ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2057/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення господарського суду Київської області від 22.01.2019 (суддя Черногуз А.Ф.) та

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 (колегія суддів: Дикунська С.Я. (головуючий), Дідиченко М.А., Мальченко А.О.)

зі справи № 911/2057/18

за позовом приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПрАТ "Київобленерго")

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишгород, Шевченка 7А" (далі - ОСББ "Вишгород, Шевченка 7А"),

про стягнення 194 032,18 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ПрАТ "Київобленерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до ОСББ "Вишгород, Шевченка 7А" (далі - відповідач) про стягнення 194 032,18 грн. збитків, завданих внаслідок позаоблікового споживання електричної енергії (далі - електроенергія).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог підпункту 8.2.4 пункту 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), у зв`язку зі споживанням відповідачем електроенергії позаобліковим способом без укладення договору, що стало підставою для винесення ПрАТ "Київобленерго" протокольного рішення від 20.06.2018 про нарахування вартості недорахованої електроенергії на суму 194 032,18 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду господарського суду Київської області від 22.01.2019 зі справи № 911/2057/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю вимог про стягнення з відповідача збитків, з посиланням на недоведення позивачем належними та допустимими доказами факту позаоблікового споживання відповідачем електроенергії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ПрАТ "Київобленерго" у касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

ПрАТ "Київобленерго" вважає хибними висновки судів попередніх інстанцій про те, що Акт про порушення від 15.06.2018 № 039558 (далі - Акт), покладений в основу розрахунку заборгованості за дооблікове споживання електроенергії є неналежним доказом на підтвердження факту порушення ПРРЕЕ, з огляду на таке.

Суди у вирішенні спору виходили з того, що Акт підписаний неналежними особами з боку незаінтересованих осіб (двома не встановленими особами, прізвища яких в акті зазначено нерозбірливо, особи яких не посвідчені, зокрема, паспортними даними), в порушення вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ. З цього приводу скаржник зазначив, що вказані особи, як свідки надали документи, що посвідчують їх особи; зазначили свої особові дані; є побутовими споживачами електроенергії, відповідно уклали з електропостачальником окремі договори про користування електроенергією і є незаінтересованими особами (іншими споживачами); бланк акта про порушення, розроблений регулятором (Національною комісією регулювання електричної енергії далі - НКРЕЕ), не передбачає внесення в нього відомостей про паспорті данні залучених свідків.

Суди також вказали на те, що в описі порушення та наведеній в ньому схемі електропостачання споживача не зазначено місця (точки) підключення до відповідних мереж. До того ж Акт не містить повної схеми підключення відповідача, тому суд позбавлений можливості встановити, чи не здійснювався облік спожитої у вказаній точці підключення електроенергії іншим наявним у відповідача лічильником, що, в свою чергу, позбавляє енергопостачальника права для донарахування позаоблікового споживання електроенергії. Однак, на думку скаржника, такі висновки судів попередніх інстанцій спростовуються змістом Акта, оскільки на схемі в Акті визначено точку приєднання до електромережі й остання позначена на схемі як "дооблікове приєднання". Відповідно, посилання на те, що представниками енергопостачальника, в порушення вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією, затвердженої Постановою НКРЕЕ України від 04.05.2006 № 562, чинної на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Методика), не визначено точки підключення не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються відомостями, наведеними у Акті;

Суди зазначили, що в розрахунку, наведеному в Акті неможливо встановити, яким чином, за якою формулою та за який період розраховано вартість необлікованої електроенергії по кожному тарифу. З приводу цього скаржник вказав, що такі відомості містяться в Розділі 12, де є таблиця із зазначенням кількості днів, за які нараховуються збитки та тариф, який діяв за вказаний період (коп. за 1 кВт. год). Розділ 10 Акту містить вихідні дані, прийняті комісією енергопостачальника для проведення нарахування суми заподіяних збитків з посиланням на відповідні нормативні акти. Крім того, в разі наявності сумнів щодо правильності розрахунків, суди, на думку скаржника, не обмежені правом призначення відповідної експертизи.

Скаржник вважає безпідставним твердження судів попередніх інстанцій щодо неможливості встановлення факту самовільного підключення, оскільки з наданих фотографій неможливо встановити спосіб підключення вказаних автоматичних вимикачів до дротів живлення, так як місця підключення ввідних дротів приховані під планкою, на якій нанесені порядкові номери автоматичних вимикачів. Втім, за твердженням скаржника, відповідач не заперечує факту підключення офісних приміщень поза розрахунковим обліком у точці, що була виявлена при перевірці представниками електропостачальника.

Скаржник зазначає, що судами безпідставно не взято до уваги заяви свідків про вчинення правопорушення, долучені до матеріалів справи, з огляду на відсутність в чинному законодавстві заборон щодо доведення факту порушення ПРРЕЕ, окрім акту, іншими додатковими доказами. Факт порушення доводиться, зокрема, але не виключно, актом.

Доводи інших учасників справи

Відзивів на касаційну скаргу від ОСББ "Вишгород, Шевченка 7А" не надходило.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Місцевим і апеляційним господарськими судами у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, що:

07.11.2011 ПрАТ "Київобленерго" та ОСББ "Вишгород", Шевченка 7А" укладено Договір про постачання електричної енергії № 220050106 (далі - Договір), за умовами якого постачальник бере на себе зобов`язання продавати електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) ним електроенергії та здійснювати інші платежі за умовами згаданого договору;

- точка продажу електроенергії встановлюється сторонами згідно "Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", що є невід`ємною частиною вказаного Договору (підпункт 1.2 пункту 1 Договору);

- під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (підпункт 2.1 пункту 2 Договору);

- сторони погодили, що споживач зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електроенергії, контрольного огляду електромереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження у будь-який час доби (підпункт 2.3.5 пункту 2 Договору);

- облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електромереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та додатку № 5 (5а) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (підпункт 7.1 пункту 7 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання й укладається строком до 31.12.2011. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (підпункт 9.4 пункту 9 Договору);

- 15.06.2018 представниками позивача при проведені перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ за адресою: м . Вишгород, вул . Шевченка, 7А , виявлено факт порушення пункту 8.2.4 ПРРЕЕ, а саме, самовільне позаоблікове підключення до мережі енергопостачальної організації шляхом приєднання струмоприймачів, внаслідок чого спожита електроенергія, яка не була врахована розрахунковим приладом обліку, про що складено Акт;

- за змістом вказаного Акта при його складанні представник споживача від підпису відмовився;

- позивачем надано відповідачу запрошення на засідання комісії з розгляду Акта, яке відбулося 20.06.2018 (отримано відповідачем 18.06.2018), про що свідчить власноручний напис керівника відповідача;

- 20.06.2018 проведено засідання комісії з розгляду Акта, оформлене протоколом № 0298 (далі - Рішення), за результатами якого вирішено провести нарахування заподіяних збитків постачальнику згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ та пунктом 2.1.6 Методики, та здійснено розрахунок вартості недорахованої електроенергії (пункт 12 Акта) в розмірі 194 032,18 грн. Примірник цього Акта також отримано представником споживача, про що свідчить власноручний напис керівника відповідача на ньому;

- 22.06.2018 відповідач звернувся до позивача з листом б/н, в якому заперечував проти рішення комісії, посилаючись на недоліки Акта, що покладений в основу рішення про позаоблікове споживання електроенергії та стягнення збитків;

- звертаючись з даним позовом до суду, постачальником заявлено вимоги про стягнення із споживача 194 032,18 грн. збитків за недовраховану електроенергію.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VІІІ (далі - Закон № 2019-VІІІ):

- постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина шоста статті 56);

- учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електроенергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електроенергії серед іншого є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електроенергії; крадіжка електроенергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електроенергії без приладів обліку (частина перша, пункти 2, 4 частини другої статті 77);

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення;

- в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень;

- акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві;

- акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача;

- у разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб;

- споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням (пункт 8.2.5);

- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків;

- рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу;

- у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (абзаци перший, дев`ятий, десятий пункту 8.2.6);

- у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії;

- спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (пункт 8.2.7).

Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією, затвердженої Постановою НКРЕЕ України від 04.05.2006 № 562 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

- методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;

підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електроенергії з порушенням схеми обліку підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електроенергії з порушенням схеми обліку;

підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електроенергії без порушення схеми обліку (підпункти 2.1.5, 2.1.6, 2.1.7 пункту 2.1);

- у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (абзац 6 пункту 2.9).

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86);

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236);

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300);

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 308);

- підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310).

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного оскарження в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення зі споживача (відповідача у справі) 194 032,18 грн. збитків за недовраховану електроенергію внаслідок порушення ПРРЕЕ.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електроенергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електроенергії серед іншого є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електроенергії; крадіжка електроенергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електроенергії без приладів обліку (частина перша, пункти 2, 4 частини другої статті 77 Закону № 2019-VІІІ).

Постачання електроенергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина шоста статті 56 Закону № 2019-VІІІ).

14.03.2018 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 312 затвердила ПРРЕЕ, які набрали чинності 11.06.2018.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що спірні правовідносини виникли 15.06.2018, тобто після набрання чинності ПРРЕЕ.

Згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електроенергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електроенергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно з пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що Акт, на підставі якого винесено рішення про донарахування збитків, містить явні недоліки змісту щодо встановлення обставин порушення споживачем ПРРЕЕ, а саме: самовільного підключення відповідачем до мережі електропередавальної організації, шляхом приєднання струмоприймачів (офісних приміщень) поза приладом обліку. За вказаних обставин споживач не є суб`єктом відповідальності в контексті вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електроенергії.

Водночас, стверджуючи про те, що Акт підписаний неналежними особами з боку незаінтересованих осіб (двома не встановленими особами, прізвища яких в Акті зазначено нерозбірливо, особи яких не посвідчені, зокрема, паспортними даними), суди в порушення вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, залишили поза увагою обставини, за яких форма бланку спірного Акта, затверджена НКРЕЕ, не передбачає внесення в нього відомостей про паспорті данні залучених свідків. Як слушно зазначено позивачем, вказані особи зазначили свої особові дані, є побутовими споживачами електроенергії будинку за вказаною адресою, тому є незаінтересованими особами (іншими споживачами). З огляду на принцип змагальності, доведення того, що вказані особи були, у даному випадку, заінтересованими, покладається на відповідача.

Що ж до посилання судів попередніх інстанцій на те, що суд позбавлений можливості встановити, чи не здійснювався облік спожитої у точці підключення електроенергії іншим наявним у відповідача лічильником, то судами, у даному випадку, не враховано принципу змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Отже, у випадку, якщо відповідач посилався в обґрунтування своїх заперечень на те, що облік спожитої у точці підключення електроенергії здійснювався іншим наявним у відповідача лічильником, то саме на відповідача покладається обов`язок з доведення відповідної обставини.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2.9 Методики, у разі виявлення в споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 Методики, остання застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Всупереч зазначеній вимозі законодавства, судами достеменно не з`ясовано питання наявності чи відсутності в Акті фіксації на схемі місця (точки) підключення до відповідних мереж, оскільки, як обґрунтовано зазначено скаржником, судові акти містять протилежні висновки щодо встановлення точки (місця) підключення до відповідних мереж (з однієї сторони, що точка самовільного підключення була встановлена та позначена на схемі Акта, з іншої сторони - точку самовільного підключення встановити не вдалося і водночас, що суд позбавлений можливості встановити, чи не здійснювався облік спожитої у точці підключення електроенергії іншим наявним у відповідача лічильником). В свою чергу, саме ці данні є підставою для застосування Методики для нарахування позаоблікового споживання електроенергії.

Доречними також є доводи скаржника про те, що всупереч висновкам судів попередніх інстанцій, спірний Акт містить всі необхідні вихідні данні прийняті комісією енергопостачальника для проведення нарахування суми заподіяних збитків, як то: кількість днів, за які нараховуються збитки та тариф, який діяв за вказаний період (коп. за 1 кВт/год) за Методикою з посиланням на відповідні нормативні акти (10, 12 розділи Акта). Крім того, в разі наявності сумнів щодо правильності розрахунків, суди не обмежені правом призначення відповідної судової експертизи.

Суд також зазначає, що попередні судові інстанції, встановивши обставини підключення офісних приміщень до точки відповідних мереж, виявленої при перевірці представниками енергопостачальника, а також те, що вказана територія відноситься до межі балансової належності відповідача, - не дослідили зазначені обставини в контексті відповідальності ОСББ "Вишгород, Шевченка 7А".

З огляду на зазначене, висновок судів попередніх інстанцій про неможливість встановлення факту самовільного підключення, як і те, що з наданих фотографій неможливо встановити спосіб підключення вказаних автоматичних вимикачів до дротів живлення, - є передчасним, враховуючи, зокрема, не спростування та не заперечення відповідачем самого факту підключення офісних приміщень поза розрахунковим обліком у точці, що була виявлена при перевірці представниками електропостачальника на підзвітній споживачу за актом розмежування балансової належності території.

Змістовними також є доводи скаржника про передчасне залишення господарськими судами без уваги заяв свідків про вчинення правопорушення, долучених до матеріалів справи, оскільки чинне законодавство не містить заборон щодо доведення факту порушення ПРРЕЕ, окрім акту, іншими додатковими доказами. Факт порушення доводиться, зокрема, але не виключно, актом.

Отже, встановлення наведених обставин, які входять до предмета доказування в межах вирішення цього спору, залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

В свою чергу, відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга приватного акціонерного товариства "Київобленерго" підлягає частковому задоволенню.

Рішення господарського суду Київської області від 22.01.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір із належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення в судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київобленерго" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 22.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 зі справи № 911/2057/18 скасувати.

Справу № 911/2057/18 передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова