ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №753/8637/16-а

адміністративне провадження №К/9901/42840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №753/8637/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі -ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просив скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві за №151 від 16 лютого 2016 року про стягнення сум пенсії, виплачених надміру та зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 протиправно утримані суми коштів на виконання зазначеного рішення.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

2. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

3. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не виконав свій обов`язок, передбачений статтею 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не повідомив відповідача про своє працевлаштування, переплата виникла з вини позивача, що в контексті статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є зловживання з боку пенсіонера.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року скасовано постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено. Скасоване рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві №151 від 16 лютого 2016 року «Про стягнення сум пенсії, виплачених надміру». Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії з повернення ОСОБА_1 протиправно утриманих сум коштів на виконання зазначеного рішення №151 від 16 лютого 2016 року «Про стягнення сум пенсії, виплачених надміру». Стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві 19 червня 1997 року) сплачений ним судовий збір у розмірі 1708 (одна тисяча сімсот вісім) гривень 75 копійок.

5. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у відповідача були відсутні підстави для невиплати пенсії позивачу у спірний період, а тому рішення ГУ ПФУ в м. Києві за №151 від 16 лютого 2016 року про стягнення сум пенсії, виплачених надміру, є протиправним та підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне Управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року.

8. Верховний Суд ухвалою від 26 вересня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

9. Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

10. В обґрунтування касаційної скарги касатор зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для виплати позивачу пенсії починаючи з 01.06.2015 року у зв`язку із втратою ним права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02 березня 2015 року ОСОБА_1 , як пенсіонеру, який працює на посаді державного службовця, мало бути призупинено з 06 листопада 2015 року виплату пенсії.

Касатор також вказав, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, стягнувши на користь позивача судові витрати, про що позивач не заявляв у позові.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 2006 року і на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон про пенсійне забезпечення військовослужбовців) отримує пенсію за вислугу років.

12. З 2006 року по 06 листопада 2015 року позивач перебував на державній службі в структурному підрозділі міліції апарату Міністерстві внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2015 року, у зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про Національну поліцію», був призначеним головним спеціалістом у структурний підрозділ центрального органу управління Національної поліції України, в якому проходив державну службу до 25 січня 2016 року.

13. З 26 січня 2016 року за переведенням призначений головним спеціалістом в апарат МВС України.

14. З 01 січня 2016 року ГУ ПФУ в м. Києві за наявності правових підстав припинило виплату пенсії.

15. У зв`язку з переведенням з 26 січня 2016 року на роботу в апарат МВС України ОСОБА_1 04 лютого 2016 до управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій осіб була подана заява про поновлення виплати пенсії.

16. З лютого виплату пенсії було відновлено, а з квітня 2016 року виплати здійснено з урахуванням стягнення в розмірі 20% пенсії.

17. На запит відповідач супровідним листом від 31 березня 2016 року № 6247/03/Н-343/1 надіслав Рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 16 лютого 2016 року №151 «Про стягнення сум пенсії, виплачених надміру», у якому зазначається про стягнення з пенсії ОСОБА_1 в розмірі 20% пенсії щомісячно сум переплати в розмірі 12 393,35 грн. за період з 06 листопада 2015 року по 28 грудня 2015 року, що утворилась через неповідомлення про працевлаштування.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конституція України.

18.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Кодекс адміністративного судочинства України.

19.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII.

20.1. Стаття 54. Виплата пенсій пенсіонерам за наявності заробітку (прибутку)

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку).

Пенсіонерам, які мають прибуток від заняття підприємницькою діяльністю, надбавки до пенсії, передбачені непрацездатним членам сім`ї відповідно до пункту "а" частини першої статті 16 та пункту "а" частини першої статті 24 цього Закону, не нараховуються.

20.2. Стаття 59. Відрахування з пенсій

Відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

20.3. Стаття 60. Обов`язок пенсіонерів повідомляти органам пенсійного забезпечення про зміну умов, що впливають на виплату пенсій

Пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наянвість підстав для її задоволення з огляду на наступне.

23. З 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року (далі по тексту - Закон № 213).

Даним Законом були внесені зміни до ч.1 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, яким пенсія призначена відповідно до Закону про пенсійне забезпечення військовослужбовців, у період роботи на посадах, які дають право на призначення з пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», пенсії не виплачуються.

Відтак, за нормативно-правовим приписом пенсія не повинна виплачуватись у разі роботи на посаді, перебування на якій дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах Закону України «Про державну службу».

Разом з тим, абзац перший пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213-VIII встановив, що обмеження щодо виплати пенсії, передбачені цим Законом № 213-VIII, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, що призначені особам, які перебувають на посадах визначених державних органів, зокрема у Міністерстві внутрішніх справ України.

Як вбачається із встановлених по справі обставин, позивач у період з 1 квітня 2015 року по 6 листопада 2015 року перебував на державній службі в структурному підрозділі міліції апарату Міністерстві внутрішніх справ України та отримував пенсію, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 07 листопада 2015 року у зв`язку з набуттям чинності Закону України «Про Національну поліцію» був призначеним головним спеціалістом у структурний підрозділ центрального органу управління Національної поліції України, в якому проходив державну службу до 25 січня 2016 року.

Таким чином, у період з 07 листопада 2015 року по 28 грудня 2015 року позивач працював на посаді державного службовця, яка у майбутньому (при наявності достатнього стажу) давала б йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

24. Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №213-VIII встановлено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень вказаного Закону, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Таким чином, законодавець з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. тимчасово обмежив виплату пенсії особам, які проходять державну службу. Виплата пенсії поновлюється після звільнення з роботи. Це є єдиною підставою для поновлення виплати пенсії згідно чинного на той момент законодавства.

25. Враховуючи, що у спірний період (06.11.2015 - 28.12.2015 р.) позивач проходив державну службу на посаді головного спеціаліста структурного підрозділу центрального органу управління Національної поліції України, виплата пенсії мала бути припинена.

Подібного висновку щодо застосування норм Закону №213-VIII дійшов Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 18.09.2018р. (справа №206/1969/17), від 18.10.2018р. (справа №345/1000/17), від 28.02.2019р. (справа №750/8223/16-а) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від нього.

26. Посилання суду апеляційної інстанції на пункт 5 Перехідних положень Закону №213-VIII, відповідно до якого у зв`язку з неприйняттям Закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015р. відпали передбачені ст. 54 Закону №2262-ХІІ підстави для невиплати їй пенсії, Суд вважає необґрунтованими, оскільки норми статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» містять зобов`язання для органів ПФУ щодо припинення виплати пенсії, призначеної на підставі цього Закону, особам, які працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу" .

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касатора про відсутність підстав для виплати пенсії позивачу у спірний період.

27. Стосовно правомірності прийняття оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 16 лютого 2016 року №151 «Про стягнення сум пенсії, виплачених надміру», підставою для його прийняття стало неповідомлення позивача про працевлаштування на посаду державної служби до Національної поліції України.

28. В контексті зазначеного колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 59 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), згідно з частиною першою якої, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює обов`язок пенсіонерам повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

В даному випадку працевлаштування позивача головним спеціалістом у структурний підрозділ центрального органу управління Національної поліції України, відповідно до норми статті 60 зазначеного вище Закону, є тією обставиною, що спричиняє припинення виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії.

Разом з тим, як встановлено по справі та не заперечується позивачем, ним не було виконано обов`язку щодо повідомлення відповідача про працевлаштування.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону № 1058-IV. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

29. Враховуючи те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність недобросовісної поведінки позивача щодо неповідомлення відповідача про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, тобто зловживань з боку пенсіонера, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного рішення відповідача та відсутність підстав для задоволення позову.

30. За правилами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

31. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

32. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

33. Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві - задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року по справі №753/8637/16-а - скасувати. Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року -залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик