ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/144/19 Справа №711/4218/15-к Головуючий по першій інстанції ОСОБА_1 Категорія: ч.1ст.364,ч.1ст.366, ч.2 ст. 372 КК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справЧеркаського апеляційногосуду вскладі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Черкасикримінальне провадження№42015250000000082за апеляційноюскаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня2017 року, яким:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Сміла Черкаськоїобласті,громадянина України,розлученого,який маєна утриманнінеповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з вищоюосвітою,несудимого,інваліда 2групи,який працюєадвокатом,зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,мешканця АДРЕСА_2 ,

визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, та виправдано його у зв`язку з відсутністю в діянні складу вказаного кримінального правопорушення.

Визнано ОСОБА_9 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 372 КК України, та виправдано його за недоведеністю вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень.

Вирішено долю речових доказів в порядку ст. 100 КПК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_9 обвинувачувався у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), які згідно з формулюванням, викладеним в обвинувальному акті, вчинені за наступних обставин:

Наказом прокурора Черкаської області від 13.05.2013 юрист 1 класу ОСОБА_9 призначений на посаду заступника прокурора міста Черкаси Черкаської області.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.

Згідно зч.3ст.62Конституції України обвинувачення (повідомлення про підозру) не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина.

Прокурор у відповідності до ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, забезпечує охорону прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження, запобігає незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 17 КПК України визначено презумпцію невинуватості. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 39 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Відповідно доч.2ст.36КПК Українипрокурор,зокрема,уповноважений приймати процесуальні рішення, повідомляти особі про підозру, здійснювати інші повноваження.

Статтею 131 КПК України передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема п. 8) затримання особи, п. 9) запобіжні заходи.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. В ч. 2 ст. 176 КПК України передбачено, що тимчасовим запобіжним заходом є також затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку визначеному Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_9 ,будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого, зокрема покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, і який у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, охорону прав і інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження та запобігти незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, порушив Присягу працівника прокуратури і вчинив ряд кримінальних правопорушень.

Відповідно до примітки 2 до статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у п. 1 примітки до ст. 364, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п`ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Згідно з розподілом обов`язків, з яким заступник прокурора міста Черкаси ОСОБА_9 ознайомлений під підпис, останній мав статус службової особи, яка уповноважена на виконання функцій держави, займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними повноваженнями в кримінальному провадженні, а також мав класний чин «молодший радник юстиції».

Під час досудового розслідування ОСОБА_9 , як прокурор, самостійно приймав процесуальні рішення, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого судді, суду, і був відповідальним за законне і своєчасне виконання цих рішень.

При виконанні своїх службових обов`язків ОСОБА_9 , як прокурор, згідно вимог ч. 2 ст. 9 КПК України зобов`язаний був всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, та у відповідності до ч.1 ст.36 КПК України, уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, повідомляти особі про підозру, здійснювати інші повноваження, передбачені КПК України.

Достовірно знаючи наведені вимоги Конституції та законів України, а також свої службові обов`язки, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду заступника прокурора міста Черкаси Черкаської області,будучи службовою особою та представником влади, вчинив умисні дії, що дають підстави для повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень службових злочинів, які він вчинив за наступних обставин.

Так, починаючи з 22.11.2013, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України. Аналогічні заходи проводились і у місті Черкаси на Соборній площі та інших місцях.

Використовуючи гарантоване Європейською конвенцією та Конституцією України право на вказані протестні акції, громадяни України з 23.01.2014 також організували масові акції протесту у місті Черкаси.

Бажаючи зберегти якнайдовше владні повноваження та усунути перешкоди з боку активістів, припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи та інші акції, вищі посадові особи держави розробили механізм вчинення злочину, який полягав у залякуванні громадян, притягненні значної кількості осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності за участь у масових акціях.

Для безперешкодної реалізації своїх злочинних намірів вищі посадові особи держави залучили до їх виконання підлеглих службових осіб правоохоронних органів, а також органи судової влади.

З метою залякування учасників акцій протесту службові особи Міністерства внутрішніх справ України упродовж грудня 2013 лютого 2014 років неодноразово організовували незаконну і силову протидію учасникам протестів, зокрема особам, які перебували в м. Черкаси.

Так, у цей період підрозділи МВС України під керівництвом ОСОБА_14 масово порушували встановлений законом порядок притягнення осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності з метою залякування протестувальників і придушення мирних акцій.

У свою чергу, у січні 2014 року у місті Черкаси невстановленими слідством службовими особами із числа керівництва МВС України була надана незаконна вказівка начальнику УМВС України в Черкаській області ОСОБА_15 , використовуючи підпорядкованих працівників міліції громадської безпеки, зокрема спецпідрозділу РМОП «Беркут» та інших, затримувати громадян, які можуть мати відношення до участі у масових мирних акціях протесту у місті Черкаси, примусово доставляти їх до підпорядкованих районних відділів УМВС України у Черкаській області.

Такі дії правоохоронців на думку організаторів повинні були залякати інших учасників мирних акцій та спонукати їх відмовитись від участі у них.

У такий спосіб у січні 2014 року був задіяний злочинний механізм силового придушення мирних акцій протесту у м. Черкаси.

Окремі працівники правоохоронних органів та судді, зокрема заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_9 , з кар`єристськими спонуканнями та в інших особистих інтересах погодились виконували явно злочинні накази та розпорядження керівництва, спрямовані залякати учасників акцій протесту і спонукати громадян відмовитись від участі в них.

Так, на виконання незаконної вказівки 23.01.2014 слідчим відділом Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014250040000308 за фактом організації невідомими особами масових заворушень, блокування та захоплення 23.01.2014 невстановленими особами приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що розташоване в м. Черкаси по бульвару Шевченка, 185, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.

Постановою виконувача обов`язків прокурора міста Черкаси ОСОБА_16 для здійснення повноважень прокурора у даному кримінальному провадженні визначено групу прокурорів, керівником якої призначено ОСОБА_9 , якого відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України зобов`язано керувати діями інших прокурорів.

У січні 2014 року у місті Черкаси невстановленими слідством особами доведено до відома слідчих та прокурорів, які брали участь у розслідуванні даного кримінального провадження та здійсненні процесуального керівництва ним, явно незаконну вказівку про необхідність затримання та притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан».

Окремі працівники правоохоронних органів, зокрема заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_9 , погодились вчинити такі незаконні дії.

При цьому вказані службові особи розраховували одержати для себе неправомірну вигоду у вигляді подальшого сприяння невстановленими слідством особами з числа керівництва правоохоронних органів у кар`єрному рості, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого вищим керівництвом враження про них, як про виконавських працівників та прихильників існуючої на той час влади.

Так, в ніч з 23 на 24 січня 2014 року невстановлені співробітники з числа міліції громадської безпеки УМВС України в Черкаській області неподалік будівлі Будинку Рад, що у місті Черкаси, по бульвару Шевченка, 185, в якому розташоване приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, затримали ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яких примусово доставили до приміщення Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області.

Слідчий слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області майор міліції ОСОБА_17 , здійснюючи досудове розслідування кримінального провадження № 12014250040000308, реалізуючи злочинний намір, 24.01.2014 о 06.00 год., перебуваючи у службовому кабінеті Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому повул. Пастерівській, 104, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_11 , зокрема, останній затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також за відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_11 щойно вчинив злочин, незважаючи на відсутність доказів вини ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч.1 ст.208 КПК України склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, виконуючи явно незаконну вказівку керівництва, ОСОБА_17 вчинив службове підроблення, а саме - особисто склав і вніс до протоколу затримання завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_11 затриманий безпосередньо під час вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, хоча будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, блокування та захоплення приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.

При цьому в матеріалах кримінального провадження на час затримання ОСОБА_11 були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, рапорту про затримання ОСОБА_11 .

Крім того, сам затриманий ОСОБА_11 категорично заперечував взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснив, що разом зі своїми товаришами перебував на місці указаних подій вже після їх закінчення.

Крім того, старший прокурор прокуратури міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_18 , здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12014250040000308, реалізуючи злочинний намір, 24.01.2014 о 05.25 год., перебуваючи у службовому кабінеті Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому по вул. Пастерівській, 104, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_12 , зокрема останній затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також за відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_12 щойно вчинив злочин, незважаючи на відсутність доказів вини ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, всупереч вимогам ч.3 ст. 132, ч.1 ст.208 КПК України склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, виконуючи явно незаконну вказівку керівництва, ОСОБА_18 вчинив службове підроблення, а саме, особисто склав і вніс до протоколу затримання завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_12 затриманий безпосередньо під час вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, хоча будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, блокування та захоплення приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.

При цьому в матеріалах кримінального провадження на час затримання ОСОБА_12 були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, рапорту про затримання ОСОБА_12 .

Крім того, сам затриманий ОСОБА_12 категорично заперечував взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснив, що разом зі своїми товаришами перебував на місці указаних подій вже після їх закінчення.

Також, слідчий відділення розслідування лінії карного розшуку слідчого відділу СУ УМВС України в Черкаській області майор міліції ОСОБА_19 , здійснюючи досудове розслідування кримінального провадження № 12014250040000308, 24.01.2014 о 04.00 год., перебуваючи у службовому кабінеті Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому по вул. Пастерівській, 104, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_13 , зокрема останній затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також за відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_13 щойно вчинив злочин, незважаючи на відсутність доказів вини ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч.1 ст.208 КПК України склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

При цьому ОСОБА_19 особисто склав і вніс до протоколу затримання завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_13 затриманий безпосередньо під час вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, хоча будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, блокування та захоплення приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.

Однак, в матеріалах кримінального провадження на час затримання ОСОБА_13 були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, рапорту про затримання ОСОБА_13 .

Крім того, сам затриманий ОСОБА_13 категорично заперечував взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснив, що разом зі своїми товаришами перебував на місці указаних подій вже після їх закінчення.

Підписавши завідомо неправдиві документи протоколи про затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 надали їм статусу офіційних документів, які засвідчили факт, що має юридичне значення і змінив правовідносини, оскільки з моменту затримання громадяни ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 набули статусу підозрюваних у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, і стали учасниками кримінального провадження.

Складений завідомо неправдивий офіційний документ протокол про затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , службові особи ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 передали для виконання черговому Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, унаслідок чого затримані особи були поміщені та незаконно утримувалися в ізоляторі тимчасового тримання Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області аж до обрання їм 25.01.2014 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Подальше розслідування даного кримінального провадження відносно ОСОБА_11 і ОСОБА_13 постановами начальника СВ Соснівського РВ УМВС доручено старшому слідчому СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_20 , а відносно ОСОБА_12 старшому слідчому Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_21 .

З метою притягнення завідомо невинних ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності слідчі ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , будучи службовими особами та працівниками правоохоронного органу, вирішили скористатися повноваженнями слідчого у кримінальному провадженні №12014250040000308.

Так, старший слідчий СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_20 та старший слідчий СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_21 , отримавши явно незаконну вказівку керівництва правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності, із кар`єристських спонукань погодилися її виконати.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, у яких були відсутні необхідні та достатні докази участі ОСОБА_11 і ОСОБА_13 у вчиненні масових заворушень, достовірно знаючи, що ОСОБА_11 і ОСОБА_13 безпідставно затримані за організацію та активну участь у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185, у місті Черкаси, ОСОБА_20 прийняла рішення притягнути їх до кримінальної відповідальності.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_20 24.01.2014 близько 15 години, перебуваючи в службовому приміщенні Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, по вул. Пастерівській, 104, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів, у вигляді усунення перешкод з боку учасників мирних акцій, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, ігноруючи вимоги ст. 9 КПК України щодо обов`язку слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень та ч.1 ст. 276 КПК України, згідно якої повідомлення про підозру здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, склала у вказаному провадженні письмове повідомлення ОСОБА_11 та ОСОБА_13 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.

При цьому ОСОБА_20 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, особисто склала та внесла у повідомлення про підозру вигадані нею завідомо неправдиві відомості про те, що 23.01.2014 ОСОБА_11 і ОСОБА_13 брали активну участь у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185 у місті Черкаси.

Таким чином, відповідно до складених ОСОБА_20 процесуальних документів, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 своїми умисними діями вчинили активну участь у масових заворушеннях та блокуванні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, тобто злочини, передбачені ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.

Склавши завідомо неправдиві документи повідомлення про підозру, ОСОБА_20 чітко усвідомлювала, що обставини, вказані нею у підозрах, не відповідають матеріалам кримінального провадження і вона притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинних ОСОБА_11 і ОСОБА_13 за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України.

Також, ОСОБА_20 достовірно знала, що жодних дій, передбачених диспозиціями статей 294, 341 КК України, пов`язаних із організацією масових заворушень, а також активної участі у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської ОДА ОСОБА_11 і ОСОБА_13 не вчиняли і вчинити не могли, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено факт перебування ОСОБА_11 і ОСОБА_13 на місці скоєння масових заворушень та у час їх скоєння.

Однак, бажаючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного, зокрема з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, ОСОБА_20 вчинила службове підроблення склала та підписала завідомо неправдиві документи повідомлення про підозру, після чого 24.01.2014 близько 15 години відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України особисто надала ці письмові повідомлення про підозру на погодження процесуальному керівнику заступнику прокурора міста Черкаси молодшому раднику юстиції ОСОБА_9 .

Крім цього, ОСОБА_21 , вивчивши матеріали кримінального провадження, у якому були відсутні необхідні та достатні докази участі ОСОБА_12 у вчиненні масових заворушень, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 безпідставно затриманий за організацію та активну участь у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185 у місті Черкаси, прийняв рішення притягнути його до кримінальної відповідальності.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_21 24.01.2014 близько 17 години, перебуваючи в службовому приміщенні Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області по вул. Грибоєдова, 63, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів, у вигляді усунення перешкод з боку учасників мирних акцій, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно всупереч інтересам служби, ігноруючи вимоги ст. 9 КПК України щодо обов`язку слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень та ч.1 ст. 276 КПК України, згідно якої повідомлення про підозру здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, склав у вказаному провадженні письмове повідомлення ОСОБА_12 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.

При цьому ОСОБА_21 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, особисто склав та вніс у повідомлення про підозру вигадані ним завідомо неправдиві відомості про те, що 23.01.2014 ОСОБА_12 брав активну участь у масових заворушеннях та блокуванні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185 у місті Черкаси.

Таким чином, ОСОБА_12 своїми умисними діями вчинив активну участь у масових заворушеннях та блокуванні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, тобто злочини, передбачені ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.

Склавши завідомо неправдивий документ повідомлення про підозру, ОСОБА_21 чітко усвідомлював, що обставини, вказані ним у підозрі, не відповідають матеріалам кримінального провадження і він притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинного ОСОБА_12 за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України.

Також ОСОБА_21 достовірно знав, що жодних дій, передбачених диспозиціями статей 294, 341 КК України, пов`язаних із організацією масових заворушень, а також активної участі у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської ОДА ОСОБА_12 не вчиняв і вчинити не міг, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено факт перебування ОСОБА_12 на місці скоєння масових заворушень та у час їх скоєння.

Однак, бажаючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного зокрема з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, ОСОБА_21 вчинив службове підроблення склав та підписав завідомо неправдивий документ повідомлення про підозру, після чого 24.01.2014 близько 17 години, відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, особисто надав це письмове повідомлення про підозру на погодження процесуальному керівнику.

У свою чергу, заступник прокурора міста Черкаси молодший радник юстиції ОСОБА_9 ,будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, і який, у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, охорону прав і інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження та запобігти незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, порушив Присягу працівника прокуратури і вчинив наступні кримінальні правопорушення.

Так, прокурор ОСОБА_9 , 24.01.2014 близько 09 год., отримавши в приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, розташованому в місті Черкаси по вул. Б.Хмельницького, 60, повідомлення слідчих Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області про затримання осіб за підозрою у вчиненні блокування будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади та активній участі у масових заворушеннях, у тому числі і повідомлення прокурора ОСОБА_18 , слідчих ОСОБА_17 та ОСОБА_19 про затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прибув до свого службового кабінету.

Знаходячись у своєму службовому кабінеті, процесуальний керівник прокурор ОСОБА_9 ознайомився із матеріалами кримінального провадження № 12014250040000308 за фактом організації, вчинення масових заворушень та блокування будівлі Черкаської обласної державної адміністрації від 23.01.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, у якому, зокрема, були затримані ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .

У матеріалах кримінального провадження містились копії рапортів міліції про затримання близько 40 осіб за організацію та вчинення масових заворушень, блокування будівлі Черкаської обласної державної адміністрації 23.01.2014, копії протоколів огляду місця події, протоколи про затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .

При цьому в матеріалах кримінального провадження на той час були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, жодного рапорту про затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .

Крім того, самі затримані ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 категорично заперечували взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснювали, що разом зі своїми товаришами перебували на місці указаних подій вже після їх закінчення.

Таким чином, у матеріалах провадження будь-яких доказів про причетність ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 до участі в указаних подіях не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.

Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч.1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , а вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для повідомлення їм про підозру немає, ОСОБА_9 , користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з- під варти.

Навпаки, останній погодився виконати незаконну вказівку керівників правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та штучне створення доказів для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_9 , 24.01.2014 близько 15 год., знаходячись у приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, розташованому в м. Черкаси Черкаської області по вул. Б.Хмельницького, 60, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, за відсутності законних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_11 і ОСОБА_13 , достовірно знаючи про те, що у повідомлення про підозру останнім внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам, в порушення вимог ст. 36, 276, 277, 278 КПК України погодив письмове повідомлення про підозру ОСОБА_11 і ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України.

Погоджуючи вказані повідомлення про підозру, у які були внесені завідомо неправдиві відомості про вчинення злочину, прокурор ОСОБА_9 чітко усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України.

При цьому він достовірно знав, що жодних дій, передбачених диспозиціями статей 294, 341 КК України, пов`язаних із організацією та участю у масових заворушеннях, блокуванні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, ОСОБА_11 і ОСОБА_13 не вчиняли і не могли вчинити, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено їх перебування у місці скоєння даних злочинів та у час їх скоєння.

Однак, бажаючи реалізувати спільний злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, поєднаний, зокрема, з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, процесуальний керівник заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_9 підписав завідомо неправдиві документи повідомлення про підозру, надавши їм статусу офіційних документів, які засвідчили факт, що має юридичне значення, а саме, притягнення ОСОБА_11 і ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України, яких останні не вчиняли, що було необхідно для подальшого обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які передав для виконання слідчим.

За аналогічних обставин 24.01.2014 прокурор прокуратури м. Черкаси Черкаської області ОСОБА_22 погодив складене та підписане слідчим СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_21 незаконне повідомлення про підозру ОСОБА_12 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України, яких останній не вчиняв, притягнув завідомо невинного ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів.

Після цього, ОСОБА_20 , зловживаючи владою та своїм службовим становищем, 24.01.2014 близько 15 години 30 хвилин, у приміщенні Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області за адресою вул. Пастерівська, 104 в м. Черкаси, доводячи до кінця злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинних ОСОБА_11 і ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності, у порядку ч. 1 ст. 278 КПК України особисто вручила останнім завідомо неправдиве письмове повідомлення про їх підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, тобто відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнула їх до кримінальної відповідальності за вчинення, зокрема, тяжкого злочину, чим створила умови для обмеження фізичної свободи і подальшого незаконного тримання під вартою ОСОБА_11 і ОСОБА_13 .

Також ОСОБА_20 , продовжуючи досудове розслідування кримінального провадження №12014250040000308, 25.01.2014, знаходячись у приміщенні Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому в м. Черкаси по вул. Пастерівській, 104, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою обрання завідомо невинним учасникам мирної громадської акції «Євромайдан» запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, достовірно знаючи, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_11 і ОСОБА_13 немає, оскільки вони затримані всупереч вимог ч.1 ст.208 КПК України та незаконно повідомлені про підозру у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, використовуючи протокол про затримання останніх та повідомлення їм про підозру, за відсутності інших достатніх, належних та допустимих доказів для підозри у вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, а також за відсутності підстав та ризиків, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України склала та підписала клопотання до Соснівського районного суду міста Черкаси Черкаської області про обрання завідомо невинним підозрюваним ОСОБА_11 і ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому у клопотаннях ОСОБА_20 безпідставно та надумано вказала завідомо неправдиві відомості про те, що вина ОСОБА_11 і ОСОБА_13 повністю підтверджується зібраними доказами, а також те, що ОСОБА_11 і ОСОБА_13 можуть переховуватися від органів досудового розслідування та можуть впливати на свідків, можуть вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, тобто вчинила службове підроблення.

Після цього, ОСОБА_20 надала вказані клопотання, які містили завідомо неправдиві відомості, для погодження процесуальному керівнику заступнику прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_9 .

Разом з тим, ОСОБА_21 , зловживаючи владою та своїм службовим становищем, 24.01.2014 близько 17 години 40 хвилин у приміщенні Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, доводячи до кінця злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинного ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності, у порядку ч. 1 ст. 278 КПК України особисто вручив останньому завідомо неправдиве письмове повідомлення про його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, тобто, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнув останнього до кримінальної відповідальності за вчинення, зокрема тяжкого злочину, чим створив умови для обмеження фізичної свободи і подальшого незаконного тримання під вартою ОСОБА_12 .

Також ОСОБА_21 , продовжуючи досудове розслідування кримінального провадження №12014250040000308, 25.01.2014, знаходячись у приміщенні Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому в м. Черкаси по вул. Грибоєдова, 63, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою обрання завідомо невинним учасникам мирної громадської акції «Євромайдан» запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, достовірно знаючи, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_12 немає, оскільки він затриманий всупереч вимог ч.1 ст.208 КПК України та незаконно повідомлений про підозру у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, використовуючи протокол про затримання та повідомлення про підозру, за відсутності інших достатніх, належних та допустимих доказів для підозри у вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, а також за відсутності підстав та ризиків, передбачених ч. 1, 2 ст. 177 КПК України склав та підписав клопотання до Соснівського районного суду міста Черкаси Черкаської області про обрання завідомо невинному підозрюваному ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому у клопотанні ОСОБА_21 безпідставно та надумано вказав завідомо неправдиві відомості про те, що вина ОСОБА_12 повністю підтверджується зібраними доказами, а також те, що ОСОБА_12 може переховуватися від органів досудового розслідування та може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, тобто вчинив службове підроблення.

Після цього ОСОБА_21 надав вказане клопотання, яке містило завідомо неправдиві відомості, для погодження процесуальному керівнику заступнику прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_9 .

У свою чергу ОСОБА_9 , продовжуючи свої умисні злочині дії, направлені на завідомо незаконне притягнення учасників мирних масових акцій протесту до кримінальної відповідальності та завідомо незаконне обрання відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, знаходячись у службовому кабінеті прокуратури міста Черкаси Черкаської області, що по вул. Б. Хмельницького, 60, в м. Черкаси, як процесуальний керівник ознайомився із матеріалами кримінального провадження №12014250040000308 за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 в організації та вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації у місті Черкаси за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, та підготовленими клопотаннями про застосування запобіжних заходів щодо них у вигляді тримання під вартою.

Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , а вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для підозри вказаних осіб немає, а також немає підстав та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для обрання затриманим запобіжного заходу, ОСОБА_9 , користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з - під варти.

Продовжуючи підтримувати неправомірні дії працівників міліції та прокурорів прокуратури міста Черкаси, останній продовжив виконання незаконної вказівки керівництва правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_9 , 25.01.2014, знаходячись у приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, що по вул. Б.Хмельницького, 60, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст. 36, 177, 178, 183, 194 КПК України, за відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 у організації та вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, а також усвідомлюючи, що ризики, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, тобто немає підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, погодив клопотання до Соснівського районного суду Черкаської області про обрання завідомо невинним підозрюваним ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, підписавши їх і завіривши печаткою прокуратури міста Черкаси Черкаської області. Після чого надав слідчим ОСОБА_20 та ОСОБА_21 для виконання.

При цьому заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_9 достовірно знав, що у клопотаннях про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 слідчими ОСОБА_20 і ОСОБА_21 внесені завідомо неправдиві відомості щодо обставин вчиненого злочину, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам. Крім цього, у клопотання були внесені недостовірні відомості про те, що вина підозрюваних повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами, він може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки не має постійного місця проживання в місті Черкаси, може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів. Однак, погодившись із викладеними обставинами, ОСОБА_9 з метою обрання завідомо незаконного запобіжного заходу тримання під вартою, за відсутності підстав для цього підписав клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 із внесеними завідомо неправдивими відомостями, надавши їм статусу офіційного документу, які засвідчують факт, що має юридичне значення і є необхідною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після цього ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_9 , 25.01.2014, доводячи до кінця злочинний намір, спрямований на обрання завідомо невинним ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підстав, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, передали клопотання із додатками на розгляд до Соснівського районного суду Черкаської області.

В подальшому, 25.01.2014, слідчий суддя Соснівського районного суду міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_23 розглянув в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , у ході якого, заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_9 та слідчих ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , які продовжили свої злочинні дії та підтримали складені ними завідомо неправдиві клопотання, доводили в суді необхідність застосування щодо підозрюваних саме виняткового запобіжного заходу і просили задовольнити клопотання. У свою чергу суддя ОСОБА_23 , оглянувши додані матеріали кримінального провадження протоколи затримання, повідомлення про підозру, постановив ухвали про обрання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Цього ж дня, 25.01.2014, вказані ухвали слідчий суддя ОСОБА_23 направив для виконання до Соснівського та Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, прокуратури міста Черкаси, СІЗО УДПтС України в Черкаській області.

Унаслідок вказаних дій ОСОБА_9 , потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які незаконно трималися під вартою, завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам останніх, що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України. Крім того, вказані події знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи судових і правоохоронних органів України загалом.

На підставі ухвали Соснівського районного суду міста Черкас Черкаської області від 25.01.2014 ОСОБА_11 незаконно утримувався під вартою у Черкаському СІЗО до 03.02.2014, коли ухвалою апеляційного суду Черкаської області йому було змінено запобіжний захід на домашній арешт.

На підставі ухвали Соснівського районного суду міста Черкас Черкаської області від 25.01.2014 ОСОБА_12 незаконно утримувався під вартою у Черкаському СІЗО до 12.02.2014, коли ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду Черкаської області йому було змінено запобіжний захід на домашній арешт.

На підставі ухвали Соснівського районного суду міста Черкас Черкаської області від 25.01.2014 ОСОБА_13 незаконно утримувався під вартою у Черкаському СІЗО до 17.02.2014, коли ухвалою апеляційного суду Черкаської області йому було змінено запобіжний захід на домашній арешт.

За наслідками розслідування кримінального провадження №12014250040000308 від 23.01.2014 за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прокурором прокуратури міста Черкаси ОСОБА_24 прийнято рішення від 28.02.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.

За наслідками розслідування кримінального провадження №12014250040000308 від 23.01.2014 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прокурором прокуратури міста Черкаси ОСОБА_25 прийнято рішення від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.

За наслідками розслідування кримінального провадження №12014250040000308 від 23.01.2014 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, старшим прокурором прокуратури міста Черкаси ОСОБА_18 прийнято рішення від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.

Таким чином, органом досудового розслідування достовірно встановлено непричетність вказаних осіб до інкримінованих злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України.

Описаними вище протиправними діями співробітника правоохоронного органу ОСОБА_9 завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України; знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи правоохоронних органів України загалом та органів прокуратури зокрема як в Україні, так і за її межами.

Ці діїпідсудного ОСОБА_9 стороною обвинуваченнякваліфіковані якзлочини,передбачені,ч.1ст.364КК України-зловживання службовоюособою владоюта службовимстановищем,тобто умисне,з метоюодержання будь-якоїнеправомірної вигодидля себе,використання службовоюособою владита службовогостановища всуперечінтересам служби,що завдалоістотної шкодиохоронюваним закономправам,свободам таінтересам окремихгромадян тадержавним інтересам;1ст.366КК України-службове підроблення,тобто складання,видача службовоюособою завідомонеправдивих офіційнихдокументів,внесення доофіційних документівзавідомо неправдивихвідомостей;ч.2ст.372КК України-притягнення завідомоневинних докримінальної відповідальності , поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, а також поєднане з іншою фальсифікацією.

Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19травня2017рокуОСОБА_9 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, та виправдано його у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Також визнано ОСОБА_9 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 372 КК України, та виправдано його за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.

Суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що в обвинувальному акті ОСОБА_9 висунуто обвинувачення,в якомуфактично міститьсятвердження провчинення свідками ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , ОСОБА_22 і ОСОБА_21 ,а також ОСОБА_19 злочинів службового підроблення,притягнення завідомоневинних докримінальної відповідальностіта ін.,скоєних зааналогічними обставинами.Суду ненадано доказівтому,що вказаніособи визнанівинними івідносно нихвинесено обвинувальнівироки,що набрализаконної сили,а томусудом першоїінстанції відкинутоз висунутого ОСОБА_9 обвинувачення тучастину,яка стосуєтьсятверджень пронезаконність дій ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , ОСОБА_21 і ОСОБА_19 під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014250040000308.

Крім того, судом першої інстанції відкинуто з висунутого ОСОБА_9 обвинувачення ту частину, яка стосується тверджень про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014250040000308 без достатніх на те підстав і на виконання незаконних вказівок, оскільки із досліджених судом доказів вбачаються підстави для внесення згідно з вимогами ч.1 ст. 214 КПК України відомостей до ЄРДР про вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 294, ч.2 ст. 341 КК України, та проведення досудового розслідування.

Також, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність тих обставин, що обвинуваченому ОСОБА_9 достеменно було відомо про невинуватість потерпілих, і він діяв з прямим умислом на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних потерпілих і на службове підроблення, тобто про недоведеність пред`явленого обвинувачення у вчиненні цих злочинів.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що в результаті дій ОСОБА_9 завдано істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Не погоджуючисьз вказанимвироком,прокурор укримінальному провадженні ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій вказує, що вирок суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Крім того, апелянт вказує, що:

- вирок суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України та п. 16,17, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанови Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку»;

- суд першої інстанції упереджено дослідив матеріали кримінальної справи, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, передчасно побудувавши своє рішення на суперечливих та не перевірених у порядку, передбаченому чинним КПК України, доказах. При ухваленні рішення про виправдання ОСОБА_9 враховано фактично доводи сторони захисту та залишено без належної уваги процесуальні документи досудового та судового слідства, показання свідків та інші письмові матеріали кримінального провадження, безпідставно взято до уваги одні та відкинуто інші докази, а висновки зроблено без дотримання вимог ст. 370 КПК України щодо всебічного, повного та об`єктивного їх дослідження;

- суд першої інстанції всупереч вимог ст. 94, 370, 374 КК України не дав належної оцінки показанням потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 про те, що вони не брали участі в акції протесту;

- суд не врахував, що потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 затримано без передбачених ст. 208 КПК України підстав;

- місцевий суд, в порушення ст. 94, 337, 370 КПК України, замість надання оцінки вказаних доказів обвинувачення в сукупності з іншими матеріалами провадження, вийшов за межі наданих йому повноважень, та безпідставно надав оцінку обґрунтованості та відповідності вимогам КПК України постанов прокурорів про закриття кримінальних проваджень стосовно потерпілих;

- всупереч вимог ст. 94, 370, 374 КПК України суд упереджено підійшов до оцінки показань свідків - колишніх працівників батальйону патрульної служби УМВС України в Черкаській області ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 ;

- в порушення вимог ст. 374 КПК України судом залишено без уваги дані відеозапису з камер спостереження з кафе-бару «Клюб Нічка»;

- в порушення вимог кримінального процесуального закону суд упереджено підійшов до оцінки даних протоколів впізнання потерпілих по фотокартках, які органом досудового розслідування покладено в основу доведення винуватості ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;

- суд упереджено підійшов до оцінки рішень слідчих суддів про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 ;

- поза увагою суду залишилися достовірні дані, які надані прокурором як доказ обвинувачення про те, що після завершення акції протесту 24.01.2014 було проведено 19 оглядів місця події і в жодному з них доказів, які б вказували на причетність потерпілих до злочину, не знайдено, як і на те, що на потерпілих не вказував жоден очевидець, свідок чи потерпілий, як на осіб, що вчинили злочин. Окрім цього, під час акцій протесту здійснювався відеозапис як камерами спостереження, журналістами, так і спеціалістами НДЕКЦ і на жодному відеозаписі потерпілі не зафіксовані. Інших доказів вини потерпілих не було, а підозра ґрунтувалась лише на припущеннях;

- суд надав невірну оцінку зверненню ОСОБА_9 до суду з клопотаннями про звільнення ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності;

- суд безпідставно вказав про відсутність прямого умислу в ОСОБА_9 на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб.

Прокурор просив вирок суду першої інстанції скасувати, та ухвалити новий вирок, яким визнати винним та засудити ОСОБА_9 за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 372 КК України, і призначити йому покарання:

*за ч. 1 ст. 364 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, зі штрафом 4250 грн. (250 НМДГ);

*за ч.1 ст. 366 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки;

*за ч.2 ст. 372 КК України у виді 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно визначити до відбуття покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки, зі штрафом 4250 грн.

На підставі ст. 54 КК України позбавити його спеціального звання - класного чину молодший радник юстиції.

Захисник ОСОБА_10 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора в якому вказує, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, а тому вирок суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_10 , які вважають, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін; думку потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які пояснили, що себе потерпілими по даному кримінальному провадженню не вважають, заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, просили виправдувальний вирок щодо ОСОБА_9 залишити без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження та повторно за клопотанням прокурора відповідно до ст. 404 ч.3 КПК України дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даній справі вказані вимоги закону були належним чином дотримані.

Статтею 62 Конституції України гарантується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

В п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990, зазначено про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до п.2, п.3 ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не буде доведено, що: кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення .

Згідно з вимогами п.1 ч.3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Колегія суддів вважає, що районний суд виконав всі вимоги закону, а тому відсутні будь-які правові підстави для скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_9 ..

Оцінивши досліджені у кримінальному провадженні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок відносно ОСОБА_9 .

Крім того, згідно положень справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998, де Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Так, на думку державного обвинувачення, вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України, доводиться зібраними по справі доказами - матеріалами кримінального провадження №42015250000000082, які надані суду, зокрема:

- даними протоколу огляду від 03.03.3014 кримінального провадження № 12014250040000308 від 23.01.2014 та додатками до нього;

- даними постанови від 23.01.2013 про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014;

- даними постанови від 23.01.2014 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014;

- даними постанови від 24.01.2014 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12014250040000308 від 23.01.2014, та № 12014250040000309 від 23.01.2014;

- заявами про залучення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до провадження як потерпілих;

- показаннями потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;

- показаннями свідків ОСОБА_44 , ОСОБА_17 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_40 , ОСОБА_29 , ОСОБА_52 ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_38 , ОСОБА_20 , ОСОБА_55 , ОСОБА_28 , ОСОБА_33 , ОСОБА_56 , ОСОБА_36 , ОСОБА_57 , ОСОБА_37 , ОСОБА_32 , ОСОБА_58 , ОСОБА_43 , ОСОБА_27 , ОСОБА_31 , ОСОБА_41 , ОСОБА_34 , ОСОБА_59 ;

- даними протоколу затримання ОСОБА_11 в порядку ст. 208 КПК України від 24.01.2014;

- повідомленням ОСОБА_11 про підозру від 24.01.2014;

- даними протоколу допиту ОСОБА_11 від 24.01.2014;

- клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_11 від 25.01.2014;

- ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2014 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_11 ;

- даними протоколів огляду місця події - Черкаської обласної державної адміністрації та прилеглої території від 24.01.2014;

- даними постанови про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 від 19.05.2014;

- даними протоколу затримання ОСОБА_12 в порядку ст. 208 КПК України від 24.01.2014;

- повідомленням ОСОБА_12 про підозру від 24.01.2014;

- даними протоколу допиту ОСОБА_12 від 24.01.2014;

- клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_12 від 25.01.2014;

- ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2014 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_12 ;

- даними постанови про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_12 від 19.05.2014;

- даними протоколу огляду місця події від 04.04.2014;

- даними протоколу огляду диску від 15.05.2014;

- даними протоколу огляду від 02.09.2014 матеріалів кримінального провадження № 12014250040000308 з додатками (рапорти співробітників БПС УМВС України в Черкаській області від 24.01.2014, протоколи допитів свідків та пред`явлення осіб для впізнання по фотокарткам, ін.);

- даними протоколу огляду журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області від 02.12.2014;

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.08.2014 з додатками;

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.08.2014 з додатками;

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів судових справ, від 26.09.2014 з додатками;

- наказом № 112 к від 12.03.2014;

- висновком службової перевірки від 11.03.2014;

- даними протоколу огляду документу від 20.02.2015 з додатками;

- даними протоколу огляду документу від 27.02.2015 з додатками;

- даними протоколу огляду документу від 27.02.2015 з додатками;

- наказом № 266 к від 13.05.2013;

- витягом із наказу № 103 ш від 12.12.2013 про розподіл службових обов`язків між прокурорськими працівниками прокуратури міста Черкаси.

Колегія суддів вважає, що за результатами судового розгляду суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про визнання ОСОБА_9 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, та виправдав його у зв`язку з відсутністю в діянні складу вказаного кримінального правопорушення, а також обґрунтовано визнав останнього невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 372 КК України, і виправдав його за недоведеністю вчинення ним даних кримінальних правопорушень.

Цей висновок суду ґрунтується на доказах, досліджених під час судового розгляду, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку відповідно до ст. 94 КПК України.

Крім того, колегією суддів апеляційного суду в порядку ч.3 ст. 404 КПК України за клопотанням прокурора проведено повторне дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, а саме:

*допитано потерпілого ОСОБА_11 , який пояснив, що 23.01.2014 ввечері разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 перебував у кафе «Клюб Нічка» в с. Леськи Черкаського району, де вони вживали спиртні напої, близько 00.00 години 24.01.2014, він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вирішили на таксі поїхати до клубу «Ультра», що знаходиться в м. Черкаси. По дорозі до м. Черкаси заїхали в с. Вергуни, де забрали свого товариша ОСОБА_60 , а потім поїхали до клубу «Ультра», але їх туди не пустили, оскільки один із них був одягнений в спортивний одяг. Після цього вони вирішили пішки піти до клубу «111». Проходячи біля Черкаської обласної державної адміністрації, де відбувався мітинг, бачили людей, які кидали каміння. Коли знаходились біля готелю «Optima» по вул. Лазарєва - їх затримали працівники правоохоронних органів та відвезли до райвідділу по вул. Пастерівській, де слідчий на прізвище ОСОБА_61 проводив необхідні слідчі дії. Згодом йому обрали запобіжний захід у виді тримання під вартою. Під час судових засідань був присутній ОСОБА_9 .. Заяву про визнання потерпілим написав, оскільки його викликали до прокуратури, де допитали та відібрали вказану заяву. Будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_9 та до держави вцілому з приводу затримання не має;

*допитано потерпілого ОСОБА_12 , який надав пояснення, аналогічні поясненням потерпілого ОСОБА_11 , і додав, що разом з ними також був ОСОБА_62 , якого працівники поліції не затримували. Зазначив, що будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_9 та до держави вцілому з приводу затримання немає;

*допитано потерпілого ОСОБА_13 , який показав апеляційному суду, що він разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_63 23.01.2014 відпочивали в кафе «Клюб Нічка» в с. Леськи Черкаського району, де вживали спиртні напої, після закриття вказаного кафе на таксі близько 00.00 години вони поїхали в с. Вергуни, де забрали ОСОБА_60 , і близько 1 години ночі приїхали до нічного клубу «Ультра», що знаходиться в м. Черкаси, але туди їх не пустили, у зв`язку чим вони через соборну площу пішли до нічного клубу «111». Неподалік від ЧОДА їх , крім ОСОБА_64 , затримали та відвели на заднє подвір`я, а потім автозаком доставили до райвідділу, де допитали і провели обшук. Перебуваючи біля будівлі ЧОДА, до затримання, він бачив як громадяни кидали каміння та палки в бік працівників міліції, які охороняли обладміністрацію, вікна і двері ЧОДА були розбиті. В райвідділі він повідомляв, що злочинів не вчиняв, відношення до протестувальників не має, лише проходив поряд. З ОСОБА_9 та його адвокатом ніколи не спілкувався, бачив його тільки в суді, від дій ОСОБА_9 потерпілим себе не вважає, претензій до нього не має, у зв`язку з чим вирок місцевого суду вважає законним. Заяву про визнання його потерпілим він писав лише тому, що його викликали до прокуратури та попросили підписати вказану заяву.

Апеляційним судом досліджено :

*протокол огляду від 03.03.2014, згідно якого оглянуто кримінальне провадження №12014250040000308 від 23.01.2014 за ч.1 ст. 294, ч.2 ст. 341 КК України та виготовлено світлокопії з протоколів огляду місця події і додатків до них відеозаписів (т.5 а.с. 24);

*постанову від 23.01.2014, відповідно до якої у кримінальному провадженні №12014250040000308 створено слідчу групу із співробітників СВ Соснівського РВ м. Черкаси (т.5 а.с. 25);

*постанову від 23.01.2014, з якої вбачається, що у кримінальному провадженні №12014250040000308 призначено групу прокурорів (т.5 а.с. 27);

*постанову від 23.01.2014 згідно якої кримінальні провадження №12014250040000308 та №12014250040000309 об`єднано в одне кримінальне провадження, яке зареєстровано в ЄРДР за №12014250040000308 (т.5 а.с. 29);

*заяву ОСОБА_11 від 18.03.2014 про його залучення до провадження як потерпілого (т.5 а.с. 32);

*заяву ОСОБА_12 від 20.03.2014 про його залучення до провадження як потерпілого (т.5 а.с. 36);

*протокол від 24.01.2014, згідно якого ОСОБА_11 затримано в порядку ст. 208 КПК України (т.5 а.с. 116);

*повідомлення ОСОБА_11 про підозру від 24.01.2014 (т.5 а.с. 119);

*протокол допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 24.01.2014 (т.5 а.с. 121);

*клопотання про застосування відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (т.5 а.с. 123);

*ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2014 про застосування відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (т.5 а.с. 124);

*постанову від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження №12014250040000308 відносно ОСОБА_11 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 294, 341 КК України (т.4 а.с. 69);

*протокол від 24.01.2014, згідно якого ОСОБА_12 затримано в порядку ст. 208 КПК України (т.5 а.с. 125);

*повідомлення ОСОБА_12 про підозру від 24.01.2014 (т.5 а.с. 127);

*протокол допиту підозрюваного ОСОБА_12 від 24.01.2014 (т.5 а.с. 129);

*клопотання про застосування відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (т.5 а.с. 132);

*ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2014 про застосування відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (т.5 а.с. 134);

*постанову від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження №12014250040000308 відносно ОСОБА_12 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 294, 341 КК України (т.4 а.с. 135);

*протокол огляду місця події (ресторан-бар «Клюб Нічка», який розташований по вул. Жовтневій, 1, в с. Леськи, Черкаського району, Черкаської області) від 04.04.2014 (т.5 а.с. 136);

*протокол огляду диску від 15.05.2014 (т.5 а.с. 140);

*протокол огляду матеріалів кримінального провадження №12014250040000308 від 02.09.2014 (т.5 а.с. 145);

*протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.01.2014, 30.01.2014 (т.5 а.с. 161-188);

*протокол від 02.12.2014, згідно якого оглянуто журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області (т.6 а.с. 162);

*протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18.08.2014 з додатками (т.6 а.с. 148);

*протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18.08.2014 з додатками (т.6 а.с. 153);

*протокол тимчасового доступу до речей і документів від 26.09.2014 судових справ з додатками (т.3 а.с. 1);

*наказ №112 к від 12.03.2014 про притягнення ОСОБА_9 до дисциплінарної відповідальності (т.4 а.с. 118);

*висновок службової перевірки від 11.03.2014, з якого вбачається, що ОСОБА_9 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності (т.4 а.с. 122);

*протокол від 20.02.2015 з додатками, відповідно до якого оглянуто матеріали кримінального провадження №42014250000000039 від 24.02.2014; (т.4 а.с. 43);

*протокол огляду документу від 27.02.2015 з додатками (т.4 а.с. 76);

*протокол від 24.01.2014 про затримання ОСОБА_13 в порядку ст. 208 КПК України (т.4 а.с. 58);

*повідомлення ОСОБА_13 про підозру від 24.01.2014 (т.4 а.с. 57);

*протокол допиту підозрюваного ОСОБА_13 від 24.01.2014 (т.4 а.с. 53);

*клопотання про застосування відносно ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (т.4 с.а. 46);

*ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2014 про застосування відносно ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (т.4 а.с. 60);

*постанову від 28.02.2014 про закриття кримінального провадження №12014250040000308 відносно ОСОБА_13 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 294, 341 КК України (т.4 а.с. 66);

*протокол огляду документу від 27.02.2015 з додатками (т.4 а.с. 107);

*наказ №266 к від 13.05.2013 про призначення ОСОБА_9 на посаду заступника прокурора м. Черкаси (т.4 а.с. 111);

*наказ №103 ш від 12.12.2013 про розподіл службових обов`язків між прокурорськими працівниками прокуратури міста Черкаси» (т.4 а.с. 112).

Крім того, апеляційним судом допитано свідків:

*ОСОБА_57 , який показав, що 23.01.2014 біля Черкаської обласної державної адміністрації відбувалися масові порушення громадського порядку. На той час він перебував на посаді командира батальйону патрульної служби УМВС, та їх підрозділи були залучені до забезпечення громадського порядку. Перед виїздом до ЧОДА обов`язково проводився інструктаж, активні дії громадян почалися о 19.00 годині, вони кидали коктелі молотова, каміння та інші предмети в бік працівників правоохоронних органів, які змушені були захищатися та зайти до приміщення ЧОДА і оберігати його від захвату. Однак громадяни увірвалися в приміщення з тильної сторони, і протистояти їх діям було неможливо, у зв`язку з чим було прийнято рішення про їх затримання та доставку до Соснівського райвідділу. Після затримки громадян пояснення та рапорти можливо складалися, але чітко цього не пам`ятає. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому невідомі. Інші підрозділи також були присутні на акції протесту;

*ОСОБА_41 , який показав, що станом на січень місяць 2014 року він працював на посаді заступника командира взводу, і в ніч з 23.01.2014 до 24.01.2014 близько 22 години прибув до ЧОДА, де агресивно налаштовані громадяни кидали каміння, інші предмети у вікна та намагалися прорватися до приміщення ЧОДА. Частину підлеглих працівників забрала швидка допомога, а частина перебувала всередині приміщення. Нікого з учасників протесту не затримував, і не бачив затриманих. Перед початком зміни завжди проводився інструктаж. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому невідомі;

*ОСОБА_33 , який показав апеляційному суду, що в 2014 році він працював на посаді інспектора батальйону патрульної служби, та 23.01.2014 батальйон без спецзасобів і зброї було вишикувано біля центрального входу Черкаської ОДА, але натовп їх відтіснив, а деякі працівники міліції отримали травми. Потім через задній вхід їх запустили на подвір`я ОДА, і він весь час перебував біля воріт, які знаходилися ближче до вул. Б. Вишневецького. Особисто нікого не затримував, хоча бачив, що працівники міліції проводили затримання. Після завершення подій писав пояснення та рапорти на ім`я керівництва. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому невідомі;

*ОСОБА_38 , який показав апеляційному суду, що він в 2014 році працював інспектором патрульної служби, і 23.01.2014 з вечора до пізньої ночі перебував біля центрального входу Черкаської ОДА з метою забезпечення громадського порядку. Його колеги та особисто він громадян не затримував. По завершенню всіх подій на ім`я керівництва був написаний рапорт та пояснення. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому не відомі;

*ОСОБА_36 , який показав апеляційному суду, що він в 2014 році працював на посаді старшого інспектора з проф. підготовки батальйону патрульної служби. Приблизно в 16.00 год. 23.01.2014 він прибув до Черкаської ОДА для забезпечення громадського порядку, та стояв біля шлагбаума по вул. Б. Вишневецького. Мирний мітинг згодом переріс в агресію громадян, які почали прориватися всередину будівлі ОДА та пошкоджувати майно. Багатьом колегам було завдано тілесних ушкоджень, і їх забрала швидка допомога. Згодом їх батальйон запустили всередину будівлі, де він перебував орієнтовно до 01.00 години. Він особисто не бачив, щоб когось затримували. По завершенню подій на ім`я керівництва був написаний рапорт та пояснення. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому невідомі.

*ОСОБА_32 , який показав апеляційному суду, що він в 2014 році працював на посаді сержанта патрульно-постової служби, та 23.01.2014 разом з колегами перебував в ширензі біля центрального входу Черкаської ОДА. Коли мирна акція переросла в агресивну, громадяни виривали із строю правоохоронців та завдавали їм тілесних ушкоджень, він перемістився на задній двір ОДА. Особисто громадян не затримував, хоча бачив, як люди в балаклавах саджали осіб в автозак. Після завершення подій, на місці дислокації на ім`я керівництва був написаний рапорт та пояснення в довільній формі. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому невідомі;

*ОСОБА_30 , який показав апеляційному суду, що він в 2014 році працював на посаді інспектора патрульної служби, та близько 18.00 години 23.01.2014 прибув до центрального входу Черкаської ОДА для забезпечення громадського порядку. Особисто громадян не затримував, хоча бачив затриманих біля автозаку. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому невідомі, а акція спочатку була мирна, а потім переросла в агресивну;

*ОСОБА_40 , який показав апеляційному суду, що він в 2014 році працював на посаді інспектора батальйону патрульної служби, та 23.01.2014 прибув до Черкаської ОДА для охорони громадського порядку. Спочатку перебував в автобусі, який був припаркований поблизу ОДА, а потім стояв в шерензі біля центрального входу. Мітингувальники почали проявляти агресію і завдавати тілесних ушкоджень працівникам міліції, після чого надійшла команда зайти в приміщення з тильної сторони, де він перебував до завершення всіх подій. Особисто нікого не затримував, хоча, коли виходили з приміщення ОДА ,бачив біля автозаку затриманих громадян. Після прибуття за місцем дислокації батальйону, на ім`я керівництва були написані рапорти та пояснення. Особисто громадян ОСОБА_68 , ОСОБА_69 та ОСОБА_70 він не знає, хоча ОСОБА_69 бачив, коли по завершенню подій виходили з приміщення ОДА;

*ОСОБА_37 , який показав апеляційному суду, що він в 2014 році працював на посаді інспектора батальйону патрульної служби, і 23.01.2014 був наказ вишикуватися біля центрального входу ЧОДА, де агресивно налаштовані громадяни почали наносити їм тілесні ушкодження, після чого була команда відступити і зайти з тильного входу в приміщення ОДА. Особисто громадян не затримував, однак бачив, що під`їхав автозак. По завершенню подій був написаний рапорт і пояснення на ім`я керівництва. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому невідомі;

*ОСОБА_71 , який показав апеляційному суду, що він в 2014 році працював на посаді інспектора батальйону патрульної служби. 23.01.2014 він разом з колегами перебував в автобусі біля приміщення ОДА. Згодом коли мирний мітинг почав переростати в агресивний, вони отримали наказ про залишення амуніції в автобусі, і одягли лише бронижелет та вишикувалися біля центрального входу ОДА, після чого мітигнувальники почали наносити тілесні ушкодження працівникам міліції. Згодом був наказ зайти в приміщення ОДА з тильної сторони. Особисто він нікого не затримував, хоча бачив автозак. По завершенню подій був написаний рапорт і пояснення на ім`я керівництва. Рапорти були переписані з рапортів інших колег. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому не відомі;

*ОСОБА_55 , який показав апеляційному суду, що він, перебуваючи на посаді інспектора батальйону патрульної служби, 23.01.2014 перебував біля облдержадміністрації в службовому автомобілі. Громадяни, які знаходилися біля облдержадміністрації, почали приносити та кидати каміння, дошки, пошкодили будівлю ОДА та почали проникати в середину. В результаті цих подій його колеги отримали тілесні ушкодження, та їм викликалася швидка допомога, а ним особисто було прийнято рішення від`їхати до планетарію з метою уникнення пошкодження службового автомобіля. Особисто він не бачив, щоб когось затримували, і сам нікого не затримував. На інструктажі було наголошено, щоб фізична сила до громадян не застосовувалася, і вказівок на затримання будь-кого не було. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому невідомі;

*ОСОБА_28 , який показав апеляційному суду, що він станом на 23.01.2014 перебував на посаді інспектора батальйону патрульної служби. Після проведення інструктажу їхній батальйон знаходився в автобусі біля облдержадміністрації. Коли люди почали наближатися до входу, була команда вишикуватися біля центрального входу, однак стримати натовп було неможливо, у зв`язку з чим вони перемістилися на задній вхід будівлі. Багато колег отримали тілесні ушкодження в результаті дій громадян, які проривалися в середину будівлі. Зазначив, що він не бачив, щоб когось затримували, і сам особисто нікого не затримував. Після подій рапорт писав, однак його змісту не пам`ятає. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 та ОСОБА_67 йому невідомі;

*ОСОБА_47 , який показав, що 23.01.2014 він працював офіціантом в кафе «Клюб Нічка» в с. Леськи Черкаського району, де відпочивали ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з яким він особисто знайомий, і останні вживали алкогольні напої, а після закриття закладу в них були наміри поїхати в м. Черкаси до нічного клубу. Згодом приїжджали працівники міліції, які відбирали в нього пояснення;

*ОСОБА_20 , яка показала апеляційному суду, що станом на 23.01.2014 вона працювала на посаді старшого слідчого Соснівського РВ, у вечірній час в актовій залі керівництвом було проведено нараду, та повідомлено про те, що чоловічому складу Соснівського РВ необхідно прибути до ЧОДА для забезпечення громадського порядку, а жіночий склад залишався на своїх робочих місцях. Через мережу Інтернет їй стало відомо про масові заворушення біля ЧОДА та побиття працівників міліції. По вказаному факту було внесено відомості до ЄРДР і вона була визначеною старшою групи слідчих. Згодом до РВ доставлялися затримані, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 нею особисто були пред`явлені підозри, які були погоджені ОСОБА_9 ОСОБА_11 та ОСОБА_13 винними себе не визнавали, відмовлялися від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України. Тиску з боку керівництва під час проведення досудового розслідування не було. Вказівок від особисто ОСОБА_9 чи керівництва з приводу проведення досудового розслідування також не було;

*ОСОБА_72 , який є приватним підприємцем та власником в кафе «Клюб Нічка» в с. Леськи Черкаського району, яке працює офіційно до 23.00, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 йому знайомі, але особисто їх не знає. Відеозапис в закладі є, але час може бути неточним з похибкою в 1 годину. Копія відеозапису видається лише з його дозволу. 23.01.2014 в кафе він особисто не був присутній;

*ОСОБА_31 , який станом на 23.01.2014 перебував на посаді заступника командира роти батальйону патрульної служби, та в той день після проведення інструктажу прибув з колегами до ЧОДА для забезпечення громадського порядку. Була команда залишити спецзасоби в автомобілях і вишикуватися біля центрального входу. В ході проведення акції протесту, працівники міліції отримували тілесні ушкодження, і їх забирали до медичних установ. Особисто він перебував на місці події до кінці, хоча і отримав тілесні ушкодження. По завершенню писав рапорт, однак коли і де точно не пам`ятає. Прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , та ОСОБА_67 йому незнайомі. Події, які відбувалися біля ОДА не були мирною акцією;

*ОСОБА_17 , який вказав, що станом на 23.01.2014 він працював на посаді слідчого СВ Соснівського РВ, та того ж дня було зареєстровано кримінальне провадження по факту масових заворушень біля ЧОДА. У вказаному кримінальному провадженні його було включено до групи слідчих. В рамках даного кримінального провадження ним вночі було затримано ОСОБА_11 в порядку ст. 208 КПК України, який відмовився від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, але пояснив, що він разом з товаришами прибули до м. Черкаси з метою потрапити до нічного клубу «Ультра». Однак в ході проведення перевірки виявилося, що вказаний заклад був зачинений. Прокурорів в той вечір він не бачив. Особисто ОСОБА_9 будь-яких вказівок йому не давав;

*ОСОБА_34 , який станом на 23.01.2014 працював на посаді командира взводу патрульної міліції, пояснив, що прізвища ОСОБА_65 , ОСОБА_67 та ОСОБА_66 , йому невідомі, також зазначив, що сам особисто з 23.01.2014 на 24.01.2014 нікого не затримував, затриманих не бачив і по завершенню подій не пам`ятає чи писав рапорти. Інструктаж проводився безпосереднім керівництвом, будь-яких прокурорів на ньому не було. Вважає, що особи вчиняли масові заворушення, намагалися захопити державну установу, а тому їх дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення.

Показання допитаних апеляційним судом потерпілих та свідків суттєво не відрізняються від тих, які вони давали місцевому суду.

Прокурор ОСОБА_7 також заявляв клопотання під час апеляційного розгляду про допит свідків ОСОБА_51 , ОСОБА_42 , ОСОБА_28 , ОСОБА_43 , ОСОБА_29 , ОСОБА_52 , ОСОБА_44 , яке було задоволено колегією суддів апеляційного суду.

Вказані свідки неодноразово викликалися апеляційним судом, та відносно свідків ОСОБА_43 , ОСОБА_29 , ОСОБА_52 , ОСОБА_44 за клопотанням прокурора ухвалами апеляційного суду від 29.01.2019, 08.04.2019, 22.05.2019 застосовувалися примусові приводи, які не були виконані.

Крім того, слід зазначити про те, що ст.92КПК України чітко визначено, що обов`язок доказування покладено, зокрема, на прокурора. Також, ч.3ст. 23 КПК України, передбачено, що сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, що узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 (справа №381/3634/17-к). Але вказаних вимог прокурором дотримано не було, тому колегія суддів прийняла рішення про закінчення апеляційного розгляду без допиту свідків ОСОБА_51 , ОСОБА_42 , ОСОБА_28 , ОСОБА_43 , ОСОБА_29 , ОСОБА_52 , ОСОБА_44 , явку яких до апеляційного суду прокурором забезпечено не було.

Обвинувачений ОСОБА_9 , як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, зазначивши про те, що під час погодження письмових повідомлень про підозру та клопотань про обрання запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в матеріалах справи було достатньо доказів, які свідчили про їх причетність до вчинення кримінальних правопорушень, при цьому він не отримував ні від кого будь-яких незаконних наказів, та не переслідував мету одержання якоїсь вигоди, чи кар`єрного зростання, а лише добросовісно виконував свої посадові обов`язки та вимоги закону.

На думкуколегії суддів,місцевим судомобґрунтовано виключеноз висунутого ОСОБА_9 обвинувачення ту частину, яка стосується тверджень про незаконність дій ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 і ОСОБА_19 під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014250040000308, оскільки суду не надано доказів тому, що вказані особи визнані винними і відносно них винесено обвинувальні вироки, що набрали законної сили, у зв`язку з чим суд не вправі давати оцінку законності їх діям.

Крім того, районний суд вірно виключив з висунутого ОСОБА_9 обвинувачення ту частину, яка стосується тверджень про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12014250040000308 без достатніх на те підстав і на виконання незаконних вказівок, оскільки в матеріалах кримінального провадження №42015250000000082 міститься достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість внесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 294, ч.2 ст. 341 КК України, а тому доводи прокурора в цій частині є безпідставними.

Як підчас розглядукримінального провадженнявідносно ОСОБА_9 районним судом,так ів ходіапеляційного розгляду,встановлено відсутністьданих проте,що останнійвиконував чиїсьнезаконні вказівки,накази чирозпорядження пропереслідування невиннихучасників акціїпротесту таштучне створеннядоказів дляобрання їмзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою.Вказані обставиниузгоджуються такожз показамисвідків ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_21 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 і ОСОБА_80 ..

Згідно ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, місцевим судом на підставі об`єктивно та всебічно досліджених доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, та аналізу об`єктивної і суб`єктивної сторони злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України, зроблено вірний висновок про те, що органами досудового розслідування не доведено наявність у ОСОБА_9 прямого умислу на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних потерпілих і на службове підроблення, що в даному випадку виключає його кримінальну відповідальність.

Вказані обставини підтверджуються протоколами затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яким було оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та на підставі клопотань слідчого, ухвалами слідчих суддів обрано запобіжні заходи у виді тримання під вартою, які також перевірялися в апеляційному порядку. Дані докази в сукупності з показаннями самих потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 спростовують позицію органу досудового розслідування про затримання потерпілих вже після закінчення акцій протесту, а не під час вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, та наявність в обвинуваченого ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Крім того, місцевим судом досліджено протокол огляду від 02.09.2014 матеріалів кримінального провадження №12014250040000308, згідно якого було оглянуто в тому числі копії рапортів працівників БПС на 41 арк., які не надано на дослідження ні місцевому ні апеляційному суду, однак факт існування таких рапортів про обставини затримання осіб підтверджується показаннями обвинуваченого ОСОБА_9 та свідків, які допитувалися місцевим судом, та частково апеляційним судом. Також обґрунтованість підозри ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 встановлена слідчими суддями під час обрання їм запобіжних заходів у виді тримання під вартою та їх зміни на домашній арешт, в тому числі і колегією суддів апеляційного суду, які ніким не скасовані, залишаються чинними і є обов`язковими до виконання згідно положень ст. 21 КПК України. Згідно протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, свідки впізнавали ОСОБА_11 і ОСОБА_12 як осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення. Постановою прокурора від 28.02.2014 закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_13 , та встановлено, що останній приймав участь в масових заворушеннях і діяв в стані крайньої необхідності. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси 28.02.2014 ОСОБА_13 звільнено від кримінальної відповідальності згідно ЗУ «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29.01.2014. Обвинувачений ОСОБА_9 звертався до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності в тому числі й з реабілітуючи підстав. Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про відсутність в обвинуваченого ОСОБА_9 наміру притягувати до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, і спростовують обвинувачення про те, що останній з кар`єрних спонукань виконував незаконні накази і розпорядження щодо переслідування учасників протестних акцій.

За таких обставин, в колегії суддів апеляційного суду відсутні сумніви щодо обґрунтованості виправдання ОСОБА_9 за ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України за недоведеністю вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень.

Також в апеляційному порядку перевірено підстави виправдання ОСОБА_9 за ч.1 ст. 364 КК України.

Колегія суддів, погоджується з висновком місцевого суду, про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що діями ОСОБА_9 завдано істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у зв`язку з чим останнього обґрунтовано виправдано за ч.1 ст. 364 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу вказаного кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі прокурора зазначено, що місцевим судом визнано показання обвинуваченого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 ОСОБА_17 , ОСОБА_21 про те, що на час повідомлення потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 про підозру та направлення до суду клопотань про обрання їм міри запобіжного заходу були наявні достатні підстави для притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності, однак всупереч свого висновку суд все ж таки поставив під сумнів правомірність дій ОСОБА_9 , вказавши на надання ним невірної оцінки доказам у кримінальному провадженні стосовно потерпілих або службову недбалість, відповідальність за що передбачено ст. 367 КК України.

Вказані доводи є необґрунтованими, оскільки у вироку місцевого суду, висловлено лише припущення, та окрім цього також зазначено про те, що добросовісна помилка прокурора (слідчого), коли він переконаний стосовно доведеності фактів і висновків, викладених у письмовому повідомленні про підозру, взагалі виключає кримінальну відповідальність, про що в апеляційній скарзі не вказано, що свідчить про зазначення апелянтом лише частини тексту, який тлумачиться на користь обвинувачення. Крім того, судом першої інстанції такі висновки були прийняті не тільки на підставі показів зазначених свідків та самого ОСОБА_9 , а й внаслідок оцінки всіх матеріалів кримінального провадження у їх сукупності.

Апелянт стверджує, що місцевим судом не викладено в повному обсязі показання потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 і не надано їм належної оцінки, та не враховано, що їх затримано без передбачених ст. 208 КПК України підстав.

Вказані доводиє безпідставними,оскільки заклопотанням прокурорапотерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 були повторнобезпосередньо допитаніапеляційним судом,їх показаннясуттєво невідрізняються відпоказань,які вонидавали місцевомусуду проте,що вони24.01.2014близько 01.00години перебувалибіля ЧОДАна відстаніорієнтовно 50м.і безпосередньоспостерігали заактивними діямиучасників мітингу,що свідчитьпро перебуванняїх намісці вчиненнязлочинів,відомості проякі натой часвнесені доЄРДР зач.1ст.294,ч.2ст.341КК України,та враховуючиобстановку,яка склаласяна тойчас,на думкуколегії суддівбули підставидля їхзатримання впорядку п.1ч.1ст.208КПК Українита подальшоїперевірки їхпричетності докримінальних правопорушень. Крім того, як вбачається з показів свідка ОСОБА_17 , який безпосередньо допитаний апеляційним судом, останній вказував на те, що ним в оперативному порядку перевірялася версія потерпілих про їх намір потрапити до нічного клубу «Ультра». В ході перевірки було встановлено, що вказаний нічний клуб 23.01.2014 не працював.

Показаннями самих потерпілих, які чітко зазначили про те, що вони перебували 23.01.2014 біля ЧОДА, де відбувалася акція протесту, також спростовуються доводи прокурора (з посиланням на відеозапис з камер спостереження кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_6 ») про те, що останні перебували біля ЧОДА вже після завершення акції протесту, та були затримані не безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, а за спливом певного часу. Також свідок ОСОБА_81 , показав, що потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 перебували в кафе-барі «Клюб Нічка», та після його закриття поїхали до м. Черкаси.

Твердження апелянта про те, що місцевим судом не враховано, як докази в підтвердження вини ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, постанови про закриття кримінальних проваджень відносно потерпілих, є необґрунтованими, оскільки у вироку суду першої інстанції лише вказано на те, що їх копії не відповідають вимогам ч.6 ст. 110 КПК України, і їм надана належна оцінка в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Зазначені припущення, викладені у вироку місцевого суду, не впливають на правильність прийнятого по суті рішення, при цьому оригінали вказаних постанов, прокурором суду не надавалися для дослідження та приєднання їх копій до матеріалів кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурора зазначено про упередженість місцевого суду при оцінці показань свідків - колишніх працівників батальйону патрульної служби УМВС України в Черкаській області ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , які вказували на те, що вони безпосередньо нікого не затримували, хоча писали рапорти про затримання найбільш активний учасників мітингу.

Під час апеляційного розгляду було безпосередньо допитано свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_71 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , які пояснили, що особисто нікого не затримували, а по завершенню подій писали рапорти, однак їх зміст вони не пам`ятають. Крім того, згідно вироку місцевого суду, в матеріалах кримінального провадження (т.5 а.с. 145) міститься протокол огляду від 02.09.2014 матеріалів кримінального провадження № 12014250040000308, в тому числі й копій рапортів працівників БПС (батальйону патрульної служби) на 41 аркушах, однак суду для дослідження ці рапорти прокурором не надані, у зв`язку з чим місцевим судом вони не досліджувалися, а тому посилання на них в апеляційній скарзі є безпідставними.

Доводи апелянта про упередженість місцевого суду при оцінці даних протоколів впізнання потерпілих по фотокартках не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а тому є необґрунтованими.

В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які обвинувальні вироки, які вступили в законну силу, відносно ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_22 , а тому твердження прокурора про те, що місцевий суд безпідставно взяв до уваги показання вказаних осіб, оскільки вони притягнуті до кримінальної відповідальності та дають показання з метою уникнення від кримінальної відповідальності, є некоректними.

Місцевим судом належним чином відповідно до вимог ст. 94 КПК України оцінено рішення слідчих суддів про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які переглядалися в апеляційному порядку, вступили в законну силу, і ніким не скасовані, та відповідно до ст. 129-1 Конституції України є обов`язковими до виконання, а тому доводи прокурора про те, що не було жодних підстав для обрання запобіжних заходів потерпілим не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_9 на виконаннявимог ЗУ«Про усуненнянегативних наслідківта недопущенняпереслідування тапокарання осібз приводуподій,які малимісце підчас проведеннямирних зібрань»звертався досуду зклопотаннями прозвільнення відкримінальної відповідальності ОСОБА_11 , що свідчить про належне виконання своїх службових обов`язків та вимог законів, а доводи апелянта про те, що вказані обставини не виправдовують ОСОБА_9 , нічим не підтверджені.

Враховуючи показання потерпілих, які були безпосередньо допитані апеляційним судом, не знайшли свого підтвердження доводи апелянта, з посиланням на 19оглядів місцяподії,відеозаписи зкамерами спостереження,журналістів,і спеціалістівНДЕКЦ, про відсутність потерпілих 24.01.2014 на акції протесту.

Апелянт стверджує, що суд безпідставно вказав про відсутність прямого умислу в ОСОБА_9 на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, однак вказані обставини були предметом перевірки місцевим судом, яким зроблено вірний висновок про недоведеність тих обставин, що обвинуваченому ОСОБА_9 достеменно було відомо про невинуватість потерпілих і він діяв з прямим умислом на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних потерпілих і на службове підроблення, тобто про недоведеність пред`явленого обвинувачення у вчиненні цих злочинів.

Місцевим судомпри постановленнівиправдувального вирокувідносно ОСОБА_9 в повномуобсязі дотримановимог п.1ч.3ст.374КПК України,підстав дляйого скасуваннята постановлення обвинувальноговироку відносно ОСОБА_9 апеляційним судом не встановлено.

Колегія суддіввраховує позиціюпотерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,які безпосередньо допитані апеляційним судом, та вказували на те, що виправдувальний вирок місцевого суду слід залишити без змін, будь-яких претензій до обвинуваченого ОСОБА_9 та держави вцілому не мають, та не вважають себе потерпілими у даному кримінальному провадженні, а зави про визнання їх потерпілими написали необдумано.

Також, за результатами апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено порушень вимог ст. 22, 94, 370, 374 КПК України, як про це зазначає прокурор в своїй апеляційній скарзі, оскільки вирок суду є законним, обґрунтованим та вмотивованим, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, надано оцінку всім зібраним доказам та обставинам кримінального провадження, з точки зору належності допустимості та взаємозв`язку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі надані докази, дав їм належну оцінку у вироку та прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_9 увчиненні інкримінованихйому кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.366,ч.2 ст. 372 КК України, та відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Не наведено достатніх доказів для підтвердження обвинувачення і в апеляційній скарзі прокурора. В ній зазначені лише докази, які вже були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали його вірну оцінку, але вказані докази не є об`єктивними доказами винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачувався, і на їх підставі неможливо постановити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_9 про який просить прокурор в апеляційній скарзі.

Докази, які досліджені апеляційним судом за клопотанням прокурора, також не дають підстав для надання їм іншої правової оцінки, ніж та, яка була надана судом першої інстанції.

Істотних порушень судом першої інстанції вимог кримінального процесуального Закону, які б слугували підставою для скасування вироку суду, як того просить апелянт, колегією суддів не встановлено.

Крім того, не знайшли свого підтвердження твердження апелянта про неповноту судового розгляду та неправильне застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до положень, передбачених ч.1ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Разом з тим, в апеляційній скарзі прокурора не зазначено жодної, з передбачених наведеною вище статтею підстав, які б дозволили дійти висновку про те, що оскаржуване судове рішення, а саме виправдувальний вирок суду щодо ОСОБА_9 , не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що ухвалене судом першої інстанції рішення є обґрунтованим та вмотивованим, оскільки воно ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, оціненими судом відповідно дост. 94 КПК України,та з наведенням у вироку належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст.ст. 409,410, 411,412, 413, 420 КПК України, для скасування виправдувального вироку.

З огляду на викладене, дотримуючись принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, встановленого ст. 17 КПК України, колегія суддів не знаходить підстав, зазначених у ст. 420 КПК України, для скасування виправдувального вироку суду першої інстанції і ухвалення нового обвинувального вироку, а тому апеляційну скаргу прокурора залишає без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін, оскільки виправдувальний вирок щодо ОСОБА_9 є законним і обґрунтованим.

Керуючись ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19травня 2017року залишити без задоволення.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19травня 2017рокувідносно обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді