open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 819/948/18
Моніторити
Ухвала суду /25.09.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.09.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /17.08.2020/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.04.2020/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.03.2020/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.02.2020/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /27.01.2020/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Рішення /23.12.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Рішення /23.12.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /29.10.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Постанова /30.09.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.09.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /04.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /16.01.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /04.09.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.06.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.06.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 819/948/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /25.09.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /24.09.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /17.08.2020/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.04.2020/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.03.2020/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.02.2020/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /27.01.2020/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Рішення /23.12.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Рішення /23.12.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /29.10.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Постанова /30.09.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /27.09.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /04.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /16.01.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /23.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /16.11.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /04.09.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.06.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.06.2018/ Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №819/948/18

адміністративне провадження №К/9901/5624/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., В.М.Соколов,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №819/948/18

за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, ухвалене суддею Мандзій О.П., та

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гуляка В.В., суддів: Коваля Р.Й., Ільчишин Н.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

У травні 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернулась в суд із адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області (надалі - відповідач; КДКА в Тернопільської області), в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області №18/8 від 27 квітня 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 ; 2) зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Тернопільської області повторно розглянути скаргу позивача від 19 січня 2018 року разом із додатками від 22 лютого 2018 року та від 29 березня 2018 року на незаконні дії адвоката ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в 2017 році матір позивача ОСОБА_4 , будучи при добрій пам`яті та здоровому глузді, добровільно подарувала їй декілька об`єктів нерухомого майна. У подальшому, будучи не задоволеним таким вчинком матері, її рідний брат ОСОБА_5 від імені матері за сприяння адвоката ОСОБА_2 подав ряд позовів до суду про визнання договорів дарування недійсними та порушення декількох кримінальних проваджень за завідомо неправдивими заявами про нібито заволодіння майном шляхом шахрайства, викрадення ювелірних виробів та підроблення документів.

На думку позивача, адвокат ОСОБА_2 вчиняв дії спрямовані на те, щоб позовна заява потрапила до потрібного судді, оскільки на протязі десяти днів до суду направлялись декілька аналогічних позовів. Крім цього, на досудовому слідстві адвокат надавав клієнту поради спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, оскільки її матір, являючись особою похилого віку середньою освітою самостійно навіть не могла б додуматись до того що заявляє. Та більше, у протоколі допиту потерпілого - її матері від 16 вересня 2017 року покази замість неї надавав саме адвокат Василишин Костянтин Вікторович. Також, адвокат у ході проведення слідчих дій, поводить себе некоректно, відверто ображає та принижує її гідність.

Серед іншого, в діях адвоката ОСОБА_2 вбачається конфлікт інтересів, оскільки у цивільній справі №607/12803/17, яка перебуває у провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позивача представляє адвокат Василишин Костянтин Вікторович, а відповідача - адвокат Присяжнюк М.О., які являються працівниками однієї юридичної фірми "Константа юргруп". При цьому, адвокат Василишин Костянтин Вікторович діє всупереч інтересам своєї довірительки - матері позивача ОСОБА_4 , представляючи в іншому проваджені інтереси брата позивача ОСОБА_5 .

Відповідно до наведеного, позивач вважає, що адвокатом Василишином Костянтином Вікторовичем допущено порушення норм Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, однак відповідачем спірним рішенням протиправно відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 внаслідок поверхнево здійсненої перевірки без опитування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та без врахування, викладених у скарзі та додатках до неї, обставин, а також з недотриманням законодавчо визначеного строку розгляду такої, що стало причиною звернення до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що процедура розгляду скарги відповідачем не порушена та ухвалене відповідачем рішення є законним та обґрунтованим. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в України, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури. При цьому, правомірність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення. Щодо не опитування відповідачем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд першої інстанції зазначив, що вказане являється правом, а не обов`язком відповідача, у відповідності до частини 2 статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. При цьому, як слідує із мотивувальної частини даної постанови суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції про те, що у розглядуваних правовідносинах відповідач як суб`єкт владних повноважень має право діяти на власний розсуд, тобто має право вибору у прийняті рішення щодо порушення чи відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, незважаючи на наявність чи відсутність для цього підстав.

Однак, помилковість висновку суду першої інстанції в частині щодо тлумачення дискреційності повноважень відповідача у розглядуваних правовідносинах, в сукупності з іншими висновками суду першої інстанції та з врахуванням дотримання судом вимог щодо законності та обґрунтованості судового рішення, не являється підставою для скасування цього судового рішення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

27 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, в якій скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи, поверхнево досліджено надані позивачем докази, не врахувавши усіх доводів позивача та зроблено хибний висновок про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку. Судами не було враховано, що вказаний адвокат вчиняв дії, які суперечать чинному законодавству і професійній етиці та порушив статтю 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 7, 9, 42 Правил адвокатської етики.

Зокрема, скаржник вказує, що судами проігноровано докази того, що при прийнятті спірного рішення №18/8 від 27 квітня 2018 року про відмову в порушенні відносно адвоката ОСОБА_2 дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області не було належним чином повно і всебічно перевірено доводів позивача у скарзі від 19 січня 2018 року та двох доповненнях щодо відомостей про наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку. Зокрема, не було враховано, що вказаний адвокат: - протягом десяти днів подавав до суду декілька аналогічних цивільних позовних заяв для того, щоб така позовна заява потрапила до потрібного судді; - склав від імені матері позивача ОСОБА_4 завідомо неправдиве повідомлення про злочин; - надавав неправдиві пояснення в суді; - неналежно надавав правову допомогу своїй клієнтці ОСОБА_4 у кримінальному провадженні; - подав безпідставний цивільний позов до ОСОБА_1 та затягував розгляд цього позову. Скаржник зазначає, що з`ясування питання щодо наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку є можливим лише після порушення дисциплінарної справи, а на стадії відкриття дисциплінарного провадження це питання не може вирішуватись. Порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ще не є підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Скаржник також зазначив, що у мотивувальній частині постанови суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції про те, що у розглядуваних правовідносинах відповідач як суб`єкт владних повноважень має право діяти на власний розсуд. Проте, на думку скаржника, в такому випадку рішення суду першої інстанції підлягає зміні судом апеляційної інстанції, у зв`язку із наявністю в його мотивувальній частині помилкового висновку, а не залишенню його без змін.

27 лютого 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Желтобрюх В.М., судді Бевзенко В.М., Стрелець Т.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі № 819/948/18 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року № 796/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І.Л. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 вересня 2019 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача та третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області зі скаргою від 19 січня 2018 року та додатками (доповненнями) до цієї скарги від 22 лютого 2018 року і від 29 березня 2018 року, в якій просила: 1) прийняти рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2 ; 2) прийняти рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, із наступним позбавленням права заняття адвокатською діяльністю та виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 14-20, 99-105, 21-24, 140-145, 25, 187-188 Т.1).

За результатами розгляду такої скарги від 19 січня 2018 року, разом із доповненнями до неї від 22 лютого 2018 року та 29 березня 2018 року, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області прийнято Рішення №18/8 від 27 квітня 2018 року, яким відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження щодо дій адвоката ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю для цього підстав (а.с. 10-11, 92-95 Т.1).

Таке рішення №18/8 від 27 квітня 2018 року прийнято з врахуванням довідки члена дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області адвоката Багрія Б.Є. від 27 квітня 2018 року про результати перевірки наявності чи відсутності в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, що є підставою для порушення дисциплінарної справи (а.с. 12-13, 96-98 Т.1).

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року (надалі - Закон № 5076-VI).

Так, статтею 1 цього Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності (статті 4, 5 Закону № 5076-VI).

Статтями 20, 21 вказаного Закону передбачено професійні права та обов`язки адвоката, а статтею 23 Закону закріплено гарантії адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 20 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Статтею 21 цього Закону передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Зокрема, згідно статті 23 Закону № 5076-VI, професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: - забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; - забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом; - забороняється втручання у правову позицію адвоката; - забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом; - не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов`язки адвоката; - дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно статті 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено такі стадії дисциплінарного провадження: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення приймається лише за результатами розгляду дисциплінарної справи (статті 34, 41 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно статті 39 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Аналогічні правові приписи містяться також у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженні рішенням Ради адвокатів України №120 від 30 серпня 2014 року (із змінами і доповненнями).

Пунктами 30, 31, 32 цього Положення також передбачено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно із статті 42 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Перевіряючи доводи касаційної скарги в межах наведених у ній доводів, Верховний Суд приходить до таких висновків.

Зважаючи на встановлені судами обставини, Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу вимог частини 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

За змістом матеріалів справи ОСОБА_1 оскаржуючи дії адвоката просила відповідача надати оцінку наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку, в тому числі на предмет порушення правил адвокатської етики, що за змістом частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру» є самостійним складом дисциплінарного проступку.

Зокрема, в оспорюваному рішенні дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, зазначено, що в ході перевірки скарги позивача з приводу наявності чи відсутності в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, що є підставою для порушення дисциплінарної справи, встановлено, що подання останнім до суду декількох однотипних позовних заяв дійсно мало місце. Однак надаючи оцінку цим обставинам дисциплінарний орган вирішив, що оскільки ці події відбувалися ще до введення в дію нового ЦПК України, за яким такі дії вважаються зловживанням процесуальними правами та заборонені, то подання до 15.12.2017 до суду декількох позовів до одного і того ж відповідача, з тим же предметом і з тих же підстав не є порушенням законодавства.

Суд першої інстанції надаючи оцінку оспорюваному рішенню погодився із обґрунтованістю наведеного висновку, при цьому без наведення своїх висновків на предмет дотримання адвокатом в цій ситуації правил адвокатської етики, як на тому наполягала позивач, та мотивів, з яких суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

В свою чергу суд апеляційної інстанції не звернув на це увагу, та взагалі не надав оцінки цим обставинам.

Судами не надано оцінки доказам, які полягли в основу прийняття відповідачем оспорюваного рішення, зокрема в частині встановлення факту подачі адвокатом кількох однотипних позовів, що фактично є маніпуляцією автоматизованою системою діловодства суду.

За наведених обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що висновки судів ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Суд визнає, що суди попередніх інстанції допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а саме не дослідили зібрані у справі докази. Має місце порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду

Джерело: ЄДРСР 84676462
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку