ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року

Справа № 160/7625/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Боженко Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Дніпрі без виклику учасників справи у письмовому провадженні, за наявними у справі матеріалами позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 120-А, код ЄДРПОУ 40517815) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019 року Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі по тексту - ПАТ «ПІВДГЗК - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі по тексту - Відповідач) в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо не переоформлення ліцензії на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» серія АЕ № 293029 , виданої 28 травня 2014 року;

- зобов`язати Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками вчинити дії з переоформлення ліцензії на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» серія АЕ № 293029 , виданої 28 травня 2014 року, на безстрокову шляхом внесення запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо наявності права на провадження діяльності з придбання, зберігання, реалізація (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із зазначенням про його безстроковість);

- стягнути з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на користь ПАТ «ПІВДГЗК» (код ЄДРПОУ 00191000) судовий збір у розмірі 3 842,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 25.07.2019 року звернувся до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками із заявою про переоформлення ліцензії на безстрокову, однак, згідно інформації, розміщеній на офіційному сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками стало відомо, що заява позивача, якій було присвоєно номер 933/19 залишена без розгляду на підставі ст.12 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Позивач вважає, що Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками не дотримано вимог Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», оскільки ліцензія мала набути статусу безстрокової в силу Закону №222-VIII, що в свою чергу свідчить про протиправну бездіяльність щодо не переоформлення ліцензії на безстрокову.

Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

14 серпня 2019 року представником позивача надано до суду клопотання про залучення доказів, а саме Висновок науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН №126/162-е від 12.08.2019.

10 вересня 2019 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач не є ліцензіатом, а відмова щодо переоформлення ліцензії ПАТ «ПІВДГЗК» на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці ІV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" серія АЕ № 293029 є правомірною та обґрунтованою, оскільки строк дії ліцензії виданої позивачу сплинув 28.05.2019 року, а чинним законодавством не передбачено обов`язку для відповідача, щодо переоформлення ліцензії позивача строк якої сплинув на безстрокову.

18 вересня 2019 року представником позивача надано до суду письмову відповідь на відзив на позовну заяву, в якій було підтримано позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що ліцензія ПАТ «ПІВДГЗК» Серії АЕ №293029 видана 28 травня 2014 року набула статусу безстрокової в силу ч.6 ст.21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.

30 вересня 2019 року представником позивача надано до суду клопотання про залучення доказів, а саме копії розпорядження Державної регуляторної служби України №104 від 13.09.2019 року, щодо задоволення апеляції (скарги) ПАТ «ПІВДГЗК», щодо зобов`язання відповідача усунути порушення вимог частини шостої ст. 21 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» шляхом переоформлення ліцензії ПАТ «ПІВДГЗК» серії АЕ № 293029 відповідно до вимог частини шостої ст. 21 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» на безстрокову.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює діяльність щодо зберігання та використання прекурсорів.

Відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів регулюються Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Згідно абзацу 3 ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.

На виконання вищезазначеного Закону ПАТ «ПІВДГЗК» була отримана ліцензія серія АЕ №293029 на отримання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - Ліцензія №293029), з терміном дії з 28.05.2014 по 28.05.2019 роки.

25 липня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переоформлення ліцензії на безстрокову на підставі частини 6 ст.21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» зробивши запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо наявності права на провадження діяльності з придбання, зберігання, реалізації (випуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" та видати виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак, згідно інформації, розміщеній на офіційному сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, заява ПАТ «ПІВДГЗК», якій було присвоєно номер 933/19 залишена без розгляду на підставі ст.12 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

28 червня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», який регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону №222-VIII державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на принципі єдиної державної системи ліцензування, що реалізується, зокрема, шляхом визначення Кабінетом Міністрів України органів ліцензування та видів господарської діяльності згідно із ст. 7 цього Закону, на які відповідний орган ліцензування видає ліцензії.

Законом №222-VIII визначено вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Відповідно до пункту 22 частини першої ст. 7 Закону №222-VIII ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як культивування рослин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Частиною 6 ст. 21 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №222 встановлено, що ліцензії на провадження видів діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти. Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у ст. 7 цього Закону, які діють на день набрання чинності цим Законом і мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно в тижневий строк.

Ліцензія, що видана ПАТ «ПІВДГЗК» на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» №293029, серія АЕ , видана 28 травня 2014 року, строком дії з 28.05.2014 по 28.05.2019 року та на момент набрання чинності Законом №222-VIII була чинною.

Системне тлумачення положень Закону №222-VIII свідчить про те, що законодавцем імперативно встановлено автоматичне набуття ліцензіями статусу безстрокових з прийняттям цього Закону.

Додаткових юридичних дій ліцензіатів та/або органів ліцензування для набуття ліцензією такого статусу Законом №222-VIII не передбачено, з огляду на що, ліцензія ПАТ «ПІВДГЗК» фактично автоматично набула статусу безстрокової з моменту набрання чинності цим Законом.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відповідно до підпункту 22 пункту 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено що культивування рослин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", а отже, на думку відповідача, норма Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» є відсилочною, а особливості ліцензування діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також ліцензійних умов встановленні Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори".

Однак суд вважає позицію відповідача помилковою у зв`язку з наступним.

Дійсно, як зазначив відповідач, положення п.22 ч.1 ст.7 Закону №222 передбачають врахування особливостей, визначених Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», при здійсненні ліцензування такого виду господарської діяльності, як культивування рослин, включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку.

Однак, Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» визначає загалом правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які в цілому мають враховуватись, серед іншого, органом ліцензування.

Суд зазначає, що в даному випадку має місце невідповідність положень ст. 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» положенням ст. 8 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в частині строку дії ліцензій на оборот прекурсорів.

Відповідно до роз`яснень Міністерства Юстиції України від 26.12.2008 №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії», при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Як уже зазначалося Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» видано в 2015 році, тобто пізніше ніж Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (від 15.02.1995 р). При цьому Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» скасований не був і є чинним.

За сферою дії нормативно-правові акти поділяються на загальні та спеціальні. Так, Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» визначає в цілому правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, в цілому повинні враховуватися, серед іншого, органом ліцензування.

У той же час, саме Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» є спеціальним законом у сфері ліцензування, до того ж прийнятий пізніше (набув чинності 28 червня 2015), ніж Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Таким чином в розумінні Закону №222-VIII норма частини шостої ст. 21 Закону №222-VIII є імперативною, виключає можливість відповідача вирішення питання на власний розсуд та має наслідком єдиний варіант застосування у випадку подачі заяви суб`єктом ліцензування з ліцензією, строк дії якої не закінчився станом на 28 червня 2015 року, а саме переоформлення ліцензій на безстроковий період.

З огляду на вищезазначене, слідує, якщо на дату набрання чинності Закону №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», а саме станом на 28.06.2015 року, ліцензія відповідного суб`єкта господарювання (ліцензіата) була чинною і мала обмежений термін дії, то зазначена ліцензія в силу дії ч. 6 ст.21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» набула статусу безстрокової.

Отже, ліцензія ПАТ «ПІВДГЗК» на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» серія АЕ № 293029 , видана 28 травня 2014 року, строком дії з 28.05.2014 по 28.05.2019 року набула статусу безстрокової в силу Закону №222-VIII.

Також доводи відповідача, щодо звернення позивача до відповідача із заявою про переоформлення ліцензії, як суб`єкта господарювання, а не як ліцензіата не приймаються судом до уваги у зв`язку з наступним.

Відповідно до п.3) ч.1 ст. 1 Закону №222-VIII, ліцензіат - суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності;

Статтею 21 Закону №222-VIII встановлено, що ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у ст. 7 цього Закону які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.

З імперативної норми вищезазначеної статі вбачається, що ліцензія ПАТ «ПІВДГЗК» на отримання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» №293029, серія АЕ , видана 28 травня 2014 року набула статусу безстрокової в силу Закону №222-VIII.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.10.1997 року (справа про набуття чинності Конституцією України) висловлено позицію, відповідно до якої «конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно, є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього.

Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше».

Тобто на момент звернення ПАТ «ПІВДГЗК» до відповідача з відповідною заявою щодо переоформлення Ліцензії №293029, Серія АЕ , виданої 28 травня 2014 року вона була чинна і позивач звертався саме як ліцензіат, так як має діючу ліцензію, яку необхідно переоформити відповідно до чинного законодавства.

Крім того, посилання відповідача на статтю 3 Регламенту ЄС від 11 лютого 2004 року №273/2004 (Regulation (EC) No 273/2004 of the European Parliament and of the Council of 11 February 2004 on drug precursors) є безпідставними так, як даний Регламент не імплементовано в законодавство України і більш того у відзиві на позовну заяву відповідачем процитована норма не в повному обсязі, що в свою чергу призводить до зміни суті цієї статті.

Відповідач зазначає, що стаття 3 Регламенту ЄС №273/2004 зобов`язує здійснення ліцензування, як захід контролю в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, на певний строк.

В свою чергу при повному аналізі ст. 3 Регламенту ЄС від 11 лютого 2014 року №273/2004 вбачається, що компетентні органи зазвичай видають спеціальні ліцензії на необмежений термін, але ці ліцензії можуть бути тимчасово призупинені або анульовані при наявності достатніх підстав вважати, що власник більше не відповідає вимогам і не підходить для зберігання ліцензії, або коли умови, за яких було видано ліцензію, ще не виконано. Спеціальні ліцензії зазначені в пункту 2 в принципі видаються на необмежений строк, однак компетентні органи можуть скасовувати або відкликати їх за умов, викладених в третьому реченні пункту 4.

Тобто, вищезазначена стаття саме вказує на надання спеціальних ліцензій на необмежений строк і тільки при не дотриманні ліцензіатом вимог чинного законодавства вона може бути тимчасово призупинена, анульована, або обмежено дію ліцензії на строк до трьох років, або зобов`язати операторів (ліцензіатів) не рідше, ніж на три роки доводити, що вони продовжують виконувати умови, на яких було видано ліцензію. При цьому компетентні органи можуть скасовувати або відкликати їх за певних умов.

Додатково необхідно зазначити, що представником позивача до суду було надано Розпорядження Державної регуляторної служби №104 від 13.09.2019 року про задоволення апеляції ПАТ «ПІВДГЗК» про переоформленні ліцензії серії АЕ № 293029 строком дії з 28.05.2014 року по 28.05.2019 року на придбання, зберігання, реалізація (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» на безстрокову та обов`язок відповідача повідомити про виконання цього розпорядження протягом десяти робочих днів з дати його отримання.

Відповідно до Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 року №724 Державна регуляторна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Державна регуляторна служба є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 3 Положення, на Державну регуляторну службу покладається ряд основних завдань, одним з яких є реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Державна регуляторна служба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням органами ліцензування законодавства у сфері ліцензування та надає роз`яснення щодо його застосування; формує експертно-апеляційну раду та здійснює її організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення; видає відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування; здійснює інші повноваження, визначені законом (пункт 4 Положення).

Згідно із ст. 4 Закону України від 02 березня 2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, серед іншого: здійснює нагляд за додержанням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування; утворює Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування та забезпечує її діяльність.

У відповідності з ст. 5 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» експертно-апеляційна рада з питань ліцензування є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування та діє за регламентом, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Обов`язками Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є, зокрема, розгляд апеляцій та інших скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії органу ліцензування або інших заявників щодо порушення законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до ч.11 ст.5 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування щодо розгляду апеляцій або інших скарг здобувачів ліцензій чи ліцензіатів, проектів нормативно-правових актів та/або пропозицій про запровадження чи скасування ліцензування виду господарської діяльності є обов`язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування у триденний строк з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування і є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про задоволення апеляції або про відхилення апеляції, про розгляд скарг, про погодження чи відхилення проектів нормативно-правових актів та/або усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Розпорядження про задоволення апеляції чи про відхилення апеляції, про розгляд скарг, про погодження чи відхилення проектів нормативно-правових актів та/або усунення порушень законодавства у сфері ліцензування надсилаються відповідному органу ліцензування та здобувачеві ліцензії, ліцензіату чи заявнику протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати Розпорядження Державної регуляторної служби України №104 від 13.09.2019 року, а саме усунути порушення шляхом переоформлення ліцензії на безстрокову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки ліцензія ПАТ «ПІВДГЗК» серія АЕ №293029 набула статусу безстрокової в силу ч.6 ст.21 Закону №222-VIII.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3 842,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №9649068 від 06 серпня 2019 року.

Таким чином, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3 842,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 120-А, код ЄДРПОУ 40517815) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо не переоформлення ліцензії на отримання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» серія АЕ № 293029 , виданої 28 травня 2014 року.

Зобов`язати Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками вчинити дії з переоформлення ліцензії на придбання, зберігання, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» серія АЕ № 293029 , виданої 28 травня 2014 року, на безстрокову шляхом внесення запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо наявності права на провадження діяльності з отримання, зберігання, реалізація (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із зазначенням про його безстроковість).

Стягнути з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 120-А, код ЄДРПОУ 40517815) на користь ПАТ «ПІВДГЗК» (50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000) за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір у розмірі 3 842,00 гривень (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко