ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м.Житомир справа № 240/10113/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача-Голобородого Ю.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №675 від 06.06.2019 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №89 о/с від 07.06.2019 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 08.06.2019;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

В обґрунтування позову зазначив, що спірними наказами позивача відсторонено від посади та виконання службових обов"язків на період проведення службового розслідування та прийнято рішення про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Підставою для винесення спірних наказів стала наявність кримінального провадження за ст.368 ККУ. Вважає такі накази протиправними, оскільки факт перебування його в статусі обвинуваченого не може свідчити про наявність його вини у скоєнні дисциплінарного проступку. В даному випадку наявність чи відсутність вини у скоєнні кримінального правопорушення може бути встановлена вироком суду, який набрав законної сили. З огляду на те, що обвинувального вироку не винесено, висновки про те, що позивачем не дотримані принципи поліцейського та вчинені дії, не сумісні з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, є передчасними. Таким чином, вважає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби є незаконним.

Ухвалою від 27.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 24.09.2019.

16.09.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваних наказів стали обставини порушення позивачем службової дисципліни, встановлені висновками проведеного службового розслідування. Складеним за результатами висновком службового розслідування встановлено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов"язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання своїх обов"язків. Наявність кримінального провадження, відкритого, стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання поліцейським службової дисципліни. Таким чином, наказ про застосування дисциплінарного стягнення, хоч і прийнято з використанням, в тому числі, відомостей, наявних у матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно нього за ч.3 ст.368 КК України, однак ґрунтується на самостійних підставах.

В судовому засіданні оголошено перерву до 02.10.2019.

Позивач та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 10.03.2017 №41 о/с, відповідно до ч.2 ст.47, ч.2 ст.49, ст.52 та ч.1 ст.56 Закону України "Про Національну поліцію" прийнято на службу в поліції за конкурсом та призначено з 10.03.2017 ОСОБА_1 , дільничним офіцером поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області. (а.с.9)

Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 30.05.2019 №670 призначено службове розслідування стосовно в т.ч. дільничного офіцера поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції Корнійчука В. ОСОБА_2 . за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №62019240000000205 від 21.03.2019. (а.с.45)

30.05.2019 Головне управління Національної поліції у Житомирській області винесло наказ №84 о/с, яким на період проведення службового розслідування відсторонено від посади та виконання службових обов"язків лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с.46)

За результатами службового розслідування, т.в.о. начальника ГУНП в Житомирській області полковником поліції А.В ОСОБА_3 Лисогор затверджено висновок "Про результати службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №62019240000000205 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України", згідно з яким за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині запобіганню вчиненню правопорушень, п.6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, застосувати до дільничного офіцера поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. (а.с.13-18)

Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 06.06.2019 №675 на підставі висновку службового розслідування застосовано до дільничного офіцера поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. (а.с.19-20)

Зазначений наказ реалізований наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №89 о/с від 07.06.2019 з 07.06.2019, яким відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) лейтенанта поліції ОСОБА_1 . (а.с.101)

Вважаючи, що накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції відбулося незаконно, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до п. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст. 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у ст. 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони

При цьому, п.6 та 10 ст.77 Закону України "Про Національну поліцю" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліці: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №89 о/с від 07.06.2019 відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Підставою для видачі наказу по особовому складу став наказ Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 06.06.2019 №675, яким застосовано до дільничного офіцера поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського ВП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім видом дисциплінарного стягнення.

Як слідує, з наказу №675, такий винесено за порушення позивачем службової дисципліни, невиконання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині запобіганню вчиненню правопорушень, п. 6 ч 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського.

Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стали результати службового розслідування, проведеного за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000205 за ознаками кримінального правопорушення, предебаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Отже, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції на підставі висновку службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000205 за ознаками кримінального правопорушення, предебаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України.

Не погоджуючись з винесенням спірних наказів, позивач вказує на те, що за відсутності обвинувального вироку, він не може бути звільнений зі служби в поліції. Відповідно внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру у кримінальному провадженні не свідчить про скоєння дисциплінарного проступку.

Заперечуючи проти позову представник відповідача посилався на те, що притягненню до дисциплінарної відповідальності слугував факт порушення позивачем вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту, ст.ст. 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції. Зокрема, щодо не розгляду звернення громадян щодо перевірки законності підприємницької діяльності у населеному пункті Ваварівка Олевського району Житомирської області.

Суд критично оцінює такі доводи, з огляду на таке.

Згідно з ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з"ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника , що мають бути доведені у визначеному порядку.

Як слідує з матеріалів справи, висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугував підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення був зроблений за результатами службового розслідування проведеного за фактом внесення відомостей до ЄРДР за №62019240000000205 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України".

Так, з матеріалів справи вбачається, що Житомирське управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України 31.05.2019 внесло подання №1205/42-05/0-2019 на ім"я т.в.о начальника ГУНП в Житомирській області підполковнику поліції ОСОБА_4 А.В для організації проведення службового розслідування та вжиття заходів реагування. (а.с.12)

За фактом внесення відомостей до ЄРДР за №62019240000000205 наказами Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 30.05.2019 №670 та №84 о/с призначено службове розслідування стосовно в т.ч. дільничного офіцера поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції Корнійчука В.А. та на період проведення службового розслідування відсторонено від посади та виконання службових обов"язків.

За результатами службового розслідування складено висновок "Про результати службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000205 від 21.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ", у якому рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Зокрема, у висновку зазначено про те, що 21.03.2019 слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань внесено відомості до ЄРДР №62019240000000205 від 21.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ.

31.05.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ. Згідно тексту якої, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 О.М ОСОБА_3 у період з лютого по травень 2019 року, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, діючи у порушення відомчих нормативно-правових актів, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи своє службове становище, за попередньою змовою з групою осіб, а саме спільно з дільничним офіцером поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського ВП ГУНП лейтенантом поліції Корнійчуком ОСОБА_6 , будучи обізнаним в силу займаної посади про наявність на розгляді заяви від мешканців с. Варварівка Житомирської області щодо вчинення " ОСОБА_7 , як суб`єктом підприємницької діяльності, неправомірних дій, які виражаються у забрудненні навколишнього природного середовища у ході випалювання деревного вугілля, вимагав та отримав неправомірну вигоду від останнього, за не створення перешкод у процесі здійснення ним підприємницької діяльності, не притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності. Зі слів ОСОБА_1 , будь-якої неправомірної вигоди не вимагав та не отримував.

Досліджений в судовому засіданні висновок службового розслідування свідчить про те, що у ньому не наведено вчинення позивачем будь-яких інших порушень ніж ті, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР №62019240000000205 від 21.03.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 ККУ.

Будь-яких інших вчинків, окрім кримінально караних, як у висновку службового розслідування, так і в наказі про накладення дисциплінарного стягнення вказано не було.

Відповідач у висновку вказує про вчинки, які свідчать про порушення дисципліни, однак при цьому ці вчинки стосуються виключно їх кваліфікації на предмет наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, яке і стало підставою для службового розслідування.

Суд відмічає, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов`язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.

Натомість, при розгляді даної адміністративної справи будь-яких інших порушень дисципліни, ніж тих, які розслідуються в рамках кримінального провадження стосовно позивача, встановлено не було. Навпаки, в самому наказі про накладення дисциплінарного стягнення прямо зазначається про порушення дисципліни позивачем, які призвели до скоєння ним кримінального правопорушення.

Тобто, відповідачем не виявлено та не надано доказів тому, що позивач вчинив будь-які інші вчинки, яким можна було б надати відповідну оцінку на предмет підриву авторитету працівників поліції.

В наказі відповідач вказує, що позивач порушив ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині запобіганню вчиненню правопорушень, п. 6 ч 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: п. 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; п.2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; п.6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; п. 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Проте, в чому саме полягало порушення позивачем наведених норм відповідач в ході службового розслідування не встановив.

Сам факт внесення відомостей до ЄРДР та оголошення позивачу про підозру порушення відносно працівника поліції за фактом прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди передбаченого ч.3 ст.368 ККУ не може бути розцінений як дискредитація авторитету Національної поліції.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на наявність підозри у вчиненні позивачем кримінального правопорушення як на підставу для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідного ст.62 Конституції України, ч.2 ст.2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року по справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, щоб вони. утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10 лютого 1995 року по справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Тобто, сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру і обрання запобіжного заходу позивачеві не свідчить про скоєння ним дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції. Суд вважає, що в даному випадку доказом порушення службової дисципліни може бути лише вирок суду, набрання законної сили яким є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 70 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Статтею 17 Дисциплінарного статуту визначена процедура відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), яка є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Частиною 6 ст. 17 Дисциплінарного статуту прямо визначено, що поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом.

Таким чином, в разі наявності обставин, коли поліцейському повідомляється про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової діяльності, у керівництва в силу приписів ч. 6 ст. 17 Дисциплінарного статуту виникає не право, а обов`язок відсторонити такого поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом.

Судом враховано, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №686/9636/19 відсторонено від займаної посади та виконання службових обов"язків лейтенанта поліції ОСОБА_1 до 26.07.2019. (а.с.10)

Наказом від 30.05.2019 №84 о/с Головне управління Національної поліції у Житомирській області на період проведення службового розслідування відсторонило від посади та виконання службових обов"язків лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с.46)

Отже, відповідачем вже було вжито тимчасовий захід відносно позивача на час проведення службового розслідування.

Як наслідок, з викладеного слідує, що відносно позивача відповідач міг застосувати положення ч. 6 ст. 17 Дисциплінарного статуту стосовно відсторонення від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом, і лише у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення позивача звільнити його за п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час вирішення питання про те, чи було звільнення, як захід дисциплінарного впливу пропорційним до вчиненого порушення, суд має врахувати, зокрема, характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

З урахуванням правової позиції, викладеній у постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.

Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів у зв`язку з недоведеністю факту порушення позивачем службової дисципліни, оскільки висновок службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні №62019240000000205 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, жодних інших діянь порушення позивачем службових обов`язків у висновку службового розслідування не зазначено. Протилежного відповідачем не доведено.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено суду правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення, чим порушено принцип обґрунтованості, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №675 від 06.06.2019 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції підлягає скасуванню як протиправний.

Як, наслідок, підлягає скасуванню і наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області №89 о/с від 07.06.2019 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, яким реалізовано наказ №675 від 06.06.2019, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на посаді, з якої був звільнений з 08.06.2019.

Згідно ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до абз.3 п.2 даного Порядку в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в т.ч. у випадку вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

З довідки про доходи №1206/29/01-2019 від 01.01.2019, наданої Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області вбачається, що середньоденний заробіток позивача, виходячи з виплат за два останні календарні місяці, що передують місяцю звільнення позивача, становив 377,50 грн. Враховуючи тривалість вимушеного прогулу позивача до дня постановлення рішення у справі, яка становить 117 календарних днів, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 44167,50 грн., які належить стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) №675 від 06.06.2019 в частині накладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) №89 о/с від 07.06.2019 про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зі служби в поліції.

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 08.06.2019.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 44167,50 грн. (сорок чотири тисячі сто шістдесят сім гривень п"ятдесят копійок) середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 08.06.2019 по день постановлення рішення.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Олевського відділення поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 09 жовтня 2019 року