ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2019 р. справа № 300/1184/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Луцишина В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_2

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування пункту 1 наказу від 06.05.2019 № 727 "Про порушення службової дисципліни та неналежне реагування поліцейськими Яремчанського ВП на повідомлення про кримінальне правопорушення", наказу від 06.05.2019 № 145о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції за підпунктом 6 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; поновлення на роботі на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області; стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.05.2019 до дня ухвалення рішення та 20000,00 грн. моральної шкоди з підстав неправомірного звільнення зі служби в поліції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.05.2019 позивача ознайомлено з наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 06.05.2019р. № 727 "Про порушення службової дисципліни та неналежне реагування поліцейськими Яремчанського ВП на повідомлення про кримінальне правопорушення", повідомлено про звільнення з роботи про що надано витяг з наказу від 06.05.2019 № 145о/с по особовому складу та вручено трудову книжку з відповідним записом. Підставою звільнення зазначено - п.6 п.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Позивач вважає оскаржувані накази незаконними та протиправними, оскільки вони прийняті безпідставно, без об`єктивного з`ясування всіх обставин, всупереч вимог законодавства. Зазначає, що згідно наказу від 06.05.2019 № 727 позивача притягнуто до відповідальності за неналежне реагування на повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 08.02.2019 в м. Яремче 08.02.2019. В той же час, на думку позивача, його дії в частині реагування на повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду повністю відповідають вимогам Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №1115, Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377. Відтак, звільнення позивача відповідно до ст.ст. 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відбулось протиправно. Окрім того, звертає увагу на ту обставину, що в наказі № 727 вказано на порушення наказів МВС України, однак, які саме вимоги нормативних актів порушено - не зазначено, як і не вказано, які дії чи бездіяльність позивача суперечать вимогам законодавства. З наведених підстав вважає оскаржувані накази таким, що підлягають до скасування та, як наслідок, просить поновити його на посаді стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 року, судова справа № 300/1184/19 передана головуючому судді Лучко О.О.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Розпорядженням керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року за № 53, згідно наказу № 127-ОС від 01.07.2019 року про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_3 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/1184/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019 року, судову справу № 300/1184/19 передано головуючому судді Матуляку Я.П.

20.06.2019 року позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті.

У зв`язку із усуненням недоліків ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) та призначено судовий розгляд справи на 29.07.2019 о 10:00 год (а.с.1-2).

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області скористалосьсвоїм правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 23.07.2019, відповідно до якого відповідач щодо заявлених позовних вимог заперечив. Представник відповідача зазначив, що згідно матеріалів службового розслідування підтвердився факт отримання тілесних ушкоджень внаслідок ДТП пасажирами Hyundai Accent, Mercedes Benz Е 250. В той же час, капітан поліції Василик ОСОБА_4 . як начальник СРП патрульної поліції Яремчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області діючи всупереч вимогам нормативних документів, належним чином не вжив заходів щодо фіксації кримінального правопорушення, чим приховав факт учинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажири автомобіля марки Hyundai Accent - ОСОБА_5 , Mercedes Benz - ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження, що призвело до неналежного оформлення матеріалів перевірки з приводу дорожньо-транспортної пригоди та перекваліфікації повідомлення на подію некримінального характеру, невнесення відомостей до ЄРДР та розгляду матеріалів ЄО згідно Закону України "Про звернення громадян". Таким чином, при звільненні позивача зі служби в поліції відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити (а.с.64-66).

Позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 06.08.2009 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року - в Національній поліції України.

До 08.05.2019 позивач перебував на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, спеціальне звання - капітан.

Наказом в.о начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 09.04.2019 №585 призначено проведення службового розслідування на підставі ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Вказане службове розслідування призначено в зв`язку із виявленням, керівництвом УОАЗОР та СУ у ході моніторингу добових зведень факту неналежного реагування на повідомлення про дорожньо-траспортну пригоду поліцейськими Яремчанського ВП.

Так, згідно матеріалів службового розслідування,працівниками СУ встановлено, що 08.02.20019 близько 16.30 год. водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки Hyundai Accent реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Свободи, що неподалік АЗС "ОККО" в м. Яремче Івано-Франківської області, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості для руху, у результаті чого не справившись із керуванням виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем марки Mercedes Benz Е 250, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 .

У подальшому, того ж дня о 21.30 год., пасажир автомобіля марки MercedesBenz ОСОБА_6 самостійно звернувся за медичною допомогою до Яремчанської ЦМЛ з діагнозом забій лівої нирки.

10.02.2019 ОСОБА_6 переведений на стаціонарне лікування в Івано-Франківську ОКЛ з діагнозом «політравма, закритий перелом сідничної кістки зліва, забій правого плечового суглобу, закритий перелом великого горбка плечової кістки», де ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Відомості за вказаним фактом 08.04.2019 року прокуратурою Яремчанського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області та Івано-Франківським відділом поліції ГУНП в Івано-Франківській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019091200000009 та № 12019090010001212 відповідно за ст. 286 КК України.

Подальше проведення досудового розслідування у згаданих провадженнях доручено відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області.

Також, у ході проведення службового розслідування установлено, що на місце події 08.02.2019 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася по вул. Свободи, що неподалік АЗС "ОККО" в м. Яремче виїжджала група реагування патрульної поліції Яремчанеького ВП у складі начальника СРПП№ 2 капітана поліції Василика Т.В. та інспектора СРПП №4 рядового поліції Стефанюка І.І., які діючи усупереч вимогам нормативних документів, не вжили належних заходів щодо фіксації кримінального правопорушення, чим приховали факт учинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажир автомобіля марки Mercedes Benz ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких 07.04.2019 помер в Івано-Франківській ОКЛ.

У зв`язку із тим, що вищевказані працівники сектору реагування патрульної поліції повідомили чергового Яремчанського ВП про те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ніхто з учасників не отримав тілесні ушкодження, слідчо-оперативна група не виїжджала.

У подальшому, неналежне оформлення матеріалів перевірки з приводу дорожньо-транспортної пригоди призвело до перекваліфікації повідомлення на подію не кримінального характеру, не внесення відомостей до ЄРДР та розгляду матеріалів ЄО згідно Закону України "Про звернення громадян".

Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що працівниками поліції 08.02.2019 під час опрацювання виклику щодо дорожньої транспортної пригоди було порушено вимоги наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" та наказу МВС України від 16.02.2018 № 111 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України", що відобразилось у неповідомленні слідчо-оперативної групи для проведення слідчих дій на місці пригоди, після госпіталізації пасажирів транспортних засобів з місці події.

У висновку службового розслідування від 30.04.2019 комісія зазначила, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування слід вважати такими, що підтвердилися, а позивача належить звільнити з Національної поліції України (а.с.20-25).

На підставі зазначених висновків службового розслідування прийнято наказ від 06.05.2019 № 727 "Про порушення службової дисципліни та неналежне реагування поліцейськими Яремчанського ВП на повідомлення про кримінальне правопорушення" згідно якого за порушення вимог п. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, наказу МВС України від 07.07.2017 № 575 "Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні", наказу МВС України від 06.11.2015 № 1377 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події", який був чинним, на момент учинення дисциплінарного проступку, наказу МВС України від 07.11.2015 №1395, наказу МВС України від 16.02.2018 № 111 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції України" та наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 "Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", що призвело до приховування кримінального правопорушення від обліку, у неповідомленні слідчо-оперативної групи для проведення слідчих дій на місці пригоди, а також у відсутності відеоматеріалів з поліцейського портативного відеореєстратора з місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до ст. ст. 11, 12, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, капітана поліції ОСОБА_2 , начальника СРПП № 2 Яремчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, звільнено із служби в поліції (а.с.12-14).

23.07.2018 на підставі вищезазначеного наказу № 727 від 06.05.2019 Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області прийнято наказ №145 о/с "По особовому складу", відповідно до якого згідно з пунктом 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за підпунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_2 , спеціальний жетон - 0103907, начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, з 08 травня 2019 року, з виплатою компенсації за 11 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2019 році, що підтверджується витягом з наказу №145 о/с (а.с.16).

Позивач вважаючи оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області протиправними, прийнятими без об`єктивного з`ясування всіх обставин, всупереч вимог законодавства звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 38 Конституції України встановлено, що громадянам гарантовано рівне право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною шостою зазначеної статті Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівника.

Відповідно до пункту 17 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 1 КЗпП України, Кодекс законів про працю регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 3 КЗпП України передбачено, що законодавством про працю, яке відповідно до статті 4 КЗпП України складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі також Закон №580-VIII).

Частина 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначає службу в поліції як державну службу особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

В силу частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частини 1 статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституціїі законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників .

Частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачає, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських передбачені частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, з яких звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим видом стягнення.

Між тим, в силу частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських передбачені частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, серед яких, звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим видом стягнення.

У зв`язку з цим, відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частини 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2018р. №893(далі - Інструкція).

Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції визначено, що службове розслідування призначається в тому числі й у разі приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з п.4 розділу VI Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначеністаттею 19Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку (п. 5 розділу VI Інструкції).

Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Суд зазначає, що дисциплінарною комісією в ході призначеного службового розслідування встановлено, що 08.02.20019 близько 16.30 год. водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки Hyundai Accent реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Свободи, що неподалік АЗС "ОККО" в м. Яремче Івано-Франківської області, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості для руху, у результаті чого не справившись із керуванням виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем марки Mercedes BenzЕ 250, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 .

У подальшому, того ж дня о 21.30 год., пасажир автомобіля марки Mercedes Benz - ОСОБА_6 самостійно звернувся за медичною допомогою до Яремчанської ЦМЛ з діагнозом забій лівої нирки.

Також в ході службового розслідування встановлено, що на місце події 08.02.2019 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася по вул. Свободи, що неподалік АЗС "ОККО" в м. Яремче виїжджала група реагування патрульної поліції Яремчанського ВП у складі начальника СРПП№ 2 капітана поліції ОСОБА_9 Т.В. та інспектора СРПП №4 рядового поліції Стефанюка І.І., які діючи усупереч вимогам нормативних документів належним чином не вжили заходів щодо фіксації кримінального правопорушення, чим приховали факт учинення дорожньо-транспортної пригоди.

Як свідчить зміст висновку службового розслідування в ході його проведення підтверджено, що працівниками 08.02.2019 під час опрацювання виклику щодо дорожньої транспортної пригоди було порушено вимоги наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" та наказу МВС України від 16.02.2018 № 111 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України", що відобразилось у неповідомленні слідчо-оперативної групи для проведення слідчих дій на місці пригоди, після госпіталізації пасажирів транспортних засобів з місці події..

В ході розслідування комісією відібрані пояснення у ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 які, зокрема, повідомили, що під час проведення огляду лікарями ОСОБА_6 , останній заперечував факт отримання тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, пояснюючи тим, що у нього постійні проблеми із нирками та скаржився на болі в животі, що підтверджується заявою ОСОБА_6 (а.с.44).

Дисциплінарною комісією зроблено висновок, що ОСОБА_2 , діючи усупереч вимогам нормативних документів належним чином не вжив заходів щодо фіксації кримінального правопорушення, чим приховав факт учинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажир автомобіля марки Mercedes Benz ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в Івано-Франківській ОКЛ. Вказаними діями вчинив грубе порушення вимог п. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, наказу МВС України від 07.07.2017 № 575 "Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні", наказу МВС України від 06.11.2015 № 1377 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події", який був чинним, на момент учинення дисциплінарного проступку, наказу МВС України від 07.11.2015 №1395, наказу МВС України від 16.02.2018 № 111 "Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції України".

Суд зазначає, що в даному випадку мало місце порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, яке в залежності від наслідків кваліфікується, як адміністративне або як кримінальне правопорушення.

Таким чином, оскільки 08.02.2019 в учасників дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень, спричинених ДТП не було виявлено, що підтверджується заявами ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , то відповідно не було об`єктивних даних для висновку про наявність кримінального правопорушення.

Не був встановлений діагноз і лікарями Яремчанської ЦМЛ, які при обстеженні ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не виявили та не пов`язували його захворювання із ДТП.

Слід також зазначити, що заява про отримання тілесних ушкоджень внаслідок ДТП ні від ОСОБА_6 , ні від його родичів до правоохоронних органів взагалі не поступала. Доказів протилежного, відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Тобто цей крайній захід дисциплінарного впливу може застосовуватись за скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, який є несумісним з подальшим проходженням служби в органах Національної поліції.

Суд звертає увагу сторін на те, що при встановленні факту допущення дисциплінарного проступку підлягають доведенню ряд обставин: протиправності рішення, дії, бездіяльності особи; вини особи; наявності негативних (шкідливих) наслідків; причино-наслідкового зв`язку між протиправним діянням та порушенням дисципліни, невиконанням (неналежним виконання) покладених обов`язків.

В той же час, у висновку складеному за результатами проведеного службового розслідування зазначено про неналежне оформлення позивачем матеріалів перевірки з приводу дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до перекваліфікації повідомлення на подію некримінального характеру, не внесення відомостей до ЄРДР та розгляду матеріалів ЄО згідно ЗУ "Про звернення громадян", що встановлювались на підставі пояснень інших осіб.

Разом з тим, як зазначено в самому висновку службового розслідування, дисциплінарною комісією не надавалась оцінка діям порушника, а саме те, що ОСОБА_2 не приховував дані про подію ДТП, зібрав необхідну інформацію про учасників ДТП, відібрав пояснення, невідкладно повідомив про результати перевірки чергового та керівника, вжив заходів спрямованих на притягнення водія до адміністративної відповідальності, провів реєстрацію повідомлення в журналі ЄО.

Суд зазначає, що у висновку складеному за результатами проведеного службового розслідування відсутні посилання на будь-які документи, складені відносно позивача, які б вказували на приховування ним факту учинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажир автомобіля марки MercedesBenz ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в Івано-Франківській ОКЛ. Не надано таких доказів і суду.

На думку суду, наведені у висновку службового розслідування обставини як такі, що свідчать про порушення позивачем службової дисципліни, а відтак вчинення дисциплінарного проступку, несумісного з проходженням служби в поліції, не можуть ґрунтуватися виключно на поясненнях.

Не надано суду і доказів допущення позивачем порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису оскільки на вимогу суду відповідачем таких доказів не надано.

Більше того, в матеріалах справи наявні докази того, що протокол про адміністративне правопорушення складено ОСОБА_10 Ним же ж і отримано поліцейський портативний відео реєстратор (бодікамера), що підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 45) та копією журналу видачі (а.с. 153, 154).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у відповідності до приписів Дисциплінарного статуту службове розслідування є діяльністю з перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, суд дійшов висновку, про те, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який є несумісним з подальшим проходженням служби в органах Національної поліції та недоведено правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.

Відтак, пункт 1 наказу від 06.05.2019 № 727 "Про порушення службової дисципліни та неналежне реагування поліцейськими Яремчанського ВП на повідомлення про кримінальне правопорушення" та наказ від 06.05.2019 № 145о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції за підпунктом 6 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 19 постанови від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів, вбачається у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 27.05.2014 року справа № 21-108а14 та від 28.10.2014 року справа № 21-484а14.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд також враховує висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 21.05.2014 року у справі № 6-33цс14, відповідно до яких закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями про обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині 1 статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Відповідно до вимог статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір

Отже, слід поновити ОСОБА_2 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області з 09.05.2019 року.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 60 395,13 грн., виходячи з того, що середньоденна заробітна плата позивача на посаді, з якої його було незаконно звільнено та розрахована відповідно довідки про доходи, наданої на вимогу суду складає 649.41 грн., час вимушеного прогулу за період з 09.05.2019 по 20.09.2019 складає 93 робочих дні (а.с.61).

За наведених обставин, позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу також підлягає задоволенню.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає, що моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з`ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, обов`язковому з`ясуванню підлягає наявність такої шкоди.

Під час розгляду справи позивачем не доведено факту заподіяння моральної шкоди, а судом не встановлено підстав для задоволення вимог про відшкодування шкоди, наявності самої шкоди, її розміру.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнень за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому, слід допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та в частині стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 13 3312,91 грн.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладені висновки суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить частково задовольнити.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Із змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, а саме: позивач просить стягнути на його користь 20000 грн. моральної шкоди.

При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Відтак, позивач не звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 05.06.2019, позивача зобов`язано сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, а саме стягнення моральної шкоди в розмірі 20000.00 грн., що ОСОБА_2 виконав відповідно до квитанції №0.0.1384249826.1 від 18.06.2019 в сумі 770.00 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, та відмовою в задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, не підлягає стягненню сплачений судовий збір згідно квитанції №0.0.1384249826.1 від 18.06.2019 в сумі 770.00 грн.

В той же час, частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Окрім зазначеного, частинами 4 та 5 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В матеріалах справи міститься договір (витяг) про надання юридичних послуг від 08.05.2019, ордер серії ІФ №052449 від 29.07.2019, квитанція про оплату коштів згідно договору про надання юридичних послуг в розмірі 6815,00 грн., акт виконаних робіт (наданих послуг) від 12.08.2019 (а.с. 128, 138, 139, 157).

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 6815,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , с. АДРЕСА_1 Франківська АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу від 06.05.2019 за № 727 "Про порушення службової дисципліни та неналежне реагування поліцейськими Яремчанського ВП на повідомлення про кримінальне правопорушення".

Визнати протиправним та скасувати наказ від 06.05.2019 за № 145о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції.

Поновити ОСОБА_2 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області з 09.05.2019 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , с АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 травня 2019 року по 20 вересня 2019 року у розмірі 60 395 (шістдесять тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 13 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та в частині стягнення на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , с АДРЕСА_2 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 13 312 (тринадцять тисяч триста дванадцять) гривень 91 копійка.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) 6815 (шість тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.

Рішення складене в повному обсязі 25 вересня 2019 р.