ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2019 року

Київ

справа №0440/5828/18

адміністративне провадження №К/9901/18197/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року у складі судді Боженко Н.В. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бишевської Н.А. (головуючий) суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В. у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області) про визнання протиправною та скасування постанови,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. 31 липня 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

1.1 Визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 4 липня 2018 року №ДН719/274/НД/АВ/ТД-ФС/397 про накладення штрафу, якою на нього накладений штраф у розмірі 1340280 грн.

2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 13 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки позивач допустив до роботи працівників не уклавши з ними трудові договори, відповідач обґрунтовано застосував до нього штрафні санкції, передбачені абзацом другим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:

3.1 Відповідно до наказу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 5 червня 2018 року №457-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 6 червня 2018 року №66-4.4-4, відповідач у період з 7 червня 2018 року по 8 червня 2018 року провів інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (місця здійснення підприємницької діяльності - магазини: № 1 « ІНФОРМАЦІЯ_2» - АДРЕСА_2 ; № 2 « ІНФОРМАЦІЯ_1» - АДРЕСА_2 ; № 3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» - АДРЕСА_3 ; №4 «ІНФОРМАЦІЯ_2» - АДРЕСА_4 ) зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, режиму роботи та оплати праці.

3.2 7 червня 2018 року під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин встановлено, що у приміщеннях магазинів ФОП ОСОБА_1 виявлено осіб в загальній кількості 12 працівників, які здійснювали діяльність з продажу продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів.

3.3 Під час проведення 25 травня 2018 року інформаційного відвідування в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 з бесіди з продавцем магазину встановлено, що саме в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" працюють позмінно 2 продавці: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

3.4 Згідно аналізу наданих цивільно-правових договорів про надання послуг, виконувані виконавцями роботи мають постійний характер виконання. Також, у договорах про надання послуг не зазначено обсяги виконаних робіт, а зазначена лише сфера надання цих послуг "Маркетинг, "Мерчендайзинг", "Клінінг".

3.5 Встановлено, що цивільно-правові договори надані ФОП ОСОБА_1 не відповідають Цивільному кодексу України оскільки громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 фактично здійснюють роботу з продажу продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів за місцем здійснення підприємницької діяльності підприємця в магазинах: №1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" - АДРЕСА_2 ; № 2 " ІНФОРМАЦІЯ_1 " - АДРЕСА_2; № 3 "ІНФОРМАЦІЯ_2" - АДРЕСА_3 ; №4 "ІНФОРМАЦІЯ_2" - АДРЕСА_4, яке є основним видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .

3.6 За результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН719/274/НД/АВ від 12 червня 2018 року.

3.7 14 червня 2018 року, ФОП ОСОБА_1 , не погодившись з висновками Акта інспекційного відвідування, подав письмові зауваження, заперечення, пояснення.

3.8 15 червня 2018 року відповідач листом №45/4.4-4 повідомив, що під час застосування фінансової санкції вказані зауваження будуть враховані.

3.9 На підставі Акта інспекційного відвідування від 12 червня 2018 року №ДН719/274/НД/АВ винесено Припис про усунення виявлених порушень №ДН719/274/НД/АВ/П від 14 червня 2018 року (далі - Припис).

3.10 20 червня 2018 року не погоджуючись зі змістом винесеного Припису ФОП ОСОБА_1 направив на адресу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області скаргу.

3.11 Рішенням ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №6093-16/04 від 18 липня 2018 року скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення.

3.12 Разом із тим, на виконання вимог Припису ФОП ОСОБА_1 розірвав цивільно-правові договори про надання послуг з громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 . З особами, які виявили бажання - укладено трудові договори та до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська направлено повідомлення про прийняття працівників на роботу.

3.13 4 липня 2018 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН719/274/НД/АВ/ТД-ФС/397, якою до ФОП ОСОБА_1 на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України застосовано штраф у розмірі 1340280,00 грн.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій ФОП ОСОБА_1 , звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд.

4.1 На обґрунтування касаційної скарги зокрема, зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що виконання ним вимог Припису було його обов`язком, тому виконання такого обов`язку не свідчить про визнання порушення.

5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу.

5.1 На обґрунтування відзиву посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, винесеними з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

6. Конституція України

6.1 Стаття 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7. Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №386/2011 (далі - Положення №386/2011; яке було чинне на час виникнення спірних відносин)

7.1 Пунктом 1

Державна інспекція України з питань праці (далі - Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

7.2 Пункт 3

Основними завданнями Держпраці України є, зокрема: реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю; реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

7.3 Підпункт 3 пункту 4

Держпраці України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

8. Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 2 липня 2012 року №390 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року №1291/21603)

8.1 Пункт 3

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

9. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок №509).

9.1 Пункт 1

Цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

9.2 Пункт 2

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

9.3 Пункти 3, 4

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п`ятнадцяти денний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

9.4 Пункт 8

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

9.5 Пункт 10

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

10. Кодекс законів про працю України

10.1 Стаття 21

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

10.2 Стаття 23

Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

10.3 Стаття 24

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

10.4 Частина перша статті 259

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

10.5 Абзац другий частини другої статті 265

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

11. Цивільний кодекс України

11.1 Стаття 626

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

11.2 Стаття 901

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

12. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

14. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

15. Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність чи відсутність ознак трудових правовідносин між позивачем та особами, з яким він уклав цивільно-правові договори про надання послуг.

16. Колегія суддів зазначає, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

17. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

18. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

19. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року (справа №822/723/17).

20. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 2 травня 2018 року та 1 квітня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , укладені цивільно-правові договори про надання послуг.

21. Пунктом 1.2 цивільно-правових договорів визначено, що за заявкою Замовника, Виконавець виконує відповідний об`єм роботи у вигляді визначених сторонами послуг, а саме: з громадянами ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 - мерчандайзингу ; громадянами ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 - маркетингу; а з громадянами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - клінінгу.

22. На виконання означених цивільно-правових договорів складені акти виконаних робіт/наданих послуг та видаткові касові ордери.

23. Згідно аналізу наданих цивільно-правових договорів про надання послуг, виконувані виконавцями роботи мають постійний характер виконання. Також, у договорах про надання послуг не зазначено обсяги виконаних робіт, а зазначена лише сфера надання цих послуг "Маркетинг, "Мерчендайзинг", "Клінінг".

24. Аналізом наданих цивільно-правових договорів встановлено, що зазначені у цивільно-правових договорах послуги відносяться до робіт, які мають постійний характер виконання у місцях здійснення підприємницької діяльності підприємця, а саме у трьох магазинах "ІНФОРМАЦІЯ_2" та магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" та їх можуть виконувати лише працівники, до яких законодавством встановлено певні вимоги. А саме: статтею 21 Закону України від 6 квітня 2000 року №1645-ІІІ "Про захист населення від інфекційних захворювань", зі змінами та доповненнями установлюється обов`язковість медоглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення та може привести до розповсюдження інфекційних хвороб.

25. Цивільно-правові договори надані ФОП ОСОБА_1 не відповідають Цивільному кодексу України оскільки громадяни ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 фактично здійснюють роботи з продажу продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів за місцем здійснення підприємницької діяльності Підприємця в магазинах: №1 "ІНФОРМАЦІЯ_2" - АДРЕСА_2 ; № " ІНФОРМАЦІЯ_1" - АДРЕСА_2 ; № 3 "ІНФОРМАЦІЯ_2 " - АДРЕСА_3 ; №4 "ІНФОРМАЦІЯ_2" - АДРЕСА_4, яке є основним видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1

26. Предметом зазначених договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги). Крім того, означені цивільно-правові договори не містять відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

27. Ураховуючи наведене, Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 носять ознаки трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником.

28. При цьому, дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового перешкоджають реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці.

29. За таких обставин, Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про недотримання позивачем у межах спірних правовідносин вимог статті 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а відтак оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 4 липня 2018 року № ДН719/274/НД/АВ/ТД-ФС/397 є правомірною.

30. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

31. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

32. Щодо посилань скаржника на те, що застосування до даних правовідносин постанови КМУ від 29 квітня 2017 року №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка визнана нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року - є протиправним, не може бути прийнято до уваги, оскільки на час виникнення спірних відносин зазначена постанова була чинною.

33. Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

34. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

35. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року залишити без змін.

36. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін