УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

23 вересня 2019 року

м. Київ

справа №9901/510/19

адміністративне провадження №П/9901/510/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та нечинними закону, -

УСТАНОВИВ:

1. 19.09.2019 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України ОСОБА_2, третя особа - Центральна виборча комісія.

2. Позивач просить суд:

- «дії ОСОБА_2 , які полягають у поширенні ним прихованої реклами ІНФОРМАЦІЯ_1 про себе як кандидата у Президента України під час концерту «Вечірній Квартал», вхід до глядацької зали на який здійснювався за проданими за грошові кошти квитками, визнати протиправними;

- частину 5 статті 9 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» визнати протиправною і нечинною.

- Закон України від 05.03.1999 № 474-ХІV «Про вибори Президента України» визнати протиправним і нечинним».

3. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

ОСОБА_2 публічно і демонстративно вчинив прямо передбачене Законом України «Про рекламу» діяння - приховану рекламу про себе особисто. Зазначені дії, як описує позивач, виразились в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , будучи тоді кандидатом на пост Президента України, під час концерту «Вечірній Квартал» здійснив промову. Вважає, що фінансування ОСОБА_2 власної виборчої кампанії за рахунок введених в оману прихованою рекламою глядачів масових культурно-розважальних заходів є порушенням прав людини, гарантованих міжнародно-правовими актами. Право на саморекламування позивач не вважає оплачуваним іншими людьми, які витрачають кошти за право на дозвілля, тому прихована реклама під час концерту, вхід на який був платним, є аморальною і порушує право позивача на рівність всіх перед законом. Так як зазначений Закон забороняє приховану рекламу, а ОСОБА_2 публічно демонструє своє нехтування законом, то дії відповідача викликають у позивача бажання захистити своє право бути рівним перед законом, шляхом притягнення відповідача до відповідальності.

Позовні вимоги щодо визнання протиправним і нечинним Закону України «Про вибори Президента України» обгрунтовує тим, що цей Закон прямо забороняє позивачеві голосувати за інших осіб, що позбавляє сенсу йти на вибори і голосувати за кандидата у Президента України, хіба, якщо позивач сам буде таким кандидатом. Стверджує, що так написано у частині 1 статті 8 зазначеного Закону. Частиною 10 статті 28 Закону № 474-ХІV прямо заборонено перебувати на будь-якій виборчій дільниці під час проведення голосування, що є порушенням права голосувати на виборах. Отже, вважає, Верховна Рада України протиправно прийняла закон, яким обмежила здійснення права голосувати і бути обраним на виборах.

4. Щодо строку звернення до суду зазначив, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені протягом всього строку їх чинності. А про оскаржувані дії ОСОБА_2 дізнався 16.03.2019, переглянувши в інтернеті відеозапис концерту. Вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено.

5. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано її з дотриманням правил підсудності. Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за цим позовом, виходячи з такого.

6. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

7. Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, зокрема, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України).

8. Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

9. Згідно з частиною 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

10. Водночас, статтею 19 КАС України передбачено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів та закріплено категорії справ, на які юрисдикція цих судів не поширюється. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України (пункт 1 частина 2 статті 19 КАС України).

11. Відповідно до частини 1 статті 266 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

12. Відповідно до підпункту 1 частини 4 статті 266 КАС України Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині.

13. Зміст заявлених вимог та їх обґрунтування дають підстави для висновку, що позивач хоч і просить визнати протиправним і нечинним як в цілому Закон України «Про вибори Президента України», і деяких положень Закону України «Про рекламу», проте фактично йдеться про надання судом їм оцінки на предмет їх законності. Такого способу як-от визнання протиправними і нечинними законів немає.

14. Разом з тим, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України належить до повноважень Конституційного Суду України (стаття 7 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

15. Отже, реалізація вимог позивача «визнати протиправним і нечинним» закон, окремих його положень може бути виконана лише у спосіб вирішення чи відповідає закон України (його окремі положення) Конституції України (чи є конституційним). Тому текстуальне викладення позивачем своїх вимог у такому формулюванні не змінює ключової суті , що закон може бути визнаний лише неконституційним.

16. Вирішення питання щодо конституційності законів не може бути предметом розгляду в адміністративному суді. Об`єктом судового контролю в адміністративному судочинстві можуть бути чітко визначені підзаконні нормативні акти.

17. Згідно з пунктом 1 статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України.

18. Статтею 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України. Тому саме цей орган судової влади наділений повноваженнями вирішувати питання про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (підпункт 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про Конституційний Суд України").

19. Отже, вимога щодо оцінки закону на предмет його відповідності Конституції України, чинним міжнародно-правовим актам, які є частиною національного законодавства України, не може бути розглянута Верховним Судом за правилами адміністративного судочинства.

20. Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії ОСОБА_2 , які полягають у поширенні ним прихованої реклами ІНФОРМАЦІЯ_1 про себе як кандидата у Президента України під час концерту «Вечірній Квартал», вхід до глядацької зали на який здійснювався за проданими за грошові кошти квитками, то вони не стосуються дій Президента України, а тому не можуть розглядатися Верховним Судом за правилами ст. 266 КАС України.

21. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

22. Зважаючи на предмет позову та його підстави, з якими позивач звернувся до адміністративного суду, наведене вище правове регулювання відносин за участю Верховної Ради України. Президента України, у відкритті провадження у справі за цим позовом слід відмовити.

Керуючись статтями 22, 170, 248, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та нечинними закону.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Кравчук