ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2019 року

Київ

справа №160/104/19

адміністративне провадження №К/9901/18238/19, (К/9901/18150/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Плодородіє НПК" (далі - Товариство) та Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у складі судді Рябчук О.С. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С. (головуючий), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В. у справі за позовом Товариства до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. 4 січня 2019 року Товариство звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати винесені ГУ Держпраці у Дніпропетровській області постанови від 6 грудня 2018 року:

1.1 №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 про накладення штрафу в розмірі 223 380,00 грн.;

1.2 №ДН2112/249/АВ/МГ-ФС/801 про накладення штрафу в розмірі 37 230,00 грн.;

1.3 №ДН2112/249/АВ-ФС/802 про накладення штрафу в розмірі 11 169,00 грн.;

1.4 №ДН2112/249/АВ/ІП-ФС/800 про накладення штрафу в розмірі 3 723,00 грн.

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 25 лютого 2019 року позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував прийняті відповідачем 6 грудня 2018 року постанови №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 в частині накладення на позивача штрафу в розмірі 111690 грн. та №ДН2112/249/АВ-ФС/802 в повному обсязі, у решті позовних вимог відмовив.

3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28 травня 2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року в частині відмови Товариству у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ІП-ФС/800 про накладення штрафу в розмірі 3723 грн., №ДН2112/249/АВ/МГ-ФС/801 про накладення штрафу в розмірі 37230 грн. скасував та прийняв в цій частині нову, якою визнав протиправними та скасував зазначені постанови.

Рішення суду першої інстанції в частині скасування постанови від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 щодо стягнення штрафу в розмірі 111690 грн. - скасував. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:

4.1 На підставі наказу №1020-1, направлення №416 від 15 листопада 2018 року посадовими особами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області в період з 15 листопада 2018 року по 16 листопада 2018 року проведено інспекційне відвідування Товариства щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, за результатами якого складено акт №ДН2112/249/АВ від 16 листопада 2018 року.

4.2 Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем допущені порушення законодавства про працю, зокрема:

- частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відносно допущення до роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без оформлення трудових договорів;

- статей 83, 116 КЗпП України щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_3 грошової компенсації за 15 днів невикористаної частини щорічної відпустки, що підлягає виплаті при звільненні;

- абзацу першого пункту 2 Розділу 2 Порядку обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористанні відпустки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, відносно неповного нарахування заробітної плати 13 працівникам за час щорічної відпустки;

- частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» в частині не забезпечення керівником достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці.

4.3 23 листопада 2018 року першим заступником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. прийнято рішення №ДН2112/249/АВ/ТД/МГ/ІП про розгляд справи про накладення штрафу на Товариство за порушення законодавства про працю 6 грудня 2018 року о 9 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул.Казакова, буд.3, каб. 412, про що повідомлено директора Товариства засобами поштового зв`язку.

4.4 4 грудня 2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено припис №ДН2212/249/АВ/П, яким директора ОСОБА_4 зобов`язано вжити заходи по усуненню виявлених порушень вимог законодавства про працю строком до 14 грудня 2018 року.

4.5 6 грудня 2018 року першим заступником ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. за відсутності представника позивача розглянуто справу про порушення трудового законодавства Товариством, прийняті постанови про накладення на позивача штрафів, а саме:

- постанову №ДН2112/249/АВ/ІП-ФС/800 про накладення штрафу в розмірі 3723 грн. на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП України, у зв`язку з порушенням вимог абзацу першого пункту 2 Розділу 2 Постанови КМУ №100 від 8 лютого 1995 року, частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» за неповне нарахування заробітної плати 13 працівникам за час щорічної відпустки та не забезпечення керівником достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці;

- постанову №ДН2112/249/АВ/МГ-ФС/801 про накладення штрафу в розмірі 37230 грн. на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України у зв`язку з порушенням вимог статті 83 КЗпП України за не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_3 грошової компенсації за 15 днів невикористаної частини щорічної відпустки;

- постанову №ДН2112/249/АВ-ФС/802 про накладення штрафу у розмірі 11169 грн. на підставі абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП України у зв`язку з порушенням вимог статті 116 КЗпП України за не здійснення виплати ОСОБА_3 грошової компенсації за 15 днів невикористаної частини щорічної відпустки, що підлягає виплаті при звільненні;

- постанову №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 про накладення штрафу в розмірі 223380 грн. на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України у зв`язку з порушенням вимог частини третьої статті 24 КЗпП України за допуск до роботи без укладення трудових договорів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

4.6 Не погодившись із вищезазначеними постановами, Товариство звернулося до суду із зазначеним позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Товариство та ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, звернулися із касаційними скаргами, у яких:

- Товариство не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування постанови від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 в частині накладення на позивача штрафу в розмірі 111690 грн. та з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування постанови від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 в частині накладення на позивача штрафу в розмірі 111690 грн. Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в цих частинах та прийняти нове, яким визнати протиправною та скасувати постанову №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 про накладення штрафу в розмірі 223380 грн.

- ГУ Держпраці у Дніпропетровській області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

6. На обґрунтування касаційної скарги Товариство зазначило, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що позивач не був належним чином повідомлений відповідачем про час та місце розгляду справи про накладення штрафу.

7. На обґрунтування касаційної скарги ГУ Держпраці у Дніпропетровській області посилається на те, що суд апеляційної інстанції не з`ясував всі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, не дав їм належну оцінку, не дослідив всі наявні у справі докази та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу Товариства.

8.1 На обґрунтування відзиву посилається на те, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

9. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

11. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

12. Щодо правомірності винесеної відповідачем постанови від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ІП-ФС/800 про накладення штрафу в розмірі 3723 грн. на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП України, у зв`язку з порушенням вимог абзацу першого пункту 2 Розділу 2 Постанови КМУ №100 від 8 лютого 1995 року, частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» за неповне нарахування заробітної плати 13 працівникам за час щорічної відпустки та не забезпечення керівником достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині виходив із того, що суд першої інстанції не проаналізував наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи позивача, числові показники яких спростовують наявність порушень трудового законодавства щодо неповного нарахування заробітної плати працівникам товариства за час щорічної відпустки та незабезпечення керівником достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці.

13. Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

14. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач інших доказів вчинення позивачем порушень трудового законодавства та відповідно правомірності прийнятого ним рішення не надав, тому вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови №ДН2112/249/АВ/ІП-ФС/800 про накладення штрафу в розмірі 3723 грн. обґрунтовано задоволені.

15. Отже, суд апеляційної інстанції підставно скасував рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняв нове, яким визнав протиправною та скасував постанову від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ІП-ФС/800 про накладення штрафу в розмірі 3723 грн.

16. Відносно постанов від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/МГ-ФС/801, №ДН2112/249/АВ-ФС/802 відповідно до яких до позивача застосовано штраф за приписами абзаців 3, 4 статті 265 КЗпП України. Відповідач виходив із того, що позивач на користь ОСОБА_3 , яка звільнилася, виплату компенсації за невикористану відпустку (23 дні) здійснив лише за 8 календарних днів, а 15 днів компенсації залишилося не виплаченими, а тому дійшов висновку, що при звільненні зазначеної особи позивачем порушені вимоги частини першої статті 83, частини першої статті 116 КЗпП України.

17. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідні виплати компенсації за невикористані дні відпустки Литвиненко Я.В. та повний розрахунок при звільненні проведений.

18. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення трудового законодавства відсутні. Тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував постанову від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/МГ-ФС/801.

19. Що стосується касаційної скарги Товариства, то вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Частиною першою статті 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань праці.

23. Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення).

24. За змістом пункту 1 Положення Державна служба України з питань праці (далі - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах, зокрема, охорони праці.

25. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, фондам загальнообов`язкового державного страхування, виконавчим органам міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад, а також центральним органам виконавчої влади обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці (підпункти 50, 54 пункту 4 Положення).

26. У свою чергу, пунктом 7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 2 липня 2012 року №390, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1291/21603 (далі - Порядок №390, чинний на час виникнення спірних вовідносин) передбачено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

27. Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена статтею 265 КЗпП України, згідно з частиною першою, абзацом третім частини другої, частинами четвертою, сьомою посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

28. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок №509.

29. Абзацами, другим, четвертим пункту 2 Порядку №509 визначено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

30. Пунктами 3-8 Порядку №509 передбачено, що Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

31. Таким чином, вказаними положеннями Порядку №509 передбачено право суб`єкта господарювання, стосовно якого розглядається справа про накладення штрафу, на його участь (у порядку самопредставництва або через представника) у розгляді такої справи, про що останній в обов`язковому порядку повідомляється не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду. Справу може бути розглянуто без участі такого суб`єкта господарювання (його представника) лише у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

32. У даній справі, суди попередніх інстанцій вважають, що Товариство було повідомлено належним чином про розгляд справи про накладення на нього штрафу.

33. Колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним. Як убачається із матеріалів справи повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу 6 грудня 2018 року о 9 год.00 хв., скеровано за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується списком №23112018 рекомендованих поштових відправлень та копією поштового конверту (а/с 69, 92).

34. Проте, місце знаходження Товариства, згідно витягу з Єдинного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, м. Дніпро, вул. Боброва, буд.3 (а/с12). За цією адресою відповідачем здійснено перевірку.

35. Також у акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 16 листопада 2018 року №ДН2112/249/АВ зазначено місце реєстрації Товариства м. Дніпро, вул. Боброва, буд.3 (а/с20).

36. Товариство у позовній заяві та апеляційній скарзі вказувало на ці обставини, проте суди попередніх інстанцій на це уваги не звернули, не перевірили шляхом витребування і дослідження належних і допустимих доказів обставини щодо повідомлення Товариства про розгляд справи про накладення штрафу 6 грудня 2018 року о 9 год. 00 хв.

37. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення

38. Ураховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази щодо належного повідомлення відповідачем Товариства про розгляд справи про накладення штрафу 6 грудня 2018 року о 9 год. 00 хв.

39. Згідно пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

40. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року в частині скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року щодо скасування постанови першого заступника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчого І.М. від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 про накладення штрафу в розмірі 111690 грн та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року в частині визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 про накладення штрафу в розмірі 111690 грн підлягають скасуванню з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

41. Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

42. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

43. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Плодородіє НПК" задовольнити частково.

44. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року в частині скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року щодо скасування постанови першого заступника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчого І.М. від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 про накладення штрафу у розмірі 111690 грн та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року в частині визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 6 грудня 2018 року №ДН2112/249/АВ/ТД-ФС/803 про накладення штрафу у розмірі 111690 грн скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року залишити без змін.

45. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін