І Ш Е Н Н Я

127/32612/18

І

М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 р.

міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар

- Суслова М.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 , його представника- адвоката Педини О.А.,

представника відповідача Вінницького обласного центру з гідрометеорології Сохацької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру з гідрометеорології про визнання незаконними дій в частині звільнення за прогул, зобов"язання змінити формулювання причин звільнення з роботи, стягнення вихідної допомоги, заробітної плати за час вимушеного прогулу, недоплаченої премії, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницького обласного центру з гідрометеорології (далі Вінницький ЦГМ) про визнання незаконними дій в частині звільнення за прогул, зобов`язання змінити формулювання причин звільнення з роботи, стягнення вихідної допомоги, заробітної плати за час вимушеного прогулу, премії, відшкодування моральної шкоди, який мотивовано тим, що з 15.08.2016 р. він працював на посаді провідного інженера з охорони праці у Вінницькому ЦГМ. 11.10.2018 р. він написав заяву про звільнення за власним бажанням з 19.10.2018 р. згідно ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю та умов колективного договору. Зазначена заява була прийнята начальником Вінницького ЦГМ без зауважень, на ній була поставлена резолюція - "ВК. До наказу".

16.10.2018 р. листом №20-01-14/331 йому було відмовлено у звільненні за ст. 38 ч. 3 КЗпП України та запропоновано змінити підставу звільнення. На цей лист ОСОБА_1 написав пояснювальну записку від 17.10.2018 р. Він відпрацював 19.10.2018 р. повний робочий день, його не було звільнено, наказу про звільнення, трудової книжки та повного розрахунку він не отримав.

19.10.2018 р. від заступника начальника Вінницького ЦГМ Трохименко Л.В. він отримав листа за підписом начальника Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 та юрисконсульта ОСОБА_4 про відсутність підстав для його звільнення за ст. 38 ч. 3 КЗпП України.

22.10.2018 р. він звернувся до начальника Вінницького ЦГМ з заявою про надання йому документів (наказів про прийняття на роботу, про звільнення, витяг з трудової книжки, довідку про зарплату, про період роботи). Зазначену заяву інспектор з кадрів відмовилась реєструвати, тому направив заяву поштою, яка отримана Вінницьким ЦГМ 24.10.2018 р.

27.10.2018 р. він отримав лист Вінницького ЦГМ №20-01-14/342 від 23.10.2018 р. з проханням з`явитись на роботу для надання пояснень відсутності на робочому місці 22.10.2018 р. та 23.10.2018 р.

01.11.2018 р. він отримав лист Вінницького ЦГМ №20-01-14/357 від 26.10.2018 р. з проханням з`явитись на роботу для надання пояснень відсутності на робочому місці з 24.10.2018 р. по 26.10.2018 р.

Наказом №98-К від 15.11.2018 р. ОСОБА_1 був звільнений з посади провідного інженера з охорони праці Вінницького ЦГМ з 19.10.2018 р. у зв`язку з прогулом без поважних причин за ст. 40 п. 4 КЗпП України.

Вважає, що відповідач неправомірно змінив правову підставу звільнення без його згоди зі ст. 38 ч. 3 КЗпП України на ст. 40 ч. 4 КЗпП України.

Позивач був уповноваженим трудового колективу Вінницького ЦГМ, головою комісії із соціального страхування, відповідальним за ведення архіву Вінницького ЦГМ. Він своєчасно передав матеріальні цінності та документи, що було однією з важливих підстав для його своєчасного звільнення.

23.11.2018 р. він отримав лист Вінницького ЦГМ №20-01-14/380 від 15.11.2018 р. з копією наказу №98-К від 15.11.2018 р. про його звільнення за ст. 40 п. 4 КЗпП України. В листі було зазначено про необхідність з`явитись до Вінницького ЦГМ для отримання трудової книжки, зазначено про проведення повного розрахунку 15.11.2018 р.

26.11.2018 р. ОСОБА_1 отримав у відповідача наказ про звільнення, трудову книжку.

Позивач вважає:

- формулювання причин звільнення з роботи за ст. 40 п. 4 КЗпП України незаконним, оскільки була проігнорована його заява про звільнення за власним бажанням з 19.10.2018 р. згідно ст. 38 ч. 3 КЗпП України у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю, умов колективного договору;

- при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю (за ст. 38 ч. 3 КЗпП України) він має право на вихідну допомогу в розмірі, не меншому ніж тримісячний середній заробіток, що становить 16131,48 грн;

- з 20.10.2018 р. по 26.11.2018 р. він перебував у вимушеному прогулі, внаслідок чого недоотримав 6657,43 грн заробітної плати;

- з серпня 2017 р. по вересень 2018 р. йому не вірно нараховувалась премія з урахуванням коефіцієнта оперативності - 1,6 замість 1,7 як передбачено Додатком №2 до "Положення про преміювання працівників Вінницького ЦГМ".

Крім того, у Вінницькому ЦГМ були порушення законодавства про працю та умов колективного договору: в травні 2017 р. йому не вірно нарахували відпускні; аванс за першу половину жовтня він отримав з запізненням - 18.10.2018 р.; комісія по трудових спорах Вінницького ЦГМ не правомочна вирішувати трудові спори; деякі працівники Вінницького ЦГМ не проходять первинний інструктаж на робочому місці, не проходять стажування на робочому місці перед допуском до роботи, не проходять спеціального навчання з охорони праці на виконання небезпечних робіт; атестація на Вінницькому ЦГМ не проводиться; Правила внутрішнього трудового розпорядку не затверджені загальними зборами трудового колективу Вінницького ЦГМ.

Просить визнати незаконними дії Вінницького ЦГМ в частині звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин, зобов`язати Вінницький ЦГМ внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 в частині формулювання причин звільнення з роботи з Вінницького обласного центру з гідрометеорології: змінити з «звільнений у зв`язку з прогулом без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України)» на «звільнений за власним бажанням, через невиконання власником законодавства про працю та умов колективного договору (п. 3 ст. 38 КЗпП України)» та дату звільнення з 19.10.2018 р. на 26.11.2018 р., стягнути з Вінницького ЦГМ вихідну допомогу в розмірі 16131,48 грн, різницю невиплаченої премії в розмірі 3605,30 грн, заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 6657,43 грн.

Крім того, внаслідок невиконання відповідачем умов колективного договору йому завдано моральної шкоди, що полягає у психологічному тиску, переживаннях. Зміна підстави звільнення завдала позивачу психологічного стресу, позбавила його засобів на існування, оскільки він почав отримувати мінімальну допомогу по безробіттю в розмірі 544,00 грн лише через 90 календарних днів після звільнення. При звільненні за ст. 38 ч. 3 КЗпП України він отримував би допомогу по безробіттю в розмірі 70% від середньої заробітної плати. Моральну шкоду оцінює в 40509,80 грн. (а.с. 1-11, 228 т. 1)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Педина О.А. позов підтримали за викладених у позовній заяві обставин, пояснили, що відповідач самостійно не мав права змінювати підставу розірвання трудового договору зі ст. 38 ч. 3 КЗпП України на ст. 40 п. 4 КЗпП України. Факт невиконання відповідачем умов трудового договору доведено в ході розгляду цієї справи та встановлено при розгляді адміністративної справи №127/32185/18. Подано відповідь на відзив, письмовий виступ в дебатах. (а.с. 1-6, 141-150 т. 2)

Представник відповідача Вінницького ЦГМ ОСОБА_4 позов не визнала, пояснила, що заява ОСОБА_1 про звільнення за ст. 38 ч. 3 КЗпП України була не обгрунтована, фактів порушення на Вінницькому ЦГМ законодавства про працю або умов колективного договору не зазначено. В пояснювальній записці позивач зазначив два порушення: неправильна виплати премії, не проведення медоглядів. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2019 р. у справі №127/32185/18 встановлена правомірність нарахування та виплати премії ОСОБА_1 Інше порушення не виявлено. Позивачу пропонувалось змінити підстави звільнення, оскільки роботодавець не був згоден з підставами, зазначеними в заяві позивача про звільнення, а самостійно відповідач змінити підставу звільнення не мав права. Позивач підстави звільнення не змінив, звільненим з роботи не був, але перестав виходити на роботу. Йому пропонувалось відповідачем у різний спосіб з"явитись на робоче місце і пояснити причини невиходу на роботу, що ОСОБА_1 проігнорував. Відповідач фіксував відсутність позивача на робочому місці (складались доповідні записки інспектором з кадрів і акти про відсутність працівника на робочому місці працівниками Вінницького ЦГМ). ОСОБА_1 не спростовує те, що на роботу він не виходив. Вважає, що позивача правомірно звільнили за ст. 40 ч.1 п. 4 КЗпП України, оскільки він не з`являвся на роботу з 22.10.2018 р. Звільнено позивача з 19.10.2018 р., цей день був останнім робочим днем, коли працював позивач. Відповідно немає підстав для стягнення вихідної допомоги в розмірі 16131,48 грн, різниці невиплаченої премії в розмірі 3605,30 грн, заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 6657,43 грн. Моральну шкоду вважає не обгрунтованою. Просить відмовити в задоволенні позову. Подала пояснення на позов. (а.с. 107-116 т. 1)

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , оглянувши адміністративну справу №127/32185/18 за ст. 41 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_2 , дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді провідного інженера з охорони праці Вінницького ЦГМ з 10 тарифним розрядом, посадовим окладом 2157,00 грн згідно штатного розпису та надбавкою за складність та напруженість у роботі в розмірі 10% посадового окладу з 15.08.2016 р., що підтверджується копію витягу з наказу №47-К від 15.08.2016 р. (а.с. 14 т. 1)

На а.с. 119-124 т. 1 - копія Положення про Вінницький ЦГМ.

Керівник Вінницького ЦГМ - ОСОБА_2 (а.с. 126, 125 т. 1)

На а.с. 139-140 т. 2 - копія посадової інструкції провідного інженера з охорони праці Вінницького ЦГМ, затвердженої 02.02.2015 р., з якою ОСОБА_1 ознайомлений 15.08.2016 р. під розписку.

11.10.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до начальника Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 з заявою від 11.10.2018 р. про звільнення з посади провідного інженера з охорони праці з 19.10.2018 р. за власним бажанням згідно ст. 38 ч. 3 КЗпП України в зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю, умов колективного договору. (а.с. 15 т. 1)

На заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 р. Вінницький ЦГМ надав відповідь №20-01-14/331 від 16.10.2018 р., в якій зазначив, що в заяві ОСОБА_1 про звільнення від 11.10.2018 р. не вказані конкретні факти порушення керівником Вінницького ЦГМ законодавства про працю та умов колективного договору, крім того, такі порушення жодним чином не підтверджуються. Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність порушень законодавства про працю та умов колективного договору, підстави для звільнення ОСОБА_1 за ст. 38 ч. 3 КЗпП України відсутні. Запропоновано ОСОБА_1 змінити підставу звільнення зі ст. 38 ч. 3 КЗпП України на іншу. Зазначений лист позивач ОСОБА_1 отримав під розписку 16.10.2018 р. (а.с. 139 т. 1)

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_1 від 17.10.2018 р. на лист-відповідь Вінницького ЦГМ №20-01-14/331 від 16.10.2018 р. ОСОБА_1 роз"яснив, що в заяві від 11.10.2018 р. про звільнення не було вказано конкретних порушень законодавства про працю та умов колективного договору, оскільки він повідомив про два порушення начальнику Вінницького ЦГМ усно, зокрема: 1) неправильна виплата премій, 2) не проведення періодичних медоглядів. (а.с. 140 т. 1)

Згідно відповіді начальника Вінницького ЦГМ за №20-01-14/339 від 19.10.2018 р., адресованої ОСОБА_1 , Вінницький ЦГМ не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 за ст. 38 ч. 3 КЗпП України, оскільки в пояснювальній записці від 17.10.2018 р. ОСОБА_1 не обгрунтував наявність фактів порушення законодавства про працю та умов колективного договору керівництвом Вінницького ЦГМ та не надав підтвердження таких порушень. Цей лист-відповідь отримав ОСОБА_1 19.10.2018 р. під розписку. (а.с. 141 т. 1) Зазначена відповідь підписана начальником Вінницького ЦГМ ОСОБА_23 , юрисконсультом ОСОБА_4 Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що начальник Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 перебував цього дня у відрядженні та не мав можливості підписати лист-відповідь №20-01-14/339 від 19.10.2018 р., спростовується актом №1 від 19.10.2018 р., за яким начальник Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 повернувся з відрядження 19.10.2018 р. о 14-00 год. (а.с. 202 т. 1) та показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_5

Письмові докази позивача ОСОБА_1 - копії фіскальних чеків та копія специфікації №0001/0005558-С ТОВ "Лівайн Торг" (а.с. 36, 37 т. 2) не спростовують можливість повернення начальника Вінницького ЦГМ ОСОБА_2 з відрядження 19.10.2018 р. о 14-00 год.

На а.с. 105 т. 1 - протокол №2 зборів Ради трудового колективу Вінницького ЦГМ від 17.10.2018 р., за яким обрали голову Ради трудового колективу Вінницького ЦГМ ОСОБА_10 , секретаря - ОСОБА_8 , прийнято рішення щодо підготовки акта прийому-передачі документів від уповноваженого трудового колективу ОСОБА_1

19.10.2018 р. ОСОБА_1 передав секретарю ради трудового колективу Вінницького ЦГМ документи, що підтверджується актом від 19.10.2018 р. (а.с. 106 т. 1)

Судом встановлено, що наказу по Вінницькому ЦГМ про звільнення працівника ОСОБА_1 станом на 19.10.2018 р. видано не було (наказ про звільнення ОСОБА_1 не видавався аж до 15.11.2018 р.).

23.10.2018 р. Вінницький ЦГМ направив ОСОБА_1 лист №20-01-14/342 про необхідність з`явитись на робочому місці та надання письмових пояснень щодо відсутності ОСОБА_21 на робочому місці 22.10.2018 р. з 08-00 год. до 10-00 год. та з 10-20 год. до закінчення робочого дня і 23.10.2018 р. протягом всього робочого дня. (а.с. 142, 143-145 т. 1)

26.10.2018 р. Вінницький ЦГМ направив ОСОБА_1 лист №20-01-14/357 про необхідність надання письмових пояснень щодо відсутності на робочому місці протягом всього робочого дня 24.10.2018 р., 25.10.2018 р., 26.10.2018 р. (а.с. 146, 147-148 т. 1)

На заяву ОСОБА_1 від 24.10.2018 р. про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та видачу документів (копії наказу про прийом на роботу, копії наказу про звільнення з роботи, копії виписки з трудової книжки, довідки про заробітну плату, довідки про точний період роботи у Вінницькому ЦГМ) Вінницький ЦГМ надав відповідь №20-01-14/363 від 01.11.2018 р. про відсутність підстав для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та видачі наказу про звільнення, оскільки ОСОБА_1 є працівником Вінницького ЦГМ. Видано копії документів, які просив ОСОБА_21 (а.с. 149 т. 1) Лист направлено поштою ОСОБА_1 (а.с.150-152 т. 1)

На а.с. 157-173 т. 1 - доповідні записки, складені інспектором з кадрів ОСОБА_5 на ім"я начальника Вінницького ЦГМ, про відсутність провідного інженера з охорони праці ОСОБА_1 на роботі з невідомих причин 22.10.2018 р. з 08-00 год. до 10-00 год. та з 10-20 год., 23.10.2018 р., 24.10.2018 р., 25.10.2018 р., 26.10.2018 р., 29.10.2018 р., 30.10.2018 р., 31.10.2018 р., 01.11.2018 р., 02.11.2018 р., 05.11.2018 р., 06.11.2018 р., 07.11.2018 р., 08.11.2018 р., 09.11.2018 р., 12.11.2018 р., 13.11.2018 р.

На а.с. 174-190 т. 1 - копії актів, складених працівниками Вінницького ЦГМ, про відсутність на роботі ОСОБА_1 22.10.2018 р. з 08-00 год. до 10-00 год. та з 10-20 год., 23.10.2018 р., 24.10.2018 р., 25.10.2018 р., 26.10.2018 р., 29.10.2018 р., 30.10.2018 р., 31.10.2018 р., 01.11.2018 р., 02.11.2018 р., 05.11.2018 р., 06.11.2018 р., 07.11.2018 р., 08.11.2018 р., 09.11.2018 р., 12.11.2018 р., 13.11.2018 р.

Факт відсутності ОСОБА_1 на роботі в зазначені в актах дні підтверджується також копіями табелів роботи Вінницького ЦГМ за жовтень-листопад 2018 р. (а.с. 193-194 т. 1)

08.11.2018 р та 12.11.2018 р. ОСОБА_1 запрошувався на засідання Ради трудового колективу Вінницького ЦГМ відповідно на 12.11.2018 р. і на 14.11.2018 р. (а.с. 54 т. 1)

Рада трудового колективу Вінницького ЦГМ розглянула 14.11.2018 р. на своєму засіданні подання начальника Вінницького ЦГМ від 08.11.2018 р. 320-01-14/376, ухвалила рішення про надання згоди на звільнення провідного інженера з охорони праці ОСОБА_1 за прогул без поважних причин відповідно до ст. 40 п. 4 КЗпП України. (а.с. 191 т. 1)

Згідно ст. 40 ч. 1 п. 4 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Наказом Вінницького ЦГМ №98-К від 15.11.2018 р. провідного інженера з охорони праці ОСОБА_1 звільнено 19.10.2018 р. у зв`язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України, з виплатою компенсації за 5 календарних днів невикористаної відпустки за період роботи з 15.08.2018 р. по 19.10.2018 р. (а.с. 153 т. 1)

15.11.2018 р. ОСОБА_1 було направлено лист №20-01-14/380 про необхідність отримання трудової книжки у інспектора з кадрів Вінницького ЦГМ у зв"язку зі звільненням. (а.с. 154, 155-156 т. 1)

26.11.2018 р. ОСОБА_1 отримав трудову книжку, що підтверджується копією розписки. (а.с. 199 т. 1)

Копія трудової книжки ОСОБА_1 - на а.с. 205-210 т.1.

Свідок ОСОБА_5 (інспектор з кадрів Вінницького ЦГМ) суду пояснила, що знає про заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 р. про звільнення за власним бажанням. На цій заяві була резолюція начальника Вінницького ЦГМ "до наказу". Ознайомившись з заявою, вона не зрозуміла її змісту, у зв`язку з чим звернулась до начальника Вінницького ЦГМ, заява ОСОБА_1 залишилась у нього. Знає, що 16.10.2018 р. були збори трудового колективу, на яких обирали комісію по трудових спорах, раду трудового колективу. Головою зборів була ОСОБА_22 , секретарем - ОСОБА_24 Знає, що ОСОБА_1 двічі відмовляли у звільненні через необгрунтованість його заяв щодо порушення законодавства і умов колективного договору. Пояснила, що у Вінницькому ЦГМ служба з охорони праці за штатом не передбачена, на підприємстві була одна штатна посада - провідний інженер з охорони праці, яку займав ОСОБА_1 Повідомила, що вона відповідає за реєстрацію поштової кореспонденції у відсутність ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_15 (завгосп Вінницького ЦГМ) суду пояснив, що зі слів ОСОБА_1 знає про його заяву про звільнення та резолюцію на цій заяві. ОСОБА_7 відповідає за реєстрацію поштової кореспонденції на ЦГМ, а у її відсутність - ОСОБА_5 Він був на зборах трудового колективу, де обирали представника трудового колективу. 19.10.2018 р. був у відрядженні в Житомирі з керівником ЦГМ. З відрядження у Вінницю повернулись ввечері, близько 17-00 год. ОСОБА_2 біля 18-00 год. поїхав до Вінницького ЦГМ. У відрядженні перебували на службовому автомобілі. Один раз підписував акт про відсутність ОСОБА_1 на роботі, ОСОБА_1 дійсно не було на роботі.

Свідок ОСОБА_14 (гідрометеоролог Вінницького ЦГМ) пояснила суду, що ОСОБА_7 відповідає за відправку поштової кореспонденції, а у її відсутність - ОСОБА_5 16.10.2018 р. були збори, на яких обирали представників трудового колективу, її обрали до комісії по трудових спорах. Вона підписувала акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі.

Свідок ОСОБА_12 (працівник Вінницького ЦГМ) пояснила суду, що була на зборах трудового колективу, які проводила ОСОБА_22 . На зборах обирали комісію по трудових спорах.

Свідок ОСОБА_13 (працівник Вінницького ЦГМ) суду пояснила, що в жовтня 2018 р. були збори трудового колективу, на якому обирали уповноваженого трудового колективу, мабуть, тому, що ОСОБА_1 мав звільнятись. Була присутня, коли ОСОБА_1 вручали відмову у звільненні з роботи 19.10.2018 р.

Свідок ОСОБА_8 (працівник Вінницького ЦГМ) суду пояснила, що ОСОБА_7 відповідає за реєстрацію поштової кореспонденції в ЦГМ. Була на зборах трудового колективу, які проводила ОСОБА_22 Збори були повноважними, був кворум.

Свідок ОСОБА_6 (бухгалтер Вінницького ЦГМ) суду пояснила, що у Вінницькому ЦГМ ОСОБА_7 відповідає за кореспонденцію, ОСОБА_5 її замінює. За табелі обліку робочого часу відповідає ОСОБА_5 Була на зборах трудового колективу, на яких обирали голову комісії по трудових спорах. Збори проводила ОСОБА_22 Вона підписувала акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі, при цьому перевіряла, що ОСОБА_1 дійсно не було на роботі. В жовтні 2018 р. ОСОБА_1 був на лікарняному, він приніс лікарняний листок, коли кошти вже були замовлені. Після подання закритого лікарняного листка йому було виплачено аванс. ОСОБА_1 займав посаду провідного інженера з охорони праці. Служби з охорони праці у Вінницькому ЦГМ не було. Наказу про виконання ОСОБА_1 обов"язків служби з охорони праці не було. Тому премія ОСОБА_1 виплачувалась за коефіцієнтом 1,6, а не 1,7.

Свідок ОСОБА_9 (начальник метеостанції м. Гайсин Вінницького ЦГМ) суду пояснила, що у Вінницькому ЦГМ ОСОБА_7 відповідала за кореспонденцію, у її відсутність - ОСОБА_5 Знає, що ОСОБА_1 був уповноваженим трудового колективу. Була в жовтні 2018 р. на зборах трудового колективу, на яких переобирали голову уповноваженого трудового колективу, обирали КТС.

Свідок ОСОБА_11 (гол.бухгалтер Вінницького ЦГМ) суду пояснила, що вона була на зборах трудового колективу, на яких обирали раду трудового колективу і КТС. У Вінницькому ЦГМ була тільки одна посада провідного інженера з охорони праці, яку займав ОСОБА_1 , служби з охорони праці на ЦГМ немає. Наказу про виконання ОСОБА_1 обов"язків служби з охорони праці не було. Вона підписувала акт про присутність на роботі ОСОБА_2 , коли він повернувся з відрядження (вона особисто бачила автомобіль, на якому він повернувся).

Свідок ОСОБА_10 (начальник структурного підрозділу Вінницького ЦГМ в с. Гавришівка) пояснила суду, що табелі обліку робочого часу веде ОСОБА_5 16.10.2018 р. вона була на зборах трудового колективу, на яких переобирали представника трудового колективу, її повідомили про збори шляхом направлення листа електронною поштою.

Свідок ОСОБА_7 (працівник Вінницького ЦГМ) пояснила суду, що вона відповідає за реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції у Вінницькому ЦГМ, у її відсутність обов`язки виконує ОСОБА_5 Була секретарем на зборах трудового колективу, головою була ОСОБА_22 Трудовий колектив збирався, оскільки не був задоволений ОСОБА_1 як уповноваженим трудового колективу. Знає, що 19.10.2018 р. ОСОБА_2 був у відрядженні в Житомирі, о 14-00 год. повернувся у Вінницю. У Вінницькому ЦГМ є журнал, в якому розписуються всі працівники при виході на роботу.

Показання свідків враховуються судом разом з письмовими доказами відповідно до ст. 89 ч. 3 ЦПК України.

Згідно ст. 38 ч. 3 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Для визначення правової підстави розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 КЗпП України значення має сам лише факт порушення роботодавцем законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причини такого порушення та його істотність (постанова Верховного Суду від 10.07.2019 р., справа № 644/8881/16 ).

Позивач ОСОБА_1 звертався до начальника Вінницького ЦГМ Власова Ю.М. 11.10.2018 р. з заявою про звільнення за ст. 38 ч. 3 КЗпП України та 17.10.2018 р. з пояснювальною запискою до заяви про звільнення від 11.10.2018 р. (а.с. 15, 41 т. 1). В заяві від 11.10.2018 р. ОСОБА_1 взагалі не навів конкретних фактів порушення відповідачем законодавства про працю, умов колективного договору. В пояснювальній записці від 17.10.2018 р. ОСОБА_1 зазначив два порушення законодавства про працю, умов колективного договору, допущені начальником Вінницького ЦГМ: неправильна виплата премії, не проведення періодичних медоглядів. Зазначені порушення ОСОБА_1 в заяві від 11.10.2018 р. та в пояснювальній записці від 17.10.2018 р. необгрунтовані, не підтверджені відповідними фактами, в зв`язку з чим Вінницький ЦГМ відмовив ОСОБА_1 у звільненні за ст. 38 ч. 3 КУпАП. (а.с. 40, 46 т. 1)

На а.с. 195-198 т. 1 - штатний розпис Вінницького ЦГМ на 2018 р., за яким в штаті підприємства одна самостійна посада провідного інженера з охорони праці (без створення служби з охорони праці).

На а.с. 127-138 т. 1 - копія Положення про преміювання працівників Вінницького ЦГМ з додатками.

З таблиці з визначення коефіцієнтів оперативності для існуючих у Вінницькому ЦГМ посад працівників станом на 01.01.2017 р. вбачається, що провідному інженеру з охорони праці встановлено коефіцієнт оперативності - 1.6. В примітці до таблиці зазначено, що для працівників, які виконують функції як самостійного підрозділу (відділу, сектору) без його створення, встановлюються підвищені коефіцієнти оперативності на пункт вище, зокрема для провідного інженера з охорони праці - 1,7. (а.с. 132-133 т. 1)

З довідки про нарахування премії із загального та спеціального фонду провідному інженеру з охорони праці Вінницького ЦГМ ОСОБА_1 від 03.10.2018 р. вбачається, що з листопада 2017 р. по вересень 2018 р. йому встановлено коефіцієнт оперативності - 1,6. (а.с. 26 т. 1) Копії розрахункових листків ОСОБА_1 з серпня 2017 р. по листопад 2018 р. - на а.с.19-22 т. 2.

Розподіл преміального фонду між працівниками Вінницького ЦГМ вирішується на засіданні комісії Вінницького ЦГМ з надання премії. Питання доцільності встановлення підвищеного коефіцієнта оперативності для посади провідного інженера з охорони праці на комісії розглядалось, що підтверджується протоколом засідання комісії від 23.01.2018 р., поясненням комісії від 10.12.2018 р. за №20-01-14/428. (а.с. 92-93 т. 2)

Суду не надано доказів того, що на провідного інженера з охорони праці ОСОБА_1 покладено виконання функцій як самостійного підрозділу (відділу, сектору) без його створення (не надано відповідного наказу по Вінницькому ЦГМ про покладення таких обов`язків).

Управління Держпраці у Вінницькій області проводило інспекційне відвідування можливих порушень законодавства про працю на Вінницькому ЦГМ на підставі заяви ОСОБА_1 , поданої після написання ним заяви про звільнення за ст. 38 ч. 3 КЗпП України. (а.с. 61, 63, 91- 94, 102 т.1) Управління Держпраці у Вінницькій області проводило позапланову перевірку Вінницького ЦГМ з 04.01.2019 р. по 11.01.2019 р., що підтверджується приписом №001.0502.19 від 11.01.2019 р. (тобто, після написання ОСОБА_1 заяви про звільнення за ст. 38 ч.3 КЗпП України). (а.с. 31-32 т. 2)

Питання правильності нарахування премії ОСОБА_1 входило в предмет розгляду адміністративної справи №127/32185/18 про притягнення начальника Вінницького обласного центру з гідрометеорології ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч.1 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.12.2018 р., складеного інспектором праці Управління Держпраці у Вінницькій області.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2019 р., яка набрала законної сили, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 ч. 1 КУпАП, щодо нарахування та виплати премії ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. (а.с. 98-100 т. 2)

Встановлення судом порушення термінів виплати заробітної плати ОСОБА_1 не приймається до уваги, оскільки в заяві від 11.10.2018 р. та в пояснювальній записці від 17.10.2018 р. таке порушення ОСОБА_1 не зазначалось. Крім того, зазначені обставини встановлені постановою суду від 24.01.2019 р., тобто після написання ОСОБА_1 заяви про звільнення за ст. 38 ч. 3 КЗпП України і відмови у його звільненні за ст. 38 ч. 3 КЗпП України.

Доказів про встановлені факти порушення на Вінницькому ЦГМ - не проведення періодичних медоглядів суду не надано.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

В предмет позову ОСОБА_1 не входило встановлення факту вчинення інших порушень законодавства про працю та умов колективного договору у Вінницькому ЦГМ (крім зазначених у пояснювальній записці ОСОБА_1 від 17.10.2018 р.) станом на час написання ОСОБА_1 заяви про звільнення від 11.10.2018 р. за ст. 38 ч. 3 КЗпП України.

В постанові Верховного Суду від 17.04.2019 р. (справа № 216/7189/14-ц) зазначено, що за змістом статті 38 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи працівника і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до розірвання цього договору і які працівник визначає самостійно. У разі якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору. При незгоді роботодавця звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України, останній може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22.10.2018 р. по 13.11.2018 р. включно не виходив на роботу в робочі дні, що підтверджується письмовими доказами. (а.с. 47, 48, 157-173, 174-190, 193-194 т. 1) та показаннями свідків. Крім того, позивач ОСОБА_1 не заперечував в судовому засіданні, що, дійсно, був відсутній на роботі у Вінницькому ЦГМ з 22.10.2018 р.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 р. при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Оскільки законодавством не визначено переліку обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим із поважних причин, у справах про звільнення за пунктом 4 статті 40 КЗпП України суд вирішує питання про поважність причини відсутності працівника на роботі, виходячи з конкретних обставин і враховуючи будь-які докази із числа, передбачених статтею 76 ЦПК України. Відповідно до положень статті 21 КЗпП України на працівника покладено обов`язок виконувати роботу, визначену угодою між ним та власником, та дотримання внутрішнього трудового розпорядку. Так, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі (постанова Верховного Суду від 04.09.2019 р. (справа № 461/1767/18 ).

Отже, зазначена працівником ОСОБА_1 . підстава звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства і умов колективного договору (ст. 38 ч. 3 КЗпП України) - працівником не підтверджена, а роботодавцем - відповідачем не була визнана, відповідач не вправі був самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору, тому відповідач відмовив позивачу у розірванні трудового договору, оскільки не вправі був розірвати трудовий договір з інших підстав, які працівником не зазначалися. На пропозицію роботодавця змінити підставу звільнення позивач не відреагував. Тобто, трудовий договір між сторонами не був розірваний, а працівник ОСОБА_1 не з`являвся на роботу без поважних причин.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що працівника ОСОБА_1 відповідачем правомірно звільнено за ст. 40 ч. 1 п. 4 КЗпП України, тому відсутні підстави для визнання незаконними дій в частині звільнення за прогул, зобов"язання змінити формулювання причин звільнення з роботи в трудовій книжці ОСОБА_1 і дати звільнення.

Вимога про стягнення недоплаченої премії в розмірі 3605,30 грн задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено, що премія позивачу нараховувалась і виплачувалась в неналежному розмірі.

Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення вихідної допомоги в розмірі 16131,48 грн, заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 6657,43 грн, відшкодування моральної шкоди в розмірі 40509,80 грн є похідними від вимоги про визнання незаконними дій в частині звільнення за прогул, зобов"язання змінити формулювання причин звільнення з роботи в трудовій книжці, які задоволенню не підлягають, суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині також необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 38, 40 КЗпП України,

постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 р.,

ст.ст. 13, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру з гідрометеорології про визнання незаконними дій в частині звільнення за прогул, зобов"язання змінити формулювання причин звільнення з роботи в трудовій книжці ОСОБА_1 , стягнення вихідної допомоги в розмірі 16131,48 грн, заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 6657,43 грн, недоплаченої премії в розмірі 3605,30 грн, відшкодування моральної шкоди в розмірі 40509,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення

повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач Вінницький обласний центр з гідрометеорології, код ЄДРПОУ 20086943, м. Вінниця, вул. Руданського/Богуна, 14/127.

Повне рішення виготовлено 23.09.2019 р.

Суддя О.О.Венгрин