Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 14 липня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні первинні документи для підтвердження наявності у позивача трудового стажу для призначення пільгової пенсії.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 14 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах скасовано.

Прийнято у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії при Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16 червня 2016 року № 08 щодо відмови у підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста за період з 01 січня 1979 року по 31 січня 1979 рік; 15 червня 1981 року; з 19 грудня 1987 року по 31 травня 1988 рік; з 01 листопада 1988 року по 30 квітня 1990 рік; з 01 березня 1991 року по 31 травня 1991 рік; з 01 липня 1992 року по 30 квітня 1994 рік; з 01 квітня 1996 року по 31 липня 1996 рік; з 20 листопада 1998 року по 21 березня 1999 рік; з 01 грудня 1999 року по 01 березня 2000 рік; з 19 січня 2001 року по 01 березня 2001 рік в радгоспі імені 22 з`їзду КПРС, КСП, СВК "Надія", а з 01 лютого 2002 року по 12 квітня 2006 рік в СТОВ "Цареводар".

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, визначене у листі від 01 вересня 2016 року № 4174/02.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо занятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 28 квітня 2016 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 642 (шістсот сорок дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (код ЄДРПУ - 21294891).

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 642 (шістсот сорок дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПУ - 21295057).

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення, відповідно до вимог статті 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просять: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення судового збору; Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшли до суду 24 липня 2017 року, а касаційна скарга Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області 06 грудня 2017 року.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року та 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 648/4148/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 20 вересня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 648/4148/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 вересня 2019 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що 05 травня 2016 року позивач звернувся до відповідачів із заявами щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області від 16 червня 2016 року № 08 позивачу не зарахований період роботи з 01 лютого 2002 року по 12 квітня 2006 року до стажу роботи тракториста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, у зв`язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. До пільгового стажу роботи позивачу рішенням комісії було зараховано періоди роботи трактористом: з 28 червня 1978 року по 31 грудня 1978 рік, з 01 лютого 1979 року по 10 травень 1979 рік, з 16 червня 1981 року по 19 грудня 1987 рік, з 01 червня 1988 року по 31 жовтеня 1988 рік, з 01 травня 1990 року по 28 лютого 1991 рік, з 01 червня 1991 року по 30 червня 1992 рік, з 01 травня 1994 року по 31 березня 1996 рік, з 01 серпня 1996 року по 19 листопада 1998 рік, з 22 березня 1999 року по 30 листопада 1999 рік, з 02 березня 2000 року по 18 січня 2001 рік, з 02 березня 2001 року по 01 лютого 2002 року в радгоспі імені 22 з`їзду КПРС, КСП, СВК "Надія" до пільгового стажу роботи.

Таким чином, відповідачем було зараховано позивачу пільговий стаж 16 років 04 місяці 03 дні.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області обґрунтована тим, що відповідно до частини 18 статті 5 Закону України "Про судовий збір" Пенсійний фонд України та його органи звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Таким чином, зобов`язання щодо сплати судового збору головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області є незаконним.

Касаційна скарга Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області обґрунтована тим, що зазначення в трудовій книжці посади тракториста недостатньо для визначення права на пенсію відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки трудова книжка не містить уточнюючої інформації щодо віднесеної роботи тракториста у виробництві сільгосппродукції.

Крім того, позивача було повідомлено, що прийняти рішення за час роботи трактористом з 01 лютого 2002 року по 12 квітня 2006 рік в СТОВ "Цареводар" стане можливим після надання архівних довідок за вказаний період. До того ж, основним видом діяльності СТОВ "Цареводар" є "послуги з ремонту".

Отже, ніяких підтверджуючих документів, що ОСОБА_1 дійсно був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, у період час уз 01 лютого 2002 року по 12 квітня 2006 рік не має. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу до Пенсійного фонду України на ОСОБА_1 відсутні дані про "спеціальний стаж" за період з 2002 року по 2006 рік роботи в СТОВ "Цареводар".

Оскільки стаж роботи на посаді тракториста, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у ОСОБА_1 становить 16 років 04 місяці 03 дні, в тому числі 01 рік 11 місяців 24 дні - період проходження військової служби, відповідач вважає, що управлінням було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умов на передбачених законом підставах.

В частині стягнення судового збору, доводи Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області є аналогічними тим, які висловлені Головним управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в його касаційні скарзі.

30 жовтня 2018 року до суду дійшли письмові пояснення позивача щодо касаційної скарги Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, в яких позивач зазначає, що факт його роботи на посадах тракториста в радгоспі ім. 22 з`їзду КПРС, КПС "Надія", СВК "Надія" СТОВ "Цареводар" підтверджується записами в трудовій книжці, архівними довідками, витягами із наказів, а також показаннями свідків, які були опитані під час розгляду справи.

Отже, на думку позивача, в матеріалах справи є всі належні та допустимі докази безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції в оспорювані періоди роботи.

Враховуючи викладене, оскільки судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 6 Наказу Міністерства праці і соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 224/30 "Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій", а також відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Наказ), до заяви про призначення пенсії за віком, крім інших документів, подаються документи про трудовий стаж, що визначенні Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок).

За правилом частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України та пункту 1 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту З Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок призначення пенсій трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції, роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства".

За змістом вказаного листа до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Пенсійним фондом відмовлено позивачу призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивачем не надана довідка, яка б підтвердила пільговий характер роботи, а також у зв`язку з відсутністю первинних документів про безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком відповідача, оскільки згідно вимог пункту 20 вищевказаного Порядку, підтверджувати наявний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом надання пенсійному фонду уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, необхідно тільки у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу.

Так, відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, згідно записів якої судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 28 червня 1978 року по 10 травня 1979 року працював у Радгоспі ім. 22 з`їзду КПРС на посаді тракториста відділення №2, з 15 травня 1979 року по 06 травня 1981 року служив в рядах Радянської армії, з 15 червня 1981 року по 18 грудня 1987 року працював у Радгоспі ім. 22 з`їзду КПРС на посаді тракториста механізованого загону, з 19 грудня 1987 року по 31 травня 1988 року працював у Радгоспі ім. 22 з`їзду КПРС на посаді майстра налагоджувальника кормового комплексу зі збереженням механізованого стажу, з 01 червня 1988 року по 19 березня 1996 рік працював у Радгоспі ім. 22 з`їзду КПРС на посаді тракториста бригади №1, з 20 березня 1996 року по 29 червня 1997 року працював в КСП Надія на посаді механізатора-тракториста в цеху тваринництва, з 30 червня 1997 року по 19 березня 1998 року працював в СВК Надія на посаді тракториста в цеху рослинництва №2, з 20 березня 1998 року по 07 квітня 2001 року працював в СВК Надія на посаді тракториста в цеху тваринництва, з 08 квітня 2001 року по 31 січня 2002 року працював в СВК Надія на посаді тракториста в цеху рослинництва №2, з 01 лютого 2002 року по 12 квітня 2006 року працював в СТОВ "Цареводар" на посаді тракториста, що підтверджується записами в трудовій книжці.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції, який дійшов висновку, що відповідач при розгляді вказаної заяви помилково не встановив наявність в трудовій книжці позивача відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу.

Більш того, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, що позивачем на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надано до суду первинні документи, а саме:

- Архівну довідку № 01-52/128 від 21 березня 2016 року про те, що позивач працював в СВК "Надія" з 28 червня 1978 року трактористом, механізатором та комбайнером та розрахунково-платіжні відомості за період 1978-1979 роках, з 1981-2002 роках. При цьому зазначено, надати розпорядження про звільнення ОСОБА_1 не можливо, оскільки розпорядження за 2002 рік на зберігання до архіву не надходили. Окрім того, зазначено, що відомості щодо роботи позивача з неповним робочим днем, надання йому відпусток без збереження заробітної плати за вказаний період не виявлено;

- Архівну довідку № 01-52/630 від 22 вересня 2016 року про те, що у документах архівного фонду СВК "Надія" у відомостях нарахування заробітної плати працівникам радгоспу "ім. 22 з`їзду КПРС" Білозерського району Херсонської області, з 1997 року КПС "Надія", з 2000 року СВК "Надія" значиться ОСОБА_1 . У відомостях в нараховану заробітну плату позивача включено нарахування за стаж, строк служби тракторів, збереження техніки;

- Архівну довідку № 01-52/630а від 07 жовтня 2016 року про те, що у документах архівного фонду СВК "Надія" у відомостях нарахування заробітної плати працівникам радгоспу "ім.22 з`їзду КПРС" Білозерського району Херсонської області, з 1997 року КПС "Надія", з 2000 року СВК "Надія" значиться ОСОБА_1 . У відомостях в нараховану заробітну плату ОСОБА_1 включено нарахування за економі ГСМ;

- Архівний витяг Наказу директора радгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС від 21 липня 1982 року № 145 згідно тексту якого вбачається, що "В целях своевременной подготовки почвы под посев озимых под урожай 1983 года и поднятия зяби, приказываю создать отряд по подготовке почвы в количестве 11 трактористов в составе тракториста ОСОБА_2 - трактор ДТ - 75";

- Архівний витяг Наказу директора радгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС від 27 червня 1985 року №1-4/167 згідно тексту якого вбачається, що "Согласно Положения об оплате труда работников совхоза, приказываю за добросовестное отношение к работе, премировать рабочих занятых на землеройных машинах в размере 15% основного заработка за II квартал 1985 года … ОСОБА_3 ";

- Архівний витяг Наказу директора радгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС від 24 березня 1985 року №1-4/73 згідно тексту якого вбачається, що "В целях лучшего использования машино-тракторного парка и его сохранности, приказываю закрепить сельскохозяйственную технику (тракторы, комбайны) за механизаторами совхоза - ОСОБА_3 - Херсонец - 200, №5, КСКУ, в количестве 1 шт.";

- Архівний витяг Наказу директора радгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС від 06 вересня 1986 року №1-4/227 згідно тексту якого вбачається, що "Для своевременной и качественной уборки кукурузы на зерно, приказываю назначить комбайнеров ОСОБА_2 ";

- Архівний витяг Наказу директора радгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС від 08 вересня 1988 року №293 згідно тексту якого вбачається, що "Для своевременной уборки зерновой кукурузы бригады №2 и рационального использования кормов, приказываю создать отряд по уборке зерновой кукурузы комбайнераОСОБА_2.;

- Архівний витяг Наказу директора радгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС від 10 липня 1996 року №255 згідно тексту якого вбачається, що "В связи с переходом совхоза в КСП и паеванием земли, приказываю создать комиссию по определению размера земельной доли в количестве 15 человек ОСОБА_3 механизатор, член комиссии;

- Архівний витяг Наказу директора радгоспу ім. ХХІІ з`їзду КПРС від 24 серпня 1996 року №293 згідно тексту якого вбачається, що "В целях проведения сева озимых культур в сжатые строки и при высоком качестве, приказываю создать 2 отряда по подготовке почвы и посеву озимых культур. Бригада №1 Культивация зяби ОСОБА_2 Т-150. Установить 10 часовой рабочий день для всех рабочих занятых на подготовке почвы и посеве озимых культур;

Окрім того, на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за період з 2002 року по 2006 рік в СТОВ "Цареводар", позивачем надано до суду наступні первинні документи:

- Архівний витяг Звіту про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 2002 року від 01 лютого 2017 року № 01-72/08;

- Архівний витяг Звіту про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 2003 року від 01 лютого 2017 року № 01-71/10;

- Архівний витяг Звіту про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 2006 року від 01 лютого 2017 року №01-71/10;

- Копію Придніпровської газети від 06 жовтня 2004 року, завірена підписом редактором газети 16 лютого 2017 року ОСОБА_4 , згідно якої вбачається, що генеральний директор СТОВ "Цареводар", повідомив, що два трактористи Т-150К09 потрапили у їх господарство "Украгролізинг" за допомогою райдержадміністрації. Доручили їх досвідченому механізатору ОСОБА_1 і молодому, але вправному і серйозному ОСОБА_5 ;

- Договір лізингу №21-04977 (фл) від 17 серпня 2004 року, згідно якого ВАТ "НАК "Украгролізинг" передає СИОВ "Цареводар" у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, а саме вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, вищевказані первинні документи недоліків в оформленні не мають.

Враховуючи наведені відомості та положення частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 1, 3, 20 Порядку № 637, колегія суддів вважає, що доводи викладені Херсонським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Херсонської області в касаційній скарзі є безпідставними.

Враховуючи викладене колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що факт роботи позивача на посадах тракториста в радгоспі ім. 22 з`їзду КПРС, КПС "Надія", СВК "Надія" та СТОВ "Цареводар" підтверджується доказами.

Касаційна скарга не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

З приводу доводів касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо незаконності стягнення судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що за результатом розгляду і вирішення справи суд апеляційної інстанції прийняв рішення, яким повністю задовольнив позовні вимоги сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, то у відповідності до частини першої статті 94 КАС України суд правильно розподілив судові витрати, стягнувши понесені позивачем витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Стягнення ж таких витрат за рахунок Державного бюджету України, на чому наполягає відповідач, чинним законодавством не передбачено. Водночас, розширене тлумачення наведених правових норм, на думку колегії суддів, є неприпустимим.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції вирішуючи питання розподілу судових витрат діяв відповідно до вимог процесуального закону.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) заява № 30544/96; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

І.В. Саприкіна