ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року

Справа № 160/7007/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним рішення Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління ПФУ в Дніпропетровській області про відмову в призначенні від 31 жовтня 2018 року № 3629; зобов`язати Головне Управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву про призначення йому пенсійного забезпечення на пільгових умовах та призначити пенсійне забезпечення з 31.10.2018 року, а також зобов`язати відповідача подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернуся до Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Проте відповідач своїм листом від 31.10.2018 року № 3629 у призначенні йому пенсійного забезпечення відмовив. На підставі того, що довідка від 15.06.2007 року № 59-07, надана ліквідованим ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування" не відповідає формі (додаток 5), яка затверджена Постановою КМУ від 12.08.1993 р. №637, тому період роботи з 25.03.1985 р. по 30.05.1994 р. за Списком №2 зарахувати не має законних підстав. Позивач оскаржив вказаний лист до відповідача, проте своїм листом від 20.04.2019 року, останній також відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, в зв`язку з відсутністю пільгового стажу. Не погодившись з такими діями відповідача позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 27.08.2019 року відповідачем було подано відзив на позов, в якому зазначено, що рішенням від 31.10.2018 р. № 3629 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 через відсутність пільгового стажу 12 років 6 місяців. За результатами перевірки наданих документів загальних страховий стаж позивача зараховано по 30.09.2018 р. та складає: 36 років 04 місяці 17 днів, пільговий стаж за Списком № 2 відсутній. До пільгового стажу позивача не зараховано період його роботи з 25.03.1985 р. по 30.05.1994 р. на посаді електрозварника ручного зварювання на ВАТ "Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів".

Так, позивач надав до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку від 15.06.2007 р. № 59-07, уточнюючу особливий характер робіт, умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, видану ВАТ "Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів", про роботу на посаді електрозварника ручного зварювання з 25.03.1985 р. по 30.05.1994 р. Зазначена довідка видана з порушенням вимог п.3 Порядку №383 (не за формою, передбаченою Додатком №5 Порядку № 637). Також відсутня інформація про проведення на підприємстві атестації робочих місць за шкідливими умови праці. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

До суду 12.09.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ним була надана відповідачу належним чином завірена копія трудової книжки. Згідно якої, його загальний трудовий стаж складає 36 років 04 місяці 17 днів. В ній наявний запис, що в період з 25.03.1985 року по 30.05.1994 року він працював на посаді електрозварника ручної зварки цеху №1 «Баглійського заводу котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів». Позивач зазначає, що ним дійсно була надана довідка від 15.06.2007 року №59-07, видана ліквідованим ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування". Але метою надання цієї довідки було підтвердження загального трудового стажу на посаді електрозварника ручної зварки, оскільки згідно з розділом XXXIII Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яка затверджена Постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року, зазначена посада - електрозварника ручного зварювання. В належним чином завірених копіях архівних довідках С-754/03-09,С-755/03-09, С-756/03-09, С-757/03-09, С-758/03-09 від 16.06.2016 року чітко зазначено, що позивач з 25.03.1985 р. по 30.05.1994 р. працював електрозварником. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Відділу з питань призначення та перерахунку пенсії №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.10.2018 року № 3629 було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, на пільгових умовах, згідно заяви від 31.10.2018, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», через відсутність пільгового стажу роботи за Списком №2 - 12 років 6 місяців. Зарахувати стаж за період з 25.03.1985 р. по 30.05.1994 р. по Списку №2 немає можливості, оскільки пільгова довідка видана ліквідованим ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування" №59-07 від 15.06.20007 не відповідає формі (додаток 5), яка затверджена Постановою №637 від 12 серпня 1993 р. За документами наданими для призначення пенсії загальний стаж зараховано по 30.09.2018 та складає 36 років 04 місяці 17 днів. Право на призначення пенсії за віком за наданими документами заявник набуває в 60 років.

Не погодившись з даним рішенням від 31.10.2018 року № 3629 та з метою його оскарження позивач звернувся вже до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.

Відповідач своїм листом від 10.04.2019 року №2497/С-09 повідомив позивача про те, що згідно із довідкою від 15.06.2007 № 59-07, яка видана ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів», він працював електрозварником ручного зварювання з 25.03.1985 по 03.05.1994. Зазначена довідка видана з порушенням вимог чинного законодавства, а саме не виконано вимоги пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383. Також відсутня інформація про проведення на підприємстві атестації робочих місць за умовами праці. Таким чином, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно із заявою від 12.10.2018 р., відсутнє. Позивачу роз`яснено, що відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян», в разі незгоди, рішення органів Пенсійного фонду України може оскаржити в органах вищого рівня або в судовому порядку.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом другим пункту 2 статті 114 Закону №1058, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку страхового стажу:

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно із ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, позивачем для призначення йому пенсії було надано трудову книжку та довідки від С-754/03-09, С-755/03-09, С-756/03-09, С-757/03-09, С-758/03-09 від 16.06.2016 року, які містять записи про період та характер його роботи, а саме:

- наказом від 29 червня 1984 року №85-к по Баглійському заводу котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів ОСОБА_1 , прийнятий котельником 1 розряду цеху КДУіТ №1 з 03 липня 1984 року;

- наказом від 25 березня 1985 року №35-к переведений електрозварником 2 розряду цеху КДУіТ №1 з 25 березня 1985 року;

- наказом від 29 травня 1986 року №72-к електрозварника присвоєний 3 розряд цеху КДУіТ №1 з 28 травня 1986 року;

- наказом від 09 червня 1987 року №69-к присвоєний 4 розряд електрозварника цеху КДУіТ №1 з 09 червня 1987 року;

- наказом від 13 липня 1989 року №81-к присвоєний 5 розряд електрозварника цеху КДУіТ №1 з 13 липня 1989 року;

- наказом від 28 січня 1991 року №8-к присвоєний 6 розряд електрозварника цеху КДУіТ №1 з 28 січня 1991 року.

- 03.05.1994 року позивача звільнено за власним бажанням.

Отже, із зазначених документів позивача видно, що зокрема у період з 25.03.1985 р. по 30.05.1994 р. позивач працював на посадах, які передбачені Списком №2.

Між тим, на переконання відповідача, вказаний період роботи позивача не підлягає зарахуванню до його пільгового стажу роботи, оскільки довідка від 15.06.2007 року № 59-07 надана ліквідованим ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування" не відповідає формі (додаток 5), яка затверджена Постановою КМУ від 12.08.1993 р. №637.

Суд встановивши зміст спірних правовідносин не погоджується з вказаними висновками пенсійного органу, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження відповідних умов праці за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Разом із цим, суд звертає увагу, що відсутність будь-якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, враховуючи, що він має необхідний пільговий стаж, який підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами.

Пунктом 1 Порядку № 637 також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку № 637).

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Вказану позицію підтримує Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

На думку суду, рішення Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу від 31.10.2018 року № 3629 щодо зарахування спірних періодів є протиправною та підлягає скасуванню. З огляду на те, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірні періоди, та є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з викладених вище підстав.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

На теперішній час, суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, враховуючи, що у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню або ухилятися від цього, після набрання рішенням законної сили, тому, у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 768,40 грн., тому судовий збір підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 134, 139, 205, 241-246, 250, 263 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 від 31.10.2018 року № 3629.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, із 31.10.2018 року, з урахуванням висновків суду.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма