КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року

Справа № 2-а-624/09/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді Старової Н.Е.,

при секретарі судового засідання Побережному К.С.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

до

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про

про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Ірпінська об’єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу.

Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом наданої законом компетенції щодо контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги мотивовано підтримав , просив суд позов задовольнити.

Представник Відповідача на судове засідання не з’явився.

Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними .

Повідомленні Відповідача про час, дату та місце слухання даної справи здійснювалось шляхом направлення судової повістки за місцезнаходженням Відповідача вказаним у свідоцтві про його державну реєстрацію як юридичної особи.

В силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. За даних обставин суд вважає, що повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду справи здійснено належним чином та наполягає на можливості розгляду справи за відсутності Відповідача.

Заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа Ірпінським міськвиконкомом 23.04.2001 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 08200, АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 05.11.2008р. № 1048 Відповідач як платник податків узятий на облік у Ірпінській ОДПІ Київської області 18.01.2005р. за № 2525.

Ірпінською ОДПІ 17.06.2008р. проведено планову документальну перевірку достовірності, своєчасності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджету ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р. та складено акт від 17.06.2008р. № 1343/171/1864706849.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 13 Р IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», ст. 19 ЗУ «Про податок з доходу фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889, в частині заниження валового доходу на суму 12581,00 грн., що призвело до донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 1853,79 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000941710/0/1040 від 26.06.2008р. на суму 1853,79 грн.

Також встановлено порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в частині завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 25099,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість в сумі 37648,50 грн. (основний платіж в сумі 25099,00 грн. та штрафна санкція в сумі 13549,50 грн.).

Працівниками відділу оперативного контролю ДПА в Київській області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням ФОП ОСОБА_1 розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. В результаті проведення перевірки складено Акт № 10001762306 від 23.08.2008р. Перевіркою встановлено порушення пунктів 11 та 13 статті 3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95, ст. 3 ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96-ВР.

На підставі акту № 10001762306 від 23.08.2008р. винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції № 0001322350/0/5206 від 13.09.2008р. на суму 4640,00 грн. та рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції № 0001312350/0/5205 від 13.09.2008р. на суму 3637,50 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», податкове зобов’язання платник податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та п. 4.3 ст. 4 цього ж Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення за винятком випадків передбачених пп. 5.2.2. Оскільки Відповідачем не було оскаржено вказані повідомлення-рішення у адміністративному чи судовому порядку, то суми податкових зобов’язань, визначені в зазначених податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими.

Так як ФОП ОСОБА_1 самостійно заборгованість перед бюджетом сплачено лише частково, Ірпінською ОДПІ відповідно ст. 6 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р.. зареєстрованого Міністерством юстиції України 16.07.2001р., їй було направлено першу та другу податкові вимоги.

Відповідно до довідки Ірпінської ОДПІ від за ФОП ОСОБА_1 станом на 03.11.2008р. рахувалась податкова заборгованість в сумі 32783,64 грн., з яких 14819,57 грн. – основний платіж, 17647,00 грн. – фінансові санкції та пеня в сумі 17,07 грн.

На день розгляду справи судом, заборгованість відповідача складає 32783,64 грн.

У зв’язку з відсутністю заперечень проти позовних вимог та будь-яких пояснень щодо даного позову, при визначенні суми, яка підлягає стягненню з Відповідача, суд виходить з доводів представника Позивача та доказів наявних у матеріалах справи, зокрема щодо уточненої суми позовних вимог.

На день судового розгляду, у суду немає відомостей про погашення ФОП ОСОБА_1 свого податкового боргу.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону №2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ, не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Статтею 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, який в силу пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 111, 112, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 08200, АДРЕСА_1 ) на користь держави податкову заборгованість в сумі 32783 (тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 64 копійки.

Судові витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя