-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2019 року
Київ
справа №805/152/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10747/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Заводського районного суду м.Запоріжжя, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2016, прийняту у складі головуючого судді Голошивця І.О., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, постановлену у складі колегії суддів: Міронової Г.М. (головуючий), Арабей Т.Г., Геращенка І.В.
І. Суть спору
1. У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Заводського районного суду м. Запоріжжя, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
1.1.- визнати незаконною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині невиплати щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу з квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення з урахуванням індексації;
1.2. - зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення з урахуванням індексації.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не розповсюджується на тих осіб, яким на момент набрання чинності цим законом вже виплачувалась надбавка. Звуження прав на отримання 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року, на її думку, є протиправним і порушує норми Конституції України. У зв`язку з чим, її безпідставно позбавили права на отримання доплати до посадового окладу в розмірі 15% посадового окладу з квітня 2015 року.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що Указом Президента України від 18.10.2013 № 570/2013 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області строком на п`ять років.
4. Указом Президента України від 14.02.2015 № 83/2015 «Про переведення суддів» ОСОБА_1 переведено у межах п`ятирічного строку на роботу на посаді судді Заводського районного суду міста Запоріжжя.
5. Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 05.03.2015 № 28-ос позивачу встановлено з 05.03.2015 посадовий оклад та щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу за стаж роботи до 5 років.
6. Згідно Наказу ТУ ДСА України в Запорізькій області від 30.03.2015 № 28, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» та внесенням змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», керуючись правовими позиціями, викладеними у рішенні Ради суддів України від 12.03.2015 № 20 наказано, зокрема, скасувати з 01.04.2015 обмеження максимального місячного розміру суддівської винагороди для суддів місцевих загальних судів Запорізької області; встановити, що суддям, які не здійснюють правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), суддівська винагорода з 28.03.2015 виплачується без доплат до посадового окладу на підставі відповідних наказів.
7. Повідомленням від 30.03.2015 Заводський районний суд м.Запоріжжя повідомив позивача про можливі зміни істотних умов оплати праці (систем та розмірів оплати праці тощо).
8. Наказом в.о. голови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.07.2015 № 9-К «Про зміну розміру доплати за вислугу років суддів Заводського районного суду м. Запоріжжя», у зв`язку з набранням з 28.03.2015 чинності Законом України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» та на підставі пунктів 2, 5 статті 133, статті 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від (12.02.2015), окремим суддям Заводського районного суду м. Запоріжжя встановлено з 28.03.2015 щомісячну доплату за вислугу років в розмірах відповідно стажу роботи на посаді судді, пунктом 3 зазначеного наказу судді ОСОБА_1 . затверджено стаж роботи на посаді судді станом на 28.03.2015 у кількості 01 рік 04 місяці 15 днів, та наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області проводити суддям Заводського районного суду м. Запоріжжя з 28.03.2015 виплату посадових окладів згідно штатного розпису та відповідних щомісячних доплат, які складають суддівську винагороду.
9. Наказом голови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2015 № 14 «Про зміну розміру доплати за вислугу років» визначено, що відповідно до частини другої статті 24, частини шостої статті 48, статей 133, 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись пунктом 8 рішення XIII з`їзду суддів України від 13.11.2015 «Щодо здійснення функцій судової влади України в умовах судової реформи» стосовно неприпустимості прийняття законодавчих актів та/або внесення до них змін, які обмежують гарантії незалежності судів та суддів, у тому числі зміни порядку нарахування стажу судді (статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), враховуючи правові позиції щодо обчислення стажу суддів, викладені Головою Державної судової адміністрації України у виступі на XIII з`їзді суддів України (в частині відсутності підстав для перерахунку стажу роботи у зв`язку з прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), наказано суддям Заводського районного суду м. Запоріжжя встановити з 28.03.2015 щомісячну доплату за вислугу років в розмірах відповідно до стажу, що дає право на отримання такої доплати, у зв`язку з чим, окремим суддям Заводського районного суду м. Запоріжжя встановлено з 28.03.2015 щомісячну доплату за вислугу років в розмірах відповідно стажу роботи на посаді судді, а також, пунктом 1 судді ОСОБА_1 затверджено стаж роботи на посаді судді станом на 28.03.2015 у кількості 01 рік 04 місяці 15 днів. Крім того, пунктом 4 вказаного наказу визначено вважати такими, що втратили чинність накази від 20.07.2015 № 9-К «Про зміну розміру доплати за вислугу років суддів Заводського районного суду м. Запоріжжя», наказ від 12.06.2015 № 7-К «Про встановлення надбавки ОСОБА_1 », наказ від 23.10.2015 № 12-К «Про встановлення надбавки ОСОБА_1 ».
10. З отриманих розрахунків нарахованої суддівської винагороди, викладених у довідці від 08.02.2016 № 08-03/51, позивач дізналась, що протягом року їй не нараховувалась доплата за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу за стаж роботи до 5-ти років.
11. Позивач звернулась до ДСА України, ТУ ДСА України в Запорізькій області та Заводського районного суду м. Запоріжжя з заявою про нарахування та виплату їй з 05.03.2015 недоотриманої доплати за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу за стаж роботи до 5-ти років.
12. 22.12.2015 ТУ ДСА України в Запорізькій області на вказану заяву надало відповідь за № 08-05/8150, якою повідомило позивача про те, що судді, стаж роботи яких становить менше 3-х років, з 28.03.2015 не мають права на отримання щомісячної доплати за вислугу років. Зокрема, у листі від 26.03.2015 № 11-5615/15 Державною судовою адміністрацією України зазначено, що згідно вимог чинного законодавства України, з 01.04.2015 суддівська винагорода судді, який здійснює правосуддя, має нараховуватись та виплачуватись відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII), оскільки прикінцеві та перехідні положення Закону України від 12.02.2015 № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» не містять положення стосовно збереження за суддями, які були призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим законом, права на отримання щомісячної доплати за вислугу років відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом.
13. ОСОБА_1 , не погодившись з бездіяльністю відповідачів щодо невиплати їй щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу з квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення з урахуванням індексації, звернулась до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
15. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. При цьому суди дійшли висновку про те, що судді стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % від посадового окладу, із набуттям чинності вказаним законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втрачають, та мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді до 3-х років.
IV. Касаційне оскарження
16. У касаційні скарзі відповідач ТУ ДСА в Запорізькій області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
17. У доводах касаційної скарги ТУ ДСА посилається на те, що судді, стаж роботи яких становить менше 3-х років, з 28.03.2015 не мають права на отримання щомісячної доплати за вислугу років, оскільки згідно вимог чинного законодавства України з 01.04.2015 суддівська винагорода судді, який здійснює правосуддя, має нараховуватись та виплачуватись відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII), так як прикінцеві та перехідні положення Закону України від 12.02.2015 року №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» не містять положення стосовно збереження за суддями, які були призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим законом, права на отримання щомісячної доплати за вислугу років відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом.
18. У письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що зменшення органом законодавчої влади розміру суддівської винагороди є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу вцілому.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. 28.03.2015 набув чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII, яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції.
20. Розмір суддівської винагороди, її складові, а також визначення стажу роботи судді, у тому числі посади, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, урегульовані статтями 133 і 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон).
21. Частиною 1 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
22. Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
23. Згідно з абзацом першим частини 5 статті 133 Закону суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
24. На час призначення позивача на посаду судді була чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина 5 статті 129).
25. Відповідно до положень частини другої статті 127 Конституції України та статті 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, гарантованих Конституцією України прав, є, зокрема відсутність права обіймати будь-які інші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Також суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень, соціального забезпечення.
26. Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
VI. Позиція Верховного Суду
27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга 2 статті 341 КАС України).
30. Суд зазначає, що спірним питанням у цій справі є обмеження прав позивача в отриманні з дня набрання чинності закону України № 192-VІІІ, доплати за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу, яку вона отримувала до набрання чинності вказаним законом.
31. Так, частиною п`ятою статті 129 Закону України від N2453-VI 07.07.2010 «Про судоустрій і статус суддів» було, зокрема встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків за наявності стажу роботи до 5 років.
32. Водночас Суд відзначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення цього принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
33. Отже, положення Закону України №192-VІІІ щодо умов виплати і набуття права на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу у взаємозв`язку із статтею 58 Конституції України, застосовуються до тих відносин, що виникли після набуття ним чинності.
34. Суд зазначає, що зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.
35. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом №192-VІІІ складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаного закону, право на отримання такої щомісячної доплати не втратили, а тому мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді у 3 роки.
36. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від10.09.2019, у справі № 812/435/16.
37. Також, колегія суддів зазначає, що відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу надбавки за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу, установленої наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 05.03.2015 № 28-ос.
38. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
39. Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
40. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2016 року у справі № 805/152/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко
скопійовано
-
скопійовано
-
