ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/2518/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

представників позивача - Христич О.С., ОСОБА_3, Осауленка В.М.,

представника відповідача - Максименко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об`єднання "Біополімер" до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправними та скасування окремих пунктів припису, -

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання "Біополімер" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправними та скасування пунктів 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 22.01.2019 №02/02.3-23.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №07-01-04/25 щодо порушення ТОВ НВО "Біополімер" вимог природоохоронного законодавства, а саме, пункту "м" частини 1 статті 17, абзаців 7, 9 частини 3, частини 11 статті 34 Закону України "Про відходи", пункту 1 частини 1 статті 98 Водного кодексу України, пункту 2 розділу ІІ, пунктів 3, 4 розділу ІІІ Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення. Наголошує на тому, що оскаржувані пункти 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11 припису від 22.01.2019 №02/02.3-23 є протиправними, прийняті без урахування всіх обставин у справі, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 17.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/2518/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10:00 15.08.2019, у якому оголошувалася перерва до 10:30 03.09.2019.

02.08.2019 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує на безпідставність позову з огляду на правомірність усіх оскаржуваних вимог державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища, викладених в приписі (а.с. 117-122). Зауважує, що позивач оскаржує пункт 4 припису та в той же час виконує його. Відтак, не може бути підставою для скасування пункту припису його виконання та фактичне визнання. Поряд з цим, товариством не спростовано встановлення під час проведення перевірки тих обставин, що ТОВ НВО "Біополімер" не ідентифікує об`єкти поводження з небезпечними відходами, не має декларації безпеки, а відповідальність товариства за шкоду, яку може бути заподіяно аваріями на об`єктах поводження з небезпечними відходами, життю, здоров`ю, майну фізичних та/або юридичних осіб не застрахована. При цьому, основним видом діяльності позивача є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, яке входить до переліку видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Також, товариством не спростовано, що скид зворотних стічних вод ним здійснюється з перевищенням ГДС, що є порушенням статей 44, 48, 70 Водного кодексу України. Перевіркою встановлено відсутність у товариства локальних очисних споруд для очистки стічних вод перед їх скиданням до каналізаційної мережі м. Полтава та перевищення товариством допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скиді стічних вод по фосфатам та азоту амонію.

Товариством 12.08.2019 до суду надано відповідь на відзив, у якій останнє вказує на те, що на законодавчому рівні не визначені програма та періодичність підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами, а також суб`єкти (навчальні заклади), які мають право проведення зазначеного навчання. Відтак, вказане позбавляє інспекцію права зазначати про існування такого порушення в оскаржуваному приписі. При цьому, у пункті 4 припису вказано про дотримання вимог природоохоронного законодавства без визначення будь якого конкретного терміну його виконання. Також відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що господарська діяльність товариства полягає саме у виробництві хімічних речовин, хімічно-біологічному виробництві тощо потужністю понад 10 тон на рік. Відповідачем у відзиві не спростовано аргументи товариства стосовно того, що останній не має об`єкти поводження з небезпечними відходами, та як наслідок, не має проводити ідентифікацію об`єктів поводження з небезпечними відходами та відповідно мати декларацію безпеки. Висновки відповідача щодо скидання товариством стічних вод зі вмістом забруднюючих речовин з перевищенням ГДН не підтверджено документально. Під час перевірки працівники екологічної інспекції Центрального округу не здійснювали будь які заміри та не відбирали зразки проб, не встановлювали хто саме здійснює скид вод до каналізаційного колодязя по вул. Автобазівській , 3, не перевіряли чи використовує позивач у діяльності хлориди та сульфати. Крім цього, у вичерпному переліку нормативно-правових актів та нормативних документів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу держаного нагляду (контролю), відсутні посилання на певні нормативно-правові акти, про порушення яких вказує інспекція. Також товариство зауважує, що на даний час, до та під час перевірки воно не вводило в дію нових чи реконструйованих об`єктів (цехів, агрегатів тощо) не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об`ємів забору і скидання води (а.с. 126-131).

В запереченні на відповідь на відзив, що надійшло до суду 28.08.2019, відповідач наполягав на допущенні ТОВ НВО "Біополімер" порушень вимог природоохоронного законодавства та, як наслідок, на відсутність підстав для скасування оскаржуваних пунктів припису (а.с. 141-146).

Ухвалою суду від 03.09.2019 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 11:30 19.09.2019.

В судовому засіданні 19.09.2019 представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.09.2019 заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.

Заслухавши вступне слово представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ НВО "Біополімер" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 24559278, видом діяльності є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (а.с. 14-15).

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 11.01.2019 №07-01-03/26, направлення від 11.01.2019 № 07-01-04/25 інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Хмарою К.О. та Монастирською В .О . у період з 15.01.2019 по 21.01.2019 проведено планову перевірку ТОВ НВО "Біополімер" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 107, 108).

Правомірність порядку та підстав проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Результати перевірки оформлені актом №07-01-04/25 (а.с. 109-111), у якому, зокрема, вказано про порушенням товариством положень:

- пункту "м" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" щодо незабезпечення товариством професійної підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

- абзацу 7 частини 3 статті 34 Закону України "Про відходи" щодо не ідентифікації товариством об`єктів поводження з небезпечними відходами відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

- абзацу 9 частини 3 статті 34 Закону України "Про відходи" щодо відсутності у товариства декларації безпеки;

- частини 11 статті 34 Закону України "Про відходи" щодо не страхування відповідальності товариства за шкоду, заподіяну аваріями на об`єктах поводження з небезпечними відходами, життю, здоров`ю, майну фізичних та/або юридичних осіб;

- пункту 1 частини 1 статті 98 Водного кодексу України, пунктів 3, 4 розділу ІІІ Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення щодо відсутності у товариства локальних очисних споруд для очистки стічних вод перед їх скиданням до каналізаційної мережі м. Полтава;

- пункту 2 розділу ІІ Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення щодо допущення перевищень допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скиді стічних вод до каналізаційної мережі КП ПОР "Полтававодоканал";

- пункту 2 розділу ІІ Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення щодо нездійснення систематичного контролю за якістю стічних вод, що скидаються в каналізаційну мережу КП ПОР "Полтававодоканал".

За наслідками перевірки відповідачем складено припис від 22.01.2019 №02/02.3-23 (а.с. 112-113), пунктами 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11 якого позивача відповідно зобов`язано усунути встановлені в ході перевірки порушення, а саме:

- до 22.02.2019 і постійно забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами товариства (пункт "м" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи");

- до 22.02.2019 забезпечити проведення ідентифікації суб`єктів поводження з небезпечними відходами товариства відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" (абзац 7 частини 3 статті 34 Закону України "Про відходи");

- до 22.02.2019 розробити декларацію безпеки на об`єкти поводження з небезпечними відходами (абзац 9 частини 3 статті 34 Закону України "Про відходи");

- до 22.02.2019 застрахувати відповідальність товариства за шкоду, яку можу бути заподіяно аваріями на об`єктах поводження з небезпечними відходами, життю, здоров`ю, майну фізичних та/або юридичних осіб (частина 11 статті 34 Закону України "Про відходи");

- до 22.02.2019 товариству обладнати локальні очисні споруди для очистки стічних вод перед їх скиданням до каналізаційної мережі КП ПОР "Полтававодоканал" (пункт 1 частини 1 статті 98 Водного кодексу України, пункти 3, 4 розділу ІІІ Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення);

- з 29.01.2019 і постійно не допускати перевищень допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скиді стічних вод до каналізаційної мережі КП ПОР "Полтававодоканал" (пункт 2 розділу ІІ Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення);

- з 29.01.2019 і постійно здійснювати систематичний контроль за якістю стічних вод, що скидаються в каналізаційну мережу КП ПОР "Полтававодоканал" (пункт 2 розділу ІІ Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення).

Позивач не погодився із винесеним Держекоінспекцією приписом від 22.01.2019 №02/02.3-23 в частині пунктів 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11 та оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку позовним вимогам та запереченням відповідача, суд виходить з наступного.

Стосовно пункту 4 оскаржуваного припису, суд дійшов таких висновків.

Так, пунктом 4 припису позивача зобов`язано до 22.02.2019 і постійно забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами товариства.

Відповідно до пункту "м" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

При цьому, суд зауважує, що вказана норма не визначає термінів та не встановлює конкретних строків, періодичність та програму підготовки, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

Таким чином, враховуючи невизначеність вказаних питань на законодавчому рівні, на переконання суду, в інспекції відсутні підстави для висновків про те, що вчинені товариством у цьому напрямку дії свідчать про порушення останнім приписів пункту "м" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи".

Посилання відповідача на виконання товариством вимог пункту 4 припису з огляду на проходження менеджером з продажу шовного хірургічного матеріалу, інженером з охорони навколишнього середовища ТОВ НВО "Біополімер" ОСОБА_3 підвищення кваліфікації суд вважає безпідставними.

Згідно довідки товариства від 11.07.2019 ОСОБА_3 дійсно працює на ТОВ НВО "Біополімер" на посаді менеджер з продажу шовного хірургічного матеріалу на ставку згідно штатного розкладу та інженером з охорони навколишнього середовища на 0,25% ставки згідно штатного розкладу (а.с. 41).

Наказом товариства від 12.04.2019 №9 ОСОБА_3 у період з 15.04.2019 по 19.04.2019 відряджалася в Державний заклад "Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління" (а.с. 42).

За наслідками відрядження ОСОБА_3 прослухала курс "Організація та здійснення управління та контролю у галузі раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища суб`єктами господарювання" та отримала свідоцтво про підвищення кваліфікації (а.с. 44).

Разом з тим, за доводами позивача, вказане підвищення кваліфікації працівника товариства проводилося не з метою виконання пункту 4 припису від 22.01.2019 №02/02.3-23, а за власною ініціативою товариства.

Будь яких доказів в спростування вказаних доводів товариства відповідачем до суду надано не було.

Відтак, судом критично оцінюються посилання інспекції на проведення підвищення кваліфікації працівника товариства саме на виконання спірного пункту 4 припису від 22.01.2019 №02/02.3-23.

Таким чином, суд вважає, що пункт 4 припису від 22.01.2019 №02/02.3-23 не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо правомірності пунктів 5, 6, 7 оскаржуваного припису, суд зазначає наступне.

Згідно з вказаними пунктами оскаржуваного припису інспекція зобов`язала товариство у строк до 22.02.2019 забезпечити проведення ідентифікації суб`єктів поводження з небезпечними відходами товариства відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки", розробити декларацію безпеки на об`єкти поводження з небезпечними відходами та застрахувати відповідальність товариства за шкоду, яку може бути заподіяно аваріями на об`єктах поводження з небезпечними відходами, життю, здоров`ю, майну фізичних та/або юридичних осіб.

Стаття 1 Закону України "Про відходи" визначає поняття "небезпечні відходи".

Так, небезпечними відходами є відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

За змістом статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах.

Частинами 1, 2 статті 34 Закону України "Про відходи" визначено, що усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров`я людини поділяються на чотири класи і підлягають обліку.

Відповідний клас відходів визначається виробником відходів відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до абзаців 7, 9 частини 3 статті 34 Закону України "Про відходи" суб`єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об`єкт поводження з небезпечними відходами, зобов`язаний ідентифікувати об`єкти поводження з небезпечними відходами відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" та мати декларацію безпеки.

Частина 11 статті 34 Закону України "Про відходи" передбачає, що відповідальність суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об`єкт поводження з небезпечними відходами, за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на таких об`єктах життю, здоров`ю, майну фізичних та/або юридичних осіб, підлягає обов`язковому страхуванню відповідно до закону.

Слід зазначити, що ані у акті перевірки, ані у спірному приписі не конкретизовано, які ж саме об`єкти поводження з небезпечними відходами маються в користуванні товариства.

Саме ж товариство наполягає на тому, що жодних об`єктів поводження з небезпечними відходами у нього станом на момент проведення інспекцією перевірки (січень 2019 року) не було.

При з`ясуванні питання наявності у товариства об`єктів поводження з небезпечними відходами встановлено, що в результаті господарської діяльності товариства у останнього у 2018 році утворилися відходи у вигляді 10 люмінесцентних відпрацьованих ламп, кожна з яких відповідно до маркування містить 5 мг ртуті, та 22 люмінесцентних відпрацьованих ламп, кожна з яких відповідно до маркування містить 2 мг ртуті, загальна кількість ртуті у всіх лампах складає 94 мг.

Перелік вказаних ламп міститься у журналі реєстрації приладів, які містять ртуть (а.с. 47-48).

13.12.2018 ТОВ НВП "Біополімер" (замовник) укладено договір з ТОВ "ІМАР" (виконавець) про надання послуг зі збирання з подальшою утилізацією відходів №1812344-V, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з організації утилізації відходів, що утворилися внаслідок господарської діяльності замовника шляхом збирання та передачі їх на утилізацію організації, яка має право згідно з законодавством здійснювати такі дії, а замовник оплачує в порядку і на умовах, визначених цим договором, надані виконавцем послуги (а.с. 49-50).

Згідно специфікації до договору від 13.12.2018 №1812344-V ТОВ НВП "Біополімер" передало ТОВ "ІМАР" для подальшої утилізації наступні відходи: 1) відходи, що містять як складові або забруднювачі ртуть, сполуки ртуті (лампи люмінесцентні відпрацьовані) - 22 шт.; 2) відходи, що містять як складові або забруднювачі ртуть, сполуки ртутні (лампи люмінесцентні відпрацьовані - 120 см) - 10 шт. (а.с. 53).

З наявної у матеріалах справи ліцензії слідує, що видом діяльності ТОВ "ІМАР" є саме операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання) (а.с. 52).

Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що об`єктів поводження з небезпечними відходами у товариства станом на момент проведення інспекцією перевірки (січень 2019 року) не було.

Крім цього, суд зауважує, що у запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилається на Жовтий перелік відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 №1120, за змістом якого ртуть та ртутні сполуки відносяться до відходів, визначених небезпечними.

Разом з тим, суд зауважує, що вказана постанова прийнята на виконання міжнародних зобов`язань України, що випливають з її участі у Базельській конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням (1989 р.) та з метою забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки під час транскордонних перевезень небезпечних відходів. А відтак не регулює питання господарської діяльності позивача та не поширюється на спірні правовідносини.

Резюмуючи викладене, суд доходить висновку, що пункти 5, 6, 7 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 22.01.2019 №02/02.3-23 не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Стосовно пунктів 9, 10, 11 оскаржуваного припису, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11 товариство зобов`язане: - до 22.02.2019 обладнати локальні очисні споруди для очистки стічних вод перед їх скиданням до каналізаційної мережі КП ПОР "Полтававодоканал"; - з 29.01.2019 і постійно не допускати перевищень допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скиді стічних вод до каналізаційної мережі КП ПОР "Полтававодоканал"; - з 29.01.2019 і постійно здійснювати системний контроль за якістю стічних вод, що скидаються в каналізаційну мережу КП ПОР "Полтававодоканал".

Слід зазначити, що формулюючи вказані пункти припису інспекція керувалася висновками акту щодо допущення товариством порушень пункту 2 розділу ІІ, пунктів 3, 4 розділу ІІІ Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (а.с. 110-111).

Так, відповідно до пункту 2 розділу ІІ вказаних Правил та Порядку споживачі повинні здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником, надавати виробнику інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІІ цих Правил та Порядку у разі якщо на об`єктах споживачів здійснюються виробничі процеси, передбачені переліком виробничих процесів, при здійсненні яких споживач повинен мати локальні очисні споруди для попереднього очищення стічних вод перед їх скиданням до системи централізованого водовідведення та очищення стічних вод згідно з додатком 1 до цих Правил, а також при систематичному скиді понаднормативних забруднень, скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення без попереднього їх очищення на локальних очисних спорудах не допускається, крім випадку, визначеному у пункті 6 цього розділу та місцевими правилами приймання.

Локальні очисні споруди споживача мають відповідати вимогам технічних умов, виданих виробником відповідно до Правил користування.

Забороняється скидати до системи централізованого водовідведення без попереднього знешкодження та знезараження на локальних очисних спорудах з обов`язковою утилізацією або захороненням утворених осадів стічні води, що містять забруднюючі речовини, визначені у переліку забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 2 до цих Правил.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Розділом Х акту №07-01-04/25, складеного за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відносно ТОВ НВО "Біополімер", визначено вичерпний перелік нормативно-правових актів та нормативних документів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю).

При цьому, судом встановлено, що у вказаному переліку відсутній наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 "Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення", на порушення положень якого посилається інспекція у акті перевірки №07-01-04/25 та оскаржуваному приписі.

Окрім цього, згідно з пунктом 8 розділу VI "Опис виявлених порушень" акту №07-01-04/25 під час перевірки встановлено, що ТОВ НВП "Біополімер" представлено договір з КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" від 07.02.2017 №1004-7 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого ТОВ НВП "Біополімер" зобов`язане не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах та нести відповідальність за якісний склад стічних вод в каналізацію КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (а.с. 54-56).

04.04.2017 представниками КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" здійснено відбір проб стічних вод з каналізаційного колодязя по вул. Автобазівська, 3, де знаходиться будівля ТОВ НВП "Біополімер", та встановлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скиді стічних вод по хлоридам та сульфатам (а.с. 57).

21.06.2018 представниками КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" здійснено відбір проб стічних вод та встановлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скиді стічних вод по фосфатам та азоту амонійному. Локальні очисні споруди ТОВ НВП "Біополімер" для очистки стічних вод перед їх скиданням до каналізаційної мережі м. Полтава відсутні (а.с. 58).

Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що вказані проби стічних вод були відібрані з контрольного колодязя, у який здійснюється скид стічних вод, крім позивача, і іншими підприємствами.

Тобто, в спірному випадку інспекторами не доведено, що перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у скиді стічних вод здійснено саме ТОВ НВП "Біополімер".

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання.

Суд відмічає, що в основу акту перевірки покладено результати відбору проб, здійснених не інспекторами інспекції, а представниками КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал".

Отже, вказане свідчить про те, що під час перевірки інспектори не здійснювали будь-яких замірів та не відбирали зразки проб, не встановлювали які підприємства здійснюють скид стічних вод до каналізаційного колодязя по вул. Автобазівська, 3, не перевіряли використання вищевказаних речовин у господарській діяльності ТОВ НВП "Біополімер".

Таким чином, з урахуванням наявних доказів висновок інспекції щодо скидання позивачем стічних вод із вмістом забруднюючих речовин з перевищенням гранично допустимих нормативів не підтверджено документально.

Аналогічні висновки викладені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі №440/1538/19, що набрало законної сили 06.09.2019, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції Центрального округу до ТОВ НВО "Біополімер" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності товариства щодо виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється відведення стічних вод з порушенням вимог законодавства, до встановлення локальних очисних споруд для очистки стічних вод перед їх скиданням до каналізаційної мережі м. Полтава (а.с. 169-173).

З приводу зазначення інспекцією у пункті 9 спірного припису про порушення товариством пункту 1 частини 1 статті 98 Водного кодексу України, суд вважає за важливе відмітити наступне.

Так, за змістом вказаної норми забороняється введення в дію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об`єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об`ємів забору і скидання води.

Аналізуючи вказану норму суд доходить висновку, що заборона на введення в дію об`єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, стосується нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об`єктів.

На час проведення перевірки ТОВ НВО "Біополімер" не вводило в дію нових чи реконструйованих об`єктів (цехів, агрегатів, тощо) не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об`ємів забору і скидання води.

З огляду на це, суд не вбачає підстав для обладнання товариством локальних очисних споруд для очистки стічних вод перед їх скиданням до каналізаційної мережі КП ПОР "Полтававодоканал".

Таким чином, суд вважає, що пункти 9, 10, 11 оскаржуваного припису не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ НВО "Біополімер" підлягають задоволенню повністю шляхом визнання протиправними та скасування повністю пунктів 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 22.01.2019 №02/02.3-23.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об`єднання "Біополімер" (вул. Автобазівська, буд. 3, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 24559278) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 42149108) про визнання протиправними та скасування окремих пунктів припису задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 22 січня 2019 року №02/02.3-23.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого об`єднання "Біополімер" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 вересня 2019 року.

Суддя

О.В. Гіглава