операційних днів розрахунки з підприємствами, установами та організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

Розрахунки за надані пільги та субсидії на оплату природного газу, послуг з транспортування, розподілу та постачання природного газу, теплопостачання з підприємствами-надавачами здійснюються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в органах Казначейства.

Згідно матеріалів справи з втратою з 01.01.2018 р. чинності Порядком № 20 розрахунки між сторонами проводилися відповідачем шляхом перерахування на рахунок позивача коштів субвенції з державного бюджету саме відповідно до Порядку № 256 згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

При цьому, наказом Міністерства фінансів України від 04.01.2018 р. № 1 затверджено Порядок проведення органами Казначейства розрахунків, передбачених пунктами 8, 8-1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256, та взаємодії учасників таких розрахунків.

Пунктом 4 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що погашення заборгованості за фактично надані послуги (енергоносії), що утворилася на 01 січня поточного року, здійснюється протягом бюджетного року в межах бюджетних призначень на поточний рік за окремим рішенням Мінфіну.

Як видно з розрахунку позивача, відповідачем допущено прострочення платежів проти строків, визначених пунктом 2.2.4 Договору № 84, за січень, лютий, березень, квітень, червень, серпень, вересень, листопад та грудень 2018 року, січень, лютий 2019 року.

Також, з 01.01.2018 року існувала заборгованість по розрахунках за листопад 2017 року, а з 11.01.2018 р. виникла заборгованість за грудень 2017 року.

У зв`язку із зазначеним порушенням відповідач зобов`язаний сплатити позивачеві компенсаційні платежі у вигляді 3% річних та інфляційних втрат за періоди прострочення сплати коштів за вказані місяці відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України.

З`ясовуючи, які саме суми 3% річних та інфляційних втрат підлягають стягненню з відповідача, суд звертає увагу на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 534 затверджено Порядок розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (далі – Порядок № 534).

Указаний Порядок діяв до 01.10.2019 р., тому поширюється на спірні правовідносини сторін.

Порядком № 534 зі змінами і доповненнями визначено механізм розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання (далі – субсидія).

За змістом Порядку № 534 розрахунок невикористаних сум субсидії проводиться виробниками/виконавцями послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, газо- та електропостачання (далі – надавачі послуг), об`єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними кооперативами, які є колективним споживачем (замовником) житлово-комунальних послуг станом на 1 травня та 1 жовтня за особовим рахунком споживача-громадянина, якому призначено субсидію на опалювальний (неопалювальний) сезон, що закінчився (далі – одержувач субсидії).

Розрахунок невикористаної суми субсидії проводиться надавачем послуг, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом у разі, коли на особовому рахунку одержувача субсидії станом на 1 травня та 1 жовтня обліковується переплата за послугу.

Якщо після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у пунктах 4 - 6 Порядку № 534, невикористана сума субсидії має від`ємне значення, розрахунок за таким особовим рахунком невикористаної суми субсидії не проводиться.

Якщо після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у пунктах 4-6 Порядку № 534, невикористана сума субсидії має значення більше, ніж загальна сума нарахованої субсидії на оплату послуги за відповідний сезон, повернення до бюджету невикористаних сум субсидії за таким особовим рахунком здійснюється у розмірі нарахованої субсидії.

Переплата за особовим рахунком одержувача субсидії (станом на 1 травня та 1 жовтня) зменшується на розраховану відповідно до пунктів 4 - 6 цього Порядку невикористану суму субсидії. При цьому не допускається нарахування та облік будь-якої заборгованості на особовому рахунку одержувача субсидії.

Загальний обсяг невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, визначається кожним надавачем послуг, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом шляхом додавання невикористаних сум субсидії за особовими рахунками всіх одержувачів субсидії.

За результатами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягає поверненню до бюджету, надавач послуги, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив складає акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій у трьох примірниках, один з яких залишає у себе, а два інших подає до 1 червня та до 1 листопада до структурного підрозділу з питань фінансів та до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі їх створення) ради (далі – структурний підрозділ з питань соціального захисту населення).

У разі відсутності невикористаних сум субсидій надавач послуги, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив повідомляє про це письмово структурному підрозділу з питань фінансів та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення у зазначені строки.

Коригування сум, зазначених в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, допускається до початку опалювального (неопалювального) сезону.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення щомісяця, починаючи з червня враховує загальний обсяг невикористаних сум субсидій, визначений у поданому надавачем послуги, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом акті відповідно до Порядку № 534, під час здійснення розрахунків з таким надавачем, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256, та відображає разом з нарахуваннями поточного місяця у щомісячному акті звіряння розрахунків за надані послуги, що складається відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку.

У разі відсутності кредиторської заборгованості перед надавачем послуги, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом та відсутності поточних нарахувань субсидій станом на перше число місяця, в якому подано акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій (у разі реорганізації, ліквідації підприємства тощо), надавач послуги, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив протягом зазначеного місяця перераховує невикористану суму субсидії на рахунок структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Якщо громадяни, що перебувають у складних життєвих обставинах, не змогли своєчасно звернутися за призначенням субсидії та на підставі рішень районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або утворених ними комісій і актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства набули право на субсидію після 1 травня та 1 жовтня, акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій за опалювальний сезон таких одержувачів субсидії подається окремо до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виконано такий розрахунок.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення використовує повернуті кошти на погашення кредиторської заборгованості та/або поточні розрахунки з надавачами послуг, об`єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними кооперативами за надані пільги і житлові субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Як видно з матеріалів справи і розрахунку позивача, у грудні 2017 року, лютому, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2018, лютому 2019 р. мало місце як повернення позивачем до бюджету сум невикористаних субсидій, так і донарахування відповідачем загального обсягу невикористаних сум субсидій за опалювальний сезон особам, які набули право на субсидію після 1 травня та 1 жовтня (т.с. 2, а.с. 133, 133 на звороті, т.с. 3, а.с. 117-118).

Станом на 31 травня та 31 жовтня у відповідні місяці постачання природного газу грошові зобов`язання відповідача перед позивачем зменшені на повернуті позивачем до бюджету суми невикористаної субсидії та збільшені на обсяг невикористаних сум субсидії за опалювальний сезон особам, які набули право на субсидію після 1 травня та 1 жовтня.

При цьому, у розрахунку позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасне відшкодування сум субсидії, які донараховано за попередній опалювальний період за такі місяці:

1) за грудень 2017 року 967,64 грн. 3% річних та 5719,89 грн. інфляційних втрат на суму 55533,01 грн. за період 01.10.2016 р. по 30.04.2017 р. ,

2) за лютий 2018 року 70,04 грн. 3% річних та 413,98 грн. інфляційних втрат на суму 4019,33 грн. за період з 01.10.2016 р. по 30.04.2017 р.,

3) за червень 2018 року 217,53 грн. 3% річних та 923,82 грн. інфляційних втрат на суму 12484,09 грн. за період з 01.10.2017 р. по 30.04.2018 р.,

4) за серпень 2018 року 1278,00 грн. 3% річних та 5427,48 грн. інфляційних втрат на суму 73344,34 грн. за період з 01.10.2017 р. по 30.04.2018 р.,

5) за вересень 2018 року 576,36 грн. 3% річних та 2447,74 грн. інфляційних втрат на суму 33077,51 грн. за період з 01.10.2017 р. по 30.04.2018 р. (т.с. 1, а.с. 22-24).

На переконання суду, вимоги позивача про стягнення з відповідача зазначених компенсаційних платежів, нарахованих за прострочення відшкодування донарахованих за попередні опалювальні періоди сум субсидії задоволенню не підлягають.

Так, зобов`язання з відшкодування таких сум виникають у відповідача після їх донарахування (01 травня, 01 жовтня) та підлягають виконанню до 10 числа наступного місяця (п. 2.2.4 Договору № 84).

Позивач же для нарахування 3% річних та інфляційних втрат застосував попередні піврічні періоди, коли відповідне зобов`язання з оплати в Управління соціального захисту населення ще не виникло.

Крім того, донараховані суми субсидії у грудні 2017 року, лютому, червні, серпні та вересні 2018 року визначені в розрахунку позивача в цілому за опалювальні періоди без помісячного корегування. В той же час, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму заборгованості за субсидією за опалювальний період (який триває шість місяців) без врахування її помісячних складових штучно збільшує відповідальність платника.

При цьому, суд констатує, що позивачем не надано документів, з яких можливо встановити, за які місяці та в якій сумі донараховано субсидії за попередні опалювальні періоди з 01.10.2016 р. по 30.04.2017 р. та з 01.10.2017 р. по 30.04.2018 р.

Окрім того, відшкодування субсидії за спожитий у 2016-2017 роках природний газ здійснювалося шляхом централізованих розрахунків на підставі спільних протокольних рішень, за виконання яких відповідач відповідальності не несе.

Отже, суми 3% річних та інфляційних втрат, нараховані на донараховані суми субсидії у грудні 2017 року, лютому, червні, серпні і вересні 2018 року є недоведеними, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунок позивача у решті нарахувань за листопад і грудень 2017 року, 2018 рік та січень і лютий 2019 року, суд встановив, що при визначенні інфляційних втрат позивачем не дотримано методології нарахування даного виду компенсаційних платежів.

Так, у пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” з наступними змінами і доповненнями роз`яснено, що інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно із Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур`єр”. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою (спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики), за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, в даному випадку інфляційні втрати на заборгованість за звітний місяць з відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню по оплаті за спожитий природний газ, повинні нараховуватися починаючи з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Тобто, за січень – з 01 березня, а не з 25 лютого, за лютий – з 01 квітня, а не з 25 лютого, за березень з 01 травня, а не з 25 квітня і т.д.

Відтак, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат на суми заборгованості за листопад 2017 р. починаючи з 01.01.2018 р., за грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, листопад, грудень 2018 року та січень і лютий 2019 року починаючи з 01 числа місяця наступного за місяцем платежу, визначеного Договором № 84, і обчислено загальну суму інфляційних втрат у розмірі 1996175,54 грн. (розрахунок суду, т.с. 3, а.с. 248-256).

Також, враховуючи, що з вказаних вище міркувань з підрахунку 3% річних підлягають виключенню нарахування на суми субсидії, донарахованої за результатами опалюваних сезонів 2016-2017 та 2017-2018 років, судом зроблено перерахунок 3% річних на заборгованість відповідача за листопад 2017 р. починаючи з 01.01.2018 р., за грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, листопад, грудень 2018 року та січень і лютий 2019 року починаючи з 25 числа наступного місяця (згідно з розрахунком позивача) і визначено загальну суму 3% річних у розмірі 705726,52 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання з відшкодування витрат за субсидією за вказані місяці (розрахунок суду, т.с. 3, а.с. 248-256).

Згідно з частинами 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини в сукупності, за результатами розгляду справи в судовому засіданні суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 2701902,06 грн., у тому числі 705726,52 грн. 3% річних та 1996175,54 грн. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, листопад, грудень 2018 року та січень і лютий 2019 року згідно з розрахунком суду.

У частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 15006,72 грн. провадження у справі належить закрити за відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

У решті вимог на суму 6410814,29 грн. (9127723,07 грн. – 2701902,06 грн. - 15006,72 грн.) позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з частковим задоволенням позову судовий збір належить покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам:

- 40753,63 грн. стягнути з відповідача на користь позивача ((2701902,06 грн. + 15006,72 грн.) х 1,5%),

- 96162,22 грн. залишити за позивачем (136915,85 грн. - 40753,63 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”(58000, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код ЄДР 39584988) до Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації (59200, м. Вижниця Чернівецької області, вул. Українська, 88-а, код ЄДР 03196274), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації, Міністерство фінансів України, про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних у сумі 9127723,07 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації (59200, м. Вижниця Чернівецької області, вул. Українська, 88-а, код ЄДР 03196274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут” (58000, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, код ЄДР 39584988) 705726,52 грн. 3% річних, 2010197,84 грн. інфляційних втрат та 40963,97 грн. судового збору.

3. У частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 15006,72 грн. провадження у справі закрити.

4. У решті вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у сумі 6396791,99 грн. у позові відмовити, судовий збір у сумі 95951,88 грн. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівцігаз Збут”.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 11.10.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 11 жовтня 2019 року.

Суддя Т.І. Ковальчук