Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 вересня 2019 р. справа № 520/5651/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Нестеренко С.О.,

представників відповідача - Шамілова Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (код ЄДРПОУ 37023327, 62495, вул. Орешкова, 7-А, смт Васищеве, Харківський р-н, Харківська обл.) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 15.01.2019 року №00000171402, №00000191402, №00000181402, №00000201402.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року відкрито провадження в вказаній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до пп.20.1.4 п. 201 ст.20, ст. 75. ст.77, п. 82.1 ст.82 Податкового кодексу України, та плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на IV квартал 2018 року та відповідно до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 12.10.2018 року №7676 Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "МЛК Трейд". За результатами проведення вказаної перевірки складено Акт від 14.12.2018 року №5195/20-40-14-02-08 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МЛК ТРЕЙД» податкового законодавства та період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, валютного за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року». На підставі Акту від 14.12.2018 року №5195/20-40-14-02-08 та із урахуванням розгляду заперечення від 28.12.2018 р. на Акт від 14.12.2018 року №5195/20-40-14-02-08, відповіді ГУ ДФС у Харківській області про розгляд заперечень від 10.01.2019 р. № 1227/12/10/20-40-14-02-14, ГУ ДФС у Харківській області було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. ТОВ «МЛК ТРЕЙД» вважає податкові повідомлення рішення від 15.01.2019 року №00000171402, №00000191402, №00000181402, №00000201402 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне. Наявні первинні документи ТОВ «МЛК ТРЕЙД» на оприбуткування товарів від постачальників за 2016 рік, свідчать про те, що ТОВ «МЛК ТРЕЙД» у повному обсязі було оприбутковано товари від постачальників, відсутні неоприбутковані товари по тих товарних позиціях, по яких у Додатках №13 та №14 до Акту перевірки нібито вказано на неоприбуткування товару. На думку представника позивача, висновки щодо отримання ТОВ «МЛК ТРЕЙД» доходів від вартості неоприбуткованих від постачальників товарів у 2016 році товару на загальну суму 3 952 543,00 грн., та у І півріччі 2018 року товару на загальну суму 3 869 664,00 грн., не відповідають дійсності. Також висновки акту перевірки про списання товарів з кредиту балансового рахунку 28 «Товари» без їх реалізації тобто отримання доходів від таких товарів зроблені безпідставно, не ґрунтуються на первинних документах підприємства, фактично зроблені із порушенням вимог чинного законодавства. ТОВ «МЛК ТРЕЙД» здійснювало відображення у бухгалтерському обліку повернення раніш реалізованих товарів від покупців, у відповідності до вимог нормативно-правових документів, які регламентують питання бухгалтерського обліку. Також представник позивача вважає, що фактичні дані, які підтверджуються даними аналітичного та синтетичного обліку, первинними документами, свідчать на користь того, що товари, які було повернуто покупцями ТОВ «МЛК ТРЕЙД», у подальшому були реалізовані. Окрім цього, у Акті перевірки фахівцями ГУ ДФС у Харківській області неправомірно зроблено висновок про те, що ТОВ «МЛК ТРЕЙД» було зобов`язано нараховувати податок на додану вартість відповідно до п.198.5 Податкового кодексу, оскільки у грудні 2016 року усі списані товари були списані у зв`язку із їх реалізацією, при чому було відображено дохід від такої реалізації та нараховано податкові зобов`язання. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Через канцелярію суду 01.07.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржувані рішення прийнято за наслідками встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на нього, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ТОВ "МЛК Трейд" зареєстроване згідно рішення Харкiвська районна державна адмiнiстрацiя Харкiвської областi, реєстраційний № 14711020000025107 від 25.03.2010 року, перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Харківській області, зареєстровано платником податку на додану вартість з 17.02.2009 №100199474.

На підставі направлень від 25.10.2018 № 10697, № 10698, № 10699, № 10700, № 10701, № 10702 виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, відповідно до підпункту п.п.20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового Кодексу України та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІУ квартал 2018, на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 12.10.2018 № 7676, фахівцями контролюючого органу в період з 29.10.2018 року по 07.12.2018 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "МЛК Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, відповідно до затвердженого плану.

За наслідками вказаної перевірки складено акт №5195/20-40-14-02-08 від 14.12.2018 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "МЛК Трейд" податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, яким встановлено порушення ТОВ "МЛК Трейд":

- ст.4 Закону N 996, пункту 7 ПСБО № 15 «Доходи», пункту 10 ПСБО № 16 «Витрати», пп.134.1 п.134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 6205531 грн., в тому числі за 2016 в сумі 4032568 грн. та І півріччя 2018 року в сумі 2172963 грн.;

- п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено ряд. 21Б «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду» за червень 2018 в сумі 62823 грн. та встановлено заниження податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 6165454 грн. в тому числі за січень 2016 в сумі 35079 грн., за лютий 2016 в сумі 19749 грн., за березень 2016 в сумі 31766 грн., за квітень 2016 в сумі 24269 грн., за травень 2016 в сумі 23611грн.,за червень 2016 в сумі 34567 грн., вересень 2016 в сумі 52921 грн., за грудень 2016 в сумі 3581357 грн., за березень 2017 в сумі 349572 грн., за квітень 2017 в сумі 26089 грн., за травень 2017 в сумі 33070 грн., за червень 2017 в сумі 33645 грн., за липень 2017 в сумі 46979 грн., за серпень 2017 в сумі 38173 грн., за вересень 2017 в сумі 25276 грн., за жовтень 2017 в сумі 19282 грн., за листопад 2017 в сумі 22202 грн., за січень 2018 в сумі 44237 грн., за березень 2018 в сумі 54316 грн., за травень 2018 в сумі 59049 грн., за червень 2018 в сумі 1610245 грн.;

- п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України в перевіряємому періоді було допущено порушення в частині не виписаних та незареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на товари використані не в господарській діяльності.

28 грудня 2018 року позивачем було подано заперечення до акту перевірки та висловлено незгоду з виявленими порушеннями.

Листом від 10.01.2019 р. № 1227/12/10/20-40-14-02-14 Головним управлінням ДФС у Харківській області на адресу ТОВ «МЛК ТРЕЙД» було надано повідомлення Про розгляд заперечень, в якому ТОВ «МЛК ТРЕЙД» повідомлено про прийняте рішення, висновки, зроблені в акті перевірки від 14.12.2018 р. № 5195/20-40-14-02-08 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МЛК ТРЕЙД». податковий номер 37023327, номер телефону 0577591166 податкового законодавства та період з 01.01.2016р. по 30.06.2018р., валютного за період з 01.01.2016р. по 30.06.2018р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016р. по 30.06.2018р.» є правомірними, не спростовані в ході розгляду заперечень ТОВ «МЛК ТРЕЙД», а тому не підлягають перегляду.

На підставі висновків акту перевірки №5195/20-40-14-02-08 від 14.12.2018 року, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 15.01.2019 року:

- №00000171402, яким ТОВ «МЛК ТРЕЙД» було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 7756913,75 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 6205531 грн., за штрафними санкціями 1551382,75 грн.;

- №00000191402, яким ТОВ «МЛК ТРЕЙД» було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 9248181,00 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями 6165454 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3082727 грн.;

- №00000181402, яким ТОВ «МЛК ТРЕЙД» було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 62823 грн.;

- № 00000201402 , яким ТОВ «МЛК ТРЕЙД» було застосовано штраф в розмірі 3082727,00 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 Податкового кодексу України податкових накладних / розрахунків коригування.

З приводу встановлених актом перевірки порушень та правомірності винесення спірних податкових повідомлень - рішень, суд зазначає наступне.

Щодо заниження податку на прибуток в сумі 6205531 грн., в тому числі за 2016 в сумі 4032568 грн. та І півріччя 2018 року в сумі 2172963 грн.

Під час перевірки були досліджені повні відомості щодо готівкових виторгів по кожному найменуванню реалізованих товарів ТОВ «МЛК ТРЕЙД» за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 року, крім того в ході перевірки використані дані податкової інформації, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів (ІТС «Податковий блок»; Архів електронної звітності (ЄРПН).

В ході перевірки було здійснено звірку зареєстрованих в ЄРПН підприємством ТОВ «МЛК ТРЕЙД» (податковий номер 37023327) податкових накладних виписаних на реалізацію товарів, даних фіскальних чеків РРО, виписаних накладних на реалізацію постачальникам та виписаних зведених накладних на реалізацію товарів кінцевому споживачу зі складу та зведених податкових накладних на кінцевого споживача по реалізованим товарам через РРО з фактичними даними бухгалтерського обліку, саме: даних Балансів (Звіт про фінансовий стан) за 2016 та І півріччя 2018, дані бухгалтерського обліку оборотно-сальдових відомостей за 2016 та І півріччя 2018, дані бухгалтерського обліку руху товарів відповідно оборотно-сальдових відомостей по балансовому рахунку № 281 «Товари на складі» за 2016 та І півріччя 2018.

Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій „Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" показників за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 у загальній сумі 3895703 грн. встановлено його заниження всього у сумі 34475173 грн., у тому числі за 2016 у сумі 22403156 грн. та І півріччя 2018 в сумі 12072017 грн. а саме:

Перевіркою достовірності відображених ТОВ «МЛК ТРЕЙД» доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 у загальній сумі 333734021 грн. на підставі таких документів: журнали-ордери по бухгалтерських рахунках 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 702 «Доходи від реалізації товарів», 703 «Доходи від надання послуг та робіт», 719 «Інші доходи від операційної діяльності», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари», інших рахунків, первинні документи: акти виконаних робіт, послуг, видаткові накладні, банківські виписки, договори, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, фіскальні чеки, зведені видаткові накладні на реалізацію товарів через РРО кінцевому споживачу, зведені податкові накладні на реалізацію товарів через РРО кінцевому споживачу та інші 791 «Фінансовий результат» встановлено заниження інших операційних доходів по ряд 2120 «Інші операційні доходи» звітів про фінансові результати (форма №2) у сумі 7822207 грн., у тому числі за 2016 рік у сумі 3952543 грн. та 1 півріччя 2018 в сумі 3869664 грн.

Також, в ході перевірки здійснено товарний баланс отриманих та реалізованих товарів за 2016 та 1 півріччя 2018, шляхом зіставлення бухгалтерських записів за кредитом рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та за дебетом бухгалтерського рахунка 281 «Товари на складі», з кредиту бухгалтерського рахунка 281 «Товари на складі» в дебет б/р № 902 «Собівартість реалізованих товарів», даних фіскальних чеків РРО, виписаних накладних та податкових накладних на реалізацію постачальникам та виписаних зведених накладних на реалізацію товарів кінцевому споживачу зі складу та зведених податкових накладних на кінцевого споживача по реалізованим товарам через РРО даних інформаційних баз Архів електронної звітності (ЄРПН) виписаних та зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «МЛК ТРЕЙД».

Перевіркою встановлено неповне оприбуткування товарів при надходженні їх від постачальників, а також списання по бухгалтерському обліку з остатків фактично не реалізованих товарів про що свідчать дані товарного балансу.

Товарні баланси наведені в додатках № 13 та № 14 до акту перевірки.

Перевіркою встановлено, що підприємством у 2016 та І півріччі 2018 реалізовувались товари, які фактично не були оприбутковані, а саме на які не були виписані видаткові та податкові накладні від постачальників, тим самим постачальниками не були вказані товари включені до доходів та податкових зобов`язань, рахунки на оплату вказаних товарів постачальниками не виписувались.

Згідно даних обротно-сальдових відомостей за 2016 рік та балансу підприємства Ф.1 за 2016 рік б/р № 681 «Розрахунки за авансами отриманими» та б/р № 371 «Розрахунки за авансами виданими» відсутні, кредитове сальдо б/р № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» в розрізі контрагентів не числиться, що доказує відсутність отриманих авансів від покупців.

Вищевикладене свідчить, що реалізовані товари є товарами отриманими ТОВ «МЛК Трейд» від постачальників безоплатно.

Згідно з нормами п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), зазначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Внаслідок вищевказаного, встановлено заниження інших операційних доходів по ряд. 2120 «Інші операційні доходи» звітів про фінансові результати (форма №2) у сумі 7822207 грн., у тому ч. за 2016 рік у сумі 3952543 грн. та 1 півріччя 2018 в сумі 3869664 грн., чим порушено п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Перевіркою достовірності задекларованих показників по рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг)» звітів про фінансові результати (форма №2) за перевіряємий період в сумі 300927 тис.грн., встановлено завищення вказаного показника в сумі 26652966 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 18450613 грн. та за І півріччя 2018 в сумі 8202353 грн., а саме:

В ході перевірки здійснено товарні баланси за 2016 та І півріччя 2018 отриманих та реалізованих товарів, шляхом зіставлення бухгалтерських записів за кредитом рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та за дебетом рахунка 281 «Товари на складі», з кредита рахунка 281 «Товари на складі» в дебет б/р № 902 «Собівартість реалізованих товарів», б/р 702 «Доходи від реалізації товарів», даних фіскальних чеків РРО, виписаних зведених накладних на відвантаження товарів зі складу кінцевому споживачу через РРО, виписаних податкових накладних на реалізацію постачальникам та виписаних зведених податкових накладних на кінцевого споживача по реалізованим товарам через РРО. Перевіркою встановлено списання товарів з кредиту балансового рахунка № 28 «Товари» в Дебет б/р № 902 «Собівартість реалізованих товарів» без їх реалізації тобто отримання доходів від таких товарів, що підтверджено даними б/р 702 «Доходи від реалізації товарів».

З 01.01.2013 р. введено в дію норми абзаців другого та третього п.7 ст.3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) щодо обов`язкового подання суб`єктами господарювання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків РРО до органів Міндоходів дротовими або бездротовими каналами зв`язку за технологією Нацбанку України.

Після підключення до Системи зберігання і збору даних Міндоходів (персоналізації РРО) контрольно-звітна інформація про використання РРО згідно з п. 7 ст. 3 Закону № 265 передається органам доходів і зборів в електронній формі.

ТОВ «МЛК ТРЕЙД» в порушення вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року № 893/4186, в бухгалтерському обліку не вірно відображались витрати, в результаті чого не вірно формувалась собівартість реалізованих покупних товарів.

Пунктом 19 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» визначено:

У статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", 16 "Витрати", 30 "Біологічні активи".

Пунктом 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону N 996, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат, тобто для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі - ПСБО «Витрати»), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань та господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року № 893/4186: Рахунок 28 "Товари", на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу.

Згідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів: договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних, даних аналітичного обліку бухгалтерських рахунків № 28 «Товари», 902 «Собівартість реалізованих товарів», даних балансового рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» в розрізі контрагентів перевіркою встановлено, що підприємством в порушення Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року № 893/4186, не вірно відображались у бухгалтерському обліку витрати по балансовому рахунку № 28 «Товари», а саме підприємством на б/р № 902 «Собівартість реалізованих товарів» віднесено витрати по товарам які фактично не реалізовані, тобто відсутні доходи по цих товарах.

Пунктом 5 П(С)БО 16 «Витрати» визначено: Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Пунктами 7 та 8 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», затверджено наказом Міністерства фінансів N 73 від 07.02.2013р., визначено: п.7. За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов`язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). П.8. За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов`язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення вимог Закону України №996-ХІУ від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», за результатами фінансово-господарської діяльності на б/р № 902 «Собівартість реалізованих товарів» були віднесені витрати в сумі 26652966 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 18450613 грн. та за І півріччя 2018 в сумі 8202353 грн., по товарам які фактично не були реалізовані, і доходи не були відображені по балансовому рахунку № 702 «Доходи від реалізації товарів».

При перенесенні неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868, п.19 р. ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» що призвело до завищення показників в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг)» в сумі 26652966 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 18450613 грн. та за І півріччя 2018 в сумі 8202353 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення п.5, п.10 П(С)БО 16 «Витрати» безпідставно завищено витрати по рядку 2050 «Собівартість реалізованих товарів» Звітів про фінансові результати в сумі 26652966 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 18450613 грн. та за І півріччя 2018 в сумі 8202353 грн., що призвело до заниження рядка 2290 «Фінансовий результат до оподаткування» Звіту про фінансові результати в сумі 26652966 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 18450613 грн. та за І півріччя 2018 в сумі 8202353 грн. та рядка 02 Декларації з податку на прибуток «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» в сумі 26652966 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі 18450613 грн. та за І півріччя 2018 в сумі 8202353 грн.

В порушення п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153 встановлено заниження інших операційних доходів по ряд. 2120 «Інші операційні доходи» звітів про фінансові результати (форма №2) у сумі 7822207 грн., у тому ч. за 2016 рік у сумі 3952543 грн. та 1 півріччя 2018 в сумі 3869664 грн. що призвело до заниження рядка 2290 «Фінансовий результат до оподаткування» Звіту про фінансові результати у сумі 7822207 грн., у тому ч. за 2016 рік у сумі 3952543 грн. та 1 півріччя 2018 в сумі 3869664 грн. та рядка 02 Декларації з податку на прибуток «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» у сумі 7822207 грн., у тому ч. за 2016 рік у сумі 3952543 грн. та 1 півріччя 2018 в сумі 3869664 грн.

Враховуючи викладене підприємством в порушення пп.134.1 п.134 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток в сумі 6205531 грн., в тому числі за 2016 в сумі 4032568 грн. та І півріччя 2018 року в сумі 2172963 грн.

В ході перевірки 06.12.2018 посадовим особам ТОВ «МЛК ТРЕЙД» було надано письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження, щодо правомірності формування доходів та витрат, а також нарахування податкових зобов`язань. Пояснення та їх документальне підтвердження не надавались, про що складено акт від 07.12.2018 № 5128/20-40-14-02-08 ненадання пояснень.

Положеннями п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.44.6 зазначеної статті у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов`язок контролюючого органу здійснювати виїзну перевірку на: підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органам державної податкової служби. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК України прирівнюється до їх відсутності.

Зазначена позиція викладена також у Постанові Вищого адміністративного суду від 13.01.2016 року по справі №0670/1865/12 (К/800/1420/13).

Суд зазначає, що позивачем не були надані документи, щодо правомірності формування доходів та витрат, а також нарахування податкових зобов`язань, ні під час перевірки, ні до суду.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 КАС України).

Відповідно до приписів ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд не наділений повноваженнями контролюючого органу, передбаченими статтею 19-1 Податкового кодексу України, які в свою чергу є дискреційними.

З огляду на наведене, позивачем не надано жодного фактичного доказу на спростування висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки №5195/20-40-14-02-08 від 14.12.2018 року щодо заниження податку на прибуток в сумі 6205531 грн., в тому числі за 2016 в сумі 4032568 грн. та І півріччя 2018 року в сумі 2172963 грн.

Відносно встановленого перевіркою факту заниження податкових зобов`язань по рядку 4.1Б «Нараховано ПЗ за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» на загальну суму 6228277 грн. в частині ненарахування податкових зобов`язань на вартість товарів використаних не в господарській діяльності, а саме за січень 2016 в сумі 35079 грн., за лютий 2016 в сумі 27388 грн., за березень 2016 в сумі 24127 грн., за квітень 2016 в сумі 24269 грн., за травень 2016 в сумі 23611грн.,за червень 2016 в сумі 34567 грн. за липень 31032 грн., за серпень 2016 в сумі 30405 грн., за вересень 2016 в сумі 26760 грн. за жовтень 2016 в сумі 26110 грн., за листопад 2016 в сумі 32522 грн., за грудень 2016 в сумі 3722882 грн., за січень 2017 в сумі 48107 грн., за лютий 2017 в сумі 24520 грн., за березень 2017 в сумі 41512 грн., за квітень 2017 в сумі 26089 грн., за травень 2017 в сумі 33070 грн., за червень 2017 в сумі 33645 грн., за липень 2017 в сумі 46979 грн., за серпень 2017 в сумі 38173 грн., за вересень 2017 в сумі 25276 грн., за жовтень 2017 в сумі 19282 грн., за листопад 2017 в сумі 22202 грн., за грудень 2017 в сумі 25613 грн., за січень 2018 в сумі 36612 грн., за лютий 2018 в сумі 19858 грн., за березень 2017 в сумі 29900 грн., за квітень 2018 в сумі 31981 грн., за травень 2018 в сумі 23700 грн., за червень 2018 в сумі 1663006 грн., суд зазначає наступне.

В порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 897683 грн. в частині не нарахування податкових зобов`язань на вартість повернутих зіпсованих продовольчих товарів покупцями.

Торговельна діяльність регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України від 12.05.1991 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів», іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб`єктам господарювання (СГ) роздрібної торгівлі, іншим СГ. Роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ громадського харчування.

Порядок і умови укладання договорів купівлі-продажу, а також підстави повернення товару як з ініціативи покупця, так і з ініціативи продавця, викладено в Цивільному кодексі України.

У разі якщо сторони не визначили в договорі порядок приймання-передачі продукції, використовуються положення інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю N П-7 от 25.04.66 та положення інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю N П-6 от 15.06.65.

Згідно статті 678 Цивільного кодексу покупець має право розірвати договір і вимагати повернення раніше сплаченої суми або вимагати заміни товару неналежної якості у разі суттєвого порушення вимог до якості товару й виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких вимагає значних у сумах і часі витрат, недоліків, що виявлялися неодноразово або з`являлися знову після їх усунення. При цьому якщо порушено умови договору купівлі-продажу за асортиментом, комплектністю, кількістю, якістю товару, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця.

Покупець за статтею 678 ЦК має право вимагати повернення товару, якщо вимоги щодо якості товару істотно порушені (виявлені недоліки, які не можна усунути; недоліки, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу; недоліки, які виявили неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення). Повертають товари в порядку, регламентованому Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII. При здійсненні обміну (повернення) товару належної якості покупцем (споживачем) слід враховувати, що відповідно до переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого постановою КМУ від 19 березня 1994 р. N 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів», до товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) належать: 1.1.1. Продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни.

З метою забезпечення приймання продавцем повернутого товару покупець має право надіслати покупцю письмову вимогу (ст. 680 Цивільного кодексу). Ця вимога може бути у формі таких документів: звичайного листа, претензії, складеної в довільній формі, претензії, складеної згідно з вимогами ст. 222 Господарського кодексу, висновку незалежної комісії, акту про брак, інших документів, передбачених договором купівлі-продажу.

Окремо суд зазначає, що договорами між ТОВ "МЛК Трейд" та покупцями продукції повинно бути унормовано яка саме продукція неналежної якості підлягає поверненню та порядок її повернення, зокрема пошкодження продукції, закінчення кінцевого терміну споживання, тощо. Однак, позивачем не надано до суду жодного договору з контрагентами - покупцями та накладних про повернення товару для дослідження судом.

Перевіркою встановлено, що при здійсненні торговельної діяльності продовольчими товарами ТОВ «МЛК ТРЕЙД» оприбутковувало в бухгалтерському обліку на рахунку № 281 «Товари на складі» продовольчі товари, поверненні покупцями товарів ( юридичними особами, фізичними особами підприємцями) з поміткою « порча» на первинних документах (накладні), якими оформлено повернення покупцями реалізованих їм продовольчих товарів. Бухгалтерський облік операцій з повернення зіпсованих продовольчих товарів покупцями підприємством здійснювався на бух рах № 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції з бухгалтерським рахунком № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». Згідно з журналом ордером і Відомістю по рахунку 704 « Вирахування з доходу» за перевіряємий період з 01.01.2016 по 30.06.2018 повернуто покупцями продовольчих товарів на суму 5385718,63 грн., в тому числі відкориговані податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 897681,61 грн. кореспонденцією рахунків Дт 704 К-т 641 методом сторно. За кредитом субрахунку 704 відображено списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати". Оприбуткування на склад повернутих покупцями товарів в бухгалтерському обліку підприємства відображено методом « червоне сторно» кореспонденцією рахунків Дт 902 «Собівартість реалізованих товарів» Кт 281 «Товари на складі».

Дії, пов`язані з направленням на переробку (зміну призначеного використання), вилучення та/або утилізацію зіпсованих харчових продуктів в бухгалтерському обліку підприємства не обліковувалися. В бухгалтерському обліку повернуті зіпсовані продукти харчування окремо від обліку товарів призначених для реалізації не обліковувалися, кількісно-сумовий облік оприбуткованих зіпсованих товарів до перевірки не надано.

Згідно пп. 48 п. 1 ст.1 розділу 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 19, ст. 98) зі змінами і доповненнями, непридатний харчовий продукт - харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів.

Непридатні харчові продукти не можуть використовуватися в господарчій діяльності платника податків з метою їх реалізації споживачам та покупцям.

Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) і/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу та проводиться такою особою самостійно й/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, котра діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення й агентськими договорами.

Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

В порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 897683 грн. в частині не нерахування податкових зобов`язань на вартість повернутих зіпсованих продуктів харчування покупцями, а саме за січень 2016 в сумі 35079 грн., за лютий 2016 в сумі 27388 грн., за березень 2016 в сумі 24127 грн., за квітень 2016 в сумі 24269 грн., за травень 2016 в сумі 23611грн.,за червень 2016 в сумі 34567 грн. за липень 31032 грн., за серпень 2016 в сумі 30405 грн., за вересень 2016 в сумі 26760 грн. за жовтень 2016 в сумі 26110 грн., за листопад 2016 в сумі 32522 грн., за грудень 2016 в сумі 32759 грн., за січень 2017 в сумі 48107 грн., за лютий 2017 в сумі 24520 грн., за березень 2017 в сумі 41512 грн., за квітень 2017 в сумі 26089 грн., за травень 2017 в сумі 33070 грн., за червень 2017 в сумі 33645 грн., за липень 2017 в сумі 46979 грн., за серпень 2017 в сумі 38173 грн., за вересень 2017 в сумі 25276 грн., за жовтень 2017 в сумі 19282 грн., за листопад 2017 в сумі 22202 грн., за грудень 2017 в сумі 25613 грн., за січень 2018 в сумі 36612 грн., за лютий 2018 в сумі 19858 грн., за березень 2017 в сумі 29900 грн., за квітень 2018 в сумі 31981 грн., за травень 2018 в сумі 23700 грн., за червень 2018 в сумі 22535 грн.

Крім того перевіркою п. 4.1Б «Нараховано ПЗ за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» встановлено його заниження в сумі 2209498 грн., в тому числі за грудень 2016 в сумі 558177 грн., за червень 2018 в сумі 1651321 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України не нараховано податкові зобов`язання в сумі 5330594 грн., в тому числі за грудень 2016 в сумі 3690123 грн., за червень 2018 в сумі 1640471 грн. на товари, які були списані з кредиту б/р № 281 «Товари» в дебет б/р 902 «Собівартість реалізованих товарів», які фактично не були реалізовані і по яким відсутні доходи. За даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 «Товари на складі» за 2016 вказані товари відсутні залишках товарів станом на 31.12.2016 року. За даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 «Товари на складі» за перше півріччя 2018 вказані товари відсутні в залишках товарів станом на 30.06.2018 року.

Під господарською діяльністю, у Господарському Кодексі України від 16.01.2003 №436-ІУ, розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та ре алізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Списуючи товари з кредита б/р 28 «Товари на складі» в дебет б/р 902 «Собівартість реалізованих товарів» без фактично отриманих доходів від таких товарів, є товарами використаними не в господарській діяльності підприємства.

Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище ТОВ «МЛК ТРЕЙД» в порушення п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України в перевіряємому періоді було допущено порушення в частині не виписаних та незареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на товари використані не в господарській діяльності.

Судом встановлено, що чинне законодавство містить заборону повернення продовольчих товарів належної якості, відповідно поверненню підлягають виключно неякісні товари, отже твердження представника позивача про подальшу реалізацію повернутих товарів є недостовірними та непідтвердженими належними доказами.

Суд зазначає, що твердження позивача, що наявні первинні документи ТОВ «МЛК ТРЕЙД» на оприбуткування товарів від постачальників за 2016 рік, свідчать про те, що ТОВ «МЛК ТРЕЙД» у повному обсязі було оприбутковано товари від постачальників, відсутні неоприбутковані товари по тих товарних позиціях, по яких у Додатках №13 та №14 до Акту перевірки нібито вказано на неоприбуткування товару, що ТОВ «МЛК ТРЕЙД» здійснювало відображення у бухгалтерському обліку повернення раніш реалізованих товарів від покупців, у відповідності до вимог нормативно-правових документів, які регламентують питання бухгалтерського обліку, що товари, які було повернуто покупцями ТОВ «МЛК ТРЕЙД», у подальшому були реалізовані, що усі списані товари були списані у зв`язку із їх реалізацією, при чому було відображено дохід від такої реалізації та нараховано податкові зобов`язання, не підтверджені жодними первинними документами.

Відповідно до вимог ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Натомість, позивачем було надано до суду виключно наказ про облікову політику ТОВ "МЛК Трейд", договір купівлі-продажу товарів між ТОВ "МЛК Трейд" та ТОВ "Сандора", видаткові накладні на поставку товару від ТОВ "Сандора" на ТОВ "МЛК Трейд", наказ про призначення директора, що підтверджується переліком додатків до адміністративного позову.

Суд зазначає, що жоден із наданих документів не свідчить про обставини, зазначені у адміністративному позові та не спростовує висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки №5195/20-40-14-02-08 від 14.12.2018 року.

Окремо суд зазначає, що представником позивача не доведено поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, з огляду на що справа розглядається виключно за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, під час судового розгляду справи в повній мірі підтверджуються висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки №5195/20-40-14-02-08 від 14.12.2018 року.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування висновків акту перевірки. Під час розгляду справи судом встановлено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених контролюючим органом.

З огляду на те, що позивач не спростовує встановлених актом перевірки порушень, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття Головним управлінням ДФС України спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 15.01.2019 року №00000171402, №00000191402, №00000181402, №00000201402 винесені контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛК Трейд" (код ЄДРПОУ 37023327, 62495, вул. Орешкова, 7-А, смт Васищеве, Харківський р-н, Харківська обл.) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07.10.2019 року.

Суддя Біленський О.О.