ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2019 року

м. Ужгород

№ 260/1166/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника відповідача - не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження про зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду після укладення особами офіцерського складу першого контракту в розмірі 19210,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач під час навчання у вищому військовому навчальному закладі 16.02.2018 року уклав перший контракт про проходження військової служби, який набрав чинності 30.03.2019 року. 03.04.2019 року позивачем було подано рапорт до ЗЦРС з проханням виплатити йому одноразову грошову винагороду після укладення особами офіцерського складу першого контракту, однак листом від 02.07.2019 року №174-01 позивачеві було відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди. Позивач вважає відмову у виплаті одноразової грошової винагороди такою, що порушує його законні права та інтереси.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до Протоколу судового засідання від 18.09.2019 року було відмовлено у допуску, в якості представника відповідача - ОСОБА_2 на підставі поданої Довіреності від 19.08.2019 р. №1715-23-2019, оскільки вказаною Довіреністю не надано право ОСОБА_2 представляти відповідача у судах.

Відзив на позовну заяву відповідач до суду не надіслав.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Неявка належним чином уповноваженого представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач у 2019 році закінчив Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова та здобув ступінь вищої освіти - магістр (а.с. 7).

Під час навчання у Житомирському військовому інституті ім. С. П. Корольова позивач 16 лютого 2018 року уклав перший контракт про проходження військової служби, який набрав чинності 30 березня 2019 року (а.с. 8-9).

Відразу після закінчення Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова наказом Міністерста оборони України від 30.03.2019 р. №153 позивача було відряджено у розпорядження Голови Державного космічного агентства України для подальшого проходження військової служби.

Відповідно до Припису від 01.04.2019 р. № 4 (а.с. 10) позивач прибув для подальшого проходження військової служби до Західного центру радіотехнічного спостереження (далі ЗЦРС), який є філією Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України.

Згідно наказу ЗЦРС від 02.04.2019 р.№ 54-ос позивача зараховано до списків особового складу ЗЦРС та покладено на лейтенанта ОСОБА_1 тимчасове виконання обов`язків за посадою інженера відділу оперативного управління центру контролю космічного простору (а.с. 12).

Як вбачається із Витягу з послужного списку позивача, наказом Голови Державного космічного агентства України від 22.04.2019 р. № 16 (а.с. 13) позивача було призначено на посаду інженера відділу оперативного управління центру контролю космічного простору, де позивач проходить військову службу за контрактом і на час розгляду справи по суті.

03 квітня 2019 року позивач подав рапорт до ЗЦРС з проханням виплатити йому одноразову грошову винагороду після укладення особами офіцерського складу першого контракту (а.с. 15).

Листом ЗЦРС від 02.07.2019 року № 174-01 позивачеві було відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди, у зв`язку з розбіжностями у вимогах постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, постанови КМУ від 17.02.2001 р. №104, Постанови КМУ від 30.08.2002 р. №1298 та відсутністю роз`яснення цього питання від юридичної особи (НЦУВКЗ) (а.с. 16).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Конституцією України встановлено, що держава забезпечує соціальних захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах (частина 5 статті 17).

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України» встановлено, що соціальний і правовий захист військовослужбовців здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших нормативно - правових актів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 було затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008).

Згідно п.155 Положення № 1153/2008 за відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. № 104 було затверджено "Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" (далі - Постанова №104).

Пунктом 1 Постанови №104 встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Виплата одноразової грошової допомоги особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу після укладення ними першого контракту передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі -Постанова № 704).

Так, згідно пп. 8 п. 6 Постанови № 704 встановлено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Порядок виплати вищевказаної винагороди визначений Інструкцією «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженою наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260).

Порядок №260 визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно п. 4 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби.

Розділом ХХІІ Порядку №260 визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту.

Згідно п. 1 розділу ХХІІ Порядку №26 одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується: особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки; особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років; особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком від 1 до 5 років; особам, які підписали контракт строком на 5 років, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов`язків за цими посадами.

Відповідно до п. 2 розділу ХХІІ Порядку №26 одноразова грошова допомога виплачується в таких розмірах: особам офіцерського складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатної особи встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних правових норм, вбачається, що розмір одноразової грошової допомоги особам офіцерського складу після укладення ними першого контракту становить 19 210,00 грн.

Згідно п. 3 розділу ХХІІ Порядку №26 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою на підставі наказу командира.

При цьому військовослужбовцям, що уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що одноразова грошова допомога особам офіцерського складу після укладення ними першого контракту є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, складовою частиною грошового забезпечення і є обов`язковою виплатою.

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги після укладення ним першого контракту.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Національного центру управління та випробувань космічних засобів (м. Київ, вул. Московська, 8, код ЄДРПОУ 24507442) в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження (вул. Космонавтів, б/н, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код 33979220) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Зобов`язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду після укладення особами офіцерського складу першого контракту в розмірі 19 210,00 грн.

3. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Суддя

М.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 23.09.2019 року.