ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року

Львів

№ 857/7559/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі №500/941/19 (головуючий суддя Хрущ В.Л., рішення проголошене о 14:45 год у м. Тернополі, повний текст складений 06.06.2019р.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області третя особа Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об`єднання «Текстерно» про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об`єднання «Текстерно» про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працювала у ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» на посаді ткача з 20.07.1981 року по 27.06.1990 року та з 18.12.1999 року по 05.12.2018 року. У зв`язку із досягненням 55-річного віку та напрацюванням стажу роботи на посаді ткача більше 20 років, вважає, що має право на отримання пільгової пенсії. У зв`язку із наведеним позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, листом №17496/05 від 04.12.2018 року відповідачем відмовлено ОСОБА_1 в призначенні такої пенсії у зв`язку з тим, що згідно довідки №04/320 від 18.09.2018 року, виданої ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно», у позивача недостатньо стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, відповідачем не зараховано їй в стаж роботи періоди відпусток без збереження заробітної плати та періоди відпусток по догляду за дітьми до досягнення трирічного віку. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оформлене протоколом засідання комісії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов`язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», №83 від 28.11.2018 року. Зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - з 19.09.2018 року (з дня звернення із заявою про призначення пенсії від 19.09.2018 року №6816).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам органу доходів і зборів, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права. Зокрема зазначає, що судом, не враховано, що з 1992 року у ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» згідно колективних договорів між адміністрацією та профспілковим комітетом застосовано режим скороченого робочого тижня, місяця, виходячи із наявності сировини та враховуючи реалізацію готової продукції, до пільгового стажу зараховується період роботи за фактично відпрацьований час згідно представленими уточнюючими довідками. Дана обставина також встановлена постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі № 876/2188/17 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року по справі №607/12543/17, тому, на думку відповідача, не потребує додаткового доказування. Згідно довідки №04/320 від 18.09.2018 року, виданої ВАТ «Текстерно» за періоди роботи з 20.07.1981 року по 27.06.1990 року, з 18.12.1999 року по 12.04.2018 року спеціальний стаж роботи позивача становить 17 років 03 місяці 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до вимог пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони та третя особа в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно записів у трудовій книжці, з 20.07.1981 по 27.06.1990 року та з 18.12.1999 року по 05.12.2018 року пропрацювала на посаді ткача (ткалі) у ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно».

19.09.2019 року позивач звернулась до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 6 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Рішенням комісії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області для розгляду спірних питань, пов`язаних з призначенням та перерахунком пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до спеціальних законів, - відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 6 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що позивачу повідомлено листом від 04.12.2018 року №17496/05.

Вказане рішення мотивоване тим, що згідно довідки від 18.09.2018 року №04/320, виданої ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» за період роботи з 20.07.1981 року по 27.06.1990 року, з 18.12.1999 року по 12.04.2018 року, спеціальний стаж роботи позивача становить 17 років 03 місяці 27 днів, що, на думку комісії, є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Не погодившись із відповідним рішенням позивач звернулася до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем протиправно прийнято рішення, про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно до пункту 6 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п. «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки пільговий стаж позивача згідно відомостей трудової книжки складає більше 20 років, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно із статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У відповідності до вимог статей 82, 104 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документи про призначення пенсій розглядаються органами Пенсійного фонду не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Зазначене рішення органу, який призначає пенсії, може бути оскаржено до суду.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, зокрема жінкам, які народились по ІНФОРМАЦІЯ_2 включно - у віці 50 років.

Відповідно до п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583, затверджено список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Професія «ткачі» внесена до Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Також і згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Таким чином, основним документом, якій підтверджує стаж роботи конкретної особи на підприємстві,- є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 20 Порядку підтвердження №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності повинні бути підписані посадовими особами підприємства (керівником, бухгалтером та начальником відділу кадрів) і засвідчено печаткою.

Як слідує з трудової книжки позивача НОМЕР_1 та довідки із довідки №04/320 від 18.09.2018 року в період з 20.07.1981 року по 27.06.1990 року та з 18.12.1999 року по 12.04.2018 року - ОСОБА_1 працювала повний робочий день на ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» та виконувала роботи по обслуговуванню ткацьких верстатів у бавовняному виробництві, за професією, посадою «ткач».

Судом встановлено, що спеціальний стаж роботи позивача за професією «ткач» у вказані періоди - підтверджується зазначеними копією трудової книжки та довідкою.

Поряд з цим, як вбачається із довідки №04/320 від 18.09.2018 року, виданої ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно», за періоди роботи з 20.07.1981 року по 27.06.1990 року та з 18.12.1999 року по 12.04.2018 року, - у ній підприємством визначено спеціальний стаж роботи позивача, який на його думку становить 17 років 03 місяці 27 днів. Наведені в довідці обставини, як на думку відповідача так і на думку третьої особи свідчать, про недостатність стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» не є органом, який наділений правом визначати наявність стажу для призначення відповідної пенсії. Натомість, таким органом - є відповідний орган Пенсійного фонду України.

У зв`язку із зазначеним, судом не можуть бути прийняті до уваги посилання Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області та ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» на довідку вказаного підприємства №04/320 від 18.09.2018 року як на єдину підставу підтвердження наявності чи відсутності необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечувалось учасниками справи, що з 01.09.1979 року по 10.07.1981 року - позивач навчалась у технічному училищі м. Тернополя №2 за професією «ткач» (ткаля), а також у вказані періоди роботи позивач перебувала у відпустках для догляду за дитиною, зокрема, до досягнення нею трирічного віку.

Однак, суд звертає увагу на те, що у даній довідці до пільгового стажу не враховано 02 роки 09 місяців 28 днів - відпустки по догляду за дитиною з 17.07.1992 року по 11.05.1995 року, 01 рік 00 місяців 00 днів - відпустки по догляду за дитиною до 4-х років з 11.05.1995 року по 11.05.1996 року, 11 місяців 29 днів – відпустки по догляду за дитиною до 5-ти років з 12.05.1996 року по 11.05.1997 року та 01 рік 00 місяців 00 днів – відпустки по догляду за дитиною до 6-ти років з 11.05.1997 року по 11.05.1998 року, та навчання в професійно - технічному училищі м. Тернополя №2 за професією ткалі.

Проте, колегія суддів не може погодитись із такою позицією третьої особи та відповідачем з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 181 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

До спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугою років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.

За таких обставин, період відпустки зараховується до загального стажу роботи, а також до спеціального стажу роботи, який дає право особі на пенсію за вислугу років. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв`язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов`язків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виключаючи при цьому можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв`язку з невиконанням під час такої відпустки своїх безпосередніх трудових обов`язків.

Така позиція узгоджується також з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №607/6447/17-а (адміністративне провадження №К/9901/32448/18).

Аналогічний висновок пізніше був викладений і у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі №607/15077/16-а (адміністративне провадження №К/9901/21149/18).

Суд звертає увагу на те, що вищезазначені рішення Верховного Суду прийняті за наслідками розгляду аналогічних справ, які виникли з правовідносин щодо призначення пенсій на пільгових умовах колишніх працівників ВАТ «Текстерно», за участю цього ж самого відповідача і цієї ж третьої особи.

Відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наявності вищезазначених рішень Верховного суду, апеляційним судом не можуть бути прийняті посилання апелянта на рішення Львівського апеляційного адміністративного суду та Восьмого апеляційного адміністративного суду у відповідних справах.

Водночас, право на отримання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості, передбачено, зокрема, в частини 4 статті 179 Кодексу законів про працю України, де зазначено, що підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Крім того, частиною 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Зміст «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затвердженого Постановою Пенсійного Фонду України №18-1 від 10.11.2006 та «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, не є чітким та передбачуваним для суб`єктів застосування, оскільки не визначає чітких критеріїв необхідності та механізму отримання довідок про стаж роботи, в тому числі осіб (роботодавець чи працівник), до обов`язку котрих входить подання відповідних довідок.

Судом зазначено, що законодавець не пов`язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зайнятістю на цих роботах повний робочий день.

Крім цього, в ході розгляду даної справи доказів, які б підтверджували зайнятість позивача неповний робочий день внаслідок неритмічної роботи підприємства відповідач та третя особа суду не надали.

Натомість, як уже було зазначено вище, і записами трудової книжки позивача НОМЕР_2 І № НОМЕР_3 і довідкою № 04/320 від 18.09.2018 року підтверджуються те, що ОСОБА_1 в період з 20.07.1981 року по 27.06.1990 року та з 18.12.1999 року по 12.04.2018 року працювала повний робочий день на підприємстві за професією, посадою «ткач».

Таким чином спеціальний стаж роботи позивача за професією «ткач» у вказані періоди підтверджується зазначеними копією трудової книжки та довідкою.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем та третьою особою не підтверджено, на підставі яких норм діючого законодавства та у якому порядку здійснювався розрахунок стажу позивача за фактичною відпрацьовані періоди у зв`язку із неритмічною роботою підприємства.

Щодо не зарахування позивачу до стажу роботи часу навчання в професійно-технічному училищі м. Тернополя з 01.09.1979 року по 10.07.1981 року до часу роботи у ВАТ «Текстерно», то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з свідоцтва про укладення шлюбу, після укладення 09.08.1991 року шлюбу з ОСОБА_2 , позивач змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на прізвище чоловіка, тобто « ОСОБА_4 ».

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року №103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що період навчання позивача за спеціальністю ткаля з 01.09.1979 року по 10.07.1981 року зараховуються до спеціального стажу, оскільки остання закінчила навчання у ПТУ №2 м. Тернополя 10.07.1981 року, а на роботу на ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» на роботу на посаду «ткач» була зарахована з 20.07.1981 року, тобто перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією становить десять днів, що, відповідно, не перевищує трьох місяців.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно до пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (та пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення2, відповідно) що, в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог шляхом визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області – залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі №500/941/19 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя

З. М. Матковська

судді

Н. В. Бруновська

В. С. Затолочний

Повний текст постанови складено 10.10.2019р.