ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2019 року

м. Ужгород

№ 260/779/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання – Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

за участі представника позивача – адвоката Россохи Сергія Володимировича;

відповідач: Державна фіскальна служба України – представник – Пензов Сергій Вікторович;

відповідач: Закарпатська митниця ДФС – представник – Пензов Сергій Вікторович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 39292197), Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька 20, код ЄДРПОУ 39515893), яким просив суд: "1. Визнати протиправним та скасувати: наказ Державної фіскальної служби України від 07.03.2019 № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення"; наказ Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 № 217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07.03.2019 № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" та наказ Закарпатської митниці ДФС від 27.05.2019 № 422-о "Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15.03.2019 № 217-о"; 2. Поновити ОСОБА_1 з 28.05.2019 на займаній до звільнення посаді начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС; 3. Зобов`язати Закарпатську митницю ДФС нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, з 28.05.2019 по дату постановлення судового рішення, із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів до Державного бюджету України; 4. Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, згідно статті 257 КАС України, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.а.с. 2-5).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року суд постановив адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що наказом Державної фіскальної служби України від 07 березня 2019 року №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу" позивача звільнено з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця. Наказом Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року № 217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07 березня 2019 року № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення"", встановлено вважати позивача, звільненим з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС в перший день виходу на роботу, на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги державного службовця. Відповідно до наказу Закарпатської митниці ДФС від 27 травня 2019 року № 422-о "Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року №217-о", у зв`язку із виходом 27 травня 2019 року після завершення терміну тимчасової непрацездатності начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 : 1) Пункт 1 наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року № 217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07 березня 2019 №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" викладено в наступній редакції: "1. Вважати ОСОБА_1 , звільненим з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС в перший день виходу на роботу 27 травня 2019 року, на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги державного службовця". Позивач вказує, що підставою для прийняття оскаржуваних наказів стали результати тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС, проведеної на виконання розпорядження ДФС від 17 жовтня 2018 року №109-р, якою встановлено, зокрема, що позивачем несумлінно виконанні службові обов`язки, що свідчило про вчинення дисциплінарного проступку - порушення Присяги державного службовця. Позивач вказує, що оскаржувані накази не містять обґрунтувань в чому саме полягали допущені позивачем порушення. Немотивоване, необґрунтоване та безпідставне звільнення вказує на порушення статті 43 Конституції України, якою кожному гарантовано право на працю.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця слугували акт тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС від 15 листопада 2018 року № 2547/99-99-22-01-01-21-2, доповідна записка Головного управління внутрішньої безпеки ДФС від 17 грудня 2018 року № 2833/99-99-22-01-01-18 та доручення до неї від 08 січня 2019 №7/99-99-01-25д (22), пояснення ОСОБА_1 від 25 жовтня 2018 року та подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26 лютого 2019 року № 306/99-99-00-ДК-18. Актом тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС від 15 листопада 2018 року № 2547/99-99-22-01-01-21-2, зокрема встановлено, що за час діяльності митного посту "Лужанка" під керівництвом начальник митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС працівниками митного посту систематично вчинялися дисциплінарні проступки, що полягали у неналежному виконанні своїх обов`язків. 30 вересня 2018 року під час здійснення митного контролю підлеглий позивача ОСОБА_2 діяв в порушення вимог статті 336 пункту 1 частини 1 Митного кодексу України, пункту 6,7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю та не здійснив перевірку поданих до митного контролю документів та відомостей про транспортний засіб згідно з реєстраційними документами, а також будучи обізнаним про прибуття 30 вересня 2018 року після 20 год. автомобіля Opel Vivaro д.н.з НОМЕР_2 у пункт пропуску "Лужанка" свідомо визначив і застосував недостатні обсяги та форми митного контролю, внаслідок чого надав дозвіл на випуск із зони митного контролю транспортного засобу, в якому знаходилося каміння органогенного походження. Крім того, на підставі наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 січня 2018 року за № 12 "Про відкриття дисциплінарного провадження", здійснено дисциплінарне провадження відносно старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 Косино митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_3 за фактом неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків під час здійснення митних формальностей мікроавтобусу марки Mercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 , у якому посадовими особами митних органів Угорщини було виявлено каміння бурштину. Також, за фактом отриману неправомірну вигоду 01 грудня 2016 року працівником митного поста "Лужанка" ОСОБА_4 було здійснено пропуск через митний кордон України у напрямку "виїзд з України" транспортних засобів, в яких було виявлено співочих птахів, тютюнових виробів та марихуани, внаслідок чого до останнього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани та зауваження. Оскільки, вказані особи вчинили протиправні дії під час виконання своїх обов`язків, позивач, як начальник митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці порушив етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки державного службовця, що свідчить про несумлінне виконання ним своїх посадових обов`язків та утворюють факт порушення останнім присяги державного службовця. Вказане свідчить про неспроможність позивача належним чином здійснювати керівництво митним постом "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС. Відтак, вважає, що наказ про звільнення позивача є правомірним, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання його протиправним та поновлення позивача на посаді.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав вкладених у позовній заяві та просили суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Державної фіскальної служби України від 07 березня 2019 року № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу" звільнено з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця (Т.1 а.с.а.с. 15-17).

Наказом Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року № 217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07 березня 2019 року №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення"", встановлено – вважати ОСОБА_1 , звільненим з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС в перший день виходу на роботу, на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги державного службовця (Т.1 а.с.а.с. 13, 14).

Відповідно до наказу Закарпатської митниці ДФС від 27 травня 2019 року № 422-о "Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 №217-о", у зв`язку із виходом 27 травня 2019 року після завершення терміну тимчасової непрацездатності начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 : 1) Пункт 1 наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року №217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07 березня 2019 №30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" викладено в наступній редакції, зокрема: "1. Вважати ОСОБА_1 , звільненим з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС в перший день виходу на роботу 27 травня 2019 року, на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66 та 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу" за порушення Присяги державного службовця" (Т.1 а.с.а.с. 18, 19).

Як вбачається з оскаржуваного наказу Державної фіскальної служби України від 07 березня 2019 року № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС за порушення Присяги державного службовця слугували акт тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС від 15 листопада 2018 року № 2547/99-99-22-01-01-21-2, доповідна записка Головного управління внутрішньої безпеки ДФС від 17 грудня 2018 року № 2833/99-99-22-01-01-18 та доручення до неї від 08 січня 2019 №7/99-99-01-25д (22), пояснення ОСОБА_1 від 25 жовтня 2018 року та подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26 лютого 2019 року № 306/99-99-00-ДК-18.

Так, розпорядженням ДФС від 17 жовтня 2018 року № 109-р "Про проведення тематичної перевірки" зобов`язано посадових осіб у місячний провести тематичну перевірку Закарпатської митниці ДФС з метою аналізу стану дотримання вимог чинного законодавства посадовими особами Закарпатської митниці ДФС (Т.1 а.с.а.с. 64, 65).

За результатами такої перевірки складено акт тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС від 15 листопада 2018 року № 2547/99-99-22-01-01-21-2 (Т. 1 а.с.а.с. 66-90), яким зокрема встановлено, що 30 вересня 2018 року співробітниками Служби безпеки України на митному посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС було проведено оперативно-слідчі дії, в ході яких було здійснено переогляд автомобіля марки Opel Vivaro д.н.з НОМЕР_2 під керуванням гр. України ОСОБА_5 , що слідував через митний пост "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС у напрямку виїзд з України. В результаті переогляду було виявлено понад одну тонну каміння, схожого на бурштин. Митні формальності щодо вищевказаного транспортного засобу проводились державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 .. Крім того, встановлено, що 12 січня 2018 року о 11 год. 27 хв., на ділянку "виїзд з України", через міжнародний пасажирський для автомобільного сполучення пункт пропуску "Косино- ОСОБА_6 " на державному кордоні України з Угорщиною, заїхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_7 , який слідував із України до Угорської Республіки. Після перетину митного кордону України вказаним транспортним засобом, співробітниками контролюючих органів Угорщини в пункті пропуску " ОСОБА_6 " (суміжний з міжнародним автомобільним пунктом пропуску "Косино") за допомогою рентген - сканеру було виявлено факт незаконного перевезення через державний кордон України в Угорщину каміння бурштину. Після вказаної події, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Закарпатської митниці ДФС відповідно до статей 69, 71, 72, 77 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року на підставі наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 січня 2018 року за № 12 "Про відкриття дисциплінарного провадження", здійснено дисциплінарне провадження відносно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 Косино митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_3 за фактом неналежного виконання ним своїх посадових обов`язків під час здійснення митних формальностей мікроавтобусу марки Mercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 , у якому посадовими особами митних органів Угорщини було виявлено каміння бурштину.

Відповідно до пояснення ОСОБА_1 наданих в.о. Голови ДФС України Власову В. від 25 жовтня 2018 року, позивач, зокрема вказав, що причини та умови при здійсненні митних формальностей щодо транспортного Opel Vivaro д.н.з НОМЕР_2 засобу, які проводились державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 пояснити не може. З приводу вказаного ним, як начальником митного посту "Лужанка" щодо безперешкодного пропуску через митний кордон України вказаного транспортного засобу вказівок не надавалось (Т. 1 а.с.а.с. 113-115).

Відповідно до доповідної записки Головного управління внутрішньої безпеки ДФС від 17 грудня 2018 року № 2833/99-99-22-01-01-18 (Т. 1 а.с.а.с. 122-129) та доручення до неї від 08 січня 2019 №7/99-99-01-25д (Т. 1 а.с. 141), на підставі статей 64-69 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з вчиненням працівниками митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС дисциплінарних проступків, зважаючи на значні порушення з боку ОСОБА_1 , ініційовано дисциплінарне провадження стосовно начальника митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 , за результатами якого на підставі статті 65 частини 2 пункту 1, статей 66, 77, статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України "Про державну службу", за порушення присяги державного службовця необхідно буде застосувати до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Відповідно до подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 26 лютого 2019 року № 306/99-99-00-ДК-18, вирішено, враховуючи дисциплінарні стягнення та системність порушень, рекомендувати на підставі статей 65, 66, 77 Закону України "Про державну службу" застосувати до начальника митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 65 частиною 2 пунктом 1 Закону України "Про державну службу" (Т. 1 а.с. 139, 140).

Пунктом 2.2.1 Положення про митний пост "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС, затверджене наказом Закарпатської митниці ДФС від 18 червня 2018 року № 355 (Т. 1 а.с.а.с. 92-107) (далі по тексту – Положення № 355), визначено, що здійснюючи державну митну справу, митний пост забезпечує правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Пунктом 3.6.1. Положення № 355 передбачено, що начальник митного поста здійснює керівництво діяльністю та організацію роботи структурного підрозділу Митниці відповідно до Регламенту Митниці та положення про структурний підрозділ.

Пунктом 3.6.33. Положення № 355 передбачено, що начальник митного поста вживає у межах компетенції заходів щодо запобіганні та протидії корупції, контроль за їх реалізацією.

Відповідно до Розділу 5 Положення № 355 начальник митного посту несе відповідальність відповідно до трудового, антикорупційного законодавства та законодавства у сфері державної служби, а також повну матеріальну відповідальність за окремо визначене майно.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає: відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулюються Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII (далі - Закон України № 889-VIII), який також визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України № 889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Відповідно до статті 1 частини 2 Закону України № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до статті 8 частини 1 Закону України № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Як вбачається з біографічної довідки ОСОБА_1 Присяга державного службовця прийнята ним 22 жовтня 2001 року (Т.1 а.с.а.с. 187, 188).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (в редакції чинній на момент складення позивачем присяги) громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту:

"Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов`язки".

У відповідності до статті 36 частини 1 Закону України № 889-VIII (в редакції чинній на момент звільнення позивача) особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:

"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Таким чином, в силу приписів Закону України "Про державну службу" присяга державного службовця полягає в обов`язку вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладено етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не лише певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Наведений висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011року у справі №2-рп/2011.

Відповідно до статті 87 частини 1 пункту 4 Закону України № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до статті 65 частини 1 Закону України № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно із статтею 65 частиною 2 Закону України № 889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування визначено статтею 66 Закону України № 889-VIII, згідно із частиною 1 якої до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до статті 66 частини 2-7 Закону України № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 77 Закону України № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Як вже встановлено судом та вбачається із оскаржених наказів до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби у зв`язку з наявністю у діях позивача ознак дисциплінарних проступків, передбаченого статтею 65 частиною 2 пунктом 1 Закону України № 889-VIII, а саме порушення ним Присяги державного службовця та принципів етики державного службовця, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, що полягає у несумлінному виконанні службових обов`язків. ОСОБА_1 скоїв проступки проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як носія влади, що призводять до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання зазначеною посадовою особою своїх обов`язків.

В той же час, аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що законодавець навів вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до державних службовців, а також підстави припинення державної служби та порядок застосування таких стягнень.

За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить його суб`єктивне ставлення – невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Відтак, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 803/1048/16 (№ К/9901/19998/18) та від 24 квітня 2018 року у справі № 804/1365/16 (№ К/9901/10466/18).

Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою, а тому неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення має бути належним чином мотивовано.

Таким чином, щоб порушення могло бути кваліфіковане (визначене) як порушення присяги, воно повинно більш тяжким, більш суттєвим, ніж порушення щодо невиконання чи неналежного виконання службових обов`язків, які є підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Натомість, судом встановлено, що кваліфікуючи дії позивача як порушення Присяги, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Закарпатської митниці ДФС не наведено ґрунтовних та достатніх мотивів, за наявності яких проступок позивача можливо було б кваліфікувати саме як порушення Присяги.

Суд зазначає, що однією підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді звільнення зі служби слугувало неналежний контроль зі свого боку за підлеглими працівниками, як наслідок притягнення підлеглих до дисциплінарної відповідальності.

Судом взято до уваги ту обставину, що аргументи відповідача є такими, що не узгоджуються із законодавчо визначеними підставами для звільнення зі служби позивача, визначених статтею 65 частиною 2 Закону України "Про державну службу", оскільки є безпідставними твердження відповідача, про те, що приймаючи спірні наказ у відповідача були сумніви щодо сумлінності та відповідальності ОСОБА_1 у виконанні своїх повноважень, так як відповідачем не доведено жодного факту, який би вказував на будь-яку причетність позивача до вчинення підлеглим протиправного діяння, або ж вчинення позивачем дій або бездіяльності, яка б свідчила про недобросовісне (ставлення) виконання, саме позивачем покладених на нього обов`язків.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 мав реальну можливість проконтролювати правильність митного оформлення товарів, які надходили до пункту пропуску зони діяльності митного поста "Лужанка", у періоди, що вказані в акті тематичної перевірки Закарпатської митниці ДФС від 15 листопада 2018 року № 2547/99-99-22-01-01-21-2. Окрім того, в посадові обов`язки позивача не входить "переперевірка" правильності митного оформлення товарів після їх митного оформлення іншими інспекторами.

Тобто, у судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не надано доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Крім того, сумлінне виконання позивачем своїх службових обов`язків по забезпеченню виконання покладених на митний пост завдань щодо здійснення митного контролю, зокрема підтверджується копіям протоколів нарад зборів особового складу митного поста, які вказують, що позивачем вживались заходи щодо протидії митним правопорушенням (Т.1 а.с.а.с. 200-217).

Так, зокрема, позивачем, у відповідності до функціональних повноважень було видані Доручення від 16 травня 2016 року № 9 "Щодо посилання контролю за переміщенням товарів та транспортних засобів у пунктах пропуску зони діяльності митного поста "Лужанка", від 17 травня 2016 року № 10 "Щодо показників роботи", від 05 липня 2011року № 11 "Щодо посилання протидії використання схем ухилення від сплати митних платежів" під час ввезення на митну територію України товарів у пунктах пропуску зони діяльності митного посту "Лужанка", від 01 грудня 2016 року № 12 "Про посилання контролю за якістю підготовки та надання карток відмов", від 05 грудня 2016 року № 13 "Щодо посилання контролю за переміщенням товарів та транспортних засобів у пунктах пропуску зони діяльності митного поста "Лужанка", від 30 січня 2017 року № 1 "Щодо посилання контролю за переміщенням через митний кордон України товарів та транспортних засобів", від 03 лютого 2017 року № 2 "Щодо посилання контролю за діями особового складу митного посту "Лужанка" , від 27 лютого 2017 року № 3 "Про посилання контролю за своєчасністю та достовірністю внесення інформації до АСМО "Інспектор", від 03 березня 2017 року № 4 "Щодо посилання контролю за переміщенням громадянами через митний кордон України наркотичних засобів, психотропних речовин та зброї", від 05 травня 2017 року № 5 "Щодо посилання контролю за переміщенням через митний кордон України автобусів", від 09 червня 2017 року № 6 "Щодо дотримання положень нормативно-правових актів з питань переміщення через митний кордон України тіл померлих", від 09 червня 2017 року "Про виконання ключових показників ефективності ДФС в частині застосування системи управління ризиками", від 15 червня 2017 року № 8 "Щодо дотримання порядку здійснення документального контролю", від 05 липня 2017 року № 9 "Про посилання контролю за дотриманням антикорупційного законодавства", від 18 липня 2017 року № 10 "Щодо особливостей пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються працівниками дипломатичних представництв", від 20 липня 2017 року "Про посилання контролю за дотриманням нормативно-правових актів України у сфері запобігання і протидії корупції та з питань державної служби", від 05 серпня 2017 року № 12 "Про посилання контролю за своєчасністю та достовірністю внесення інформації до АСМО "Інспектор"", від 06 листопада 2017 року № 13 щодо опитування пасажирів, від 14 листопада 2017 року № 14 "Щодо виконання додаткових митних формальностей, зґенерованих АСАУР", від 10 січня 2018 року № 1 "Щодо посилання контролю за переміщенням через митний кордон України автобусів", від 26 лютого 2018 року № 2 "Про посилання контролю за дотриманням підлеглими нормативно-правових актів України у сфері запобігання і протидії корупції та з питань державної служби", від 26 березня 2018 року № 3 "щодо контролю за внесенням інформації до модуля "Орієнтування АСМО "Інспектор"", від 18 травня 2018 року № 4 "Про проведення заходів посилання контролю за виявленням порушень митних правил при переміщенні транспортних засобів особистого користування», від 21 травня 2018 року №5 "Щодо контролю за внесенням інформації до модуля "Орієнтування АСМО "Інспектор"", від 24 травня 2018 року № 6 "Щодо посилання контролю за переміщенням через митний кордон України бурштину, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них, культурних цінностей, тютюнових виробів", від 25 травня 2018 року № 7 "Щодо контролю за переміщенням через митний кордон України фізичних осіб за різними паспортами", від 16 серпня 2018 року № 10 "Щодо виконання додаткових митних формальностей, згенерованих АСАУР", від 07 вересня 2018 року № 11 "Про проведення перевірки наповнення та ведення інформаційних баз даних ДФС", від 07 вересня 2018 року № 12 "Про організацію контролю правильності визначення митної вартості транспортних засобів", від 11 вересня 2018 року № 13 "Про забезпечення наповнення веб-сервісу kordon.sts.gov.ua", від 14 вересня 2018 року № 14 "Щодо посилення контролю за переміщенням через митний кордон країни порожніх транспортних засобів", від 19 вересня 2018 року № 15 "Щодо життя посилених заходів контролю за переміщенням громадянами через митний кордон без оподаткування", від 19 вересня 2018 року №16 "Щодо активізації роботи з виявлення та протидії фактам контрабанди наркотичних засобів та забезпечення якісного супроводження справ про ПМП" (Т.1 а.с.а.с. 218-250, Т. 2 а.с.а.с. 1-15).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС, здійснював свої функціональні обов`язки належним чином і у відповідності до вимог чинного законодавства, а також проводив активну профілактичну роботу щодо недопущення вчинення корупційних правопорушень серед підпорядкованого йому особового складу митного поста.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача, з посиланням на наказ ДФС України від 13 березня 2015 року № 80 "Про персональну відповідальність керівників підрозділів органів ДФС", згідно з яким вчинення корупційних правопорушень працівниками, розцінюється як неспроможність їх керівників виконувати функції, які здійснюють підрозділи органів ДФС України, оскільки вина старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_3 та державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 у вчиненні корупційного правопорушення на момент прийняття оскаржених наказів, тобто звільнення позивача зі служби, не встановлена відповідним судовим рішенням.

Крім того, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року (міститься в ЄДРСР за № 79373454) позов ОСОБА_3 до Закарпатської митниці ДФС про визнання наказу протиправним та поновлення на посаді задоволено. Визнано протиправним та скасувати Наказ Закарпатської митниці ДФС від 17 травня 2018 року №431-о "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби", яким було звільнено ОСОБА_3 з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС. Поновлено ОСОБА_3 на займаній на час звільнення посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 (Косино) митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року (міститься в ЄДРСР за № 81089074) апеляційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року в справі № 807/513/18 без змін.

Таким чином, вказані судові рішення встановлюють незаконність застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Щодо факту отримання неправомірної вигоди 01 грудня 2016 року працівником митного поста "Лужанка" ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджено та не заперечується учасниками справи, що відносно ОСОБА_4 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани та зауваження за здійснення пропуску через митний кордон України у напрямку "виїзд з України" транспортних засобів, в яких було виявлено співочих птахів, тютюнових виробів та марихуани, однак вина у вчиненні корупційного правопорушення ОСОБА_4 не встановлена відповідним судовим рішенням, а тільки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани та зауваження.

Крім того, відповідно до службової записки від 30 листопада 2016 року № 07-70-71/41-2174, ОСОБА_1 , як начальник митного посту "Лужанка" звернувся до в.о. начальника Закарпатської митниці ДФС, про переведення до інших підрозділів митниці, зокрема державного інспектора ВМО № 5 митного посту "Лужанка", зокрема, ОСОБА_4 (Т. 2 а.с.а.с. 46-56).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області віл 23 серпня 2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018070000000121 від 01 січня 2018 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 частиною 1(службове підроблення) КК України закрито, а підозрюваного ОСОБА_2 , звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (міститься в ЄДРСР за № 83990826).

Відповідно до наказу Закарпатської митниці ДФС від 10 січня 2019 року № 2-д "Про застосування дисциплінарного стягнення" до ОСОБА_8 , начальника відділу чергових Закарпатської митниці ДФС, відповідно до статті 66 частини 1 пункту 2 Закону України № 889-VIII застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Як вбачається з тексту вказаного наказу підставою для притягнення ОСОБА_9 до дисциплінарної відповідальності слугувало, зокрема дисциплінарне провадження за фактом неналежного виконання останнім обов`язків начальника відділу під час здійснення 30 вересня 2018 року підлеглим працівником ОСОБА_2 митних формальностей щодо транспортного засобу АО5836 ВК (Т. 2 а.с.а.с. 44, 45).

Відповідно до статті 61 частини 2 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чино, юридична відповідальність особи, в тому числі і за порушення Присяги державного службовця, настає лише у випадку вчинення нею правопорушення. При цьому, відповідно до статті 61 частини 2 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В контексті спірних правовідносин, це, зокрема, означає, що позивач повинен відповідати за порушення, які вчинені ним особисто.

До того ж, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". На думку суду, жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірних наказів відповідач не навів, натомість такий прийнято лише з формальних підстав. Зазначене не спростовано відповідачем в процесі розгляду та вирішення даної справи.

З урахуванням встановлених обставин та вищевказаних норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідачем не доведено суду належними, допустимими та достатніми доказами факт невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, як об`єктивної сторони дисциплінарного проступку. Вказане свідчить про безпідставне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, на переконання суду, підставою для винесення спірних наказів слугували виключно припущення, в основу яких не було покладено жодного належного та достатнього доказу, які б підтверджували вчинення позивачем зазначених у акті тематичної перевірки дисциплінарної комісії порушень.

Відповідно до статті 67 частини 1 Закону України № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з статті 67 частини 2 Закону України № 889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця (стаття 67 частина 3 Закону України № 889-VIII).

Як вбачається з подання про присвоєння спеціального звання Радника податкової та митної справи І рангу ОСОБА_1 від 31 липня 2017 року, позивач до дисциплінарної відповідальності не притягався, стосовно нього не здійснювалося службового розслідування чи кримінального провадження, а згідно характеристики ОСОБА_1 , такий за період служби в митних органах зарекомендував себе позитивної сторони. На належному рівні володіє чинним законодавством ефективно застосовуючи його в повсякденній роботі. При виконай службових обов`язків проявляє ретельність, наполегливість та ініціативу. Відповідально і добросовісно виконує свої обов`язки. Вміє визначити мету пріоритети завдань, оптимально організувати робочий процес. При розгляді різних службових питань вміє відстоювати свої думки, базуючи їх власному досвіді роботи та нормативно-правових актах. Рівень володіння професійними знаннями дозволяє виконувати практичні завдання професійного характеру на високому рівні. Визначається великою працездатністю, наполегливий у досягненні поставленої мети. Має добре розвинені організаторські здібності, уміло організовує свою роботу оперативно приймати обмірковані рішення, беручи на себе відповідальні за їх прийняття (Т. 2 а.с.а.с. 57, 58).

Наказом від 27 серпня 2018 року № 1428-о "Про присвоєння чергових спеціальних звань" ОСОБА_1 , начальнику митного поста "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС присвоєно чергове спеціальне звання Радника податкової та митної справи І рангу, з 25 серпня 2018 року (Т. 2 а.с. 56).

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного та встановлених фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що наказ ДФС від 07 березня 2019 року № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", наказ Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року № 217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07 березня 2019 року № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" та наказ Закарпатської митниці ДФС від 27 травня 2019 року № 422-о "Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року № 217-о" було прийнято без дотримання критерії, визначених у статті 2 частини 3 КАС України, а відтак, вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому позовні вимоги позивача необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 235 частини 1 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що аналізу, зокрема доповідної записки Головного управління внутрішньої безпеки ДФС від 17 грудня 2018 року № 2833/99-99-22-01-01-18 (Т. 1 а.с.а.с. 122-129) та доручення до неї від 08 січня 2019 №7/99-99-01-25д (Т. 1 а.с. 141) судома резюмується, що ще заздалегідь до дисциплінарного провадження – до позивача вже вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

З урахуванням встановленої судом протиправності винесення Закарпатською митницею ДФС у Закарпатській області наказів про звільнення позивача, позовна вимога про поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення на посаді начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 235 частини 1 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено.

Щодо дати з якої необхідно поновити позивача, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до оскарженого наказу відповідача – позивача було звільнено з роботи 27 травня 2019 року, тобто дата звільнення – 27 травня 2019 року вважається останнім робочим днем позивача. А відтак з 28 травня 2019 року у позивача почався вимушений прогул. Таким чином суд вважає, що необхідно поновити позивача саме з 28 травня 2019 року, оскільки позивач вважається таким, що 27 травня 2019 року був на роботі.

Відповідно до статті 235 частини 2 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі – Порядок № 100) та згідно пункту "з" статті 1 Порядку № 100 цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Пунктом 2 абзацом 3 Порядку № 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до пункту 8 абзацу 1 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно із пунктом 6 абзацом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13, при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Відповідно до довідки Закарпатської митниці ДФС від 05 липня 2019 року № 07-70-05/39-1019 заробітна плата позивача за березень 2019 року складала – 3660,97 грн. та за квітень 2019 року – 0 грн. Середньомісячна заробітна плата становить – 12423,46 грн., середньогодинна заробітна плата – 77,89 грн. (Т.1 а.с. 189).

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 08 серпня 2018 року № 78/0/206-18 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік" кількість робочих днів за період вимушеного прогулу з 28 травня 2019 року по 27 вересня 2019 року складає 86 робочих днів, а саме: за травень 2019 – 4 робочих днів, за червень 2019 року – 18 робочих днів, за липень 2019 року – 23 робочих днів, за серпень 2019 року – 21 робочих днів, за вересень 2019 року – 20 робочих днів (по 27 вересня 2019 року).

Як вбачається з вказаної довідки, відповідачем виведено за квітень березень 2019 року розмір середньомісячної заробітної плата позивача – 12423,46 грн., тоді як, згідно листа Міністерства соціальної політики України від 08 серпня 2018 року № 78/0/206-18 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік" кількість робочих днів в березні 2019 року становить - 20 робочих днів, а в квітні 2019 року 21 робочий день, а відтак середньоденна заробітна плата позивача становить 606,02 грн. (41/2=20,5; 12423,46/20,5).

Кількість днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 28 травня 2019 року по 27 вересня 2019 року, становить 86 робочих днів, а загальна сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за з 28 травня 2019 року по 27 вересня 2019 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 52117,72 грн. (86 х 606,02 грн.).

Відповідно до статті 371 пункту 2 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Відтак, рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць у розмірі 12423,46 грн. підлягає до негайного виконання.

У відповідності до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 КАС України. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 371 частини 1 пунктів 2, 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, в даній справі суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача грошового утримання (заробітної плати) за один місяць в розмірі 12423,46 грн. та поновлення позивача на посаді начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі

Керуючись статтями 242-246, 371 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 39292197), Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька 20, код ЄДРПОУ 39515893) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 07 березня 2019 року № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року № 217-о "Про оголошення наказу ДФС від 07 березня 2019 року № 30-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС від 27 травня 2019 року № 422-о "Про внесення змін до наказу Закарпатської митниці ДФС від 15 березня 2019 року № 217-о".

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на займаній до звільнення посаді начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС з 28 травня 2019 року.

Стягнути із Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 28 травня 2019 року 27 вересня 2019 року, із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів у розмірі 52117,72 (п`ятдесяти двох тисяч ста сімнадцяти грн. 72 коп.) гривень;

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на займаній до звільнення посаді начальника митного посту "Лужанка" Закарпатської митниці ДФС з 28 травня 2019 року та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу – у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12423,46 (дванадцяти тисяч чотирьохсот двадцяти трьох грн. 46 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 27 вересня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 04 жовтня 2019 року.

Суддя

С.Є. Гаврилко