ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2019 року

Київ

справа №820/1104/17

адміністративне провадження №К/9901/15774/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №820/1104/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про стягнення одноразової грошової допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Панченко О.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Бегунца А.О., суддів Старостіна В.В., Рєзнікової С.С.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП у Харківській області, відповідач), в якому просив:

1.1. стягнути з ГУНП у Харківській області на користь ОСОБА_1 ненараховану частину одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 44001,36 грн;

1.2. стягнути з ГУНП у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні;

1.3. зобов`язати ГУНП у Харківській області привести у відповідність до статті 102 Закону України "Про Національну поліцію", статті 9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням;

1.4. стягнути з ГУНП у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 грн.

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 30.12.2016 його звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).

2.1. Водночас відповідачем у день звільнення позивача зі служби, відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), не було виплачено всіх належних йому сум, а саме частину одноразової грошової допомоги в розмірі 44001,36 грн.

2.2. Отже, на думку позивача, з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до статті 117 КЗпП України.

2.3. Також позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті щомісячної грошової допомоги, передбаченої Законом України від 09.04.1992 №2262-«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-).

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 у період з 14.08.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 до 31.12.2016 в органах Національної поліції України на посаді начальника відділу Московського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (місто Харків) у спеціальному званні "майор поліції".

4. Наказом ГУНП у Харківській області від 30.12.2016 №598 о/с майора поліції ОСОБА_1 з 31.12.2016 звільнено з посади начальника відділу Московського відділу поліції ГУНП у Харківській області відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону №580- (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

4.1. Стаж служби позивача в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки складає 18 років 04 місяці 16 днів, у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 18 років 04 місяці 16 днів, у пільговому обчисленні - 18 років 09 місяців 17 днів, часу навчання - не має.

5. Також установлено, що при звільненні ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 96301,82 грн.

6. Згідно з розрахунковим листом оплати праці за грудень 2016 року посадовий оклад ОСОБА_1 становить 3100,00 грн, оклад за спеціальне звання - 2000,00 грн, надбавка за вислугу років (35%) - 1785,00 грн, премія Національної поліції України (128,79%) - 8867,19 грн, отже, усього нараховано 15732,19 грн.

7. З розрахунку виплати одноразової грошової допомоги від 25.01.2017 судами попередніх інстанцій установлено, що посадовий оклад позивача становить 3100,00 грн., оклад за спеціальне звання - 2000,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 1785,00 грн, премія Національної поліції України (57,78%) - 3978,15 грн, отже, усього нараховано 10863,15 грн.

8. Також суди першої та апеляційної інстанцій установили, що нарахування розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу здійснювалося з розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 з урахування премії в розмірі 57,78%, замість нарахованого та виплаченого розміру премії в грудні 2016 року - 128,79%.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

9. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково:

9.1. стягнуто з ГУНП у Харківській області на користь ОСОБА_1 ненараховану частину одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 44001,36 грн;

9.2. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ГУНП у Харківській області при нарахуванні позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні безпідставно було враховано премію в розмірі 57,78% замість нарахованої та виплаченої в грудні 2016 року премії в розмірі 128,79%.

10.1. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача ненарахованої частини одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 44001,36 грн.

10.2. Водночас суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ГУНП у Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та зобов`язання відповідача нарахувати і виплати ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

10.3. Відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині суди обґрунтували тим, що виплата поліцейському одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби проводиться Національною поліцією України після звільнення особи зі служби та не входить до повноважень ГУНП у Харківській області. Водночас чинним законодавством не встановлено обов`язку сплати вказаної допомоги в день звільнення.

10.4. Таким чином, підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до статті 117 КЗпП України, відсутні.

10.5. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що виплата щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 9-1 Закону №2262-XII, здійснюється лише тим особам, які не мають іншого доходу, а тому при вирішенні питання про її виплату відповідач повинен перевірити наявність чи відсутність інших доходів у особи.

10.6. Суди першої та апеляційної інстанцій указали, що, вимагаючи від позивача доказів підтвердження відсутності в нього інших доходів, ГУНП у Харківській області діяло правомірно. Водночас, ураховуючи те, що позивач з 03.02.2017 був прийнятий на роботу помічником адвоката, підстав для виплати йому щомісячної грошової допомоги при звільненні відсутні.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

12. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

12.1. 05 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

12.2. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

12.3. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року №537/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

12.4. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

13. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

14. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу при звільненні.

14.1. На переконання позивача чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав, за яких виплата щомісячної грошової допомоги не здійснюється, а саме: повторне прийняття або поновлення на службі, реєстрація в державній служби зайнятості, набуття права на пенсію.

14.2. ОСОБА_1 зазначив, що 03.02.2017 та 11.04.2017 звертався до відповідача із заявами про здійснення нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги, у відповідь на що, ГУНП у Харківській області повідомило його про можливість виплати вказаної допомоги лише після надання відповідних документів, а саме довідки з державної служби зайнятості про відсутність реєстрації та відповідного працевлаштування, довідки від органів соціального захисту населення щодо права на пенсію та копії трудової книжки.

14.3. Позивач указав, що після надання ним зазначених документів відповідачем вказана допомога була виплачена за період з 01.01.2017 до 02.02.2017. Однак з 03.02.2017 виплата допомоги позивачу припинена з посиланням на його працевлаштування.

14.4. Водночас позивач наголошує на тому, що прийняття його з 03.02.2017 на роботу помічником адвоката не може бути підставою для припинення виплати щомісячної грошової допомоги, оскільки така підстава не передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).

14.5. Отже, ГУНП у Харківській області припинило виплату вказаної грошової допомоги за відсутності передбачених законом підстав.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

15. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до статті 9-1 Закону №2262- XII особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров`я чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

16.1. Умови призначення та порядок виплати щомісячної грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

17. Згідно з абзацом 1-4 пункту 11 Порядку №393 особам, звільненим із служби за віком, станом здоров`я чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення із служби виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

17.1. Щомісячна грошова допомога виплачується тим особам, які під час служби мали право на отримання окладу за військовим (спеціальним) званням.

17.2. Річний строк для виплати щомісячної грошової допомоги особам, зазначеним у абзаці першому цього пункту, обчислюється з дня звільнення їх із служби. Допомога виплачується з дня, що настає за датою, до якої особі нараховано грошове забезпечення при звільненні.

17.1. Виплата щомісячної грошової допомоги здійснюється Міністерством оборони, Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Міністерством транспорту та зв`язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною інспекцією техногенної безпеки, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони через уповноважені ними органи.

18. Абзацами 5-9 пункту 11 Порядку №393 установлено, що особам, які в період отримання щомісячної грошової допомоги:

знову прийняті (призвані) на службу або поновлені на службі (посаді), виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем прийняття (призову) на службу або поновлення на службі (посаді);

були зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем реєстрації;

набули право на пенсію, зокрема від органів соціального захисту населення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем призначення пенсії. Якщо виплату пенсії припинено відповідно до законодавства протягом одного року після звільнення, виплата допомоги поновлюється з місяця, що настає за місяцем припинення виплати пенсії.

18.1. Про прийняття (призов) на службу або поновлення на службі (посаді), реєстрацію в державній службі зайнятості, призначення пенсії особа, якій виплачувалася щомісячна грошова допомога, зобов`язана у тижневий строк повідомити органу, який здійснює її виплату.

VI. Позиція Верховного Суду

19. Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

21. Оскільки з матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог, тому оскаржувані рішення судом касаційної інстанції перевіряються лише в цій частині, в межах доводів і вимог касаційної скарги.

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Суд керується таким.

23. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач з 31.12.2016 звільнений з посади начальника відділу Московського відділу поліції ГУНП у Харківській області за пунктом 4 частини першої статті 77 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону №580-VIII.

24. Також судами встановлено, що ОСОБА_1 була виплачена щомісячна грошова допомога за період з 01.01.2017 по 02.02.2017.

25. З аналізу положень пункту 11 Порядку №393 можливо зробити висновок, що особи звільнені зі служби, зокрема в зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів без права на пенсію мають право на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням.

26. Виплата вказаної допомоги здійснюється протягом одного року після звільнення зі служби або до настання випадків, коли виплата такої допомоги припиняється, вичерпний перелік яких установлений абзацами 5-9 пункту 11 Порядку №393.

27. Зі змісту абзаців 5-9 пункту 11 Порядку №393 убачається, що виплата щомісячної грошової допомоги припиняється лише у випадках, коли особа в період отримання щомісячної грошової допомоги знову була прийнята (призвана) на службу або поновлена на службі (посаді), зареєструвалася в установленому порядку в державній службі зайнятості або набула права на пенсію, зокрема від органів соціального захисту населення.

28. Будь-яких інших застережень щодо підстав для припинення виплати щомісячної грошової допомоги, передбаченої статтею 9-1 Закону №2262-, зокрема й таких як наявність в особи, яка таку допомогу отримує, інших доходів положення Порядку №393 не містять.

29. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій підставою для припинення з 03.02.2017 виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги став факт прийняття його на роботу помічником адвоката.

30. Водночас положеннями Порядку №393 припинення виплати щомісячної грошової допомоги з таких підстав не передбачено.

31. Таким чином, Суд дійшов висновку, що виплата щомісячної грошової допомоги ОСОБА_1 припинена ГУНП у Харківській області за відсутності підстав, установлених Порядком №393.

32. За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для припинення виплати позивачу щомісячної грошової допомоги та, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позовних вимог є помилковими.

33. Ураховуючи зазначене та встановлені судами обставини справи, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати йому щомісячної грошової допомоги відповідно до статті 9-1 Закону №2262-XII повинні бути задоволені.

34. Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

35. Аналогічні положення також закріплені в статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій).

36. Відповідно до вимог статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

37. Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

38. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

39. З огляду на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у частині позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням, Суд уважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій частині необхідно скасувати і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

VII. Судові витрати

40. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

41. Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір: за подання адміністративного позову в розмірі 640,00 грн; за подання апеляційної скарги в розмірі 704,00 грн; за подання касаційної скарги в розмірі 768,00 грн.

42. За таких обставин справи Суд установив наявність підстав для повернення позивачу документально підтверджених судових витрат із судового збору в розмірі 2112,00 грн за подання позову, апеляційної та касаційної скарг за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

43. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

44. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

45. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині.

46. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу, передбачену статтею 9-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

47. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) грн.

48. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко