open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem

Постанова

Іменем України

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 761/12013/17

провадження № 61-27288св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне територіально-галузеве об`єднання «Південно-Західна залізниця»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Притули Н. Г. від 02 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В., від 21 вересня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - ДТГО ««Південно-Західна залізниця»») про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивовано тим, що рішенням Шевченківського районного суду

м. Києва від 08 липня 2016 року він був поновлений на роботі на посаді начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця» з 25 березня 2015 року, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць, однак це рішення в частині поновлення позивача на роботі відповідачем не виконано.

Враховуючи вищевказане та посилаючись на положення статті 236 КЗпП України, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь

394 657,67 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 09 липня 2016 року до 02 серпня 2017 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДТГО «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 282 005,93 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року про поновлення на роботі і до часу розгляду районним судом цього позову, ОСОБА_1 на роботі поновлено не було, що свідчить про затримку виконання судового рішення з вини відповідача, що відповідно до статті

236 КЗпП України зумовлює покладення на останнього відповідальність, передбачену цією нормою шляхом стягнення з нього на користь позивача середнього заробітку за час такої затримки.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу ДТГО «Південно-Західна залізниця» відхилено, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року залишено без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення останнього на роботі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ДТГО «Південно-Західна залізниця» просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що в рішенні суду про поновлення позивача на роботі не вказано хто саме повинен вчинити такі дії. Суди попередніх інстанцій не досліджували поважність затримки виконання рішення суду. Крім того, реалізація порядку призначення, звільнення, поновлення керівника залізниці не залежить від виконання та дій самої залізниці, а повністю делеговано Кабінету Міністрів України, тому суд помилково поклав на відповідача відповідальність за невиконання рішення суду про поновлення позивача на роботі, передбачену статтею 236 КЗпП України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено виконання оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі № 646/8406/15-ц (провадження № 61-12376св18) призначено повторний автоматизований розподіл.

10 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08 липня

2016 року позивач ОСОБА_1 був поновлений на роботі на посаді начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця» з 25 березня 2015 року на умовах, визначених контрактом від 13 лютого 2012 року, укладеного між Міністерством інфраструктури України та позивачем та додатковими угодами до контракту від 13 лютого 2012 року, стягнуто з відповідача на користь позивача 444 396,63 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць. В цій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 липня 2016 року залишено без змін рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року.

18 липня 2016 року був виданий виконавчий лист, який звернуто позивачем до примусового виконання.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 вересня

2016 року, яка набрала законної сили, визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 04 серпня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

06 січня 2017 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання вказаного вище рішення суду, однак на момент розгляду судами попередніх інстанцій цього спору рішення суду виконано не було.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (пункт 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Отже, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення оскаржуватися.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (частина друга статті 14 ЦПК України 2004 року).

Згідно з частиною другою статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Враховуючи лексичне значення (тлумачення) поняття «затримка» як «зволікання», затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду України

від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, в разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій установивши невиконання відповідачем рішення суду про поновлення його на роботі на посаді начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця», дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої статтею 236 КЗпП України.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не був стороною контракту, а тому не повинен відповідати за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі є необґрунтованим, оскільки на підставі укладеного

13 лютого 2012 року контракту виникли трудові правовідносини між ОСОБА_1 , як працівником, та ДТГО «Південно-Західна залізниця», що належить до державної власності, а не з органом, уповноваженим на укладення такого контракту (Міністерство інфраструктури України).

Разом з тим суди неправильно встановили період затримки виконання рішення суду та визначили розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки вказаний період визначили поза межами укладеного з ОСОБА_1 трудового контракту.

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП Україниособливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Відповідно до укладеного між позивачем та Міністерством інфраструктури України контракту від 13 лютого 2012 року строк його дії сторони встановили до 13 лютого 2017 року, тобто трудовий договір між сторонами припинився саме з закінченням строку дії контракту.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу слід було стягувати за період з дня ухвалення судом рішення про поновлення позивача на роботі до дня закінчення строку дії контракту, а саме з 09 липня 2016 року до 13 лютого 2017 року, а не до 02 серпня 2017 року як помилково вважали суди попередніх інстанцій.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають врахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Такий правовий висновок наведений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 523/18850/14-ц.

Відповідно до довідки відповідача ДТГО «Південно-Західна залізниця»

від 25 травня 2015 року середньогодинна заробітна плата позивача ОСОБА_1 визначена у розмірі 185,94 грн.

З урахуванням вищевикладеного розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі становить

223 778, 79 грн, яку суд розрахував виходячи із кількості робочого часу у календарному місяці множенням на середньогодинну заробітну плату позивача (2016 рік: липень 120 год.; серпень 175 год.; вересень 175 год.; жовтень 160 год.; листопад 176 год.; грудень 175 год.; 2017 рік: січень 159 год.; лютий 63,5 год.).

При цьому, за вказаний період часу позивач працював в апараті виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на посаді головного спеціаліста та отримав 56 583, 13 грн (липень 2016 року 7 585,55 грн (15 днів х 505,57 грн); серпень 2016 року по січень 2017 року 44 953,02 грн; лютий 2017 року 4 044,56 грн (8 х 505,57 грн)). Сума 505,57 грн - це середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста в апараті виконавчого органу Київської міської ради

(а. с. 147, 148 т. 1).

Отже різниця між отриманим доходом та середнім заробітком за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі становить 167 195,66 грн.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, судові рішення підлягають зміні зі зменшенням розміру стягнутого з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 285 005,93 грн до 167 195,66 грн.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року змінити.

Стягнути з державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 167 195,66 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

Джерело: ЄДРСР 84481480
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку