ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2019 року

м.Київ

справа №620/334/19

провадження №К/9901/21225/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 (суддя-доповідач Бажак Н.П., судді Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.)

у справі № 620/334/19

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Громадська організація "Ніжинська правозахисна спілка"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У січні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадської організації "Ніжинська правозахисна спілка", в якій просила суд визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області при прийнятті рішення від 27.12.2018 №458 "Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту", що виразилась у не включенні у перелік осіб, які мають право на безкоштовний проїзд, дітей з багатодітних сімей; зобов`язати Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області внести зміни у п. 2 рішення від 27.12.2018 №458 "Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту" шляхом включення у перелік осіб, що мають право на безкоштовний проїзд, дітей з багатодітних сімей; зобов`язати Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області подати у місячний строк звіт про виконання рішення суду.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем при прийнятті рішення від 27.12.2018 №458 не було включено до переліку осіб, що мають право на безкоштовний проїзд відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства», дітей з багатодітних сімей, що є звуженням гарантованих законодавством прав і соціальних гарантій, наданих державою.

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №620/334/19 позов задоволено повністю.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №620/334/19 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 скасовано і прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

5. ОСОБА_1 з постановою суду апеляційної інстанції не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №620/334/19, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №620/334/19 залишити в силі.

6. Ухвалою Верховного суду від 08.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

7. 22.08.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №620/334/19 без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сім`я ОСОБА_1 є багатодітною сім`єю.

9. Рішенням Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 27.12.2018 №458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту» встановлено тариф на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в м. Ніжині та визначено перелік пасажирів, які мають право на безкоштовний проїзд, серед яких відсутня така категорія пасажирів, як "діти з багатодітних сімей".

10. Вважаючи протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, що полягає у не включенні до переліку осіб, які мають право на безкоштовний проїзд, дітей з багатодітних сімей, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що дітям з багатодітних сімей надається, зокрема, така пільга, як безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, тоді як у рішенні Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 27.12.2018 №458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту», при його прийнятті відповідачем позбавлено права на пільговий проїзд дітей з багатодітних сімей, які мають такі права на пільги у користуванні громадським пасажирським транспортом згідно з чинним законодавством України.

12. Чернігівський окружний адміністративний суд у рішенні відхилив доводи відповідача щодо того, що в 2019 році з Державного бюджету України відповідачу не надходили кошти на здійснення повноважень щодо вирішення питань про надання пільг і допомоги, пов`язаних з охороною материнства і дитинства, оскільки відсутність фінансування державою делегованих повноважень органам місцевого самоврядування не повинно впливати на реалізацію права дітей з багатодітних сімей на безкоштовний проїзд та не може бути підставою порушення гарантованих законодавством прав і соціальних гарантій, наданих державою сім`ї позивача, а отже і не є підставою для не включення даної категорії осіб до переліку осіб, яких перевізник зобов`язаний перевозити безкоштовно.

13. Суд апеляційної інстанції з таким висновком місцевого адміністративного суду не погодився та відзначив у оскарженій постанові, що Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області при прийнятті рішення від 27.12.2018 №458 "Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту" щодо невключення до переліку осіб, які мають право на безкоштовний проїзд, дітей з багатодітних сімей діяв виключно в межах своїх повноважень та відповідно до норм чинного законодавства, оскільки, державним бюджетом на 2019 рік кошти до міського бюджету м. Ніжина на вирішення питань про надання пільг і допомоги, пов`язаних з охороною материнства і дитинства не надходили, Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області мав всі повноваження не приймати відповідного рішення про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту, зокрема щодо не включення у перелік осіб, які мають право на безкоштовний проїзд, дітей з багатодітних сімей.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

14. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженнням обставин справи.

Зокрема, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції взагалі не застосував до спірних правовідносин норми ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 3, 4, 13 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Сімейного кодексу України, ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт», положень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини.

15. На думку позивача, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст.91 Бюджетного кодексу України, зробивши помилковий висновок про те, що відповідач не зобов`язаний приймати рішення щодо включення у перелік осіб, які мають право на безкоштовний проїзд, дітей з багатодітних сімей в зв`язку з відсутністю відповідного фінансування і такий висновок фактично ставить цю соціальну категорію в залежність до дискреційних повноважень відповідача, стосовно прийняття відповідного рішення про встановлення тарифів, надаючи останньому повноваження самостійно обмежувати дітей з багатодітних сімей у праві на безкоштовний проїзд.

16. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, який є органом місцевого самоврядування, не відповідає за зобов`язання держави, а визначені позивачем норми права, рішення Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини не поширюють свою дію на відповідача, оскільки Виконавчий комітет Ніжинської міської ради не відповідає за зобов`язаннями Держави. У свою чергу, з Державного бюджету на 2019 рік до міського бюджету м. Ніжина коштів на забезпечення виконання делегованого державою Виконавчому комітетові Ніжинської міської ради повноваження щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов`язаних з охороною материнства і дитинства не надходило.

17. За переконанням відповідача, вимога зобов`язати Виконавчий комітет Ніжинської міської ради включити до переліку осіб, що мають право на безкоштовний проїзд дітей з багатодітних сімей та подати до суду у місячний строк звіт про виконання судового рішення не відповідає вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

19. У ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав; багатодітна сім`я - сім`я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім`ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні (ст. 2 Закону).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства» дітям з багатодітних сімей надаються пільги, зокрема така пільга, як безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Отже, на законодавчому рівні встановлено право дітей з багатодітних сімей на безкоштовний проїзд.

20. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

21. За приписами ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

У ст. ст. 32, 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, забезпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення; делеговані повноваження зокрема, вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов`язаних з охороною материнства і дитинства.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 27.12.2018 № 458 «Про встановлення тарифів на послуги міського пасажирського автомобільного транспорту», зокрема вирішено безкоштовно перевозити, при пред`явленні посвідчення, пасажирів наступних пільгових категорій: учасників бойових дій; осіб з інвалідністю внаслідок війни (інвалідів війни всіх груп); осіб з інвалідністю першої групи (інвалідів першої групи ); дітей з особливими потребами (дітей-інвалідів); осіб з інвалідністю по зору 1 групи (інвалідів по зору 1 групи ); осіб з інвалідністю (інвалідів) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи 1 категорії; учасників АТО (ООС) та членів сім`ї загиблого в АТО (ООС).

Крім того, рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 23.03.2017 № 60 «Про затвердження Порядку відшкодування коштів перевізникам за пільгове перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом загального користування в місті Ніжині» затверджено Порядок відшкодування коштів перевізникам за пільгове перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом загального користування в місті Ніжині.

Рішенням Ніжинської міської ради від 16.01.2019 № 6-50/2019 «Про затвердження бюджетних програм місцевого значення на 2019 рік» міської цільової програми «Турбота» на 2019 рік не передбачено кошти на видатки щодо компенсаційних виплат за перевезення дітей з багатодітних сімей.

Відповідно до листа Фінансового управління Ніжинської міської ради від 01.03.2019 №127 до бюджету міста Ніжина на 2019 рік субвенція з державного бюджету на компенсацію виплат за перевезення дітей з багатодітних сімей міським пасажирським автомобільним транспортом не планувалась і не надходила.

23. Водночас, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами Конституції України Україна є соціальною державою (ст.1), яка визнає людину найвищою соціальною цінністю (ст. 3), а також держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (ст. 13).

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

У Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

24. Основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім`ї, розподіл суспільного багатства згідно з принципом соціальної справедливості та піклування про зміцнення громадянської злагоди у суспільстві.

25. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України вже здійснював тлумачення зазначених конституційних положень, а також сформулював юридичну позицію, за якою:

Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку.

Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права.

Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики (абз. 5 та 6 п. 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 № 8-рп/2005)

Крім того, Конституційний Суд України вказав, що скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація; звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням (абз. 4 п.п. 5.2 п. 5 мотивувальної частини рішення від 22.10.2005 № 5-рп/2005).

26. Відповідно до положень ст. 3 Конституції України держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод.

Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення.

27. Саме тому, взявши на себе зобов`язання щодо соціального захисту громадян та надання конкретно визначених пільг, держава Україна не може довільно відмовлятися від своїх зобов`язань у сфері соціального захисту і перетворення права дітей з багатодітних сімей на декларативне у правовій державі є неприпустимим, оскільки права людини (та права дитини) повинні мати ефективний практичний механізм їхньої реалізації та захисту.

28. Держава та органи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватись законів, які запроваджено, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю.

29. Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

З огляду на те, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами, втілення важливого конституційного принципу щодо неможливості звуження чи скасування існуючих прав та свобод людини і громадянина, то спірне рішення відповідача є неправомірним в частині не включення у перелік осіб, які мають право на безкоштовний проїзд, дітей з багатодітних сімей.

Водночас, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, стосовно того, що тільки органи державної влади відповідають за своїми зобов`язаннями, а органи місцевого самоврядування не мають відповідати за зобов`язаннями держави.

30. Щодо відсутності бюджетних коштів на фінансування безоплатного проїзду дітям з багатодітних сімей, Суд наголошує на такому.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішеннях Європейського суду з прав людини "Кечко проти України" (заява № 63134/00, п. 23, 26) та "Ромашов проти України" (заява № 67534/01, п.43) вказано про те, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п. 23). У п. 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (п. 48 та 40 цих рішень відповідно).

31. Отже, відсутність належного фінансування, на що посилався відповідач, не може бути підставою для відмови у наданні пільги на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) дітям з багатодітних сімей.

Отже, доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, оскільки спростовують висновок суду апеляційної інстанції.

32. Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

33. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнята з дотриманням норм процесуального права, але помилково була скасована апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345, 349, 352, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №620/334/19 - скасувати.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №620/334/19 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб