ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року

Справа № 160/5599/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування постанови та припису,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому позивач просить: - визнати протиправними дії інспектора праці Михайлюк Олени Петрівни щодо проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ; - скасувати припис від 16.05.2019 року №ДН2382/1722/АВ/П про усунення виявлених порушень; - скасувати постанову від 06.06.2019 року №ДН2382/1722/АВ/ТД-ФС/523 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 штрафу в розмірі 2253420,00 грн.; - стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39788766) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 13 447,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 210,00 грн.

В обґрунтування поданого позову фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначила, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до наказу від 03.05.2019 року №522-І та направлення від 30.05.2019 року №30- на проведення інспекційного відвідування у період з 15.05.2019 року по 16.05.2019 року було проведено позаплановий захід у формі інспекційного відвідування додержання вимог законодавства про працю. Направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.05.2019р. № 30-Н вручено позивачу у перший день інспекційного відвідування. Позивачем на вимогу відповідача було надано усі документи, необхідні для інспекційного відвідування. Письмових запитів та вимог до позивача від відповідача не надходило. За результатом інспекційного відвідування складено акт №ДН2382/1722/АВ від 16.05.2019р. інспекційного відвідування, у якому зазначені встановлені інспектором праці порушення законодавства про працю. Змістом виявленого порушення за ч. 1 ст. 21, ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, є випадки неналежного оформлення трудових відносин. На думку інспектора праці, особи за цивільно-правовими договорами фактично виконували обов`язки за трудовими договорами. В описі виявлених порушень зазначено, що позивачем фактично було допущено 18 (вісімнадцять) фізичних осіб до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Разом з актом інспекційного відвідування позивач отримав 20.05.2019 року від відповідача Припис від 16.05.2019 року №ДН2382/1722/АВ/П про усунення виявлених порушень. Як вбачається із змісту зазначеного припису, відповідач, на підставі пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, зобов`язав фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , усунути виявлені порушення. Оскаржуваний припис фактично не містить конкретної вказівки яким чином позивач зобов`язаний усунути встановлені відповідачем порушення, оскільки на день інспекційного відвідування всі надані договору були розірвані. Крім того, відповідач надіслав на адресу позивача Рішення від 24.05.2019 року №ДН2382/1722/АВ/ТД щодо розгляду справи про накладання штрафу. В ході розгляду зазначеної справи перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчий Ігор Михайлович надав оцінку лише одному доказу скоєння позивачем правопорушення - це акт № ДН2382/1722/АВ від 16.05.2019р. інспекційного відвідування, який був визнаний ОСОБА_2 як правомірним та законним. Всі інші докази, надані позивачем до розгляду справи про накладання штрафу, які чітко вказують на незаконність дій інспектора праці та фактично спростовують встановлені в ході інспекційного відвідування порушення розглянуті не були, що свідчить про упереджений, неповний та не всебічний розгляд справи про накладання штрафу. За результатами розгляду справи про накладання штрафу першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим Ігорем Михайловичем було винесено Постанову від 06.06.2019 року № ДН2382/1722/АВ/ТД-ФС/523 про накладання на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 2 253 420,00 грн. Позивач, зазначив, що оскаржувані постанова та припис прийняті відповідачем безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на висновках, викладених в акті інспекційного відвідування, які не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Наголошує, що жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність між нею, як роботодавцем, та особою (яка не ідентифікована) трудових відносин в ході проведення перевірки відповідачем зібрано не було. Вважає, що контролюючим органом протиправно винесено оскаржувану постанову, а тому відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без укладення трудового договору. Крім того позивач зазначила, що перевірка проводилась на підставі Постанови КМ України за №295, яка 14.05.2019р. Шостим апеляційним судом по справі №826/8917/17 визнана нечинною. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року відкрито провадження по справі. Підготовче засідання призначено на 11 липня 2019 року.

05 липня 2019 на адресу суду від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування відзиву представник зазначає, що підставою для проведення перевірки позивача був лист Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року від 27.02.2019 №4715/05-05/26. Згідно наказу від 03.05.2019 року №522-І та направлення №30-Н у період з 15.05.2019 року по 16.05.2019 року проведено інспекційне відвідування за додержанням вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин. Вибірковою перевіркою, проведеною шляхом аналізу наданих документів, охоплено період з 01.01.2018 по 30.04.2019. Під час інспекційного відвідування встановлено, що облікова кількість працівників ФОП ОСОБА_1 складає 1 найманий працівник. В ході інспекційного відвідування встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 мають місце випадки неналежного оформлення трудових відносин. У діях позивача вбачаються порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України. Щодо позиції позивача про визнання нечинною Порядку №295 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року відповідач вказав, що вищезазначена постанова була оприлюднена 17.05.2019, тобто після складання акту інспекційного відвідування. Враховуючи викладене управління діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відповідач вважає, що оскаржувана постанова є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

08 липня 2019 року позивачем надано відповідь на відзив в якій фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не погоджуються з твердженнями, викладеними відповідачем у відзиві та не містить жодного обґрунтованого доказу на факти, які б спростовували незаконність дій інспектора, припису та постанови. При прийнятті оскаржуваної постанови відповідач керувався нечинними нормами скасованої Постанови №295, що є підставою для її скасування.

У підготовчому судовому засіданні 11 липня 2019 року оголошено перерву до 05.08.2019 року.

02 серпня 2019 року від позивача на адресу суду надійшли додаткові докази.

05 серпня 2019 року підготовче провадження по справі було продовжено на 30 днів, підготовче засідання призначено на 12 вересня 2019 року.

Позивач в судове засідання 12.09.2019р. не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.09.2014.

Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області в особі інспектора праці Михайлюк Олени Петрівни на підставі листа Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до Наказу від 03.05.2019 року №522-І та направлення від 30.05.2019 року №30-Н на проведення інспекційного відвідування у період з 15.05.2019 року по 16.05.2019 року було проведено позаплановий захід у формі інспекційного відвідування додержання вимог законодавства про працю фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.05.2019р. № 30-Н вручено Позивачу у перший день інспекційного відвідування, тобто 15.05.2019р., про що свідчить особистий надпис позивача на бланку направлення.

Предметом здійснення позапланового заходу під час інспекційного відвідування було здійснення контролю додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018р. по 30.04.2019р.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ДН2382/1722/АВ від 16.05.2019р., у якому зазначені встановлені інспектором праці порушення законодавства про працю. Змістом виявленого порушення за ч. 1 ст. 21, ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, як зазначено в акті, є випадки неналежного оформлення трудових відносин, в наслідок чого особи за цивільно-правовими договорами фактично виконували обов`язки за трудовими договорами.

Позивачем було надано на адресу Відповідача зауваження від 22.05.2019 року №1 до акту № ДН2382/1722/АВ від 16.05.2019р.

16 травня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області відносно ФОП ОСОБА_1 винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2382/1722/АВ/П.

Вказаний припис отримано позивачем 20.05.2019 року, про що свідчить відповідний підпис.

30 травня 2019 року ФОП ОСОБА_1 направлено на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області скаргу на припис про усунення виявлених порушень вх. №11541.

03 червня 2019 року ФОП ОСОБА_1 направлено на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області заяву про анулювання висновків, складених за результатами інспекційного відвідування вх. №11813.

На підставі Акту інспекційного відвідування посадовою особою Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ДН2382/1722/АВ/ТД від 24.05.2019 року.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу, на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ №295, прийнято постанову від 06.06.2019 року №ДН2382/1722/АВ/ТД-ФС/523 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 штрафу в розмірі 2253420,00 грн.

Не погоджуючись з викладеними в акті перевірки висновками відповідача, а також не погоджуючись з постановою та приписом позивач вимушений був звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 2 Положення № 96 Держпраці у своїй діяльності керуєтться Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм відповідачу делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі Порядок №295).

Відповідно до ст. 1 Закон №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до п.2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).

Згідно п.п. 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Проте суд звертає увагу, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року по справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Постанова суду набирала законної сили з дати її прийняття, тобто з 14 травня 2019 року.

Це означає, що з 14 травня 2019 року Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджені Постановою № 295, втратив чинність та більше не може бути застосованим.

Тобто з 14.05.2019 року управління Держпраці може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, виключно керуючись вимогами Закону №877.

З матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування було проведено управлінням 15 травня 2019 року в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України, яка за рішенням апеляційного була визнана нечинною.

Вищевикладене дає підстави вважати протиправними дії інспектора праці Михайлюк Олени Петрівни щодо проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Оскільки під час розгляду справи було визнано дії щодо проведення інспекційного відвідування протиправними, суд вважає, що припис від 16.05.2019 року №ДН2382/1722/АВ/П про усунення виявлених порушень та постанова від 06.06.2019 року №ДН2382/1722/АВ/ТД-ФС/523 про накладення штрафу були прийняті без наявних на те правових підстав, а тому вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що задоволення позовних вимог не спростовує факту виявлених порушень ФОП ОСОБА_1 під час інспекційного відвідування 15 травня 2019 року, зазначених в акті перевірки від 16 травня 2019 року.

Однак, як зазначалося вище, інспекційне відвідування відбулося 15 травня 2019 року в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України, яка за рішенням апеляційного суду від 14.05.2019 року була визнана нечинною, тому позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування постанови та припису підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 року у справі № 813/4989/17.

Позивачем до позовної заяви надано договір про надання правової допомоги №17/19, обґрунтований розрахунок до нього, а 19.09.2019 року - акти виконаних робіт.

З розрахунку судових витрат на правничу допомогу вбачається, що загальна вартість робіт складає 19210,00 грн., в т.ч. з витрат на досудове врегулювання спору.

Згідно умов договору №17/19 оплата за надання правової допомоги, інших видів юридичних послуг здійснюється клієнтом у готівковій або безготівковій формі, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акту прийому - передачі виконаних робіт.

В матеріалах справи містяться акти виконаних робіт: від 04.06.2019р., від 07.06.2019р., від 20.06.2019р., від 13.09.2019р.

Суд зазначає, що акти прийому-передачі підтверджують своєчасність та повноту надання послуг, а не їх оплату, вони не містять жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування правничої допомоги. Тобто вказаний документ не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу в даній адміністративній справі № 160/5599/19.

В зв`язку із чим клопотання про стягнення судових витрат адвокату Сакало П.А. у розмірі 19210,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджене належними та допустимими доказами.

Позивачем не надано доказів на підтвердження фактичної сплати понесених витрат на правничу допомогу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2019 по справі №716/155/17.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107) про визнання протиправними дії, скасування постанови та припису, - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора праці Михайлюк Олени Петрівни щодо проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Скасувати припис від 16.05.2019 року №ДН2382/1722/АВ/П про усунення виявлених порушень.

Скасувати постанову від 06.06.2019 року №ДН2382/1722/АВ/ТД-ФС/523 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 штрафу в розмірі 2253420,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 13447 грн. (тринадцять тисяч чотириста сорок сім гривень 00 коп.).

У задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 24 вересня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса