ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 р.

Справа № 480/1404/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Зарічного районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Опімах Л.М., м. Суми) від 20.06.2019 року (повний текст складено 25.06.2019 р.) по справі № 480/1404/19

за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до Зарічного районного у місті Суми відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області

про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , з позовом, в якому просила: визнати протиправною відмову Зарічного районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області у зміні по батькові ОСОБА_2 з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 "; зобов`язати Зарічний районний у місті Суми відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 № 1489, складеного 10.09.2001 р. Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, змінивши відомості в графі "по батькові" з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що метою зміни імені по батькові її сина є його бажання підкреслити більш тісний родинний зв`язок з вітчимом - ОСОБА_5 , який бере активну участь у його вихованні та матеріальному забезпеченні впродовж останніх п`яти років. Натомість біологічний батько - ОСОБА_6 - фактично з трьох років після народження сина жодним чином не допомагає та будь-яких зв`язків з ним не підтримує. В січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Зарічного районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області з заявою про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_2 , а саме просила змінити по батькові дитини з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ", однак відповідачем відмовлено у внесенні таких змін. Вважає таку відмову протиправною та такою, що не відповідає вимогам закону та нормам міжнародного права, та просить суд задовольнити позовні вимоги, зобов`язавши відповідача внести зміни в актовий запис про народження сина - ОСОБА_2 , змінивши по батькові дитини з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року по справі № 480/1404/19 позовні вимоги задоволено частково: зобов`язано Зарічний районний у місті Суми відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 № 1489, складеного 10.09.2001 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, змінивши відомості в графі " по батькові" з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що до 2006 року позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , під час спільного проживання та шлюбу з яким народила сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18,19).

В актовому записі про народження ОСОБА_2 № 1489, складеного 10.09.2001 р. Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, по батькові дитини " ОСОБА_3 " зазначено за іменем батька - ОСОБА_6 .

Також, судом першої інстанції встановлено, що 14.11.2014 р. позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 (а.с. 23).

В січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Зарічного районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області з заявою про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_2 , а саме просила змінити по батькові дитини з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".

Листом від 07.02.2019 р. відповідачем відмовлено у внесенні таких змін (а.с. 10,11-12).

Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що згідно практики Європейського Суду з прав людини за майже повної свободи зміни імені або прізвища особи обмеження, накладені на зміну по батькові, не видаються належним чином та достатньою мірою мотивованими національним законодавством, а тому суд першої інстанції визнав за необхідне зобов`язати Зарічний районний у місті Суми відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 № 1489, складеного 10.09.2001 р. Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, змінивши відомості в графі "по батькові" з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що зміна імені по батькові за власним бажанням чинним законодавством не передбачена, а тому відмова відповідача внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 , а саме змінити його ім`я по батькові з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ", відповідає вимогам чинного законодавства.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що в актовому записі про народження № 1489, складеного 10.09.2001 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, зазначено по батькові дитини « ОСОБА_3 ». Аналіз документів, представлених заявником, свідчить, що дійсне по-батькові дитини - ОСОБА_3 , що підтверджується актовим записом про його народження № 1489, складеного 10.09.2001 Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в якому ім`я батька значиться « ОСОБА_6 ».

Також, апелянт вказав, що відповідно до ст. 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька. Відповідно до ст. 149 Сімейного кодексу України по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років змінюється за її згодою, у разі, якщо батько змінив своє ім`я.

Відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі виключення відомостей про батька дитини з актового запису про її народження. Прізвище, власне ім`я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.

За таких обставин, апелянт вказав, що він не мав достатніх підстав для внесення змін до актового запису про народження № 1489 від 10.09.2001, складеного Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на гр. ОСОБА_2 , щодо зміни по батькові дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

В свою чергу, ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису про народження № 1489 від 10.09.2001, складеного Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, щодо зміни по батькові дитини з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », розглянута відділом у повній відповідності до чинного законодавства та за наслідками розгляду заяви позивача 07.02.2019 відділом складено обґрунтований висновок № 19-15.15-64 про відмову внесення змін до актового запису цивільного стану, в якому вказані причини відмови.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що єдиною підставою для відмови позивачу у внесенні змін до актового запису, в частині зміни по-батькові неповнолітньої дитини, слугувала та обставина, що відсутні достатні підстави для внесення таких змін, що визначені чинним законодавством, на які посилався апелянт.

Наведена відповідачем обставина знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи як суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, оскільки матеріалами справи не підтверджується того, що батько ОСОБА_2 змінював своє ім`я або мало місце усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону.

В свою чергу, підставою для звернення позивача до органу реєстрації актів цивільного стану була та обставина, що метою зміни імені по батькові її сина є його бажання підкреслити більш тісний родинний зв`язок з вітчимом - ОСОБА_5 , який бере активну участь у його вихованні та матеріальному забезпеченні впродовж останніх п`яти років. Натомість біологічний батько - ОСОБА_6 - фактично з трьох років після народження сина жодним чином не допомагає та будь-яких зв`язків з ним не підтримує. Сам ОСОБА_2 проти внесення таких змін не заперечував.

Разом з тим, вирішуючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон), який також визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 6 Закону відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх.

Стаття 9 Закону передбачає, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Внесення змін до актового запису цивільного стану регулюється статтею 22 Закону, відповідно до якої внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Відповідно до ст. 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Положеннями ст. 149 Сімейного кодексу України визначено, що у разі, якщо батько змінив своє ім`я, по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється за її згодою.

Стаття 295 Цивільного кодексу України передбачає право фізичної особи, що досягла 16-ти років, на власний розсуд своє прізвище та власне ім`я.

Підстава для відмови у зміні імені зазначено: здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку; офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника; подання заявником неправдивих відомостей про себе.

Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.2.13.2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за № 96/5 підставою для внесення змін в актовому записі цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справі «Гарнага проти України» (заява № 20390/07) Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу про відмову відділу реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції (далі - відділ РАЦС) в задоволенні заяви про зміну по батькові позивача, дійшов висновку про задоволення позову з посиланням на вимоги статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвеція), положення якої головним чином стосується захисту особи від свавільного втручання державних органів, вона не лише зобов`язує державу утриматися від такого втручання, але й покладає на неї позитивні зобов`язання, властиві дієвій повазі до приватного та сімейного життя.

Європейський суд з прав людини також зазначив, що ст. 10 Сімейного кодексу України передбачено застосування аналогії закону та аналогії права, та вказано, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права).

Системний аналіз вимог Сімейного та Цивільного кодексів України з приводу зміни імені по-батькові дає суду дійти висновку, що в такій категорії справ слід дотримуватись справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому.

По батькові як частина особистого імені традиційно походить від імені батька відповідної особи. Однак законодавство України визнає, що коли особа досягає достатньо дорослого віку для того, щоб приймати самостійні рішення щодо зміни імені, вона може зберегти або змінити ім`я, надане їй при народженні. Вартий особливої уваги той факт, що особа може зберегти по батькові, навіть якщо її батько більше не носить імені, від якого походить по батькові. У цьому випадку розірвання традиційного зв`язку між по батькові особи та іменем її батька визнається можливим.

Цивільний та Сімейний кодекси України передбачають можливість зміни особою по батькові, якщо її батько змінив ім`я. Державні органи розтлумачили це положення як чітку вказівку на те, що зміна імені батьком особи є єдиною можливою підставою для зміни по батькові відповідної особи.

Визнаючи, що в особи можуть існувати справжні причини, щоб бажати змінити своє ім`я, судова колегія визнає, що законодавчі обмеження такої можливості можуть бути виправдані інтересами суспільства.

Судовим розглядом встановлено, що позовна заява обґрунтована бажанням підкреслити більш тісний родинний зв`язок сина з вітчимом, тобто відмова у внесенні зміни в актову запис про народження по-батькові дитини є обмеженням її права на ім`я як частину її особистої та сімейної індивідуальності.

Під час розгляду справи не встановлено зазначених законодавчих обмежень по зміні імені (кримінальне переслідування).

Таким чином, відсутність прямих підстав (зміна імені самим батьком, тощо), що визначені чинним законодавством України, для зміни по батькові, при бажанні такої особи змінити по батькові не може перешкоджати цій особі у реалізації наданого їй особистого права, оскільки це призведе до порушення статті 8 Конвенції.

Тобто, відмова державного органу внести такі зміни є втручанням держави в приватне життя ОСОБА_2 .

Враховуючи наведені вище висновки Європейського суду з прав людини у справі справі «Гарнага проти України» (заява № 20390/07), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_2 № 1489, складеного 10.09.2001 р. Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, змінивши відомості в графі "по батькові" з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 ".

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Судова колегія в цій справі зазначає про неможливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду , викладених в рішенні по ставі № 425/2737/17, щодо належності до цивільно-правового спору справ про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану, оскільки в цій справі не оспорюється позивачкою інформація в актовому записі про народження сина про біологічного батька. Ця інформація не є підставою судового розгляду, бо є правильною.

Предметом розгляду справи є відмова державного органу внести зміни в цей запис по-батькові в зв`язку з бажанням дитини на таку зміну .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року по справі № 480/1404/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Зарічного районного у місті Суми відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року по справі № 480/1404/19 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року по справі № 480/1404/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

(підпис)

Н.С. Бартош

Судді

(підпис) (підпис)

В.В. Катунов З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 07.10.2019 року