ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2019 року

Київ

справа №320/5901/18

адміністративне провадження №К/9901/23535/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №320/5901/18

за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,-

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 29.03.2016 №1857 про відмову у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня подачі заяви про призначення такої пенсії, тобто з 28.12.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на протиправність відмови відповідача у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня подачі заяви про призначення такої пенсії.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 29.03.2016 №1857 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1

Визнано протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка викладена у листах від 03.10.2018 №476/Є-01 та від 29.12.2018 №729/Є-01.

Зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно з пунктом першим статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05.12.2015.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 28.04.1986 по 02.05.1986 та в період з 08.09.1986 по 26.09.1986 позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

24.12.1995 позивач отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, серії НОМЕР_1 , видане Київською обласною державною адміністрацією.

28.12.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії, у якій просив призначити йому пенсію за віком, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 29.03.2016 №1857 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1

21.04.2016 Комісією по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації на засіданні від було прийнято рішення, яким не підтверджено ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки первинним документами не підтверджено виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження, а також зазначено про відсутність фінансових документів про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження. Також визнано посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС категорії 2 виданим безпідставно та таким, що підлягає вилученню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18, яке набрало законної сили 04.09.2018, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано протокольне рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 21.04.2016 №184 в частині визнання безпідставно виданим та таким, що підлягає вилученню посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1 ОСОБА_1

27.09.2018 позивач звернувся до голови комісії з припинення Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду ОСОБА_2 з заявою, у якій посилаючись на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18, просив переглянути його заяву про вихід на пенсію зі зменшенням пенсійного віку та призначити йому пенсію з моменту подачі заяви, тобто з 28.12.2015.

Листом від 03.10.2018 №476/Є-01 відповідач повідомив позивача про те, що для призначення пенсії йому необхідно повторно звернутись до Макарівського відділу звернень громадян з відповідною заявою та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08. 2018 у справі №370/612/18 з відміткою про набрання постановою законної сили, та належним чином завіреним.

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії з моменту звернення про призначення такої, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого ще у березні 2016 року. Водночас, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише у листопаді 2018 року, тобто із пропуском шестимісячного строку, визначеного статтею 122 КАС України для його оскарження.

При цьому, апеляційний суд виходив з того, що позивач був обізнаний про можливість оскарження рішення від 29.03.2016 №1857, однак, про наявність поважних причин пропуску строку для оскарження цього рішення не вказує та клопотання про поновлення строку до суду не подавав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з квітня 2016 року позивач мав можливість оскаржити у судовому порядку рішення від 29.03.2016 №1857 про відмову у призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте, звернувся до суду із відповідним позовом лише у листопаді 2018 року.

Зважаючи на те, що судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду та враховуючи дату подачі адміністративного позову, позовну заяву ОСОБА_1 апеляційним судом залишено без розгляду.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на протиправність рішення суду апеляційної інстанції щодо залишення адміністративного позову без розгляду та помилковість висновків суду щодо пропуску строку звернення до суду з позовом без поважних причин, зважаючи на те, що право на оскарження спірного рішення від 29.03.2016 №1857 виникло у позивача лише у листопаді 2018 року, а саме: після оскарження у судовому порядку рішення про вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яким підтверджено наявність у позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, позивач вказує на відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала, у зв`язку з непризначенням пенсії з вини суб`єкта владних повноважень.

8. Відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу позивача, в якому посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити таку без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

10. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.

11. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

12. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

13. Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Судом попередньої інстанції встановлено, що позовну заяву ОСОБА_1 подав до суду поза межами встановленого строку для звернення до суду з позовом.

15. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

16. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

17. Так, суд апеляційної інстанції залишаючи адміністративний позов без розгляду, виходив з того, що такий подано поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, за відсутності підстав для поновлення строку звернення.

18. Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції неправомірно залишив поза увагою посилання позивача на обставини, які, на його думку, підтверджують поважність причин звернення до суду з пропущенням встановленого законом строку та не врахував, що позов у даній справі стосується права позивача на отримання пенсії, яка є періодичним платежем.

19. Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

20. Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

21. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

22. При цьому, норми КАС не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

23. Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24. Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача 28.12.2015 з відповідною заявою про призначення пенсії за віком. В межах розгляду даної заяви відповідач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо підтвердження факту участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачі відповідного посвідчення.

25. Під час розгляду документів, наданих Управлінням Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області, виявлено певну невідповідність записів у трудовій книжці та винесено на розгляд Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації питання щодо підтвердження позивачем статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. За результатами розгляду даного питання протокольним рішенням Комісії від 21.04.2016 №184 посвідчення позивача як учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС категорії 2 визнано виданим безпідставно та таким, що підлягає вилученню.

Не погодившись з вказаним рішень, позивач оскаржив його в судовому порядку.

26. Лише після ухвалення судом рішення від 02.08.2018 у справі №370/612/18, яким визнано протиправним та скасовано протокольне рішення Комісії від 21.04.2016 №184 в частині визнання безпідставно виданим та таким, що підлягає вилученню посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивача, такий звернувся з повторною заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком.

27. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

28. Отже, з огляду на встановлені у даній справі фактичні обставини, враховуючи їх зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду, заважаючи на активну поведінку позивача щодо захисту свого порушеного права щодо призначення пенсії за віком.

29. Відтак, метою звернення позивача до суду був захист його права щодо призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для реалізації якого, позивачем були застосовані відповідні засоби, які відповідають поставленій меті, зокрема: звернення до компетентного органу з відповідною заявою про призначення пенсії; звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, яким анульовано посвідчення позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; повторне звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії.

30. Колегія суддів звертає увагу, що підставою для відмови у призначенні пенсії за віком, відповідно до спірного рішення стала відсутність підтвердження у позивача статусу ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії в 1986 році, у зв`язку з чим, останній звернувся до суду з відповідним позовом (справа №370/612/18), що свідчить про обґрунтовану пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Разом з тим, спірні правовідносини виникли у сфері реалізації права позивача на соціальний захист, зокрема пенсійне забезпечення. В свою чергу, пенсія відноситься до періодичних платежів, що свідчить про триваючий характер спірних правовідносин, що виключає можливість залишення адміністративного позову без розгляду повністю, враховуючи встановлений процесуальним законом шестимісячний строк звернення до суду з позовом.

31. Відтак, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної постанови, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

32. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

33. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019.

Справу №320/5901/18 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду